реферат по зарубіжной літератури біблія новий заповіт діва марія с фоткими

реферат по зарубіжной літератури біблія новий заповіт діва марія с фоткими

Своє святе письмо має не лише християнство, а й інші великі світові релігії. Тому знати її має кожна освічена людина. Досить тривалий час (з 1926 по 1956 р. Лише починаючи з 1968 року, право видавати біблію дістала московська патріархія. Наприклад, у 1989 році тираж біблії перевершив 40 мільйонів примірників. Нового завіту — 60 мільйонів. Називають біблію святим письмом, словом божим, одкровенням, книгою книг, книгою спасіння. Вперше назвав її так іоанн златоуст, константинопольський патріарх. 50 із них входять до старого завіту, а 27 — до нового. Маємо на увазі канонічну біблію. У протестантів старий завіт складається з 39 книг, у католиків — із 47, у православних — із 50. Книги ці виникли в різний час і відрізняються одна від одної. Творили їх представники шістдесяти поколінь. Автори біблії, а було їх більше сорока, займали різне соціальне становище.

Так, мойсей був вихований у знатній єгипетській сім’ї. Петро був рибалкою, соломон — царем, матвій — митником, павло — рабином. А нещодавно з’явилась версія, що частина старого завіту написана жінкою — 40 - літньою аристократкою, що була придворною дамою царя соломона. Створювалися біблійні книги на трьох континентах. В азії, африці та європі. Давньоєврейській, арамейській, грецькій. Де тільки не створювалися книги біблії. Мойсей писав перші п’ять книг (так зване п’ятикнижжя мойсеєве) у пустелі, єремія писав у в’язниці. Лука — під час подорожей, іоанн — на острові патмос, а деякі автори писали під час військових походів. Так, під час війни була написана частина книг давида, а книги соломона писалися у мирний час. і створювалися книги біблії у xii ст. В основі поділу — народження ісуса христа на землі. До старого завіту входять книги, запозичені християнами в іудаїзму.

У перших п’яти книгах старого завіту (буття, вихід, левит, числа, второзаконня) розповідається про створення світу й людини, про рай, потоп, обрання богом єврейського народу як народу божого. Тут розповідається про найдавнішу історію єврейського народу.

Другу частину старого завіту становлять історичні книги. ісуса павина (так звана книга єгошуї), суддів; книги рут, дві самуїлові книги, дві книги царів, дві книги хронік. Книги ездри, неемії та естер. У цих історичних книгах знайшла продовження розповідь про історичні долі єврейського народу.

Третя частина старого завіту складається з книг повчально - поетичного характеру — йова, псалмів (псалтиря), приповістей соломонових, екклезіястової. Останню частину старого завіту становлять книги пророцтв — книги великих пророків (ісаї, єремії та єзекіїля) та книги малих пророків (даниїла, осії, йоіла, амоса, овдія, йони, михея, наума, авакума, софонії, огія, захарія, малахії). У книгах старого завіту багато сюжетів, що стали популярними у світовій літературі, образо - творчому мистецтві. Пригадаймо знамениті твори діячів відродження. Рафаеля, мікеланджело, леонардо да вінчі, рембрандта, веласкеса, мурільйо, боттічеллі, тіціана, тінторетто, веронезе, дюрера. Звернімось і до знаменитої серії малюнків т. Шевченка “притча про блудного сина”, картини “явлення христа народу” с. Послухаймо музику на церковні псалми д. Подумаймо, чому український сократ, григорій сковорода назвав біблію своєю “возлюбленою невъстою”, підкресливши, що саме в духовному “шлюбі” з книгою книг і народилися найкращі його твори. Як тут не згадати даних богом народові на горі сінай заповідей. “шануй батька свого і матір свою — довго житимеш на землі”, “не вбивай. ”, “не свідчи неправдиво проти ближнього свого. Отже, старий завіт побудовано за чітко продуманою структурою, що надає йому властивостей універсальної книги. Новий завіт є самостійним художнім явищем, недаремно його часто видають окремою книжкою. До нового завіту всі християнські церкви (за винятком ефіопської та коптської) зараховують 27 книг. Складається новий завіт з чотирьох євангелій (від св. івана); з однієї історичної книги “дії святих апостолів”; з 21 послання апостолів та апокаліпсиса, або одкровення іоанна богослова. В євангеліях описано життя ісуса христа, його вчення. Саме слово “євангеліє” означає “добра звістка”. Книги нового завіту оформились остаточно в єдине ціле у ii ст. Е а канонізував їх (остаточно ствердив) лаодикійський церковний собор 364 р. Пророк іоанн богослов передрікав майбутню долю світу, пришестя христа, страшний суд, зображував райське життя, яке чекало на праведних віруючих. У вступі до апокаліпсиса христос звертається до семи християнських церков. Пророк же говорить про книгу, яку він бачить за сімома печатями. Ангел знімає їх одну за одною, і після кожного зняття печаті на землю приходить нещастя. Потім з’являються сім ангелів з трубами. Після звуку кожної труби на землі коїться лихо. Відтак з’являються сім ангелів з чашами гніву і по черзі виливають їх на землю. і тільки після цього приходить ісус христос, який карає грішників, а віруючих забирає до раю. Про зірку полин йшлося, коли затрубив третій ангел. Цей трагічний образ дав поштовх до створення десятків художніх як прозових, так і поетичних творів на чорнобильську тематику.

