вірш про частини мови

вірш про частини мови

И тогда узнаешь вдруг, как звучит родное слово. Ведь оно не смысл и звук, а уто. К1 пережитого, колыбельная основа наших радостей и мук. Д о р о ж и т е родным, милым словом. М н о г о л и к и м - большим языком. Нашей жизни он - п е р в о о с н о в а - всем народам планеты - знаком. Мы гордимся своим языком, он богат на глаголы, наречья. В нем живет тайна древних веков, мы ее сохраним, это точно. Мы конечно же будем искать в каждом слове сокровища мира, тайны предков повествовать и беречь свой язык от погибели. В день родного языка мы станем ценить каждое слово, участь его была не легка, но мы сохраним наследье живое.

Прадеды наши и наши отцы нам передали красу неземную русского слова из русской души, что задевает всех нас за живое.

С праздником вас, весь российский народ мы поздравляем и смело желаем освободиться от бренных забот. И пусть страна зацветет, процветает. Но, побежден иль победитель, равно паду я пред тобой. Ты - мститель мой, ты - мой спаситель, твой мир - навек моя обитель, твой голос - небо надо мной. Наче з поля чи з лугівки, у розповні літа чую голос перепілки з чебреців чи жита. То говорить поле хлібне, луг, трава щовкова… найдзвінкіше слово рідне, найрідніша мова м. Рідна мова спитай себе, дитино, хто ти є, і в серці обізветься рідна мова; і в голосі яснім ім’я твоє просяє, наче зірка світанкова. У просторах, яким немає меж, не згубишся, як на вітрах полова. Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова. Рідна мова по - своєму кожна пташина співає, по - своєму кожен народ розмовляє. У мене й народу мого українська є мова чудова, своя, материнська. По світу її, як святиню, нестиму допоки живу, в чистоті берегтиму, з любов’ю сердечною, вірністю сина. Ця мова для мене, як мати, єдина. Хто як говорить все, що живе на світі, уміє розмовляти. Уміють говорити зайці і зайченята, по - своєму говорять і риби серед моря, і у садочку пташка, і у траві комашка. Говорять навіть квіти з блискучими зірками. — а як говорять діти. — так, як навчила мама. — прийми ж, матусю, слово подяки від дитини за нашу рідну мову, за мову україни. Рідна мова сію дитині в серденько ласку.

Мова барвиста, мова багата, рідна і тепла, як батьківська хата. Рідна мова розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово, у барвінки зодягайся, моє щире слово. Колосися житом в полі, піснею в оселі, щоб зростали наші діти мудрі і веселі. Щоб на все життя з тобою ми запам ятали, як з колиски дорогої мовоньку кохали. Матусин заповіт раз казала мені мати. В серці ніжну і погідну збережу я мову рідну.

Рідна мова в рідній школі рідна мова в рідній школі. Що бринить нам чарівніш. Що нам ближче і миліш і дорожче в час недолі. Що в єдине нас злила, — перші матері слова, перша пісня колискова. Як розлучимось з тобою, як забудем голос твій і в вітчизні дорогій говоритимем чужою. Краще нам німими стати, легше гори нам нести, ніж тебе розіп ясти, наша мово, наша мати. В кім думка прагне слова. Хто в майбутнім хоче жить, той всім серцем закричить. — в рідній школі — рідна мова. і спасе того в недолі наша мрія золота, наше гасло і мета — рідна мова в рідній школі. Рідна мова велична, щедра і прекрасна мова, прозора й чиста, як гірська вода, — то україни мова барвінкова, — така багата й вічно молода. Вона, як ніжна пісня колискова, заходить в серце й душу з ранніх літ, ця мова, наче пташка світанкова, що гордо лине в свій стрімкий політ. Українська мова золоте курчатко в золотій торбинці принесло сьогодні літери дитинці. А дитина з літер збудувала слово. і звучить, як пісня, українська мова. Рідне слово барвінково, волошково в небі світиться зоря. Рідне слово любить ненька, і співає. Так любив його шевченко, так і я його люблю. Рідна мова велична, щедра і прекрасна мова. Прозора й чиста, як гірська вода, це україни мова барвінкова, така багата й вічно молода. Вона, як ніжна пісня колискова, заходить в серце й думи з ранніх літ, це мова, наче пташка світанкова, що гордо лине у політ. Українська мова мово моя українська — батьківська, материнська, я тебе знаю не вивчену — просту, домашню, звичну, не з - за морів прикликану, не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня — полем мені наговорена, дзвоном коси прокована, в чистій воді смакована. і аж до скону залишена в серці моїм. 55569 ключевые слова. Милозвучні вірші про рідну мову.

