використання різних видів наочності при вивченні іноземної мови курсова
Слід визнати, що в xxi ст. Програмоване навчання актуалізувало питання про співвідношення наочного і абстрактного в алгоритмізації процесів навчання. В центрі уваги учених опинилося питання про наочність навчання усної мови. Психологічна особливість і цінність чуттєво - наочного подання матеріалу навчання полягає у тому, що він мобілізує психічну активність учнів, а саме викликає інтерес до занять мовою, переводить довільну увагу в післядовільну, розширює обсяг засвоюваного матеріалу, знімає стомлення, тренує творчу уяву, мобілізує волю, полегшує весь процес навчання. По - перше, бурхливим розвитком технічних засобів навчання і, по - друге, неопрямистськими тенденціями методики навчання іноземних мов. Психологічна суть прямизму випливає з його зв’язку з гештальтпсихологією. На думку прямистів, сутність мови розкривається з її форми, з її структури. Тому форма мови повинна безпосередньо впливати на особу, що засвоює мову; інакше учень не матиме можливості розкрити справжню своєрідність її законів. Тому на початковій стадії навчання, поки учень ще не відчув безпосередньо всю своєрідність іноземної мови, йому не можна давати ніяких правил. Звідси чимала кількість тижнів голого слухання знов засвоюваної іноземної мови за методикою, вживаною в сан - клу або греноблі. А якщо цей канал вербальної поведінки не зайнятий виучуваною мовою, то він використовується рідною мовою. Воно дозволило чуттєво - наочно репрезентувати вчинкову ланку в комунікативному ланцюзі мови. А це виявилося дуже істотним для навчання усного мовлення іноземною мовою. Як ми знаємо з комунікативної теорії мовлення, мовленнєвий вчинок і комунікативна ситуація, що його включає, є вирішальною ланкою в комунікативному ланцюзі мовлення. Мовленнєвий вчинок визначає звуковий і лексичний склад, синтаксичний лад і стилістичні особливості кожної фрази діалогу або тексту.
Ситуація спілкування дозволяє перетворити речення на фразу, тобто здійснити конкретний, реальний вербальний вчинок. Мовленнєві вчинки здійснюються у просторі та часі. Основна особливість кіно в плані міркування, що нас цікавить, полягає у вільному (довільному) поводженні з простором і часом. Кіно може створити майже будь - які просторові і часові ситуації, включити вчинки людей майже в будь - який простір і час як сповільнений, так і прискорений; як реальний, так і уявний; як цілісно безпосередньо даний, так і аналітично розкладений у будь - якій послідовності; як. Технічні засоби навчання на уроках іноземної мови, класифікація та їх комунікативна і управлінська функції. Особливості застосування тз на уроці. Соглашение об использовании материалов сайта. Просим использовать работы, опубликованные на сайте, исключительно в личных целях. Публикация материалов на других сайтах запрещена. Данная работа (и все другие) доступна для скачивания совершенно быстро. Мысленно можете поблагодарить ее автора и коллектив сайта. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.
Функції комп ютера в системі освіти, зокрема на уроках праці. Застосування різноманітних засобів в процесі навчання іноземної мови. Вживання аудіоматеріалів на уроках. Методика навчання іноземних мов. Зв’язок методики навчання із суміжними науками. Лінгвістикою, психологією, дидактикою і теорією виховання, психолінгвістикою. Лінгвістичні основи навчання іноземних мов. Розбіжності між усним і писемним мовленням. Главная > курсовая работа >педагогика. Навчання англійської мови, як засобу спілкування вимагає цілеспрямованої уваги. Неможливо вивчати мову не знаючи слів. Лексична одиниця - ядро мови. Правильне вживання лексики та насичений словниковий запас це - ключ до вільного іншомовного спілкування. Як найефективніше та найшвидше вивчати слова. Для того щоб досягти успіху та отримати результат потрібно ефективно сформувати лексичну компетенцію учнів. Таким чином була обрана наступна тема. Теоретичні основи дослідження. 1 особливості навчання лексичного матеріалу.
Навчання англійської мови посідає одне з провідних місць у загальному навчанні учнів та й взагалі у всебічному розвитку.
Знання іноземної мови поєднується із знанням слів, в той час як володіння мовою - з лексичними навичками. Отже лексичні навички слід розглядати як найважливіший компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування саме і є метою навчання лексичного матеріалу.
Таким чином виділяють. 2) етап автоматизації дій учнів з новими лексичними одиницями, де розрізняють. А) автоматизацію на рівні словоформи, вільного словосполучення та фрази, речення, б) автоматизацію на понадфразовому рівні - діалогічної або монологічної єдності. Ознайомлення з новими лексичними одиницями починається з семантизації - розкритя значення нових слів. Способи семантизації поділяють на перекладні та безперекладні. До безперекладних відносяться. Наочна семантизація (демонстрація малюнків, предметів, діапозитивів, картин, жестів, рухів тощо), мовна семантизація, дефініція, тлумачення. Окремі способи мають свої переваги і недоліки і виділити один найефективніший неможливо. Слова англійської мови відрізняються за формою, значенням, сполучуваністю, виражають предмети або абстрактні явища. Тому спосіб семантизації доцільно добирати до окремого слова, чи групи слів. Ефективне поєднання декількох способів. 2 зміст та формування лексичної компетенції. Наступним завданням даного дослідження є. Дати визначення поняття лексичної компетенції проаналізувати зміст лексичної компетенції. Під лексичною компетенцією розуміють лексичні знання, а також здатність використовувати мовний словниковий запас у мовленні. Усному (аудіювання, говоріння) і писемному (читання, письмо). Знання про графічну форму, правила орфографії, необхідні для правильного написання л о та розпізнавання і розуміння її при читанні; знання, пов язані з правилами сполучуваності відповідних слів у мові, що вивчається. Для забезпечення функціонування лексики у процесі спілкування потрібно сформувати в учнів відповідні лексичні навички. Рецептивні і репродуктивні. їх формування становить провідну практичну мету навчання лексичного матеріалу, як зазначають учені - методисти в. При цьому одиницею навчання лексичного матеріалу на всіх ступенях шкільного курсу з іноземної мови служить лексична одиниця. Клішовані звороти, значну частину яких становлять розмовні вирази і формули мовленнєвого етикету наприклад. Розглядаючи зміст формування лексичної компетенції школярів, не слід забувати про освітню і розвиваючу цінність навчання іншомовного лексичного матеріалу.
Адже спеціальними дослідженнями доведено. Завдяки кумулятивній (тобто накопичувальній) функції мова на рівні всіх своїх одиниць і насамперед на рівні слова не лише віддзеркалює сучасну культуру, але й накопичує і зберігає досягнення пізнавальної діяльності людства, закріплює й відображує у своїх формах та одиницях минулий і сучасний стан культури, пізнання яких опосередковано мовою. Йдеться про формування здатності учня застосовувати інші компетенції, для того щоб діяти (на основі спостереження, здогадки про значення того, за чим спостерігаєш, аналізу, узагальнення, запам ятовування і т. ) у специфічній навчальній ситуації. Реалізації освітнього і розвиваючого потенціалу формування лексичної компетенції школярів мають сприяти добір навчального матеріалу і технологія роботи з ним. Лексична компетенція визначається сучасними вченими (о. Ніколаєва та ін) як наявність певного запасу лексичних одиниць (ло) з урахуванням віку школярів, здатність адекватно їх використовувати. Таким чином сформована лексична компетенція стає підґрунтям для реалізації мовленнєвої, соціокультурної та соціолінгвістичної компетенцій школярів. У результаті аналізу теоретичної літератури ми дійшли висновку, що об єктами контролю засвоєння школярами лексики англійської мови мають бути правильне впізнавання слухового і графічного образу ізольованих лексичних одиниць, їх правильна вимова й написання, а також їх значення, тобто інформація, яка ним передається. Обидві сторони лексичної одиниці (ло) - зовнішня та внутрішня - являють собою єдність, яка здійснюється через ідентифікацію графічної або слухової ло з її значенням. Для прийняття рішення про наявність лексичних знань в учнів і про можливість переходу до етапу формування лексичних навичок необхідно чітко визначитися з відповідними показниками, що важливо також і з огляду на формування самоконтролю школярів. 2) швидкість виконання відповідних дій, що має свідчити про процес ще свідомого оперування інформацією про нові ло. Швидкість вимірюється часом виконання завдання, який в репродукції залежить від індиві - дуального темпу мовлення або письма конкретної дитини. Перевірка знань ло на рецептивному і репродуктивному рівнях проводиться у певному і чітко визначеному місці навчального процесу, а саме після повідомлення лексичних знань. Відомо, що діти неоднаково швидко запам ятовують нові слова. Тому на певному етапі уроку виникає таке.