“марія з полином у кінці століття” в. Яворівського, “чорнобильська мадонна” і. Драча, поетичний цикл є. Гуцала з промовистою назвою “крематорій нації”, приурочений до 800 - річчя міста чорнобиля. інший апокаліпсичний образ — образ дикого звіра, що “мав два роги”, немов агнець, а говорив, як “дракон” — постає в романі в. Барки “жовтий князь” образом - символом страхітливого лиха для українського народу — штучно створеного голодомору 1932–1933 рр. Барці належить один із останніх перекладів апокаліпсису українською мовою. Письменник підготував “одкровення св. іоанна богослова” для україномовного видання біблії. У названих творах ми зустрічаємося з алегоричним, а не буквальним тлумаченням образів біблії. Авторитет її був незаперечним. Було це ще до київської русі. Відомо, що слов’янський просвітитель кирило бачив у криму в одного русина книгу, перекладену руською мовою. Незабаром ми матимемо нагоду ознайомитись із факсимільним виданням нашої першокниги, прочитавши точну копію пересопницького євангелія. Саме його вважають українці своєю першокнигою. У 1561 році у місті пересопниця (у літописах воно згадується з xii ст а знаходилось поблизу міста рівне) архімандрит місцевого монастиря григорій переклав євангеліє з мови церковнослов’янської на тодішню письмову староукраїнську мову, і українці, отже, здобули можливість читати і спілкуватися з біблійною книгою своєю рідною мовою. Ознайомте з нашою першокнигою і своїх молодших братів та сестричок, прочитавши їм оповідання про неї о. єфімова у збірнику “дванадцять місяців. Повне видання біблії українською мовою здійснив видатний мовознавець, історик церкви, митрополит іван огієнко. і з того часу неодноразово перевидавалася. Перший переклад повної біблії власне українською мовою здійснили пантелеймон куліш, іван нечуй - левицький та іван пулюй. Книга вийшла у 1903 р. Український першодрукар швайпольт фіоль серед перших книг видав і псалтир — у 1491 р. Багатою на українські елементи є копія від 1543 р. Скорини, поширеного не лише на білоруських землях, а й в україні. Не можна не згадати і знаменитого заблудівського псалтиря з часословцем, які видав у заблудові 1569 р. Російський емігрант і. Федорович при сприянні г. А вже починаючи з xvii ст псалтир видається регулярно і аж до xix ст. Він залишається однією з найпотрібніших книг для школи та церкви. Сама назва псалтир походить від слова псалма (або пісня) — псалтир і складається із 150 (а в грецькій та слов’янській біблії — із 151) пісень, або псалмів. Псалми співалися з музичним супроводом, і на це є вказівки в самому псалтирі. Автором псалтиря вважають біблійного царя давида. До певних місць у псалтирі є позначки, що це псалом давидів. Переспіви псалмів знаходимо у м. Куліша, лесі українки, п. Гулака - артемовського, т. Шевченка, ліни костенко. А перший віршований переспів 42 псалмів українською мовою зберігся ще від 1642 р. і знайдено його в книзі житомирського міського суду, де він записаний латинськими літерами. А трохи згодом — 1680 р. — видав свою “римотворну псалтирю” симеон полоцький, праця якого стала дуже популярною і посіла особливе місце в історії української духовності. За наказом царів івана та петра “римотворну псалтирю” було покладено на ноти. А на церковнім співанні українців — і це визнано в світі — відбились народні українські пісні. Прислухайтесь до лаврського співу, — писав і. Огієнко, — і ви там розпізнаєте мотиви і наших народних пісень, і наших старих козачих дум. От чому співи в наших церквах ще за давні віки завше тягли до себе чужинців”. Полоцький розповідав про те, як у росії, в самому граді царському москві полюбили наше “сладкое й согласное пъніе”, тому й запозичили там наші співи, запросили до себе українців - співаків, які й навчали росіян цього “сладкого пънія”. А згодом самовидець у своєму літопису напише, що цар федір олексійович велику любов до народу нашого мав, тож і “нашим напъвом по церквах й по монастырахъ отправовати приказалъ”. Тож українське церковне співання дуже швидко розповсюдилося по всій росії. Українських співаків часто кличуть до царського та патріаршого хору, до придворних капел, та й просто значні люди московські запрошують до себе на службу українців - музикантів, щоб вони навчали їх музиці та співам. Співаком при дворі в петрограді був і юний григорій сковорода. Пісні ж бо наші — це “тихий рай, це привабливі чари, ті чари, що всім світом признано за ними”. Всьому світові відомі й українські “старі думи козачі”, як називає їх і. Огієнко, вказуючи, що вони справили й справляють величезне враження на чужинців. “не дурно ж ними зацікавилась навіть церква і спів старих дум перенесла й до свого співу”. На жаль, ми небагато знаємо сьогодні про тих багатьох освічених українців, які щиро віддавали сусідам свої знання та вміння. На церковнім, науковім, літературнім грунті українці завжди були першими в москві. Протягом xvii ст яке позначене розквітом української культури, науки, мистецтва, книгодрукування, освіти, саме українці, як справедливо зауважує і. Огієнко, підготували грунт для реформ петра і. Українцями була закладена в москві слов’яно - греко - латинська академія на зразок київської. На всіх вищих духовних посадах — митрополитами, архієпископами, єпископами та ігуменами — були по всій росії теж українці; в працях дослідника м. Петрова наводяться довгі їх списки. Цариця лизавета запросила для роботи київських професорів варлаама лащевського та гедеона слонимського, бо лише вони налагодили справу видання нової біблії, яку цариця — не без допомоги українських вчених — прагнула видати без помилок. Відомо, що в московських церковних книгах була сила - силенна помилок. Тож наші земляки звіряли ці тексти з українськими зразками і правили, — читаємо у івана огієнка. Будний послідовно відстоювали ідею, що святе письмо має бути доступним і зрозумілим простому народові. Для широкої пропаганди біблії ф. Скорина активно використовував передмови, якими супроводжував кожне своє видання, вважаючи, що цю універсальну книгу повинні знати навіть ті, хто “коханнє имаши” у військовій справі”. Сьогодні, після тривалої неуваги до біблії, негативного до неї ставлення, якими позначався ще вчора атеїстичний напрям нашої освіти, пильніше, уважніше маємо вчитатися в книгу книг і ми з вами. Недарма ж “зоряною, біблійною й пишною” величав землю рідну поет богдан - ігор антонич. Від найдавніших часів мистецтво, живопис, скульптура, графіка, література черпають із святого письма теми, сюжети, мотиви, образи, переробляючи їх, переосмислюючи відповідно до животрепетних проблем свого часу.

З давніх - давен біблійна міфологія зрослася з міфологією слов’янською. Легенди та міфи про перших людей, про мудрого соломона, про євангелійних героїв (у першу чергу про ісуса христа та богородицю, про апостолів петра та павла) увійшли в народну свідомість. Щоб пересвідчитись у цьому, погортаймо уважно збірники “легенди та перекази” (к 1985), “прислів’я та приказки” (к 1989, 1990, 1991) або хоч ті, що увійшли до хрестоматії (с. Переконаємося, що особи, які в святому письмі діяли цілком природно, у народній фантазії набули міфологічних рис. Так, творять чудеса апостоли петро і павло, перемагає змія святий георгій. Образ богородиці, як підкреслює валерій шевчук, походить від міфологічних образів богині - землі й богині - матері. У різні віки ставлення митців до святого письма змінювалось. У “повісті минулих літ” знайшли відголоски біблійні легенди, наприклад, легенда про самсона. Княгиня ольга палить місто іскоростень так само, як спалив поле філістимлян самсон. Особливого значення для християнської міфології набуває культ святих, виникає житійна література, яка розповідає про життя святих, їх подвижництво, аскетизм і поширюється у формі окремих біографічних оповідань або у складі спеціальних збірників, таких, як “четьї мінеї”, “прологи”, “патерики”. За хрестоматією або збірником “дерево пам’яті” (к 1990. 1) ви ознайомитесь із анонімними “житієм ольги” та “оповіданням про святих князів бориса та гліба”, з “житієм володимира” димитрія туптала. Святе письмо позначилося й на творах ораторсько - проповідницької прози. Українські письменники - полемісти спиралися на біблію, відстоюючи переваги віри православної. Так, знайомлячись на наступних заняттях із посланнями івана вишенського — першого “публіциста у великім стилі”, за словами івана франка, — ми знайдемо сотні цитувань святого письма, зокрема нового завіту і послань апостола павла. Та й самі послання вишенського за стилем нагадують послання апостола павла. Бо ж і тоді вже помічено було чимало логічних суперечностей у багатьох біблійних положеннях — сьогодні їх, наприклад, американський пастор сендерленд нараховує близько 10 тисяч. Поступово образи святого письма починають трактуватися в літературі не буквально, а алегорично. Український мислитель вважав, що в біблії є чимало суперечностей, тому недоцільно сприймати її догматично. Глибше знайомлячись із творчістю сковороди, звернімо увагу на його неоднозначний погляд на книгу книг, яка для нього є плоттю і духом, божевіллям і мудрістю, морем і гаванню. Висміюючи “історіальний вздор” її, український сократ разом з тим спонукає бачити у біблії багатющий світ символів, за допомогою вдумливого осмислення яких людина спроможна глибше пізнати і навколишній світ, і саму себе в цьому світі. На біблійній символіці побудована переважна більшість прозових, драматичних і поетичних творів давнього письменства. В останніх традиція цитування біблійного тексту отримала назву “візерунки”. Сьогодні завдяки ряду нових видань давньої української поезії маємо змогу простежити багатство і розмаїття переосмислення мотивів святого письма у віршах г. Климовського та багатьох інших. Звернімо увагу на те, що біблійною образністю багата не тільки духовна лірика, а й історичні вірші, світські, панегіричні. У літературі xix–xx ст. Розвивається традиція алегоричного переосмислення біблійних мотивів, образів, тем та прямої обробки біблійних текстів. Активніше переосмислено біблійну образність у творах поетичних, з якими ви ознайомитесь, вивчаючи творчий доробок і. Рідкісним, але плідним є звернення до біблійних мотивів у творах прозових (наприклад, “авірон” г. Хоткевича), драматичних (“ціна крові” с. Черкасенка) чи художньо - публіцистичних (“перебудова вавилонської вежі” є. Сверстюка, “молитва до мови” к. Мотрич або ж “вавилонська вежа і змішання мов” м. За багато століть біблійні образи стали органічною ознакою художнього мислення. Звичним, наприклад, став вираз “бути записаним на скрижалі історії”, що означає здобути безсмертя, добру пам’ять нащадків. Рядок “високих дум святі скрижалі” з вірша м. Вороного, присвяченого і. Франку, ми не відразу співвідносимо з біблійною першоосновою. За легендою, на кам’яних плитах - скрижалях були написані заповіді, які бог дав мойсееві на горі сінай. Не відразу, можливо, пригадується біблійний сюжет, коли чуємо вираз “за часів адама”, що означає сиву давнину.