Кожній людині наймиліша та мова, яка ще в ранньому дитинстві лилася з вуст найрідніших людей. Чи знаєш ти, друже, що половині з шести тисяч мов світу загрожує зникнення. Але ж це рідні мови чиїхось батьків, дідів, прадідів, якими вони співали пісні, читали вірші, мріяли. Моєю рідною мовою є українська. Вона лунала у колискових мого дитинства, нею спілкуються мої батьки. Дзвенить вона і в школі, бібліотеці, на вулиці, адже це мова жителів мого краю. За допомогою мови я пізнаю світ, можу помріяти, передати свої відчуття, заспівати чудову пісню. А якою мовою мрієш ти. До міжнародного дня рідної мови для тебе і всіх шанувальників українського слова я підготував прекрасні вірші про рідну мову.

Насолоджуйся творіннями корифеїв вітчизняної поезії та неодмінно вивчи кілька з них напам’ять. Рідна мова в рідній школі. Що нам ближче і миліш, і дорожче в час недолі. Рідна мова, що в єдине нас злила, — перші матері слова, перша пісня колискова. В кому думка прагне слова, хто в майбутнім хоче жить, той всім серцем закричить. Наша мрія золота, наше гасло і мета. (олександр олесь) рідна мова. Чи в радості, а чи в журбі, ти поклонишся знову й знову тому, хто виплекав в тобі оцю співучу рідну мову.

Народ цю мову прикрашав, беріг від роду і до роду.

і в ній відбилася душа мого великого народу.

(микола пироженко) краса рідної мови. Любіть красу своєї мови, звучання слів і запах слів. Це квітка ніжна і чудова з широких батьківських степів. Всі каравани знайдуть воду в краю пустель і злих негод. Як річка, з роду і до роду, там мова з’єднує народ. (терень масенко) рідна мова. Спитай себе, дитино, хто ти є, і в серці обізветься рідна мова; і в голосі яснім ім’я твоє просяє, наче зірка світанкова. З родинного гнізда, немов пташа, ти полетиш, де світу далечизна, та в рідній мові буде вся душа і вся твоя дорога, вся вітчизна. (дмитро павличко) молитва за рідну мову.

Боже, отче милостивий, ти нам дав цю мову красну, поміж мовами найкращу, нашу рідну.