Деякі школярі виконують завдання досить швидко, а деякі не можуть впоратися з ними взагалі. Якщо у такій ситуації перейти до наступного етапу роботи, з являється небезпека утворення прогалин у знаннях слабшого учня, накопичення яких у подальшому приведе до неможливості користуватися англійською мовою як засобом спілкування. Вирішити цю відому проблему допоможе прийом „активної асистенції. Слабким учням даються додаткові вправи, а сильнішим пропонується допомагати їм у роботі. Далі учень - асистент, виконуючи роль учителя, пропонує слабшому учню виконати інше контрольне завдання, і лише після отримання результату вся група може просуватися далі. Слабкий одержує можливість „пригальмувати і краще запам ятати й осмислити новий лексичний матеріал, а сильний отримує можливість випробувати свої сили у навчанні слабшого товариша, що підвищує його самооцінку і тому має високу мотиваційну цінність. 1 критерії відбору лексичних мінімумів. Сучасне навчання іноземної мови учнів передбачає їх спілкування на міжкультурному рівні в найбільш типових ситуаціях на основі комунікативного мінімуму, який повинен включати певний обсяг країнознавчих та лінгвокраїнознавчих знань. Тому відомі критерії відбору лексичних мінімумів (сполучуваність, семантична цінність, частотність, словотворча і стройова здатність) мають бути доповнені такими критеріями відбору лексичного компонента змісту навчання англомовного спілкування. Критерієм культурологічної та країнознавчої цінності. Лексичний матеріал повинен відбивати факти, норми і цінності англомовної культури; критерієм типовості, згідно з яким слід відбирати національні реалії, які відбивають найбільш актуальні факти сучасної дійсності і які створюють найбільш чітке уявлення про велику британію; критерієм чіткої диференціації з рідною культурою учнів, згідно з яким відбираються ті ло, які відбивають повну або часткову неадекватність країнознавчих фонів, наприклад. Finger, toe, hand, arm, foot, leg, breakfast; критерієм урахування адресата відбору.
Лексичний матеріал повинен співвідноситися з віковими особливостями та інтересами дітей; критерієм тематичності. Лексичний матеріал має бути скомпонований за певними темами. З огляду на соціокультурний компонент змісту навчання лексичний мінімум початкової школи має бути насиченим національними реаліями, а саме.
Етнографічними реаліями. Назви іграшок, тварин, дитячих та спортивних ігор, одягу, взуття, їжі, напоїв, грошових одиниць, побутових речей, якими користуються діти (computer, walkman, cassette - гесогdег, biке), свят, елементів довкілля тощо; реаліями культури та освіти. Назви персонажів відомих казок, дитячого фольклору, творів для дітей, мультфільмів, кіно, видатних людей (письменників, акторів, музикантів, учених), реаліями шкільного життя. Джерелом відбору лексичного матеріалу мають бути автентичні матеріали. Зразки літератури, англійського фольклору, словники, відеозаписи фільмів на різну тему видавництва ввс. Звичайно, добір лексичного матеріалу має бути обмежений рамками тематики. 2 мета формування лексичної компетенції. Як відомо, вживання лексики в мовленні передбачає єдність форми і значення ло. Проте цей процес ускладнюється інтерференцією з боку рідної мови. Чинниками цього можуть бути. 1) розбіжності в передачі значень деяких ло (порівняймо. Українські слова плакати, кричати - передаються в англійській мові одним словом - cry), 3) різні правила сполучуваності слів тощо. Тому планування роботи з ло на уроці вимагає ретельного аналізу учителем особливостей кожної ло, її форми (фонетичної, графічної, структурної, граматичної), значення, особливостей вживання у мовленні, вибір адекватних прийомів організації, ознайомлення, тренування і застосування відповідних л о у процесі спілкування. Так, при ознайомленні з назвами речей, дій, ознак, що мають конкретне значення, вчитель обирає безперекладні способи семантизації, використовуючи для цього предметно - зображальну наочність, демонстрацію дій; ознайомлення з національними реаліями вимагає застосування лінгвокраїнознавчих коментарів. Наведемо приклади деяких коментарів. Робота з лексичним матеріалом вимагає постійної орієнтації на світ дитини, її інтереси, уподобання, на творчий потенціал її особистості як суб єкта навчального процесу.
Адже навчання англійської мови створює лінгвістичну основу для ознайомлення учнів з деякими засобами словотворення. Мета навчання лексичних засобів спілкування полягає в оволодінні учнями навчальним матеріалом для здійснення спілкування і взаємодії в ситуаціях, які моделюються на уроці і які мають бути наближені до умов реальної комунікації. Тому вчитель має забезпечити не тільки мотивацію ознайомлення з новими л о, але й мотиви кожного завдання і вправи при організації тренування. Наприклад, мотивом для засвоєння назв свійських тварин служить запрошення відвідати лондонський зоомагазин та усвідомлення учнями необхідності підготуватися до розмови з продавцем, отримати потрібну інформацію, пов язану з перспективою їхньої діяльності. Доцільним у цьому плані є ознайомлення дітей з деякими стереотипами поведінки британців - їх ставлення до домашніх тварин, що має розширити коло країнознавчих фонових знань учнів. Англійці дуже дбайливо ставляться до тварин. Вони люблять їх і прищеплюють цю любов своїм дітям. Тому майже у кожного вашого ровесника у великій британії є якийсь домашній улюбленець - а реt. А реt - це улюблена домашня тварина, яку доглядають з любов ю та ласкою. Наприклад, а саt, а kіttеn, а dog, а рuрру, а hamster, (демонструються відповідні іграшки або малюнки. ігрові прийоми на етапах тренування і практики у спілкуванні. Конкурси, змагання, рухливі та спокійні ігри з комунікативним або когнітивним завданням (кросворди, чайнворди, ребуси тощо), інсценівки (віршів, пісень), рольові ігри; зазначена вище система формування лексичної компетенції школярів має отримати свою реалізацію у всіх компонентах нмк для відповідного класу початкової школи. 3 формування лексичної складової соціолінгвістичної компетенції. Реформування українського суспільства значною мірою впливає на характер та зміст навчання іноземної мови в знз. Підвищується роль іноземної мови не тільки як джерела знань про іншомовні країни, а й як засобу здійснення іншомовного спілкування, в основу якого закладено соціолінгвістичну компетенцію як складову комунікативної компетенції. Соціолінгвістична компетенція передбачає знання учнями особливостей національного мовленнєвого етикету, невербальної поведінки, їх врахування в реальних життєвих ситуаціях, а також здатність здійснювати комунікативні наміри відповідно до ситуації спілкування, соціальних норм поведінки та соціального статусу комунікантів. Питанням формування соціокультурної компетенції приділяли увагу відомі вітчизняні та зарубіжні методисти. Поділяючи їхню думку про важливість врахування соціокультурної компетенції у навчанні іноземної мови, наголошуємо на необхідності формування в учнів насамперед лексичної компетенції, на якій базується уміння адекватно поводитися в іншомовному середовищі, усвідомлюючи особливості культури, віри, світогляду співрозмовника - носія мови, що вивчається, набуття ними знань про національно - культурні особливості країни, мова якої вивчається, норм мовленнєвої та немовленнєвої поведінки її носіїв, та вміння адекватно реагувати в тій чи іншій мовленнєвій ситуації, здатності порівнювати рідну та іншомовну культуру.
Отже, формування лексичної компетенції як компонента соціокультурної компетенції має виступати необхідним складником навчально - виховного процесу на всіх ступенях навчання в знз, оскільки при його відсутності неможлива підготовка повноцінних учасників міжкультурної комунікації. Вважаємо, що для ефективного формування лексичної компетенції доцільно використовувати автентичні тексти соціокультурного забарвлення. У майбутньому, передбачати розвиток логічного та критичного формування уміння користуватися автентичною літературою двомовними словниками та іншою довідковою літературою. Отже, для ефективного формування лексичної компетенції як складової соціолінгвістичної компетенції доцільно використовувати автентичні тексти соціокультурного змісту, візуальну та вербальну наочність, дотримуватись поетапного опрацювання лінгвістичного матеріалу згідно з певним алгоритмом і виконувати рецептивно - репродуктивні та комунікативні вправи з врахуванням вікових та психологічних особливостей учнів. Практична частина дослідження. 1 комплекс вправ для формування лексичної компетенції. Формування лексичної компетенції відбувається поступово вправи та методи які використовуються відрізняються залежно від етапу навчання лексики. Пропонуємо опрацьовувати лексичний матеріал соціокультурного змісту за алгоритмом, який враховує мету навчання на кожному з етапів та передбачає виконання відповідних мовних і мовленнєвих вправ. На етапі семантизації лексичного матеріалу соціокультурного змісту потрібно активізувати фонові знання учнів, їхній досвід з метою успішного засвоєння форми та значення лексичних одиниць соціокультурного змісту.