Знаменитий шевченків вислів. “усі на сім світі — і царята, і старчата — адамові діти”, нагадуючи про спільний корінь роду людського, проголошує рівність усіх людей. Мотив гріхопадіння, вигнання перших людей з раю — один із найпопулярніших у мистецтві різних часів і народів. Давайте бодай пунктирне простежимо його динаміку в українській поезії і побачимо, як по - різному, відповідно до злободенних суспільних, національних, моральних проблем, інтерпретовано його різними авторами, кожен із яких зумів через загальновідоме сказати водночас і щось нове, привернувши увагу читача до гармонійних чи драматичних, комічних або й трагічних вимірів давно зужитої, здавалось би, теми. Зауважимо життєствердний, притаманний народному світобаченню гумор, яким відзначається цей діалогічний каламбур. Та й ім’я єва означає життя, жива. Звучить він і в цілому ряді апокрифічних творів про те, як бог створив адама та єву, про їхні пригоди. Так, в одному із офольклоризованих апокрифів розповідалось про те, як бог, виганяючи адама та єву з раю, дав адамові дерев’яну лопату і звелів йому копати землю і сіяти хліб, а єві дав кужіль і веретено, щоб пряла. Давньоукраїнські автори, творці гумористичних та пародійних віршів зводять поважне, канонізоване церквою до рівня буденного, комічного. Так, у бурлескному творі xviii ст. — “вірші, говорені гетьману запорожцями на світлий празник воскресеніє христово 1791 года” про єву та адама говориться так. Перші згадки про намір шевченка написати твір про матір ісуса христа є в його листах з оренбурга до в. В листі від 1 січня 1850 р. В листі від 7 березня 1850 р. «новый завет я читаю с благоговейным трепетом. Здійснити свій намір на засланні шевченкові не вдалося. («така, як ти, колись лілея. В петербурзі; чорнові автографи її складають окремий зошит (іл, ф. На його початку під 24 жовтня 1859 р. Записано чорновий текст вірша «во іудеї во дні они. Тоді ж було написано першу редакцію поеми, яка спочатку закінчувалася рядком. Після нього було проставлено (під рискою) дату.

27 жовтня 1859 р пізніше дописано рядки. Що відповідають рядкам 747 — 756 чорнового автографа другої редакції (згодом викресленим шевченком у списку і. 279 рукописної збірки). Доопрацьовуючи поему, шевченко створив другу редакцію, істотно відмінну й майже на третину більшу за обсягом. (про творчу історію поеми див. Лазаревський, припустившись у тексті багатьох помилок. Лазаревського виправлення в рядках 6, 51, 89, 94, 103, 115, 124, закреслив заключні рядки 748 — 756, наприкінці поставив дату.

Лазаревського припущено такі відступи від чорнового автографа другої редакції в рядках останньої. Написавши поему невдовзі після свого вимушеного повернення з україни до петербурга, шевченко творчо реалізував давно виношувані ним ідеї та задуми. Доманицького (спб 1907) поему було вперше надруковано в межах російської імперії, невдовзі з’явилася спроба заперечити автентичність цієї публікації й знецінити її шляхом видання літературної підробки, сфабрикованої в дусі офіційних церковних догматів (аободобський м. ікос — богослужбова пісня, складова частина акафіста (в якому ікоси чергуються з кондаками). Епіграф до поеми взято з благовіщенського акафіста богородиці. Все упованіє моє на тебе, мати, возлагаю. У йосипа, у тесляра чи бондаря того святого. — за євангелієм, йосиф походив з роду царя давида, але жив бідняком у назареті, займаючись теслярством. Бондарем шевченко називає його, можливо, переосмислюючи прикладку його імені. Тиверіада — оточене горами озеро в північній частині палестини, назва якого походить від міста, заснованого біля нього на честь римського імператора тиберія. Згадується в біблії також під назвами геннисаретського та галлейського озера. Фавор — гора в північній частині палестини, височить над навколишнім гірським пасмом, вирізняючись своєю круглою вершиною. Біблійний символ величної піднесеності над буденністю. Божа благодать на ветхую єлисавету учора рано пролилась. — згідно з євангельською оповіддю, священик захарія та його дружина єлизавета до глибокої старості були бездітними. Ангел у храмі передрік йому народження сина, однак захарія не повірив у це, за що був покараний німотою. Коли ж хлопчик народився, німий захарія, за намовою того ж ангела, написав на дерев’яній дощечці. Згодом син захарії став одним із найближчих сподвижників христа, проповідуючи серед людей його месіанське покликання. Канонізований церквою під іменем іоана предтечі, або іоана хрестителя, оскільки саме йому приписується хрещення ісуса христа. Я месію іду народу возвістить. — один із центральних біблійних догматів, прийнятий як в іудейській, так і в християнській релігії, згідно з яким бог пошле на землю свого сина, що має врятувати народ від страждань. Не од сіона благодать. і шиє малесеньке сороченя. — одним із імпульсів для появи в поемі цього епізоду міг стати акварельний малюнок к. Майбутня мати розглядає щойно пошиту нею дитячу сорочечку, на другому плані її чоловік майструє колиску.

Опріснок — корж із прісного тіста, звична їжа кочових скотарських племен. Згодом став в іудеїв релігійно - ритуальним атрибутом. Семіон протопресвітер — згадуваний у євангелії священик, який не повірив пророцтву, що месія має народитися від непорочної діви. Посланий до нього ангел передрік, що він не помре доти, поки на власні очі не побачить месію. Він першим прийняв на руки немовля, коли батьки на 40 - й день після народження принесли христа до храму, де служив симеон. Авраам — біблійний патріарх, легендарний родоначальник єврейського народу (xx ст. ), з іменем якого пов’язується відмова від язичницького ідолопоклонства й запровадження культу єдиного верховного божества. Мойсей — легендарний пророк (xvi — початок xv ст. Виражаючи стихійний протест проти гноблення, був найближчим попередником раннього християнства. єсеї жили замкнутими громадами, були прихильниками колективної праці й власності. Над самим віфліємом, боком, мітла огненная зійшла. — за оповідями євангелістів народження христа було ознаменоване появою комети над віфліємом — містом, яке вважалося батьківщиною царя давида й усієї його династії. Пророчество ієремія, ісаія збулось. — старозавітні пророки передрікали народження рятівника від непорочної матері. «ось діва в утробі зачне, і сина породить, і назвеш ім’я йому.

— поєднання старозавітного пророцтва про месію з євангельською оповіддю про народження христа. Сфінкс — давньоєгипетська скульптура, що зображала фантастичну істоту з тілом лева й людською головою; уособлювала духа - хранителя та царську владу, ставилася звичайно поблизу храмів і пірамід. Два сфінкси з храму аменхотепа iii (xv ст. ) було привезено до петербурга й 1834 р. Встановлено на набережній неви поблизу академії мистецтв, де їх бачив шевченко. і трупом пала, як узріла той хрестик - шибеничку.