Тою мовою співала нам, маленьким, наша мати. Тою мовою навчала тебе, боже, прославляти. Тою мовою ми можем величатись перед світом, бо між мовами ця мова — мов троянда поміж цвітом. Поможи, небес владико, хай буде по твоїй волі, щоб та мова гомоніла вільно в хаті, в церкві, в школі. Дай діждатись пошанівку рідного, святого слова, щоб цвіла на славу божу наша українська мова. (юрій шкрумеляк) слова. Плекатимеш мову — цвістимуть слова, мов білі черешні весною… ростимуть слова, як у квітні трава, зігріті любов’ю земною. Які ж вони чисті, як вічно звучать, як птахами в’ються крилато, — мов зорі незгасні небесних багать. Ніколи не смій святе і високе топтати. Як жито - пшеницею слова добрі сій — рясний урожай будеш мати. (володимир олійник) рідна мова. Колискова материнська ніжна мово. Мово сили й простоти, — гей, яка ж прекрасна ти. Ти велична і проста ти стара і вічно нова. Ти могутня, рідна мово. Мово — пісня колискова мово — матері уста. (іван багряний) як воду п ю із чистої криниці, з - поміж людей вишукую слова. і наша рідна мова - чарівниця у віршах повнозвучних ожива. Цвіте, як квітка маку серед поля. Дзвенить, як пісня пташки чарівна. і хоч нелегка в україні доля, та вірю все ж відродиться вона. і буде людям україна мати, не мачуха, якою нині є. і мову рідну будуть шанувати, як найбагатіше надбання своє. (людмила савчук) українська мова. Пам’яті тараса шевченка діамант дорогий на дорозі лежав, — тим великим шляхом люд усякий минав, і ніхто не пізнав діаманта того. Йшли багато людей й топтали його, але раз тим шляхом хтось чудовий ішов, і в пилу на шляху діамант він знайшов. Камінець дорогий він одразу пізнав, і додому приніс, і гарненько, як знав, обробив, обточив дивний той камінець, і уставив його у коштовний вінець. Так в пилу на шляху наша мова була, і мислива рука її з пилу взяла. Полюбила її, обробила її, положила на ню усі сили свої, і в народний вінець, як в оправу ввела, і, як зорю ясну, вище хмар піднесла. і на злість ворогам засіяла вона, як алмаз дорогий, як та зоря ясна. і сіятиме вік, поки сонце стоїть, і лихим ворогам буде очі сліпить. Хай же ті вороги поніміють скоріш. Наша ж мова сія щогодини ясніш. Хай коштовним добром вона буде у нас, щоб і сам здивувавсь у могилі тарас, щоб поглянувши сам на творіння своє, він побожно сказав. Мова — краса спілкування, мова — як сонце ясне, мова — то предків надбання, мова — багатство моє. Мова — то чиста криниця, де б є, мов сльоза, джерело, мова — це наша світлиця, вона, як добірне зерно. Мова — державна перлина, нею завжди дорожіть. Без мови немає країни — мову, як матір, любіть. (федір пантов) рідна мова. Пролетіли роки, ніби білі лелеки від того озеречка, від моєї ріки, і кохання далеко, і юність далеко, а вони все у небо летять з - під руки. Білокрилі мої, ви лелеки чи, може, мені суджені, мабуть, іще з пелюшок мого серця вкраїнського дикії рожі, що засіяли стільки життя сторінок. Прийняла я дарунок від нені — то мова, тому скарбу ніколи не скласти ціни, моє серце вона осява барвінково, будьте вдячні матусі, і дочки, й сини. Будьте вдячні народу, бережіть теє слово. Що гранилось віками у битвах, в трудах, воно визріло вже і співа колосково — синя птиця народу — на буйних вітрах. (любов забашта) рідне слово. Ти постаєш в ясній обнові, як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, кохана материнська мово. Несеш барвінь гарячу, яру в небесну синь пташиним граєм і, спивши там від сонця жару, зеленим дихаєш розмаєм. Плекаймо в серці кожне гроно, прозоре диво калинове.

Хай квітне, пломенить червоно в сім ї великій, вольній, новій. (дмитро білоус) мово моя українська — батьківська, материнська, я тебе знаю не вивчену — просту, домашню, звичну, не з - за морів прикликану, не з словників насмикану.

Ти у мені із кореня — полем мені наговорена, дзвоном коси прокована, в чистій воді смакована. (валентин бичко) буду я навчатись мови. Буду я навчатись мови золотої. У трави - веснянки, у гори крутої, в потічка веселого, що постане річкою, в пагінця зеленого, що зросте смерічкою. Буду я навчатись мови - блискавиці в клекоті гарячім кованої криці, в корневищі пружному ниви колоскової, в леготі шовковому пісні колискової. Щоб людському щастю дбанок свій надбати; щоб раділа з мене україна - мати, щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою, в гніві бився блисками, а в любові — рутою. (андрій малишко) як парость виноградної лози, плекайте мову.

Пильно й ненастанно політь бур ян. Чистіша від сльози вона хай буде.