На етапі семантизації ефективний спосіб засвоєння лексичних одиниць може бути використана римівка, де певне слово яке потрібно вивчити повторюється декілька разів і його можна замінити на інше.
Розраховано на молодших школярів. Сучасні підручники, та технічні можливості дозволяють використовувати різноманітні прийоми ознайомлення з словами. Яскраві картинки, малюнки до відповідних слів звертають увагу, краще запам ятовуються. Популярний метод words in families до певної теми наприклад. Одяг, тварини, частини тіла, тварини та ін. Часто учні нервують пере перевіркою слів, щоб уникнути такого стресу пропонується взаємоперевірка в парах. Учні виходять до дошки, одному дається аркуш паперу з українським перекладом слів, другому - нічого. Таким чином 1 - й учень перевіряє 2 - го, потім можливий обмін. Етап рецептивно - репродуктивного тренування передбачає створення стереотипів вживання лексики соціокультурного змісту на рівні фрази. На етапі комунікативної практики, метою якого є самостійне вживання лінгвістичного матеріалу в усіх видах мовленнєвої діяльності, доцільно використовувати такі вправи, як. На даному етапі наочність посідає не останнє місце.
Отже лексичні вправи повинні бути спрямовані на усвідомлення лексичних одиниць, сприяти логічному мисленню, формувати мовленнєві уміння та навички, відповідати характеру навчального матеріалу, нести виховний характер. Зазвичай нові слова вивчають на початку конкретної теми і таким чином якість вивчених слів, впливає на розвиток вмінь та навичок письма, говоріння, та читання. На жаль, етапу повідомлення лексичних знань не надається достатньої уваги в сучасній школі. Лексичні одиниці зазвичай семантизують шляхом перекладу, розглядаючи його як найекономніший шлях повідомлення значення слів. Але такий спосіб подачі лексичних знань не дає учню можливості „відчути слово. Не отримавши належного результату на рівні лексичних знань, одразу приступають до формування навичок або навіть до розвитку мовленнєвих умінь. Під час говоріння погане знання лексики не дає учням змоги концентруватися на змісті висловлювання, оскільки вони вимушені думати про засоби мови і правила їх функціонування. Діти роблять мовні помилки, що призводить до непорозуміння, заважає використанню мови як засобу спілкування. Наочність - це незамінний помічник. Повідомлення лексичних знань має забезпечувати свідоме їх сприйняття учнями, тобто містити аналіз як складу слова, його етимології, граматичної парадигми, так і правил сполучуваності, функціонування в мовленні тощо. Такий підхід створює необхідну базу для формування якісної лексичної компетенції школярів, що надалі сприятиме формуванню мовленнєвої компетенції учнів. Практичні прийоми ознайомлення, закріплення та контролю лексичного матеріалу можуть бути поєднані між собою. Наприклад в 4 клітинки прямокутника надруковані слова (поряд можуть бути картинки). 4та клітинка порожня. Учні відгадують слово яке може там бути. Це можуть бути синоніми, антоніми. На початку уроку він слугує опорою для проведення лексичної зарядки. Відгадайте, яке слово написано в 4 клітинці і ви дізнаєтесь пр що ми будемо розмовляти сьогодні. Позитивний результат має подача слів у синонімічних рядах, або парах антонімів. Важливо пояснювати чим відрізняються слова та в яких сполученнях вживаються. Контроль є не лише засобом перевірки результату роботи вчителя а й самоперевірки учнів самовдосконалення. Щоб процес контролю був ефективним і не викликав негативної реакції у учнів потрібно заздалегідь передбачити форми контролю де можливо поєднати цікаві завдання із перевіркою засвоєних знань та вмінь. З цього випливає необхідність формування внутрішньої мотивації учіння школярів як однієї з цілей процесу навчання. Мотивація учіння залежить від декількох чинників, серед яких важливе місце займає організація навчального процесу, зокрема - контролю. Про наявність лексичних знань в учнів свідчить їхнє розуміння значення нової ло в ізольованому вигляді на слух та при прочитанні (у рецепції), а також їхня здатність вимовити й написати її відповідно до значення (в репродукції) в ізольованому вигляді. Приклад 1 (перевірка розуміння ло на слух). Учитель звертається до учнів. Я буду називати слова англійською мовою. Якщо вони позначають предмети, якими ви користуєтесь на уроках (або назви тварин, кольорів тощо, залежно від теми), ви показуєте зелену картку, тобто дозволяєте мені продовжувати. Якщо слово має інше значення, показуєте червону картку, тобто зупиняєте мене, тому що я зробила помилку.
Приклад 2 (перевірка розуміння ло на слух) пропонується гра - лото, для якої заздалегідь готуються карточки з декількома малюнками із зображеннями предметів і пронумеровані кружечки для закривання малюнків) вчитель вимовляє англійською мовою нові слова, а ви закривайте відповідний малюнок кружечком з номером. Учитель вимовляє нові слова зі швидкістю, достатньою для свідомого оперування їх значеннями школярами. Дітей потрібно попередити про те, що як тільки вчитель назвав наступне слово, їм слід працювати із зображенням наступного предмета. Таким чином формується бажання учнів розширити свій лексичний запас, виховується позитивна мотивація вивчення англійської мови. Вчитель, звертаючись до школярів, знову пропонує їм. Виграє команда, яка швидше розташує картки зі словами англійською мовою під відповідними малюнками. Члени команд по черзі підходять до дошки і прикріплюють по одній картці під малюнками, швидко змінюючи один одного. Виграє команда, яка виконала завдання швидше і без помилок. Правильність і швидкість виконання завдання оцінюється вчителем (зовнішній контроль) і членами команди - супротивника (взаємоконтроль). Приклад 4 (перевірка здатності учня правильно вимовити нові ло англійською мовою). Для цієї гри - естафети необхідно підготувати 2 комплекти малюнків із зображеннями предметів, назви яких діти щойно вивчили. Вчитель звертається до школярів. Ви розділитеся на дві команди і вишикуєтесь у проходах між партами. Перші члени кожної команди по команді вчителя швидко йдуть до його столу, беруть один з малюнків, вимовляють англійською слово, яке позначає зображений на ньому предмет, і відкладають картку.
Далі вони повертаються до своєї команди, злегка торкаються долоні наступного учня (що є сигналом до його дії) і стають у кінець шеренги. Тепер до столу ідуть наступні учні, і так далі. Що було позитивно оцінено учнями. Формуванню внутрішньої мотивації сприяє також формулювання мети контрольованого завдання. Воно виконується для того, щоб уміти правильно вимовляти англійською мовою слова, які будуть потрібні. Ведення бесіди за темою уроку.
Приклад 5 (перевірка здатності учнів правильно писати нові ло). Для цієї гри необхідно підготувати картки з малюнками, як для гри - лото, залишивши під ними місце для підпису.
Вчитель каже учням, що художник мав намір підписати малюнки, але йому щось завадило. Наприклад, якщо учням повідомили назви кольорів англійською мовою, на малюнках можуть бути зображені кольорові кульки. А якщо учні вивчають способи написання часу англійською мовою, на малюнках можуть бути зображені годинники, які вказують різний час. Виграє той школяр, який скоріше за інших і без помилок підпише малюнки. У такому випадку кожному учневі дається змога працювати. індивідуально із власною карткою, де можна варіювати кількість малюнків (в залежності від індивідуального темпу роботи кожного окремого учня) та їх підбір. Для окремих учнів (слабших) можна включити малюнки з предметами, що позначаються словами з попередніх уроків, якщо вони недостатньо добре засвоєні. Картки потрібно підготувати заздалегідь, причому має сенс їх заламінувати, щоб мати змогу повторно використати. Такий варіант завдання - гри вимагає від учителя більших затрат часу і зусиль, але він індивідуалізує перевірку і тому є більш результативним. Кожен з маленьких школярів хоче стати переможцем, емоційна напруга дуже висока, тобто мотивація виконання контрольного завдання - гри висока. Але якщо перемогти не вдалося - не слід засмучуватися, є можливість одержати перемогу наступного разу.