Як вважають сучасні дослідники, «для стародавніх євреїв він був символом очікуваного месії, спасіння й вічного життя. У давньому римі т - подібний хрест служив шибеницею, а також знаряддям розп’яття — ганебної страти, застосовуваної до злочинців. «тут хрест співвіднесений з образом мучеництва й смерті. Вдало знайдена шевченком деталь набирає в поемі глибокого метафоричного змісту й психологічної обгрунтованості. — ідеться про прихильників суспільно - релігійної течії, поширеної в іудеї з ii ст. Д котрі відбивали інтереси середніх класів, значною мірою ворожі інтересам простого люду, який насамперед приваблювала ідеологія раннього християнства — релігія бідняків і безправних. єлеон — назва гори на схід від єрусалима (дослівно. На західному її схилі був розташований гефсиманський сад, в якому христос часто бував зі своїми учнями й де він був зраджений іудою. ізраїльський архієрей. Романський золотий плебей. — після того, як іудея підпала під протекторат риму, верхівка іудейського духівництва зберігала свої привілеї прислужництвом перед римською адміністрацією. івана її зарізали в тюрмі. — за євангельським переказом, іоанові хрестителю відтяли голову у фортеці махера (куди його було ув’язнено на вимогу розпусної іродіади за те, що він викрив її як коханку чоловікового брата — царя ірода антипи), щоб подарувати дочці іродіади саломеї в нагороду за танок перед царем (марк. 2017 № 804; у 10 - 11 класах – за навчальними програмами (рівень стандарту.

Учитель має право самостійно розподіляти години на текстуальне вивчення творів, розвиток мовлення, позакласне читання, ураховуючи визначену кількість годин на опрацювання конкретного розділу.

Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні (англійською, німецькою, французькою тощо). За наявності необхідних умов бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовами оригіналів. Поданий у таблиці розподіл годин є мінімальним і обов’язковим для проведення в кожному семестрі. Учитель на власний розсуд може збільшити кількість видів контролю відповідно до рівня підготовленості учнів, особливостей класу тощо. У кожному семестрі обов’язковим є проведення двох уроків розвитку мовлення. Одного уроку усного розвитку мовлення, а другого – письмового. По поводу заметки о. В № 4 отечественных записок в 1861 г. Добролюбова всероссийские иллюзии, разгоняемые розгами (современник, 1860, кн. 1), у якій критика інструкції м. Пирогова правила о проступках и наказаниях учеников гимназий киев. Драгоманов стає в обороні м. Добролюбова на статтю м. Полное собрание сочинений. Драгоманова на банкеті в честь м. (рассуждение pro venia legendі м. Из № № 1 - 2 университетских известий, 1864 г. Университет тип 1864. О состоянии женщины в первый век римской империи. Владимира для получения звания приватдоцента м. Государственные реформы диоклециана и константина великого. Вторая пробная лекция, чит. Владимира кандидатом м. Программа по истории древнего востока, представленная историко - филологическому факультету приватдоцентом м. Славянский съезд в москве.

Очерки историографии в древней греции. Виписка перекладом з останнього твору.

Костомарова последниє годы речи посполитой (“вестник европы, 1869 г. Вопрос об историческом значении римской империи и к. Вопрос об историческом значении римской империи и тацит. Известий 1869 года №. Про цю рецензію згодом м. Бильбасов и модестов писали статейки и псевдопротоколы в журнал министерства народного просвещения и в журнал каткова, в которых докладывали, что в некой диссертации в университете киевском цитируется чернышевский и даже прославляется цареубийство. Газети про те, що його книжка є в продажі. Редакції мова, що в киевлянине публиковано было о сочинении г. Драгоманова 9 декабря 1869 г. Новий погляд на великоруський богатирський епос влад. Стасова (вестник европы за 1868 г. Малороссия в ее словесности. Народная беллетристика. Народные малорусские сказки. Драгоманов признається в листі м. (переписка михайла драгоманова з мелітоном бучинським. Драгоманова перекладена польською і німецькою мовами і друкувалися в польських і німецьких газетах. Навроцький у листі м. У кінці номера додані ноти до цієї пісні. Гетьманець - це псевдонім м. Авторство пісні спірне.

Переписка михайла драгоманова з мелитоном бучинським. 103 - 105; драгоманов м. Австро - руські спомини. 84 - 87; грушевський м. Михайло драгоманов і женевський соц. Драгоманов послав мелитону бучинському з листом від 4 березня 1872 р. Драгоманова змісту своєї статті, надісланої ним в цюріх і зачитаної на зборах російської та української молоді, присвячених шевченкові (стаття надрук. У журналі неделя, 1874 p. Література російська, великоруська, українська і галицька. (передрук з правди, р. 3 друкарні ін - та ставропигийського, 1873. Лист підписали 31 чоловік. Лист з приводу виборчої політики руської ради (народовців). Драгоманов редагував цю декларацію. Палатинский холм в риме по новейшим раскопкам (1847 - 1872) (посв. До статті додані рисунки. По поводу киевских застольных речей. Те ж у перекладі укр. На третій том трудів п. Чубинського (народный дневник) та кн. История россии в жизнеописаниях ее главнейших деятелей. Исторические песни малорусского народа с объяснениями вл. Песни о борьбе с поляками при богдане хмельницком. Вена, 19 июля 1876 г. Одночасно мова про кн. статист, экспедиции в западно - русский, край, т. Кобзарь остап вересай. Chodzko charge de сours au college de france. Киев, 15 - го декабря 1873. Наявні суперечливі свідчення про авторство цієї статті. Драгоманова людмили михайлівної. 40; що це стаття обоїх. Міллером в питаннях епосу східних слов ян. Киевлянина додала вступну замітку під заг. Звіт про засідання 16 серпня 1874 року, на якому о. Міллер читав доповідь під заг. О великорусских былинах сравнительно с малорусскими думами та виступ з того приводу м. К вопросу о былинах сравнительно с думами. Дискусія мала місце також на сторінках інших газет. У кінці статті приміт. Помещая эту статью, мы считаем не лишним оговориться, что далеко не разделяем мнений почтенного автора относительно нового метода изучения истории, метода, который только что возник, не получил права господства и представляет много сомнительного. Приложение к протоколу совета 3 мая. Драгоманова при обговоренні доповіді п. Чубинського понятия и представления южнорусского народа о светилах, выраженные в пословицах и поговорках. Заседание 23 сентября 1873 года. і наук, діяльності о. Федьковича і у зв язку з тим про необхідність вивчення фольклору галичини, буковини, угорської русі. Общества 18 ноября 1873 года, посвященная памяти м. Русские украинофилы и польская печать в 60 - х годах. Из № № 117 и 118 газеты киевский телеграф. Онишкевича про працю м. Драгоманова зокрема на. Драгоманову поштовх до написання першого листа до ред. Драгоманова на статтю у № 1 - му киевлянина за 1874 р відносно питань одноденного перепису населення в києві. Тут же і примітка редакції. Члены славянских благотворительных комитетов и галичане во время археологического съезда в киеве (корреспонденция спведомостей). Нарис літературної діяльності т. Як зазначено в короткій передмові, ця стаття є доповненням до лекції о. Міллера русская литература после гоголя (за исключением драматической) і вміщується згідно обіцянки, про що мова в примітці до лекцій о. Редакція недели статтю м. Драгоманова скоротила. Огляд 1, 6 і першого вип. Экспедиции в западно - русский край. Материалы и исследования, собранные п. Палатинский холм в риме про раскопкам (1847 - 1872) (посв. К вопросу о следах великорусского богатырского эпоса в малороссии. Драгоманова видана також окр. Галицкие отношеня киев, отд. Славянского благотворительного комитета. Отголосок рыцарской поэзии в русских народных песнях. Читал в годичном собрании отдела 17 февраля 1874 г. Драгоманов (посвящается а. Русского географического общества. Відбиток, що зберігається у львів, наук, біб - ці ім. Стефаника ан урср має дарчий надпис. Для библиотеки оссолинских от м. Драгоманова (№ ш 62914). Антоновичем присланных в отдел разными лицами, преимущественно с. Манджурою народных песен и о лучшем способе издания последних. На собрании 5 декабря 1874 года. Редакція переклала цей лист на так зване язичіє. Руководство к древней истории востока до персидских войн. Перевод под редакцией м. Драгоманов про це видання писав таке.