Вірно і слухняно нехай вона щоразу служить вам, хоч і живе своїм живим життям. Прислухайтесь, як океан співає — народ говорить. і любов, і гнів у тому гомоні морськім. Немає мудріших, ніж народ, учителів; у нього кожне слово — це перлина, це праця, це натхнення, це людина. Не бійтесь заглядати у словник. Це пишний яр, а не сумне провалля; збирайте, як розумний садівник, достиглий овоч у грінченка й даля, не майте гніву до моїх порад і не лінуйтесь доглядать свій сад. (максим рильський) рідна мова. Мова кожного народу — неповторна і своя; в ній гримлять громи в негоду, в тиші — трелі солов’я. На своїй природній мові і потоки гомонять; зелен - клени у діброві по - кленовому шумлять. Солов’їну, барвінкову, колосисту — на віки — українську рідну мову в дар мені дали батьки. Берегти її, плекати буду всюди й повсякчас, бо ж єдина — так, як мати, — мова в кожного із нас. (любов забашта) о мово моя. О місячне сяйво і спів солов я, півонії, мальви, жоржини. Моря бриліантів, це мова моя, це — мова моєї вкраїни. Яка у ній сила і кличе й сія, яка в ній мелодія лине в натхнення хвилини. О мово моя, душа голосна україни. Ти — сурми на сонці, ти — стягів гаї, ти — вибухів огненна вовна, в той час, коли кличе народи в бої вітчизна моя многомовна. Ти — мрії фіалок і сон конвалій, й гостріша за крицю багнета. Ти душу бійця пориваєш на бій в натхненнім пеані поета. Тобою звучать і міста золоті, й заквітчані селами гони. У битві й труді єднаєш сердець міліони. Мов райдуги - арки над морем колон, що в небо музикою лине, де славить життя золоте жайворон. Це — мова моєї вкраїни. Я звуки твої люблю, наче очі дитини. Хто любить її, той любить мою україну.

(володимир сосюра) журавлиний псалом. В тому, певно, є й моя провина, що для тебе був не кращий час. Наша мово, мово журавлина, — повернись із вирію до нас. Хай серце відпочине, спів хай зачарує рідний край. Наша пісне, пісне солов їна, — своїх слів крилатих не втрачай. Де б не був — додому серце лине.

Де б не жив — все українець ти. Наша доле, горда, соколина, — вище хмар насуплених злети. У долоні упаде пір їна, наче лист жаданий від синів. Позбирай же, ненько україно, всіх своїх розкиданих птахів. (сергій цушко) разом з молоком матері в ранньому дитинстві ми, немов губка, вбираємо слова рідної мови. Пісні, казки та вірші про рідну мову — потужний інструмент збереження та розвитку духовної спадщини українців, дбайливо ограненої та подарованої нам прадідами. Тож читай, перечитуй, вивчай напам’ять вірші про рідну мову, слідкуй за власним мовленням, плекай свою мову, бережи її чистоту — і вона ніколи не загубиться в різнотрав’ї інших мов та говірок світу.

Цікава книжка; читати зацікавлено; герой оповідання; переказували на уроці; обговорювали з цікавістю; говорили натхненно; несподівані оцінки; влучні характеристики; значна користь; очікували продовження; екранізація твору; яскраві враження; значний вплив; чудові спогади. На кожній скатертині свій хліб. Язик буває гостріший за шаблю. Золото не іржавіє, розумний чоловік не зазнається. Мудра людина не починає спілкування зі слова “я”. Рот – один, вух – двоє, кажи раз, але слухай сорок два рази. Говорив жартома, а висловив усе, що хотів. Язика нікому не пришиєш. Геніальний, три, скрипаль, сидіти, стебло, одне.

Вага, стебло, зламатися, розлетітися, джміль, та, від, і. Літак, джміль, гудіти, собі. Джміль, вони, гудіти, собі, спросоння, до, і. Прочитайте вірш любові забашти, доберіть до нього кілька варіантів заголовків. Що відбиває кожен з них – тему чи головну думку тексту.

Якими частинами мови виражений кожен заголовок. Перепишіть, у кожному з речень підкресліть усі члени речення. Визначте, якою частиною мови виражений кожен член речення. Немає вищої святині за чисте сяйво доброти (о. Коли я чую, як підлітки сторонніх старших людей називають “батя”, “дідок”, “бабулька”, а своїх батьків позаочі називають “мої предки”, я ніяковію. Любов і повагу до батьків, старших людей, як і працьовитість, гідність, у наших родинах виховують змалку (л. Навіть за війну гірші деякі людські якості. Боягузтво, зрадництво, егоїзм (е.

Наведіть приклади ситуацій, коли ви можете допомогти літній людині. Чи допомагають старшим родичам ваші батьки. Чому робити це необхідно. Підготуйтесь розповісти про це в класі. Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник – у прислівник (зимою, кругом). Старий дніпро синів унизу.