Про це свідчить доброзичливе, підбадьорливе ставлення вчителя та однокласників у ході уроку - діалогу, де кожний відчуває себе рівним учасником процесу навчання і контролю. Список використаної літератури. Особливості навчання лексичного матеріалу на уроках іноземної мови. Зміст лексичної компетенції та комплекс вправ для її формування. Лексична складова соціолінгвістичної компетенції. Навчання іноземної мови учнів початкової школи. Психолого - фізіологічні особливості молодших школярів. Дільність учителя й учнів у процесі дидактичної гри. Наочність, як один із найкращих методів навчання учнів. Психолого - фізіологічні характеристики учнів, які необхідно враховувати в процесі навчання лексики іноземної мови. Етапи засвоєння лексичного матеріалу.
Зазначені переваги образної презентації ситуації не знімають її обмежень, пов язаних з можливостями реалізації в зображальній формі лексичних одиниць (мовних моделей) абстрактного характеру та статичністю об єктів, що презентуються (крім кіно). Щодо першого обмеження, то слід відзначити, що кількість лексичних одиниць абстрактного характеру, які вивчаються в школі і входять до активного мовного мінімуму, часто перебільшується. Проведений мною орієнтовний підрахунок лексичних одиниць та мовних моделей, що реалізуються в зображальній формі, показує, що більшість мовних одиниць, які вивчаються на молодшій і середній стадіях (5 - 8 класи), можна реалізувати у зображальній формі. Зовнішню динаміку такого виду можна передавати художніми засобами. Завдання полягає у передачі внутрішньої динаміки, поступального розвитку дій, відповідної дискретному характерові життєвих ситуацій. Тут важливе значення має зображення і початкового моменту ситуації, який містить у собі її потенціальний розвиток і характеризується незалежністю дії, і показ розгортання сюжету у часі. Перший момент, що визначає стимулювання мовної дії, потребує відповідного зображального (сюжетно - композиційного) вирішення, другий реалізується презентацією послідовних, релевантних для розвитку сюжету епізодів. Така послідовність епізодів, об єднаних спільною сюжетною лінією, досягається в серіях фарбувальних картин. Вище показано, що за допомогою картини відтворюються реальні ситуації, які визначають зміст мовного вчинку і дають можливість включити вже засвоєні учнями мовні автоматизми в розумово - мовну діяльність, сприяючи, таким чином, формуванню мовного уміння на завершальному етапі навчання іноземної мови. На всіх етапах зберігається значення навчальної картини як ефективного наочного засобу, що дає змогу моделювати велику кількість різноманітних ситуацій з метою програмування мовної реакції учнів. Таким чином, напрошується висновок, що традиційне уявлення про картину як засіб семантизації іншомовної лексики та її закріплення виявляється застарілим. Сучасний підхід до навчання усного мовлення передбачає що основною функцією навчальної картини є моделювання змістовного плану мовного вчинку.
Таке трактування функціональної ролі навчальної картини узгоджується з висунутою психологами теорією породження мовлення, згідно з якою розумово - мовна діяльність зароджується в предметно - схемному (предметно - зображальному) коді, який оперує схематичними образами реальної дійсності. Згідно з цим принципом, як відомо, засвоєння форми й значень мовних одиниць і вироблення мовних автоматизмів відбувається через мовну модель. Знайомство з творчістю художників країни, мова якої вивчається, викликає неабиякий естетичний інтерес в учнів. Цей інтерес можна використовувати двома шляхами. Переносна дошка вивішується з незнайомими словами. У вступній розмові вчитель повідомляє на німецькій мові основні відомості про життя і творчість художника, епоху.
За допомогою ряду запитань вчитель намагається дізнатись, наскільки учні зрозуміли вище сказане.
В цьому випадку не потрібно, щоб учні давали повні відповіді. Це прискорить темп бесіди. Вивішується репродукція, про яку далі йтиме мова. Учень, підготовлений заздалегідь, розказує про картину і пропонує класу задати йому запитання. Питання і відповіді йдуть швидким темпом. Потім починається робота в парах по прослуханому матеріалу.
На домашнє завдання дається коротко написати біографію художника і зробити опис картини. Карточки взаємопов язані між собою. Цифри в клітинках перетину повинні відповідати номеру карточки вчителя. Щоб на карточці вчителя не ставити хрестики, кожен учень заготовляє свою сітку.
Верх сітки повинен обов язково бути позначений буквою в. Щоб знання учнів засвоювались, потрібен постійний контроль за вивченням матеріалу.
В наш час використовується декілька способів контролю. Кожен з них має свої переваги і недоліки. Був розроблений і перевірений на практиці наступний вид контролю - за допомогою карточок. В основу цього способу покладений принцип, проведений в грі (robot fragt - robot antwortet). Ця гра була опублікована в дитячому журналі frosi. Крім цього, цього заготовлюються ще карточки другого зразка. Кожна карточка має свій номер (від 1 до 10), який написаний у верхньому правому кутку.
У верхній частині карточки написані сім слів на українській мові, а з правої її сторони - 10 слів на німецькій мові. Трьом німецьким словам не дається український еквівалент. Учень, отримавши карточку, повинен підібрати до українського слова відповідник на німецькій мові і в клітинці перетину поставити хрестик. Наприклад слову батьки відповідає німецьке слово eltern. Номер карточки вчителя і прізвище учня пишуться на зворотній стороні сітки. Всі горизонтальні та вертикальні лінії всіх карточок повинні співпадати. Для цього відстань між ними повинна бути однаковою, наприклад 1 см. Щоб учень міг поставити хрестик у клітинці перетину своєї сітки, потрібно точно накласти її на карточку вчителя. При цьому ліва і нижня грань повинні співпадати. Для перевірки правильності виконання завдання сітка учня кладеться під карточку так, щоб співпадали вертикальні і горизонтальні лінії. Потім вчитель олівцем закреслює хрестиком в карточці - шаблоні всі цифри, які відповідають номеру карточки. Копіювальний папір зі зворотної сторони шаблона переносить ці хрестики на сітку учня. Співпадання хрестиків учителя і учня на сітці свідчить про правильне виконання завдання, неспівпадання вказує на помилки. Щоб робота проходила більш успішно, слід попередньо пояснити учням завдання і виконати 2 - 3 вправи разом з ними. Потім можна переходити до індивідуального контролю за допомогою карточок. Учні мають можливість наочно уявити те, про що йдеться в тій чи іншій ситуації. Опорні схеми допомагають диференціювати процес навчання у 4 - му класі. Для однієї і тієї ж теми в деяких випадках пропонується 2 схеми. Одна розроблена для сильних учнів, інша - для слабших. Вдома учні прочитали текст wowa novikow. На уроці перевіряється розуміння цього тексту за допомогою запитань. Потім вчитель провокує учнів задати питання один одному.
Після цього вчитель викликає до дошки сильного учня, а інші учні задають йому питання. На закінчення учні дають повідомлення про вову новікова, використовуючи схему 1. Потім дається схема 2, яку озвучують слабші учні. Для підготовки розповіді вдома учні отримують такі ж схеми. Хто хоче отримати оцінку 4 або 5, готуються по схемі 1, 3 - по схемі 2. На наступному уроці відбувається контроль. Спочатку описуються сильні учні. Потім вони перевіряють слабших по схемі 2. Якщо слабший учень повідомляє по схемі 1, то він може отримати оцінку вищу за 3. Це дає стимул для подальшої роботи. Слід сказати, що опорні схеми використовуються на етапі тренування, пізніше повинно бути самостійне висловлювання. На цьому етапі учні не повинні мати ніяких підказок. Схема 3 використовується для інсценізації діалогу знайомство. Вона може слугувати для розвитку умінь як діалогічного мовлення, так і монологічного. В цей діалог увійшли всі вивчені фрази. За цією схемою 2 учнів можуть інсценізувати діалог між дітером і мішою. В цілях розвитку навиків монологічного мовлення учням можна запропонувати розповідь про мішу і дітера. Схема 4 є опорою при утворенні зв язного мовлення по темі mein freund або розповідь про себе.