Большой курс ленормана напечатан в переводе наших слушателей и с нашими примечаниями. Перевод этот окончен одним из слушателей наших уже после нашего отъезда за границу (драгоманов м. Антракт в історії українофільства (1863 - 1872). З вступниим словом і примітками ред. Отповедь на второе письмо г. Примітка, у другому листі м. Драгоманова редакції друга мова про відчуженість галицької інтелігенції від народа, шкідливість ідеї створення “австро - рутенської літературної мови. Павлик були проти того, щоб давати м. Драгоманову відповідь і тим самим ставити під сумнів його погляди. Дополнение к очерку славянорусской библиографии в. Ундольского, содержащее книги и статьи, пропущенные в первом выпуске хронологического указателя славяно - русских книг церковной печати с 1441 года по 1864 год, в особенности же перечень галицко - русских изданий церковной печати. Составлено яковом головацким. Малорусские народные предания и рассказы. Свод михаила драгоманова. Издание юго - западного отдела имп. Замечания о систематическом издании произведений малорусской народной словесности. Представления и рассказы о явлениях природы и изобретениях. Знахарство, молитвы, заговоры и пародии их. Верования и рассказы о чертях. Рассказы о мертвецах. Верования и рассказы о людях с чудесною силою. Рассказы о церковных лицах и явлениярс. O явлениях жизни семейной и общественной. Предания о лицах и явлениях политических (исторических). Предания о местностях. Сказки фантастические, игра слов и остроумия. систематический указатель к приказкам. 3 приводу цієї рецензії м. Відповідь моя на рец. і з того часу рецензії на мої видання в росії не появляються (житє і слово. Драгоманова в перекладі енса (hins). Гильфердинг о малоруссах и славянстве и сербохорваты о малорусской поэзии. Повісті осипа федьковича. З переднім словом про галицько руське письменство м. Драгоманова до цього видання повістей о. Федьковича видана також окр. Галицько - руське письменство. 3 друкарні товариства імені шевченка, 1876. Драгоманова про козаків м. В паперах небіжчика є переробка сеї брошури п. Про вольних козаків українських та неволю турецьку.

Первісний текст полишений зовсім, тілько вставлено чимало. Друга, які написав а. Турки внутренние и внешние.

Письмо к издателю нового времени. Драгоманов пояснює значення слов янського питання на балканському півострові для росії і зв язок цього питання з внутрішнім положенням у росії. Драгоманов проводить думку, що тільки вільна росія може визволити з рабства балканських слов ян. За надрукування статті журнал молва отримав упімнення міністра і видавання його припинено на три місяці, після цього видавництво занепало. Переклад на польську мову див. Резюме німецькою мовою. Детоубийство совершаемое русским правительством. Женщины процесса московских социалистов. Сборника громада (община), 1877. Драгоманова про процес пятидесяти (московского общества социалистов), промова с. Бардіної на ньому та її поезії, а також інших авторів, що присвячені цій події. Народні школи на україні серед життя й письменства в росії. З видання громада, 1877. У примітці мова, що ред. Правди, напечатавши статтю антракт з історії українофільства і подавши свої замітки, не хотіла напечатати пояснення в обороні. Ми робімо тільки повинність правди, хотячи пояснити діло перед публікою, у нас бо взагалі стоїть усе на неясності авторитету.

Драгоманову) на лист опізнаймося ч. От комитета общества пособия политическим изгнанникам из россии. У кінці текста підписи. Михаил драгоманов, замфир ралли, иван стенюшкин, виктор обнорский, надежда штейнберг. Про завдання общества, основаного проживаючими в женеві емігрантами із росії з закликом надавати вигнанцям із росії матеріальну допомогу.

Русиjа и балканско питанье.

Издание николе марковиhа, штампариjа а. Паjевиhа у новоме саду, 1877. Нови сад 18 децембра 1877 год. Поштену ствар треба поштено радити. Унутрашнь и и сполjалньи турци. Писмо уреднику нового времени. Унутрашнье ропство и рат за ослобо hенjе.

Драгоманова здійснив йован жуєвич. Про нього, а також про автора вступ, статті п. іван франко і перший сербський переклад роману і. Ученая экспедиция в западно - русский край. Труды этнографическо - статистической экспедиции в западно - русский край, снаряженный императорским русским географическим обществом. Материалы и исследования, собранные д. Павлик дає таку примітку.

Драгоманов тілько виправив єї для печаті і видав. Липський покладено для відвода очей автр. Замітках про власні праці м. Павликові 23 лютого 1895 р. Драгоманов називає брошуру як наша земля стала не наша своєю, тобто ним ниписаною (переписка. Громади неперіодичної вийшло під моєю редакцією 5 книг, та неперіодичної (in spe) під ред. Подолинського і павлика вийшло 2 випуски (житє і слово. Характеристику своїх праць, надрук. Драгоманов дав у листі м. Павликові 23 лютого 1985 р. Впорядкована михайлом драгомановим. Звістки про україну 1876 - 1877. Печатня громади, 1878. 120 - 278; україна і центри. (замість фейлетона і бібліографія) - с. Драгоманов; одповіді впорядчика. Про свою працю над впорядкуванням другого випуску громади m. Драгоманов писав у листі м. Georg, libraire - editeur, типогр. Женева 7 сентября 1878 г. Выигриши последней войны м. 0 - во земля и воля, вольная петерб. Видання у петербурзі здійснено нелегально й призначалось до поширення в межах росії. У цій праці, написаній з приводу російсько - турецької війни м. Драгоманов викладає, як і в попередніх брошурах, програму найнеобхідніших політичних перемін у росії на весь зріст постали нині внутрішні питання - політичні перетворення. За что старика обидели и кто его обижает. (размышления по делу трепова). Література українська, проскрибована рядом российським. Справозданє представлене конгресови літературному в парижі, з французького переклав ром. (переклад з французького). З друкарні товариства ім. В женеві, 1 червня 1878. У праці нарис історії укр. У галичі заарештовано відомого рос. іловайського, який знайомився з археологічними розкопками в столиці галицько - волинського князівства. За публікацію цього перекладу праці м. Драгоманова номер журналу гром. Друг конфісковано, а м. Украинская громада в рецензии г. Социально - революционное обозрение.

Павлик твердить, що ця праця м. Драгоманова перекладена на сербською, італійською та іспанською мовами, див. У доступних нам бібліотеках таких видань не виявлено. Драгоманову належить. Добавка од впорядчика (хиба російської й української печаті про мужицьке життя). Шевченко і його думки про українське життя. Федералізм і соціалізм в окцітанії; польський демократ про українство й соціалізм; українське письменство в истории славянских литератур пыпина й спасовича. Українська громада й национализирование социализма по v т. Впереда; дещо про львівських народовців і соціалізм в галичині. (3 поводу брехні русского сиона та газеты школьної); 3 університетського життя в києві (помилка брошури мартовское движение студ. Киев, университета в 1878 г. Брехня генерала антоновича). Драгоманов охарактеризував свою працю над упорядкуванням четвертого номера громади. Драгоманова ми й набат викликала гостру відповідь редакції цього журналу.