Старий увійшов до хати, п. Куліш помолився до образів. іменник, прикметник, дієслово тема. іменник, прикметник, дієслово мета. Урок формування мовної компетенції. Морфологія як розділ мовознавчої науки. Прочитайте вірш грицька бойка. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови тема. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Узагальнення й повторення вивченого мета. Хід уроку організаційний момент ii. Особливості правопису (якщо є). Земля - трудівниця аж парує та людям хліб готує (народна творчість). Зразок розбору аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує. іменник повторення вивченого в початкових класах § 4. На які питання відповідають іменники. Що означають іменники. Прочитайте уривок із вірша дмитра білоуса. Що поет говорить про іменник. Який співець, поет, який письменник уперше слово вигадав – іменник. Підручник, текст диктанту.

Самостійно доберіть по 2 - 3 приклади слів кожної з названих у ньому частин мови. Розкажіть, що означає кожна частика мови, на які питання відповідає. Скористайтеся поданою нижче таблицею. іменник любить називати щоб не повторювать іменник, завжди на ймення кожну річ. Що з’єднує сполучник. Сполучник сурядності чи підрядності. Сипнули врозтіч галки чи ворони (л. – не відповідають на питання. Основні розділи української мови як навчального предмета українська мова основні розділи української мови як навчального предмета фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Узагальнення й повторення вивченого слово. Узагальнення й повторення вивченого 93. Був собі в києві гуркітливий трамвай. Він щоденно подорожував за довгим маршрутом – з подолу через дніпро аж у дарницю й назад. А як гуркітливий трамвай дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках. Люди злякано тулилися до кам’яних стін високих будинків. Похідний чи непохідний. Простий, складний чи складений. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (в. Аналіз контрольної роботи. Повторення вивченого у 1 - 3 класах тема. Повторення вивченого у 1 - 3 класах. Збагачувати активний словник учнів. Виховувати бережне ставлення до використання слів у своєму мовленні. Правопис, розділові знаки. Зразки розбору вигука ох, і сом же був. Особливості вимови і правопису.

Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (м. Особливості правопису.

іменник, прикметник, дієслово. А допоможе нам у цьому подорож до країни морфології. В українському мовному етикеті є багато вітань зі святами. Найпоширеніші з них такі. ”, “з різдвом христовим. ”, “зі святвечором вас. Урок розвитку мовлення. Повторення вивченого про дієслово. Загальне понятгя про дієслово як частину мови. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Актуалізувати і поглибити знання учнів про граматичні ознаки дієслова; формувати вміння розпізнавати дієслова серед інших частин мови; вчити доцільно і правильно вживати слова у мовленні. Таблиця “словничок”, мовний матеріал, уривок з повісті в. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови урок 85 тема. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови мета. У кожному рядку вилучіть зайве слово. Бублики, тістечка, торти, цукерки, вареники циркуль, олівець, ручка, зошит, парта шуба, рукавиці, чоботи, босоніжки, валянки 2. іменники відповідають на питання…. Слова, які називають ознаки предметів, …. Прикметники відповідають на питання…. іменник прикметник дієслово зима білим прийшла пухом білому покрила землю білий радів михайлик білий бігав зимі великого ліпив снігу білого катався сніжки пухнастого неповторна викотився зупинився гірки завмерли санчатах придивився яблуні впізнав снігу михайликом клубок михайлик клубочку зайця зустріч 262. Повторення вивченого мета. Актуалізувати знання учнів про іменник, його значення, граматичні ознаки; розвивати вміння знаходити іменник у тексті серед інших частин мови; виховувати пізнавальний інтерес. Актуалізація опорних знань (див. Додатковий матеріал до уроку на. Повторення вивченого про іменник як частину мови мета. Каліграфічна хвилинка шш шш ше рен га шеренга – поясніть значення слова шеренга. Часові форми дієслів тема. Часові форми дієслів. Повторити вивчене про дієслово, формувати навички грамотного письма ненаголошених закінчень дієслів. Розвивати уяву, логічне мислення. Пробуджувати бажання дружити, допомагати друзям. Таблиця правопису особових закінчень дієслів, роздатковий матеріал, підручник, зошит. Мотивація навчальної діяльності. Привітання, побажання хорошого настрою. іменник як частина мови. Повторення вивченого іменник іменник як частина мови. Повторення вивченого 97. Прочитайте вірш ірини жиленко. Донечко, з добрим ранком. Глянь за вікно, маленька. Котик на нашім ганку з чорного став біленьким. Сніг йому в очі диха, котик кумедно чмиха, вуха сховавши в іній. Диба трамвайчик синій. – випишіть із вірша іменники, згрупувавши їх за питаннями хто. Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні розділ 6. Значення прикметників у мовленні пояснення прикметник – це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який. У реченні найчастіше прикметник виступає другорядним членом речення. Мова на білому світі, на чорній землі є мова у квітів, є мова в зорі. Місто, сквери, міліціонери, діти – іменники. Синиці, славко, дідусем – назви істот. Великі – малі, більші – менші. Білий снігу - сніженьку, простели доріженьку, новий рік стрічати від хати до хати. ) білий — прикметник; (що зроби. ) простели – дієслово; (що. іменник як частіша мови. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль іменник § 27 іменник як частіша мови. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль пригадаймо. До яких частин мови (самостійних чи службових) належить іменник. На які питання відповідає іменник. Чи є іменник змінюваною частиною мови. Повторення вивченого про прикметник як частину мови урок 44. Повторення вивченого про прикметник як частину мови мета. Повторення вивченого про прикметник як частину мови. Спостереження за роллю прикметників у мовленні. (вправи 151 - 154) тема. Мовний матеріал, прислів’я, малюнки годівничок та птахів, таблиця - ватман “словничок”. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль мета. Повторити, узагальнити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови, зміцнювати навички визначення морфологічних ознак іменників, учити правильно використовувати іменники в мовленні; визначати їхню роль у реченнях; розвивальна. Розвивати в учнів навички зв’язного мовлення, мислення, творчі здібності, стимулювати бажання досліджувати й аналізувати мовні явища; виховна. Спостереження за роллю прикметників у мовленні урок 49 тема. Спостереження за роллю прикметників у мовленні мета. Аналіз контрольної роботи ii. В допомогу школяру - вірш. Рожевий сайт сучасної поезії. 55570 ключевые слова. Це лялька, це книжка, це кішка, це мишка. Все так просто і зрозуміло, цікаво, цікаво. Воно повинно відповідати. Анишина) всі немовлята, і банкіри, льотчики і пасажири, дяді колі, тітки свєти (і вони у нас - предмети. А дієслово завжди в роботі, у напряженье і турботи. Пише, миє, прибирає, шиє, малює і читає. Варить, смажить, майструє, ріже, рубає, каже.