Спочатку учитель дає повідомлення по цій схемі. Das madchen hei в t irene. Irenes schule ist gro в und schon. Das klassenzimmer ist gro в, hell und sauber. Потім учні самостійно розповідають про дівчину, яка розміщена на картинці. На домашнє завдання учні отримують завдання скласти розповідь про свого друга. Слабшим учням дозволяється використовувати схему 4. Unsere schule ist groв, hell, schon. Unsere bibliothek ist groв. Unsere bibliothek ist groв, schon, hell. In dеr bibliothek stehen tische. Схема 8 і 9 допомагає слабшим учням при утворенні повідомлення по темі schulbibliothek. Робота по цих схемах проводиться в парах. На дошці висить схема 7. Один з учнів в кожній парі отримує схему 8 і користуючись опорами, задає питання своєму співрозмовнику, а той користуючись схемою 9, відповідає на запитання. Після цього вони складають повідомлення за схемою 7. Unsere turnhalle ist groв, hell und sauber. Введення і закріплення лексичного і граматичного матеріалу, для навчання монологічного і діалогічного мовлення, аудіювання і ін. Хоч і мова і є універсальним засобом спілкування, вона набуває значення тільки за умови включення в систему комунікативної діяльності. Оптико - кінетична система знаків включає жести, міміку, пантоміміку.
У цьому плані велике значення має вираз обличчя, погляд. Він ключовий елемент невербальної комунікації. Саме тим партнер виражає інтерес до розмови. Одним з відкриттів у педагогічному досвіді автора був факт, що більш ефективним є зробити зауваження студентові чи учневі, використовуючи невербальні засоби (погляд, міміку, голосову міміку), ніж слово. і знову треба звернути увагу на те, чи не уникає співбесідник зустрічатися з вами очима. Насправді дивитися в очі іншому - одне з найскладніших завдань людини з високим рівнем тривожності, оскільки вона розуміє, що саме так і має відбуватися справжнє спілкування. Тривожна особистість боїться того, що може прочитати в очах співрозмовника, і того, що можуть виказати власні очі. Така людина швидше опустить погляд, а не буде обводити очима кімнату.
Людина з високим рівнем тривожності завжди намагається тримати на більшій відстані від співрозмовника, ніж людина розкута і довірливо налаштована. Мова жестів допоможе вам визначити, що відчуває інша людина. Якщо ви відчуваєте стресовий стан самі або спостерігаєте його у своїх близьких людей, ви просто зобов язані дати собі раду, а у випадку з іншими - допомагати подолати стрес. Багато людей - психотерапевтів чуйно вловлюють такий стан із розумінням ставляться до людей, які потерпають від стресу, так що поліклініка або оздоровчий центр саме те місце, куди вам належить звернутися по допомогу.
Може видатися парадоксальним, але коли ми відчуваємо стан тривоги, то починаємо чомусь більше посміхатися. В такій посмішці не беруть участі очі, вона з являється не до ладу або невчасно і тримається довше, або, навпаки, менше, ніж природна усмішка. іноді це виходить у нас майже зовсім переконливо. Було помічено, що в стані тривоги людям властивості жести самопідтримки. До них належать торкання і погладжування самого себе, намагання обхопити, обняти себе руками і, нарешті, найбільш очевидне з усього - смоктання пальця. Це повернення до тих блаженних часів, коли дитину годують груддю, - а також обгризання нігтів, що можна теж розглядати, як варіант попереднього. Люди з високим рівнем тривожності часто поводяться так, наче вони чимось налякані. Наприклад, раптом завмирають як статуя, широко розплющивши очі немов від жаху, або намагаються триматися ближче до стіни, дерева чи простот меблів, немов намагаючись сховатися за ними від уявного переслідування. Одним із найважливіших умов навчання учнів являється формування у них відношення до навчання і пізнавальних інтересів. При цьому уроки повинні бути організовані так, щоб учні працювали з уявленням і щоб не замічали втоми. Весь дидактичний матеріал повинен служити цьому.
В іv класі уроки починаються з рапорту чергуючого. Він розповідає про дату, дні тижня і про відсутніх учнів в класі. Постійно проходить повторення одних і тих самих фраз. Щоб урізноманітнити висловлювання учнів, я вношу в рапорт кожен раз елементи новизни. Моїм учням подобається робота з ляльками епіфільмами. Тому у ролі вчителя на уроці виступають улюблені казкові персонажі. У нас в гостях часто бувають такі ляльки, як чебурашка, карлсон, мальвіна, хитрий лис, буратіно та інші. Гра з ляльками закладена для вивчення німецької мови. Лялькові персонажі з казок являються гарними помічниками при організації ролей гри на початку уроку і на других етапах. Охоче я використовую ляльку бібабо, яка надягається на руку.
За допомогою цієї ляльки, учні уявляють собі театр і стають більш зацікавлені в тому.
Ця вистава приділяє до себе багатьох учнів. Лялька - маска - це яскраво виражений характер. Це дає можливість використовувати її в діалозі, наприклад. Пізніше слід дізнатися, що учні взнали про ляльку.
Лялька - третє обличчя, предмету розмови. Урок в iv класі по темі. Unsere schule вчитель починає розповідь про одного із персонажів, наприклад. Після цього, як учні вислухали вчителя, один із учнів виступає в ролі чебурашки. Він задає питання, а інші на них відповідають, наприклад. Потім роль чебурашки дається іншому учневі для наступної ситуації. Одним із найважливіших засобів вивчення німецької мови є епіфільми. Вони є основою вивчення усної теми, таких як. Школа, класна кімната, наша бібліотека, мій режим дня, ми читаємо газету trommel та інші. Основна ціль епіфільмів - вивчення монологів і діалогів. Ми використовуємо дві групи епіфільмів. Фабульні фільми розповідають нам про жителів нашої країни, а також зарубіжних країн, розповіді про життя письменників і художників. Звичайно вчитель показує фільм, невеликої експозиції, наштовхує учнів на навчання і задання багатьох запитань. Запитання по всьому фільму і по виділених кадрах, які часто виходять за рамки фільму, а також запитання до учнів вчителем і навпаки. Розповідь - одна із найбільш розповсюджених творчих форм про кадри фільму.
Часто проводиться гра в перекладачів (гід - перекладач - як екскурсант). Пропоную конкретний приклад роботи з епіфільмом die verfassung der ukraine (sowjetunion) (viii клас, урок 3, тема wie hast du dich ervholt. Праця розрахована на клас із слабкою успішністю. Кожен абзац показується на екрані і кожен є пронумерований. Учні бачать карту, герб, тризуб, санаторії, а також табори для відпочиваючих. Після цього учні складають діалоги між собою і обговорюють дану тему.
Робота з епіфільмом займає значну частину фільму.
На уроках іноземної мови можуть бути використані учбові фільми як спеціальні (створені для демонстрації на уроках іноземної мови), так і не спеціальні (підготовлені для демонстрацій на інших уроках, але використані для показу на уроці іноземної мови). Такі фільми озвучуються вчителем на основі заздалегідь підготовленого дикторського тексту на іноземній мові. В даному випадку текст дикторського супроводу на іноземній мові не повинен бути дослівним перекладом дикторського тексту того ж фільму на українській мові. Треба зазначити, що немає повного комплекту спеціальних учбових фільмів для кожного класу, тому деякі вчителі використовують для показу на уроці неспеціальні фільми, творячи для них свої дикторські тексти. Для роботи на уроці іноземної мови рекомендуються наступні неспеціальні учбові фільми. Для того, щоб навчитися говорити, необхідно засвоїти не тільки певний мовний матеріал, але і оволодіти ним до ступеня автоматизму.
Для цього необхідно довго займатися, тренуватися і вправлятися. Фільм із фабульним змістом пробуджує до обміну думками, створює великі можливості для бесіди. Звуковий фільм - цінний для сприйняття іноземної мови на слух. Після перегляду фільму можна перейти до обговорення побаченого, провести питально - відповідну роботу.
Таким чином, фільм допомагає вчителю уникнути саму складну проблему вивчення мови - у формуванні навичок усної мови. Підготовка до перегляду фільму починається ще задовго (декілька уроків) до його показу.
Ці підготовки і наступна за цим робота повинна включатися у тематичний план і будуватися таким чином, щоб вони були природним продовженням роботи вчителя над мовним матеріалом, передбачений програмою для даного класу.