Про зміни в еміграції у зв язку із загостренням революційної боротьби в росії. Заклик матеріальної допомоги революціонерам, які на короткий час виїжджають закордон. Было бы болото, а черти будут. (из общего дела, № 35). Павлик твердить, що первісним заголовком брошури був такий. Женевское общество пособия политическим изгнанникам из россии. Работника и громады, 1880. У кінці тексту підписи. Члены комитета общества на 1880 г. Гутерман наум, драгоманов михаил, длуский михаил, морозов николай. Устав; состояние кассы общества; от комитета общества. Несколько вопросов проф. Женева, 19 февраля (2 марта). От группы социалистов - евреев (o пропаганде социализма среди евреев восточной европы и об основании с этой целью в женеве вольной еврейской типографии”); (обращение к социалистам - евреям украинской области); программа для собирания литературных материалов о евреях россии и галиции. Павлик твердить, що м. Драгоманову належить тільки проект вольной еврейской типографии. Павлик також стверджує, що первісний заголовок був такий. Драгоманова velykomiska vsenarodnist і krajewe narodovstvo v schidnij halycyni (драгоманов m. Издание редакции украинского сборника громада. Типография работника и громады, 1880. Другий випуск славянского альманаха сконфіскований австрійською владою за поміщений текст праці м. Одинокий відомий сьогодні примірник, що був у руках цензора, зберігається у відділі рідкісної книги львів, наук, бібліотеки ім. Докладніше про те див. Проект резолюції, поставленої на обговорення зібранням рос. Емігрантів - соціалістів. Текст спершу друкований у листівці вниманию социалистов - эмигрантов из россии. Соловья баснями не кормят. Письмо к генералу лорис - меликову м. Женева, 4 марта, 1880 г. Драгоманова (перепеч. Женева, 4 - го марта 1880 г. Гектограф з рукописного текста. Терроризм и свобода, муравьи и корова. Ответ на ответ голоса м. Женева, 3 июня 1880 г. Тарновский - псевдонім г. Павлик про це видання пише таке.

Летючий листок у 80 ст. 1 - 4 по поводу перших атентатів на царя александра ii, підписаний 13 - ма емігрантами між ними й драгомановим, та написаний ним. Драгоманов закликає уряди європейських країн не видавати царському самодержавству політичних злочинців, бо в росії для них немає навіть суду присяжних, а свавілля властей безмежне.

Уряд франції не повинен видати в руки російських жандармів революціонера - народовольця л. Драгоманова передрукована цілим рядом газет і журналів европи, америки і колоній (примітка в кн. Соціалістичних видань. 178, вільна спілка - вольний союз. Безстроковий додаток до громади № 1 1881. Паралельний заголовок франц. Драгоманову в цьому виданні належить. Естественные области и пропаганда социализма на плебейских языках восточной европы. Микола іванович костомарів. Писано 26 грудня 1880. Литературно - общественные партии в галиции. Журнал литературно - политический. Нові українські пісні про громадські справи (1764 - 1880). Женева 30 июля 1881; додатки й поправки. 125 - 126; про видання списків українських пісень про громадські справи в хvііі і xix ст. Женева 28 сентября 1881 p. В первом заседании международного литературного конгресса, открытого в вене 20 - го числа текущего месяца. Было роздано членам следующее сообщение.

У кінці підписи і дата. Редакторы украинского обозрения громада м. Драгоманов из россии; м. Женева, 15 сентября 1881 г. Ця стаття спрямована на захист укр. Видано також окремим листком франц. Павлик вказує, що стаття писана м. Драгомановим, а він мене підписав (павлик м. Драгоманов друкує свої статті у газ. Вольное слово починаючи з 2 - го номера за 1881 рік. Від № 37 стає він фактичним редактором, а з січня 1883 року і офіційним редактором, а з січня 1883 року і офіційним. Драгоманова, що він не є автором листа за підписом д. маrіja, maty isusowa. Про, як висловлюється м. Відповідь до суду земляків також у кн. Материалы и заметки об украинской народной словесности. Балтийский федералист. Политическое, безцензурное либеральное месячное издание (der baltische federalist. Російська, українська і польська реакція в боротьбі проти прогресивної інтелігенції, яка вшановує пам ять т. Дионизий iii санкт - петербургский и платон іі московский. Вольного слова, 1882. Из вопросов текущей жизни. Круговой побег украинцев от веры отцов. Еврейский вопрос в славянском кружке в лондоне.

По поводу изгнания іі. Автор і заголовок також франц. Литературно - политические отрывки. Бедненькие самодержцы. Эпический характер крестьянских мечтаний; іv. Козацкие традиции на украине; v. Народная воля о централизации революционной борьбы в россии. Велепольский, его жизнь и политика в польско - русском конфликте и вопросе, надрук. Вестник европы, 1880 і 1881 pp. Ця стаття має ряд бездоказових тверджень про те, що ніби в седовищі революціонерів наявні провокатори. Майбутні члени групи освобождение труда у їх числі г. Засуліч, дейч та інші виступили з колективним протестом, надрукованим вжурн. Общее дело, 1882, № 34 і передрукованім у календаре народной воли на 1883 год. Учащаяся молодежь и политическая агитация. У кінці текста автор. К вопросу о вертепной комедии на украйне; iv. Матеріали й уваги про українську народню словесність. Пісня про здобуте азова; ii. Степан разін - козак гарасим; iii. До справи про вертепну комедію на україні; іv. Залескому (1853 - 1855 г). Несколько предварительных слов. Залескому (1853 - 1857 г. (из журнала киевская старина на 1883 r. Корчак - новицкого, 1883. Політичні пісні українського народу хvііі - хіх ст. Печатня “громади, 1883. Женева, 15 декабря 1882 p. Запорожці з 1709 до 1739 р. Женева 30 декабря 1882. Автор застерігає від найменшої ідеалізації історичної ролі земств у самодержавній росії. Заклик до всіх, кому дорога вітчизна, рішуче і послідовніше тиснути на царський уряд, не просити влади у царя, а взяти її і встановити широке місцеве самоврядування, політичну свободу і конституцію. Восемьнадцать лет войны чиновничества с земством. Заголовок також франц. Драгоманов на основі документальних матеріалів підп. Мала завданням вказати на те, що брошура є виданням земського союза, від імені якої видається вольное слово. Опыт украинской политико - социальной программы. Вольный союз - вільна спілка. Предварительная заметка. Проект основания устава украинского общества вольный союз - вільна спілка. Объяснительная записка к проекту устава оснований украинского общества вольный союз - вільна спілка. Побaжання, щоб були надруковані дальші листи і. Драгоманова і його спогади про тургенева. Петербургского славянского благотворительного общества. Geneve, января 24 1885 г. Костомарова к издателю колокола. Павлика про обставини друкування статті м. Драгоманова та про резонанс її див. Драгоманова від 3 берез. Драгоманову з початку березня 1886 p. Невдоволення його статею. Драгоманова мова про уніатський - клерикальний та народовських характер обходу 25 - річчя з дня смерті т. Драгоманов не знає обставин галицького життя. Драгоманова редакції зорі з приводу надрукування у номері 21 за 1885 р. Тургенева з його увагами. Драгоманов подає обставини написання статті та передачі її до надрукування ред. Женева, 25 мая 1886 г. Драгоманов передбачає в ближчому майбутньому пожвавлення політичного життя, призиває земські кола до цього готовитися. Тільки й що на земства надія. Про характер святкування 25 - х роковин з дня смерті т. Genewa 10 lipca 1886 г. Два українські фабльо та їх жерела. Молодик - псевдонім м. Павлика і декількох членів академічного братства. Михайло петрович драгоманов. Давні українсько - руські віча. Державні й судові; теперішні русько - українські сільські віча; теперішні віча народні; новіші русько - українські віча; ремісницькі віча в руській галичині; початок віч мазурських; додаток про сподівані зміни громадські в соймі. У покажчику змісту автор. Женева, 8 травня 1887. Драгоманов зупиняється на початках соціалістичних видавництв, характеризує брошури с. Подолинського про бідність, парова машина, правда, правдиве слово хлібороба до своїх земляків та ін. Відповідь редакції правди безпосередньо за листом м. Про співробітництво м. Питання порушене в листі до ред. Драгоманов порушує також у листі до о. Науковий метод в етнографії. (етнографія славянщини. Передрук з школьной часописи у львові 1887. Письмо літературно - наукове.

116, де мова, що ця стаття м. Драгоманова призначалась до надрукування в журн. Kwartalnik historyczny” але не могла бути поміщена. Драгоманов, а доданий був нами, тобто і. Франком, упорядником журн. Вступне слово від видавництва. Ця вступна стаття є програмою поновленої правди. Драгоманов на прохання засновників журналу.

