наступність і системність у процесі вивчення географії
Проблема застосування наочних засобів у методиці навчання географії. Картографічні посібники у системі навчання, наочність у підручнику.
Навчальні моделі у системі наочних засобів. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.
Дидактичне значення наочних засобів в розвитку наочно - образного мислення школярів. Проблеми і методичні розробки застосування цих засобів (малюнків, електронних карт, підручників, атласів) у шкільній практиці навчання фізичної географії учнів 6 - 8 класів. історія виникнення поняття наочності, суть поняття. Наочність як дидактичний принцип навчання. Класифікація наочних посібників. Методика застосування наочності на уроках біології в сучасній школі. Застосування наочних засобів на усіх етапах уроку.
Характеристика технічних засобів навчання, як засобів активізації учнів. Наочні посібники для та вимоги до них. Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів. Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії. Реалізація загальноосвітніх завдань трудового навчання та його ефективність. Педагогічні передумови створення навчального обладнання для майстерень трудової підготовки учнів. Типовий перелік навчального обладнання, наочних засобів для трудового навчання. Сутність понять освітні технології, педагогічні технології, технології навчання. Характеристика окремих технологій навчання географії. ігрова діяльність на різних етапах уроку.
Уроки з курсу загальна географія (6 клас), географія материків і океанів (7 клас), фізична географія україни (8 клас). інтерактивне навчання - специфічна форма організації пізнавальної діяльності. Використання інтерактивного навчання і інтерактивних методів в системі нових освітніх технологій. Особливості застосування цієї методи і технології на уроках географії. Особливості географічної освіти в сучасній школі. Сутність понять метод навчання, навчальний процес. Соглашение об использовании материалов сайта. Просим использовать работы, опубликованные на сайте, исключительно в личных целях. Публикация материалов на других сайтах запрещена. Данная работа (и все другие) доступна для скачивания совершенно быстро. Мысленно можете поблагодарить ее автора и коллектив сайта. інтерактивні технології як новий, творчий, цікавий підхід до організації навчальної діяльності учнів, їх використання на уроках математики. Сутність інтерактивних методів навчання, особливості їх впровадження. інтерактивні вправи на уроках математики. Сутність інтерактивних методів навчання, особливості їх поєднання з традиційними на уроках освітньої галузі людина і світ. Організація групової навчальної діяльності та міжособистісного діалогу.
Використання інформаційних технологій на уроках музики. Психолого - педагогічні засади пізнавальної діяльності учнів. Аналіз активних та інтерактивних методів навчання. Застосування інтерактивних методів навчання при вивченні рівнянь та нерівностей у курсі алгебри 7 класу.
Сучасний стан використання інтерактивних методів на уроках алгебри у школі. інтерактивні групові методи навчання та рекомендації щодо їх застосування. Сутність процесу навчання та його структура. Методи, прийоми і засоби навчання як дидактичні категорії. Класифікація методів навчання. Особливості основних та активних методів, їх значення та практичне використання. Специфіка засобів навчання, їх види. Психолого - педагогічні основи та особливості використання інтерактивних технологій навчання математики у профільній школі. Аналіз методики використання інтерактивних технологій при вивченні теми похідна та її застосування на різних профілях навчання. Пропедевтика у навчанні пов’язана з дидактичними принципами наступності, послідовності, системності. Реалізація послідовності полягає в тому, що в навчальному матеріалі кожний його наступний елемент спирається на попередній. Це забезпечує підготовку суб’єкта навчання до сприймання і засвоєння нового. Реалізація принципів наступності, послідовності та системності передбачає тематичну й хронологічну узгодженість програм і підручників, виділення основних структурних елементів курсу, розділів, тем, які мають наскрізний характер на різних етапах і ланках освіти. Таким чином, пропедевтика слугує важливою умовою наступності, послідовності й системності у біологічній освіті і передбачає реалізацію зв’язків і в змісті навчального матеріалу, і в організації видів навчально - пізнавальної діяльності учнів. Зміст і методика природознавства формують цілісне сприйняття навколишнього світу, екологічну грамотність і відрізняються практичною спрямованістю. Згідно з новою редакцією державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти мета навчання природознавства полягає у формуванні природознавчої компетентності учнів через засвоєння системи інтегрованих знань про природу і людину, основ екологічних знань, удосконалення способів навчально - пізнавальної діяльності, розвиток ціннісних орієнтацій у ставленні до природи. Досягнення цієї мети забезпечується шляхом реалізації нового змісту навчання та організації навчально - виховного процесу на засадах компетентнісного, діяльнісного підходів та особистісно - орієнтованого навчання. Основні положення державного стандарту спрямовані не стільки на засвоєння суми природничо - наукових знань, скільки на формування вмінь здобувати ці знання. Оволодіння учнями окремими прийомами дослідницької діяльності є найістотнішою функцією природознавства як пропедевтичного природничого курсу.