Слід вибирати фільм доступний і зрозумілий для учнів певного віку, який би зміг відобразити їхній інтерес. Бажано, щоб відібраний фільм був близький до однієї із тем усної мови, передбачений програмою і вже в момент показу фільму, вивчена учнями. Це дозволить вчителю організувати повторення по певній темі усного мовлення. При використовуванні неспеціальних фільмів на уроці іноземної мови, вчитель може користуватися готовими дикторськими текстами, публікованими у журналі іноземні мови у школі, а також спеціальними збірниками дикторських текстів на англійській і німецькій мовах. Після творення дикторського тексту вчитель вирішує, який лексичний чи граматичний матеріал, що увійшов у дикторський текст слід повторити чи пояснити. На уроках, які передують показу фільму, повторюється лексика, граматика, вводяться і закріплюються нові слова, які зустрічаються у дикторському тексті. Весь урок не може бути зайнятий переглядом фільму.
Впродовж 20 - 25 хвилин учні дивляться фільм, а пізніше відбувається подальша робота. Спеціальні фільми на іноземній мові повинні бути розраховані на 10 - 12 хвилин. Перед початком демонстрацій фільму, вчитель звертається до класу на іноземній мові, використовуючи відому учням лексику.
Пояснюється задача уроку, пропонується не тільки дивитися на екран, але й уважно слухати дикторський текст, старатися все зрозуміти. Вчитель попереджає, що після перегляду, буде проводитися робота по переказу його змісту.
Ця установка вчителя дуже важлива, оскільки вона націлює учнів на певний вид роботи, концентруючи їх увагу.
Вчителеві слід коротко зупинитися на назві фільму і пояснити її. Коли у фільмі зустрічаються історичні або географічні назви, їх також слід роз яснити. Усе це сприяє кращому розумінню дикторського тексту і змісту (сюжету) фільму.
Коротка передача основних подій фільму.
Повні і скорочені відповіді на іноземній мові щодо питань, поставлених учителем по змісту фільму.
Будування діалогів і тренування практики усного мовлення на основі даних діалогів. Короткий коментар того, що відбувається на екрані під час другої демонстрації фільму при виключенні звуку.
Демонстрація фільму вдруге (із виключенням звуку), під час чого, компетентні учні коротко коментують події на екрані. Пізніше підключаються до роботи і середні учні. Якщо учні vii класу навчені до роботи із кінофільмом ще з vi класу, то з таким класом можна проводити більш складну роботу, ніж із vii класом, для якого цей вид уроку являється першим. Перерозказування змісту фільму дає можливість учням висловити свої думки, оскільки готового тексту вони не мають. Готуючи переказ, учні змушені оперувати лише своїми думками, які виникали у них під час перегляду фільму.
Не слід вимагати від учнів дослівного перерозказування дикторського тексту.
Вчитель повинен змиритися, що кожен інтерпретує фільм по - своєму.
Діалоги учнів можна перевести у форму бесіди двох друзів. При цьому слід добиватися, щоб ці питання торкалися самих учнів, їх вражень від побаченого. Робота по підготовці до трансляції фільму, подальшої роботи, потребує 5 уроків. Пояснення і попереднє закріплення лексичного матеріалу по темі, читання текстів із підручника (або додаткової літератури). Підготувати переказ побаченого і почутого у фільмі. Робота із фільмом на уроці дає хороший результат, якщо вона проводиться планомірно, систематично, якщо буде відповідна підготовка. У новому навчальному році перед вчителем іноземної мови постане необхідність вирішення багатьох досить складних і водночас цікавих проблем, успішне розв язання яких вимагатиме від нього ґрунтовної професійної підготовки. Варто бути готовим до реалізації гуманістичного, функціонального, комунікативного, міжкультурного методичних підходів до навчання своїх учнів. Важливо чітко уявити тенденції розвитку сучасної педагогічної практики, нові методичні погляди і прийоми навчання. Слід обов язково з ясувати навчально - виховні можливості сучасних навчально - методичних комплексів, підручників, посібників. Не випадково однією з вимог, що ставляться перед укладачами підручників, є забезпечення їх комплектом наочних посібників. Навчально - наочні посібники до підручника з німецької мови для середніх та старших класів виконані у формі графічних малюнків. Значний інтерес становлять також ілюстрації для фланеграфа й тематичні малюнки. Весь комплект посібників дає можливість урізноманітнювати види робіт, сприяє підтримці інтересу до вивчення мови, активізації мимовільної уваги, інтенсифікації процесу навчання. Ці посібники використовуються для семантизації та засвоєння лексичного матеріалу і мовних моделей, для розвитку монологічного і діалогічного мовлення. На всіх етапах зберігається значення навчальної картини, як ефективного наочного засобу, що дає змогу моделювати велику кількість різноманітних ситуацій з метою програмування мовної реакції учнів. Традиційне уявлення про картину, як засіб семантизації іншомовної лексики та її закріплення виявляється застарілим. Сучасний перехід до навчання усного мовлення передбачає, що основною функцією навчальної картини є моделювання змістовного плану мовного вчинку.
Таке трактування функціональної ролі навчальної картини узгоджується з висунутою психологами теорією породження мовлення, згідно з якою розумово - мовна діяльність зароджується в предметно - схемному коді, який оперує схематичними образами реальної дійсності. Зорових, слухових та зорослухових. На всіх ступенях навчання особливе значення мають засоби зорового унаочнення, які допомагають учителеві на усіх етапах роботи над мовним матеріалом, розвивати в учнів потрібні вміння та навички. Не випадково однією з вимог, які ставляться перед укладачами підручників, є забезпечення їх комплектом наочних посібників. існуючі наочні посібники з німецької мови є ефективним допоміжним засобом у навчанні. Практична спрямованість у навчанні іноземної мови привела до перегляду традиційної методики викладання, активізувала пошуки ефективних шляхів організації навчального процесу.
Зараз усі переконалися, що навчити учнів спонтанно висловлюватися на основі традиційних вправ на переклад, переказ, підстановку, трансформацію та інше, практично неможливо. Для формування такого вміння треба, щоб паралельно з процесом вироблення мовних автоматизмів учні практикувалися у вмінні вживати нагромаджені ними моделі. Индивидуализация обучения иноязычной речевой деятельности как средство создания коммуникативной мотивации. Структура речевой ситуации и ее реализация в учебно - воспитательном процессе.
Методика преподавания немецкого языка в педагогическом вузе.
Гра, як особливе організоване заняття, яке вимагає напруги емоційних і розумових сил учня. Особливості викладання англійської мови у початковій школі. Загальне поняття про контроль та тести, як засіб контролю. Види та форми контролю. Особливості тестового контролю. Зразки структури тестових завдань, критерії їх оцінювання. Труднощі навчання іноземної мови в молодшій школі. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку.
Вивчення суті та основних прийомів мнемотехніки. Вимоги до засобів навчання…………………………………………. Розвиток ділових і особистих контактів, розширення культурних зв язків між народами висувають перед школою в області навчання іноземним мовам на перший план завдання - виховання людини, головним надбанням якого є загальнолюдська культура і загальнолюдські цінності. Метою навчання іноземним мовам є не тільки отримання знань, формування в школярів навичок і вмінь, але і засвоєння ними зведень країнознавчого, лінгвокраїнознавчого і культурно - естетичного характеру.
Від предметів і картинок, жестів і рухів до відеофільмів і комп ютерних програм, за допомогою яких викладач моделює фрагменти об єктивної дійсності. Загальновідомо, що ефективність навчання залежить від ступеня залучення до сприйняття всіх органів почуттів людини. Чим більш різноманітні чуттєві сприйняття навчального матеріалу, тим міцніше він засвоюється. При освоєнні іноземної мови виникає завдання - створити систему відображення об єктивного світу в формах другої мови. Предмети, макети, картини, жести, рухи, відео, анімаційний фільм, вчитель у навчальних цілях моделює фрагменти об єктивної дійсності, які асоціюються учнями з відповідними іншомовними формами в процесі здійснення навчальної комунікації. У результаті цього форми іноземної мови стають для учнів відображенням відповідних фрагментів об єктивного світу і носіями певної інформації, обмін якою здійснюється при спілкуванні в тій чи іншій ситуації. При навчанні іноземної мови наочність є не тільки важливим засобом пояснення значення слів та граматичних конструкцій, а й засобом оволодіння ситуативної обумовленістю мови. Таким чином, наочність у навчанні іноземної мови в практичних цілях допомагає розкрити зміст висловлювань і моделює життєві ситуації, в яких відбувається комунікація. Він розглядав чуттєвий досвід дитини як основу навчання і вважав, що навчання слід починати не зі словесного тлумачення про речі, але з реального спостереження над ними. Коменський висунув золоте правило дидактики. Все, що тільки можна, представляти для сприйняття почуттями, а саме.