Драгоманов згодом напише таке.

Весь текст мій окрім тільки примітки про ієзуїтство галицьких епіскопів, дописаної барвінським до мого тезу про потребу лаіцизації політики галицької. На основі переписки редакторів правди з драгомановим м. До співробітництва в правді м. Драгоманов запрошений о. Кониського 5 июля 1888 р. Авторство передової статті в правді стверджує також м. Павлик у примітці, підп. Редакція до статті м. Драгоманова на увагу українолюбцям у росії (народ. Франкові в листі від 26 червня 1888 р. Перші мої стосунки з галичанами до переїзду через галичину в 1873 році. Драгоманова з 1872 - 1873 pp. Перший пробуток у львові в 1873 році. лист січовика до м. Австрійські русини на археологічному з їзді у києві. чубинський і українські програми в 1862 - 1873 роках. (додаток до прилоги 3 - ої частини). Австро - руські спогади м. Драгоманова частково надруковані в перекладі на польську мову в газ. Gazeta narodowa” 1890 р. Драгоманову 30 травня 1890 p. Уривки у перекладі і. З приміт що далі буде, але продовження не надруковано. Діла в № № 149 і 155. Франка як видавця австро - руських споминів. Діло примітка редакції, яка є погляду, що і. Франко також несе відповідальність за факти та оцінки, що подані у праці м. Питання, порушеного м. Драгомановим, торкається також і. Франко в статті формальний і реальний націоналізм, написаній у 1889 p але за життя автора не надрукованої. З життя і творчості івана франка. Либерализм и земство в россии. Земский либерализм в россии (1858 - 1883). Самодержавие, местное самоуправление и независимый суд. (отдельный оттиск из 1 - го № - ра свободной россииу.

Славянскить сказания за пожертвувание собственного дьте.

Женева, 2 мая 1889 г. Софія, 11 (23) апріля 1890. Павлика поминки шевченка в кракові “. і, до історії аресту шевченка в 1859 р. Французький переклад катерини; iii. Женева 23 лютого 1889. Листочки до вінка на могилу шевченка. Франка, в якій сказано, що замітки м. Драгоманова написані були ще перед роком для ювілейного н - ру зорі, але з невідомих причин не були там надруковані. Друкуємо їх тепер, міркуючи, що вони доси не стратили інтересу.

Оден з прихильників правди. Образки з життя робучого люду.

Наклад ольги франкової, 1890. Софія, 6 новембра 1890. Виданням поезій займалися л. Підготовка цього видання висвітлена в ряді листів м. Авторство передмови вказане також у листі м. Славянскить варианти на една евангелска легенда. У тексті статті przeglad akademicki о rusinach. София 5 декемврий, 1891 год. Повість івана левіцького. Salmannsdorf bei wien, 10 сент. Прибавки кьмь печатанитъ до сего наши статии вь сборника. У цій статті висловлювання м. Драгоманова про галицьку музику та про мову, якою в щоденному вжитку користувалися студенти з галичини. В справі авторства див. Славянскить приправки на едиповата история. Прибавки кьм наш чатанить до сего наши статии в сборника. Кьмь сказанията за пожертвованието на собственного дьте.

Към ъ статията славянскить варианти оть една евангелска легенда. Къмъ сказанията за рождението на константина велиций. Кьмь статията славянскитъ прьиправки на едиповата история. София, ноемврий 1891 год. Словенські перекази о пожертвованю власної дитини. Значінє народної словесності. Salmannsdorf bei wien 1891 сент. З численними примітками. (1875 рік і мій об їзд австрійської русї) и народ. 193 - 197, у кінці дата. Сальмансдорф коло відня 6 септ. Забьльжки вьрху славянските религиозни и етически легенди. Ньсколько уводни думи. Божието правос - дие.

Notatki о legendach religijnycli і etycznych slowianskich. Григорій квітка, український письменник. Житєписне оповідання. Написав василь чайченко. Накладом товариства просвіта у львові 1902. Франка цієї статті див. Драгоманову 20 грудня 1892 р. Тургенева друзьям герцена, некоторые ответные письма а. Герцена, статьи из колокола и отрывки из произведений к. В приложении эпиграмма и. Достоевского, письма и. Про братство хрестителів або баптистів на україні. Початок віри баптистів. Баптисти по чужих сторонах. Віра українських баптистів. Руська читанка для висших кляс шкіл середних. Уложив олександр варвінський. Друге видане доповнене і перероблене.

Чудацькі думки про українську національну справу.

Написав михайло драгоманов. Накладом івана франка, з народної друкарні войтіха манецкого під управою в. З просторою приміткою у кінці, підп. Галицько - руські радикали перед російською публікою. Галицко - русское литературно - общественное движение к. Ця стаття написана з приводу праці к. Арабажина галицко - русское литературно - общественное движение, друкованій в э нц. Словаре брокгауза и ефрона, спб 1891, т. Арабажина та статтю м. Де тонко, там рветься. Редакції перед початком статті. Полеміка з приводу того, чи є потреба друкувати в зорі переклади, як це рекомендував м. Драгоманов у статті де тонко, там рветься. Записки наукового товариства імені шевченка. Видавництво присвячене науці і письменству українсько - руського народу.

Спорудив олександр барвінський. Записки товариства ім. Видавництво, присвячене науці і письменству українсько - руському.

Перед початком статті. Коцовського, який оправдовується від закидів, що він спричинився до того, що своєчасно не була надрук. Листи на наддніпрянську україну.

Париж 30 августа 1893. У номері другому післямова редакції. Про необразованість окремих письменників. На прикладі поезії i. Про брацтва хрестителів або баптистів на україні. Написав михайло драгоманов бувший учитель у вищому училищі в києві. Народа про галицькі політичні партії та оцінку статті м. Стаття про натуралізм у літературі. Павлик виступає, проти неправильної, на його погляд, цінки м. Драгомановим поезї т. (великомученице кумо ). Повість василя чайченка. Закінчення статті не було написане.

Твори василя чайченка. T вори василя чайченка. Шевченко в чужій хаті єго імені (кобзар тараса шевченка. Видане товариства імені шевченка. Огоновськзьким діяльності п. Чубинського у 7 - му номері зорі за 1894 рік, у якій неправильно наведені висловлювання м. Матеріали до історії віршів українських. Зібрав і впорядкував м. Франкові належать додатки та примітки до цієї праці м. Вірша про сотворене і потопу світа; ч. Вірша про неврожай; ч. Оповідання про заздрих богів (посвящається м. Початок думок про заздрих богів; 2. Грецькі оповідання про бога зевса, півбога прометея та жінку пандору; 3. Жидівські оповідання про бога ягве і першу пару людей; 4. Пізніші переробки оповідання про зевса і прометея; 5. Пізніші товмачення до оповідання про бога ягве і першу пару людей; 6. Поступ людський через науку і вартість оповідань про прометея. Підновлена рутенщина. Литературное приложение с иллюстрациями к журналу страхопуд на 1893 г. Редактор - издатель о. Старі хартії вільності. Середньовічні англійеькі хартії. Політичні порядки саксонської англії. Державні порядки норманської англії і перші хартії вільності. Католицький клерикалізм і початок свідомого лібералізму в англії. Великі хартії вільності. Ця стаття є рецензією праці п. Житацького творцы и певцы народных дум (киев. Царство божие внутри вас, или християнство не как мистическое учение, а как новое жизнепонимание.