Обов’язковими способами діяльності учнів молодших класів на уроках природознавства є впізнавання, спостереження, опис, порівняння природних об’єктів, вимірювання, проведення дослідів. Поняття безперервна освіта, її мета, етапи безперервної освіти. Теоретичний аналіз досліджень феномена безперервна освіта. Зв’язок принципів наступності та перспективності в системі безперервної освіти, їх роль в організації освітнього процесу.
В статье автор рассматривает понятие непрерывное образование, определяет ее цель, этапы непрерывного образования, проводит теоретический анализ исследованного феномена непрерывное образование, определяет особенности непрерывного образования, проводит взаимосвязь принципов преемственности и перспективности в системе непрерывного образования, анализирует современные толкования принципов преемственности и перспективности в обучении, определяет их сущность и роль в организации образовательного процесса, условия реализации принципа преемственности в образовательном процессе; дальнейшее исследование отмеченной проблемы будет связано с обеспечением преемственности, перспективности дошкольного образования как части непрерывной системы образования. Непрерывность, непрерывное образование, цель непрерывного образования, особенность непрерывного образования, преемственность, перспективность, преемственность как дидактический принцип, условия реализации преемственности в непрерывном образовании. Основний зміст дослідження. Системи безперервної освіти постійно перебувають у центрі уваги вчених - теоретиків (в. Дослідники зазначають, що перспективна система освіти повинна бути здатна не тільки озброювати людину знаннями, а й унаслідок постійного й швидкого оновлення знань формувати в неї потребу в неперервному самостійному оволодінні ними, вміннями й навичками самоосвіти. Гуманна система освіти також передбачає самостійний і творчий підхід до знань протягом усього активного життя людини. Освіта повинна в результаті стати таким соціальним інститутом, який був би здатний надавати людині різноманітні освітні послуги, що дозволяють вчитися безперервно, забезпечувати широким верствам населення можливість отримання післядипломної і додаткової освіти. Мета статті - з ясувати роль наступності та перспективності в системі безперервної освіти. Реалізація парадигми безперервності освіти вимагає насамперед з ясування феномена безперервність та безперервна освіта. На сьогоднішній день у науковій літературі немає єдиного визначення поняття безперервна освіта, яке б охоплювало як концептуальні, так і операційні компоненти. Безперервна освіта відкриває можливості для досягнення цілісності й наступності в навчанні й вихованні, перетворення освіти на процес, що триває все життя. Основними етапами безперервної освіти є. Навчання, виховання й розвиток людини, що передує її вступу до самостійного життя (дитячо - юнацька освіта); навчальна діяльність у період дорослого життя; що поєднана з різними видами практичної діяльності (освіта дорослих). Метою безперервної освіти є дослідження становлення особистості як у період її фізичного та соціально - психологічного розвитку, розквіту й стабілізації життєвих сил і здібностей, так і в період старіння організму, коли на перший план висувається завдання компенсації функцій і можливостей, що втрачаються. Безперервна освіта - це засіб цілеспрямованого отримання людиною знань, умінь і навичок упродовж цілого життя в навчальних закладах і засобами організованої самоосвіти. Зазначимо, що система безперервної освіти охоплює різні типи навчально - виховних закладів (школа, інтернат тощо) та неформальні (видатні люди, освітні курси без сертифікації і т. ) види освіти, а також зв язок між предметами й різними аспектами розвитку людини (фізичним, моральним, інтелектуальним тощо) на окремих етапах життя, що вивчаються, здатність до асиміляції нових досягнень науки; вдосконалення вмінь учитися; стимулювання мотивації до навчання; створення відповідних умов і атмосфери для професійного зростання; реалізація творчого та інноваційного підходів, створення умов для самоосвіти і т. Особливостями безперервної освіти виступають. Нові базові знання і навички для всіх; збільшення інвестицій у людські ресурси; інноваційні методики викладання; нова система оцінки отриманої освіти; розвиток наставництва і консультування; наближення освіти до домашнього навчання. Отже, безперервна освіта - це організація навчання впродовж життя. Під безперервною освітою розуміємо таку освіту, яка дає кожній людині можливість формувати й добудовувати свій професійний, освітній і культурний багаж відповідно до особистісних потреб та потреб суспільства в цілому.