Видиме - для сприйняття зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, смак - смаком, доступне дотику - шляхом дотику.
Якщо будь - які предмети відразу можна сприйняти кількома почуттями, нехай вони відразу схоплюються кількома почуттями. У процесі шкільного навчання образне мислення є домінуючим, а наочність — один з найважливіших дидактичних принципів. Вони, крім того, що дають величезну інформацію про об. єкта, збуджують емоції і викликають інтерес учнів. Натуральні, зображувальні та знаково - символічні. До натуральних належать природні реальні предмети, явища, процеси, факти. Рослини, тварини, географічні об. єкти, різноманітні фізичні, хімічні явища — усі вони є засобами, якщо тільки використовуються у навчальному процесі. Другий вид засобів навчання — зображувальні. До них належать картини, муляжі, копії. їхня інформативна насиченість дещо менша, ніж натуральних об. Але ці засоби навчання мають дуже важливу і для навчання особливість. У них може бути виділено, підкреслено той аспект сприйняття, який має найбільше значення для навчання. Факти є засобом концентрації уваги щодо того чи іншого боку об. Знакова форма цих засобів (формули, графіки, діаграми, схеми) більшою мірою, ніж будь - які інші, дає змогу виокремити суть предмета вивчення, тобто сприяє розвитку мислення й уяви. За своїм функціональним призначенням вона є ближчою до зображувальних, але ще більше може акцентувати увагу учнів на конкретному аспекті об. Технічні засоби навчання. Кодо - , епі - і діапроекції мають значні зображувальні можливості, легко керовані і тому дуже зручні для використання у навчанні. Особливо великі можливості аудіо - , кіно - та відео техніки. Сучасний навчальний процес важко уявити без їх застосування, оскільки вони дають можливість показати динаміку, рух, зміну, процес перебігу явища вивчення, виділити предмет вивчення і пред. Явити його для засвоєння. Ними є підручник, слово учителя, засоби наочності, технічні засоби навчання комп. Ютер, і роздатковий навчальний матеріал. Використовуючи названі засоби так, щоб один доповнював інший, можна досягнути високого результату навчання. Ютер (як засіб навчання) має багато рис засобів навчання описаних вище видів, але відрізняється від них тим, що дає можливість вести своєрідний діалог “учень — комп. Ютер”, що є безцінним в організації та сприйманні навчальної інформації та здійсненні контролю й оцінюванні знань. Засоби навчання дають можливість описати об. єкт вивчення, виділити предмет вивчення і пред. Явити його для засвоєння. Ютер, і роздатковий навчальний матеріал. Використовуючи названі засоби так, щоб один доповнював інший, можна досягнути високого результату навчання. Наочність – це основа, на якій формуються мовні процеси, що вивчаються. Вона вважає, що наочність в плані повідомлення знань при навчанні іноземної мови може використовуватися з метою. Семантизації мовного матеріалу та організації запам ятовування через встановлення зв язку між вербальним і наочно - чуттєвим чином дійсності. Моделі дозволяють відображати явища і об єкти реального світу на безліч абстрактних символів і понять, а зв язки між ними - на зв язку між відповідними абстракціями. Модель - це штучно створений об єкт у вигляді схеми, фізичних конструкцій, знакових форм або формул, який, будучи подібний досліджуваного об єкта (або явища), відображає і відтворює в більш простому і огрубленном вигляді структуру, властивості, взаємозв язки і відносини між елементами цього об єкта. Фрідман виділяє два класи моделей. Матеріальні моделі наочні тому, що вони являють собою об єктивно існуючі предмети і чуттєво сприймані. Моделі були розроблені. Метод моделювання сьогодні широко використовується в педагогіці. 1) служить тим змістом, який має бути засвоєно учнями в результаті навчання, 2) є тим навчальним дією і засобом, за допомогою якого досягається мета навчання і без якого неможливо повноцінне навчання. Переважна більшість форм людської діяльності не може здійснюватися без застосування знаково - символічних засобів. Вважається, що знак являє предмет і відображає за допомогою значення властивості і відносини предметів, тому що нерозривно пов язаний зі значенням. Таким чином, функції знаково - символічних засобів - представляти предмет, викликати образ предмета, повідомляти знання про предмет. Психологія розрізняє різні види знаково - символічних засобів (наприклад, мовні та немовні). У реальної діяльності, у тому числі і в навчанні іноземної мови, всі види знаково - символічних засобів використовуються не ізольовано, а в комплексі, що дуже добре проглядається в опорно - семантичної схемою, яка включає різні види графічних символів, що відображають зміст навчального матеріалу.
Необхідність володіння методикою моделювання зумовлена. Практичною значущістю як загального методу наукового пізнання, так і психолого - педагогічними аспектами. Коли навчаються будують різні моделі досліджуваних явищ, моделювання виступає і в ролі навчального засобу і способу узагальнення навчального матеріалу, а також представлення його у згорнутому вигляді. Крім того, досить широко застосовується моделювання навчального матеріалу для його логічного упорядкування, побудови семантичних схем, подання навчальної інформації у наочній формі і в розрахунку на образні асоціації за допомогою мнемонічних правил. У своїй практиці вчителя англійської мови прагнуть використовувати наочність як стимулювання процесу засвоєння матеріалу, як додатковий засіб запам ятовування і збереження інформації, як яскравий опорний сигнал, що сприяє розвитку таких здібностей дитини, якуява, зорова та емоційна пам ять. Наочність один з принципів навчання. Наочний образ виникає не сам по собі, а результаті активної пізнавальної діяльності дитини. Образи уявлення значно відрізняються від образів сприйняття. Наочність як принцип навчання був вперше сформульований я. Коменським, а в подальшому розвинений і. Ушинського та іншими педагогами. Реальні об єкти, їх зображення, моделі досліджуваних об єктів і явищ. ) жоден з видів наочних посібників не володіє абсолютною перевагою перед іншими. На уроках граматики зручніше застосування умовних зображень, виражають відносини між словами, частинами речення за допомогою стрілок, дуг, за допомогою виділення частин слова різними кольорами і т. Застосування цього способу здійснити і легко і складно водночас. Необхідно акцентувати увагу на найголовніших моментах. Нерідко виникає необхідність використовувати різні види наочних засобів при ознайомленні з одними і тими ж питаннями. Дуже важливо використовувати наочні засоби цілеспрямовано, не захаращуючи уроки великою кількістю наочних посібників, бо це заважає учням зосередитися, і обдумати найбільш суттєві питання. Таке застосування наочних посібників у навчанні не приносить користі, а швидше шкодить і засвоєнню знань, і розвитку учнів. Коли в учнів є необхідні образні уявлення, слід використовувати їх для формування понять, для розвитку абстрактного мислення дитини. Це правило стосується не тільки до середніх і старших класів, а й до початкових класів. У практиці навчання застосування наочних засобів обов язково поєднується зі словом вчителя. Наочність - це основа, на якій нова мова засвоюється своєрідно, і формуються мовні процеси, що навчаються. Засіб навчання – це матеріальний або ідеальний об єкт, який розміщено між учителем та учнем і використовується для засвоєння знань, формування досвіду пізнавальної та практичної діяльності. Засіб навчання суттєво впливає на якість. В сучасній школі широко використовуються такі засоби навчання. Діючі моделі (машин, механізмів, апаратів, споруд та ін. Прилади і засоби для демонстраційних експериментів. Графічні засоби (картини, малюнки, географічні карти, таблиці, схеми). Технічні засоби навчання (діапозитиви, діафільми, навчальні кінофільми, радіо - і телепередачі, звуко - і відеозаписи та ін. Підручники і навчальні посібники. Прилади для контролю знань і умінь учнів. Цей перелік засобів навчання не є вичерпаним, але він містить найбільш вживані з них. Об єкти, які виконують функцію засобів навчання, можна класифікувати за різними ознаками. За їх властивостями, суб єктами діяльності, впливом на якість знань і розвиток здібностей, їх ефективністю в навчальному процесі (щодо зменшення кількості помилок при розв язуванні задач). За суб єктом діяльності засоби навчання можна умовно розділити на засоби викладання і засоби навчання. Так, обладнання демонстраційного експерименту належить до засобів викладання, а обладнання лабораторного практикуму — до засобів навчання. Засобами викладання користується переважно вчитель для роз яснення та закріплення навчального матеріалу, а засобами навчання — учні для його засвоєння. Разом з тим, частина засобів навчання може бути і тим, і іншим, в залежності від етапу навчання. Засоби викладання мають суттєве значення для реалізації інформаційної та управлінської функцій учителя. Бони допомагають збуджувати та підтримувати пізнавальні інтереси учнів, покращувати надійність навчального матеріалу, зробити його більш доступним, забезпечувати більш точну інформацію про явище, що вивчається, інтенсифікувати самостійну роботу учня та її темп. їх можна розділити на засоби пояснювання нового матеріалу, засоби закріплення і повторення, та засоби контролю. При використанні будь - якого виду засобів необхідно дотримуватися міри та пропорції, які визначаються закономірностями навчання, зокрема, законом інтеріоризації. Але велика кількість демонстрацій створює розважальний настрій в учнів. Демонстраційні предмети та малюнки на дошці повинні бути добре видимі з останніх місць. Експонати на дошці повинні мати розміри не менш 5x1 см. Якщо об єкти менших розмірів, то необхідно організувати їх тіньову проекцію, оптичне збільшення зображення, використати дидактичний матеріал або пересадити учнів на час демонстрації за перші столи. В розгорнутих схемах розміри зображення деталей повинні визначатися закономірностями зорового сприйняття, а не їх фактичними розмірами необхідно розкривати істинні розміри предмету та його зображення на схемі. ) показали, що інтенсивність розумового розвитку залежить від того, чи даються засоби навчання в готовому вигляді, чи конструюються учнями на уроці разом з учителем. Не абсолютна кількість завдань, а їх різноманітність є однією з дидактичних основ підвищення якості знань учнів, розширення їх світогляду та здібностей. У відповідності з першим, розробка засобів навчання не належить до викладання. Тому необхідно використовувати тільки те, що вже є в матеріальному обладнанні кабінету.