Так його легко впізнати - стоїть лише питання задати. Навіть якщо відпочиває, теж справа виконує. Анишина) він кричить. Це що - землетрясенье.

Або, може бути, слони наді мною поселені. Або, може бути, у вас школа вся гостює зараз. Що кладеться зверху - на. Масло, риба, шинка, огірок, ікра і сир і шматочок ковбаси. Тільки хліб кладеться під - і виходить бутерброд. Усачов) філін ухає ух, філін ухає ух, філін ухає ох до світанку.

Значить, мабуть, він, позабывши про сон, винайшов вигук це.

Сердобольский) не і ні - у нас частинки, нам їх треба повторювати. і при цьому не лінуватися і ні години не втрачати. Люди там живуть радивы і казисты всім на диво. Хоч роботи впроворот, вмоготу їм спати весь рік. А вдомек, що це гоже.

А на вулицях все теж. Чаянно штовхнуть будь - якого і взначай пхають знову.

А щоб вам було повадно, вилаяти вас можуть щадно. Якщо ж зустрінуться друзі, то друзям побитися можна. Ось такі всі там вежды. Що стосується одягу - дуже ряшлива, приглядна, і тому ошатна. Я називний відмінок, і немає на мені чужих одягу.

Мене легко дізнаються всі і в підмет звуть. Прийменників з дитинства не люблю, з собою поруч не терплю. Ні з ким не сплутає ніхто. Поворот долі такий дивовижний. Вивчаємо ми називний відмінок. На паркані спить (хто. З неба до нас летить (що. Солов єм свистить (хто. Написала світ такий чудовий. Що ж, ми запам ятаємо називний відмінок. Я із дому втік, я до вечора гуляв, з дерева в замет пірнав, без уроків жити мріяв. Для колекції сніжинки мовою я збирав. Біля вогнища танцював і навколо двору скакав. Мені уроки треба робити. Ось стою я біля дошки і зітхаю від туги. Але родовий відмінок не забуду, хоч зарежь. Я творю олівцем на аркуші своєму великому.

Вид прикрасив я з працею лісом, хмаркою над ставком. Ну - ка, лист переверну і знову почну творити.