Метою такої освіти є встановлення зв язків між різними аспектами розвитку людини. Матеріальними, соціально - економічними, інтелектуальними, фізичними, духовними, пізнавальними тощо на окремих етапах її життя, праці та творчості; формування здатності до засвоєння та творчого сприймання нових досягнень науки; вдосконалення вміння вчитися; стимулювання мотивації до навчання; створення відповідних умов і атмосфери, сприятливих для навчання; реалізація творчого та інноваційного підходів завдяки системності використання всіх видів освіти та самоосвіти. Реалізація основних завдань сучасної освіти відбувається через реалізацію принципів наступності й перспективності в системі безперервної освіти. У разі звичної, традиційної освіти навчити людину на все життя неможливо не лише в гарній школі, а й у найкращому університеті. Венгер, який виокремив два напрями значення наступності. На необхідності наступності в навчанні зауважував ю. Бабанський, висловлюючись стосовно принципу систематичності й послідовності, який вимагає, щоб знання, уміння і навички формувалися в системі, у відповідному порядку, коли кожен елемент навчального матеріалу логічно пов язується з іншими, наступне опирається на попереднє, готує до засвоєння нового. Проблему наступності в навчанні вивчав в. Для цього навчальний матеріал розчленовується на невеликі порції, які розміщуються в суворій логічній послідовності. Перш ніж отримати наступну порцію знань, учень повинен певним чином довести, що він засвоїв попереднє, а саме повинен правильно виконати деяку дію (дати правильну відповідь на запитання, розв язати задачу тощо). Кустов таким чином визначав цей термін. За образним виразом м. Науковець зауважує, що таке трактування не є новим у педагогічному обігу, воно є загальновживаним уже впродовж кількох десятиліть. Сутність і функції досліджуваної категорії як дидактичного принципу узагальнено в праці о. ґрунтуючись на визначених положеннях, доходимо висновку, що дотримання принципу наступності в навчанні передбачає не тільки кількісні, а також і якісні зміни в розвитку особистості. Це стосується передусім змістової (внутрішньої) сторони наступності, що включає в себе знання, уміння й навички особистості, їхнє вдосконалення та зростання. Перспективність стосується роботи нижчої, попередньої ланки в системі освіти. Зміст теоретичного огляду наукової літератури з проблеми наступності як педагогічної категорії узагальнимо таким чином. При цьому новий етап, який є наслідком попереднього, є фундаментом для становлення й розвитку наступного. Ці умови характеризують зовнішні та внутрішні механізми організації наступності. Зовнішній бік характеризується організацією роботи, а внутрішній - її змістом (включає в себе знання, уміння й навички дітей, їхнє подальше зростання та вдосконалення). Сучасна освіта через реалізацію наступності й перспективності повинна забезпечити безперервність між сімейним вихованням і шкільною ланкою освіти. Подальше дослідження зазначеної проблеми розглянемо в забезпеченні наступності, перспективності передшкільної освіти як складової безперервної системи освіти. Типолитография квирту, 1970. Кривий ріг, 11 - 12 жовтня 2012 р. Сутність безперервної освіти та шляхи її реалізації. її основні принципи та завдання. Гуманізму, демократизму, мобільності, випередження, відкритості та безперервності. Структура, підсистеми та проблеми безперервної освіти. Основні різновиди навчання. Стан упровадження безперервності у практиці освіти учнів початкової школи (на прикладі рідної мови). Технологія підготовки майбутнього вчителя початкової школи до здійснення безперервної освіти. Аналіз і оцінка результатів педагогічного експерименту.
історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини хх століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти. Еволюція шіс, явища освіти. Концепція безперервної освіти як головна умова життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Аналіз сучасного етапу розвитку позашкільной освіти наприкладі палацу дитячої та юнацької творчості. Етапи розвитку сайту палацу.
Розвиток системи навчання в нинішніх умовах та необхідність безперервної, гнучкої, модульної, самостійної, випереджаючої, розподіленої освіти. Принципи, ідеї і інструменти відкритого навчання. Рівноправна альтернатива існуючої класичної системи освіти. Освіта як чинник змін у суспільстві й економіці. Формування особистості і проблема стандартизації й профілізації освітнього простору.
Роль вчителя у вирішенні проблем сучасного освітнього процесу.
Значення філософії освіти для педагогічної діяльності. Аналіз принципів, вимог та рівнів підготовки нових фахівців. Оцінка ролі вузів у науково - освітньому і соціокультурному середовищі. Загальна характеристика сучасних концепцій професійно - орієнтованої освіти. Поняття, сутність та основні форми вищої освіти. Швидко діяти та приймати рішення в нестандартних умовах; навчатися протягом усього життя, самостійно здобувати необхідну суму знань, формувати досвід. Працювати з сучасними інформаційними технологіями, системами, різними джерелами інформації, бути комунікабельним не тільки в межах своєї держави. У науковій літературі поняття ‘’компетентність’’ аналізується як структурна одиниця життєвих компетентностей, які об’єднують похідні, ситуативні, комунікативні, інформаційні, економічні, інтелектуальні, соціальні. Учителю потрібно володіти величезним талантом любові до людини, безмежною любов ’ ю до своєї праці і перш за все до дітей, щоб на довгі роки зберегти бадьорість духу, ясність розуму, свіжість вражень, сприятливість почуттів - без цих якостей праця педагога перетвориться в муку.
Міжнародна комісія ради європи розглядає поняття компетентності як загальні базові уміння. Пометун, компетентнісний підхід – це спрямованість освітнього процесу на формування й розвиток ключових компетентностей, серед яких. Знання він аналізує як елемент, необхідний у структурі компетентностей, які повинні відповідати певним вимогам. Науковості, глибині, міцності, систематичності, різнобічності та орієнтовані на розуміння, самостійне, активне, творче сприйняття та творчу діяльність. Гнучкість – здатність швидко та без особливих зусиль зосередити діяльність на кількох напрямах, уміло трансформувати інформацію, досліджувати; по – перше, система географічних знань створює фундаментальну базу для практичної діяльності особистості за різними напрямками. По – друге, існує реальна можливість формування ключових компетентностей, уміння використовувати можливості навколишнього середовища та суспільства. По – третє, даний підхід забезпечує відповідну структуру інтеграції знань - від інформації до прогнозування різних сторін діяльності особистості та суспільства. По – четверте, процес навчання має чітко виражений дослідницький характер, орієнтований на особистість, що постійно навчається, самовдосконалюється. Компетентнісний підхід, інноваційні технології – це процес творчої інтеграції знань, ідей, переоцінки та перебудови понять, інформації в курсі природничих наук, коли створюються та реалізуються моделі навчання. Дослідницькі, інтелектуальні та інформаційні технології об’єднані в єдиній освітній системі. Навчальний процес вибудовую так, щоб учні змогли послідовно підходити до розуміння базових компетентностей. В основі їх діяльності уміння навчатися, мислити, переносити знання у контекст нових ідей, нових ситуацій, нового досвіду.