Прихильники цієї теорії стверджують, що їм для викладання достатньо дошки та крейди. інший підхід абсолютизує роль засобів навчання, які розглядаються як головні та єдині, що забезпечують досягнення мети, а решта компонентів (методи, організація тощо) повинні відповідати та обумовлюватися специфікою засобів навчання. Перебільшення ролі засобів навчання можна розглядати і як негативну реакцію на перший підхід, що заперечує взагалі їх значення та вплив на якість знань і розумовий розвиток учнів. Третя позиція полягає в тому, що засоби навчання розглядаються насамперед в системі діяльності вчителя і учнів. Вони виконують певні функції та забезпечують (поряд з іншими компонентами) визначену ними якість знань та розумовий розвиток учнів. За сукупністю об єктів засоби навчання поділяються на матеріальні та ідеальні. До матеріальних засобів навчання належать. Через велику щільність об’єму навчального матеріалу та невелику кількість навчального часу, треба за мінімально необхідний час досягти максимальної результативності наочних посібників. Тому їх треба ретельно відбирати для роботи. Вчителю теж необхідно готуватися до демонстрації, обмірковувати кожну дрібницю, що може завадити отриманню очікуваного результату їх застосування. Наочність, як один з видів засобів навчання, коли є вірно підібраним та доцільно використаним, активізує навчально виховний процес, зокрема навчання англійської мови і формує мовні та мовленнєві вміння та навички. Цей принцип має мовну (словесно - мовну) і немовну(предметно - образну) форми вираження. Під мовною наочністю розуміють діяльність, пов язану з демонстрацією мови, сприйняття і відтворення якої носить наочно - чуттєвий характер. На заняттях з мови першорядну роль відіграє саме мовна наочність. З точки зору подачі матеріалу наочність може бути статичною і динамічною. Нарешті, наочність може бути зовнішньою (обумовлена. Дозволяє втримувати та відтворювати надзвичайно живі образи раніше побачених предметів, об єктів. Тією чи іншою мірою притаманна кожній людині, особливо у дитячому віці, але яскраво виражене рідко). Для навчання граматичного матеріалу класичним, оптимальним варіантом є застосування друкованих таблиць, в яких мовний матеріал поєднується з зображувальним. Таблиці не лише систематизуют граматичний матеріал, унаочнюють утворення часові форми дієслова, а полегшують застосування конкретного граматичного явища в мовленні. Вони є опорою для застосування правил, сприяють розитку граматичних навичок. Щоб зробити матеріал доступнішим для сприйняття, використовується колір. Додаток б) для позначення основних синтаксичних схем речень, в таблицях використовують різноманітні геометричні фігури, кожна з яких представляє окремий член речення (квадрат – це підмет, ромб - допоміжне дієслово, трикутник – основне дієслово і так далі). Додаток а) в кабінеті іноземної мови граматичні таблиці доцільно включити в постійну експозицію, оскільки вони полегшують запам’ятовування матеріалу, виступаючи в ролі справочного посібника, опори для застосування граматичних правил у мовленні. Також наочність - допоміжний засіб навчання в ряду інших прийомів і засобів. Слід використовувати натуральну наочність, навчальні картинки, діафільми, кіно - і відеофільми, таблиці. Основне призначення таких засобів - наочна семантизация в тих випадках, коли значення слова можна пояснити, не вдаючись до перекладу.
Візуальні засоби корисні також при відтворенні ситуації спілкування. Про важливість ілюстративного матеріалу для розвитку образного і мовленево - логічноо мислення учнів говорить сама історія підручників. «позволяйте им также срисовывать рисунки, если они захотят. Малюнки виконані рукою самого каменського, зображують предмети, явища та людей у динамиці та русі. Переглядати їх цікаво н тільки дітям, а й дорослим. Переглянувши підручники та робочі зошити з англійської мови о. Карпюк з другого, третього та четвертого класу можна помітити таку закономірність. У підручнику для третього класу о. У підручнику та робочому зошиті з англійської мови для четвертого класу використовується наочність переважно графічного характеру у вигляді таблиць та схем. Яскрава зображувальна наочність поступається м і сцем на користь вербальної. Додаток г) у кожному підручнику, у кожному робочому зошиті є вправи, які можна вважати мовною наочністю. Це такі вправи де передбачається побудова різноманітних речень(в тому числі і питальних речень та коротких відповідей). У цих вправах задіяна вербальна, графічна та зображувальна наочність. Наочність застосовується і як засіб пізнання нового, і для ілюстрації думки, і для розвитку спостережливості, і для кращого запам ятовування матеріалу.
Вчитель у кожному окремому випадку повинен самостійно вирішувати, коли і якою мірою треба застосовувати наочність у процесі навчання, тому що від цього деякою мірою залежить якість знаньучнівських. їхня хиба призводить до формальних знань, а надлишок може загальмувати розвиток логічного мислення, просторового уявлення й уяви. Наочні методи достатньо важливі для тих, яких навчають, що мають візуальне сприйняття дійсності. Вона орієнтує педагогів на таке застосування наочних методів навчання, щоб одночасно мати можливість розвивати й абстрактне мислення учнів. Особливістю наочних методів навчання є те, що вони обов язково пропонуються, у тій або іншій мірі поєднуючись із словесними методами. Віддати якимось із них повну перевагу було б помилковим, тому що в залежності від особливостей задач навчання, змісту теми, характеру наявних наочних засобів, а також рівня підготовленості тих, яких навчають, необхідно в кожному конкретному випадку обирати найбільше раціональне сполучення. Наочний матеріал служить як би зовнішньою опорою внутрішніх дій, що чиняться дитиною під керівництвом вчителя в процесі оволодіння знаннями. Після дослідження організації процесу навчання граматики англійської мови учнів початкової школи та форму організації подачі граматичного матеріалу учням початкової школи, та використавши отримані знання на практиці ми вирішили. Проаналізувавши науково - методичну літературу з проблеми дослідження та досвід провідних педагогів, психологів та методистів, ми прийшли до таких висновків. При розробці наочних матеріалів потрібно спиратися на логічну пам ять, для чого викладачу варто не тільки чітко виділяти логічні ланки навчальної інформації, але і враховувати ряд дидактичних вимог. У результаті правильно розроблена і побудована система ілюстративних матеріалів по навчальному предмету дозволить інтенсифікувати навчальну діяльність учнів учнів і підвищить ефективність і якість навчання. Навчання - головна мінлива шкала оцінок, градації контингенту і функції оцінювання вчителя. Цілі навчання іноземної мови. Підручник для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів, вид.
Коментарі
Дописати коментар