У вивченні географії значимим вважаю такий підхід, що сприяє розвитку критичного аналізу, формує власну думку щодо подальшого розмірковування над усвідомленням висновків, передбачень, прогнозувань результатів, пошуку істини. Урок, як основна форма навчального процесу, орієнтований на формування компетентносте й. У цьому плані запроваджую розроблений алгоритм. У системі базових компетентностей значиме місце мають соціальні компетентності. Враховуючи вимоги сьогодення, навчаю дітей не просто мислити, а критично, осмисленно вести пошук істини. Серед різноманітних засобів навчання особливу увагу приділяю роботі із схемами – моделями різної модифікації. Головним у даному виді діяльності є використання учнями текстової, картографічної інформації у нестандартних умовах, переведення її у знакову, символічну систему.
Вважаю доцільним запровадження наступності, структурного ускладення вивченого матеріалу в схемах – моделях та тезаурус – схемах. Практикую на уроках створення та аналіз проблемних ситуацій, що підвищують не тільки пізнавальний інтерес, але й активізують творчий пошук школярів. Працюють дві групи, які аналізують картографічний матеріал, текст підручника, ведуть зіставлення та порівнюють не тільки форми поверхні, але й досліджують умови їх утворення, формування тектонічної будови. Визначити значимість сучасних наукових досліджень щодо формування поверхні на рівні науковця, практика, пересічного громадянин а країни та учня. На шляху аналізу проблеми використовую пошуковий метод, який об’єднує проблемні та творчі завдання. Важливість його в тому, що спосіб розв ’ язання проблеми учням не відомий і вони співпрацюють на рівні учень – учень та вчитель – учень. Для її вирішення запроваджую систему запитань по блуму.
Відтворення інформації, аналіз, дослідження зв’язків, встановлення логічної структури та творче вирішення проблеми. Як відомо, протягом геологічного літочислення спостерігалися значні зміни природніх умов. Завдання – дослідження, яке пропоную провести учням самостійно, - порівняння природніх умов території україни протягом геологічного літочислення та визначення причин відмінностей. Серед шляхів формування соціальних компетентностей чільне місце посідають екскурсії в природу, які організовую для учнів 5 - 8 класів. У ході спостереження – дослідження учні мають можливість, перш за все, бачити природні комплекси та їх компоненти, встановлювати взаємозв ’ язки між ними, слідкувати за змінами, що відбуваються під дією зовнішніх сил. В) область природознавства, наука, яка вивчає найбільш загальні і фундаментальні закономірності, що визначають структуру і еволюцію матеріального світу; г) вивчає особливості та закономірності поширення природних об’єктів і явищ, населення, видів господарської діяльності на території землі в цілому, окремих материків чи держав. Наукове дослідження процесу навчання з метою перевірки правильності наукової гіпотези дослідника називається. Засвоєння учнями географічної інформації у логічному взаємозв’язку і наступності передбачає реалізація принципу.
Врахування особливостей кожного учня з метою максимального розвитку особистості передбачає реалізація принципу.
Відбір змісту, методів і форм навчання залежно від особливостей різних за підготовкою груп учнів передбачає принцип. Практику формування у школах класів з прискореним, нормальним та уповільненим темпами навчання передбачає принцип. Роботу над технікою запам’ятовування географічної інформації, систематичний контроль за результатами навчання передбачає реалізація принципу.
Метод навчання, який ґрунтується на відтворенні раніше здобутих знань, повторенні способів діяльності за завданням педагога, називають. Метод навчання, при якому вчитель сам ставить і розв’язує проблему, розкриваючи при цьому шлях її вирішення, називають. Розрізи окремих частин земної кори, що передають не тільки особливості земної поверхні, а й внутрішню її будову, називаються. Масштаб, який виражається дробом або дією ділення, де ділене одиниця, а дільник число, яке показує, у скільки разів зменшена та чи інша відстань на місцевості, називається. Дії пов’язані з відбором того, що необхідно відобразити на карті, спрощенням детальних обрисів об’єктів називають. Порівняння відрізків меридіанів між двома сусідніми паралелями у центральній і окраїнній частинах карти використовують для виявлення наявності спотворення. Умовні знаки в залежності від просторової протяжності об’єктів, які ними відображаються, передусім відносять до. Географічні об’єкти досить великої площі, розміри якої виражаються в масштабі карти, зображають умовними знаками.
Коментарі
Дописати коментар