Відповідь на привітання з нагоди ювілею 30 - річчя літературної, наукової і громадської діяльності, який відбувся у львові 14 грудня 1894 р. Михайло петрович драгоманов 1841 - 1895. єго юбилей, смерть, автобіографія і спис творів. Драгоманова (найдені між єго паперами). Наукова вартість истории литературы руской проф. Словарь російсь - український. Зібрали і впорядкували м. Дневник шевченка - не в оригіналі; і v. Замітка дневник шевченка - не в оригіналі є рец. Кониського (правда, 1893, т. Драгоманової про австро - угорську (1876 р. Драгоманов і українська молодіж. (лист кружка молодих українців до м. У кінці зауваження м. Драгоманова на українську історію. (єго статя по поводу переписки. Переклала з великоруської рукопис і. імені шевченка, 1895. Женева, 22 марта 1883. С приложением его памфлетов, биограф, введения и объяснительными примечаниями м. Georg et с o li braires ed укр. П - ського, члена виділу просвіти і товариства ім. Критика карти руси - україни. Україна в її словесності. 1 - 47; про доконечність досліду народньої словесності в прикарпатській русі. 48 - 49; про науковий дослід русько - українських народних пословиць. 50 - 52; промова про м. єго літературне й суспільне значінє. 62 - 65; відгук лицарської поезії в руських народних піснях. 66 - 87; до питання про сліди великоруського богатирського епоса на україні. 88 - 94; замітки про систематичне видане творів української народньої словесности. 95 - 102; учена експедиція в західно - руську країну.

103 - 127; матеріали й уваги про українську народню словесність. 128 - 155; корделія - замурза. Літературно - критичний уривок. 156 - 173; дві українські інтермедії початку хvіі ст. 174 - 184; найстарші руські драматичні сцени. 185 - 216; турецькі анекдоти в українській народній словесності. Розвідки михайла драгоманова про українську народню словесність і письменство. імені шевченка, 1900. (збірник філологічної секції наукового тов. Байка богдана хмельницького. 1 - 24; українські пісні про волю селян. 25 - 65; два українські фабльо та їх жерела. 66 - 94; шолудивий буняка в українських народніх оповіданнях. 95 - 166; до оповідань про шолудивого буняка. 167 - 172; українські народні оповідання у французькій мові. 173 - 178; іще про українські народні оповідання у французькій мові. 178 - 181; фатальна вдова. (карно - психологічна тема в українській народній пісні) - с. 182 - 196; псоване українських народних пісень. 197 - 212; покажчик до тт. Оповідання про заздрих богів. Заходом і з переднім слівцем м. Українське письменство 1866 - 1873 років. З російського переклав м. Драгоманова написана у кінці 1873 або в початку 1874 року під заг. Очерк новейшей литературы малорусского наречия. Перша її частина друкована у вересневій кн. Вестника европы за 1874 р. Окончание будет другу частину набрано, але цензура заборонила друкування. Драгоманов прислав i. Франкові першу частину і коректу другої з своїми увагами. євангельська віра в старій англії. Речи на конгресе лиги мира и свободы. (собрание лучших русских произведений. Літературно - суспільні партії в галичині (до року 1 860). Купчанком (1 872, 1873, 1881 - 1882, 1886 pp. № № 126 - 132, 134 - 135, 138 - 140, 144 - 146, 148, 151 за час від 7 (20) черв, до 8 (21) лип. Драгоманова з д - ром теофілем окуневським (1883, 1885 - 1891, 1893 - 1895). Переписка михайла драгоманова з д - ром теофілем окуневським - (1883, 1885 - 1891, 1893 - 1895). З народової друкарні манєцких, 1905. Публікація і примітки м. Собрание политических сочинений м. Печатается по инициативе и на средства украинцев - демократов. Освобождения; societe nouvelle de libraire et d edition, 1905 - 1906. Украинский вопрос в его историческом освещении (м. Публікація першої частини автобіографії, написаної у 1883 р. З передмовою редакції. У примітці мова, що друкується з копії, яка є у м. Герцен и его отношение к польско - украинскому вопросу.

(отрывок из статьи м. Франка в обох випусках надруковано ще цілий ряд інших листів та праць м. Драгоманова, а також інші документи, 523. Товариства імені шевченка, 1906. (збірник філологічної секції наук. Товариства імені шевчннка. новий погляд на великоруський богатирський епос влад. 1 - 1 з; нові видання російського географічного товариства. 14 - 19; до рецензії трудів п. Чубинського й истории в жизнеописаниях костомарова. с, 20 - 21; київський відділ російського географічного товариства й останній кобзар україни. 22 - 25; етнографічні студії в києві. 26 - 30; археологічний з їзд у києві (кореспонденція з україни). 31 - 39; археологічний конгрес у києві в серпні 1874 p. 40 - 46; студії народньої словесності в великій і малій русі. 47 - 48; політико - соціальні думки в нових піснях українського (великоруського) народу.

59 - 96; веселка на україні. 97; байки ляфонтена та східні оповідання. 98; іще l apologie des saint - maixentais. 98 - 10 0; народні оповідання росії. 101 - 1 07; із історії вірші на україні. 108 - 116; науковий метод в етнографії. 117 - 128; побожні легенди болгар. 129 - 148; славянські оповідання про пожертвуване власної дитини. 149 - 183; буддійські початки слова 1е dit de l empereur c onstant 1 їх риси у славянеькому фольклорі. 184 - 192; славянські оповідання про народини константина великого. 1 93 - 294; слов янські варіанти одної євангельської легенди. 295 - 308, 309 - 329; для початкуючих фольклористів на україні. До статті оповідання про пожертвуване власної дитини. 335 - 337; народня белетристики. Выпуск іі - ой, 1870, киев. 338 - 353; додатки і поправки до ст. Відгук лицарської поезії в руских народніх піснях, до питання про сліди великоруського богатирського епоса на україні, найстарші руські драматичні сцени, турецькі анекдоти в українській народній словесності, байка богдана хмельницького, українські пісні про волю селян, два українські фабльо та їх жерела, шолудивий буняка в українських народніх оповіданнях. Шевченко, українофіли й соціалізм. руської видавничої спілки, 1906. Накладом наукового товариства імені шевченка, 1907. (збірник філологічної секції наукового товариства імені шевченка. Славянські перерібки едіпової історії. Драгоманова про кровосумішку (чотири її редакції) замітки про славянські релігійні та етичні легенди. Драгоманов; видав і. Українсько - руська видавнича спілка, 1908. Драгоманова написане у 1879 році і призначалося для надрукування у шостому томі громади. Текст залишився у зложених аркушах і видав його м. Воспоминания о переговорах добровольной охраны и исполнительного комитета русской соц. Вперед - неперіодичні збірники (журнал і газета), які виходили у 1873 - 1876 роках у лондоні і цюріху під ред. ідеолога революційного народництва п. Основи нової віри на україні, пропонованої m. Драгомановим під назвою руське брацтво. Документ із 1891 року.

Віра і громадські справи. Видане просвітнього кружка при iii секції укр. Студентського союза, 1912. Стасюлевич и его современники в их переписке.

Наклад і друк партійної друкарні, 1915. (партія українських соціалістів - революціонерів). Наклад і друк, партійної друкарні, 1915. Соціалістів - революціонерів). Про українських козаків, татар та турків. З додатком про життя м. (t - во просвіта у києві, № 1). Нарис української соціалістичної програми (передне слово до громади. З нагоди 40 - х роковин укр. Журналістики (1878 - 1918)). (вид - во серп і молот. Драгоманова до олександра кониського 26 квітня 1878 р. Возняка у праці матеріали до історії українського письменства xix віку, ш. Союзу споживчих кооператив півдня росії, 1920. Сборник статей под ред. И со вступит, статьей м. У тексті публікація праці м. Драгоманова відповідь рецензентові діла на iii - іv вип. Моїх австро - руських споминів (л исти в редакцію діла”). У тексті публікація 11 - ти листів м. Суворіна, видавця газ. Новое время (листи 1874, 1875, 1876, 1878, 1888, 1890 pp. Матеріали для культурної й громадської історії західної україни. Видає комісія західної україни всеукраїнської академії наук. Драгоманова зібрано з автографів наукового товариства імені шевченка і українського національного музею у львові. (всеукраїнська академія наук. Комісія західної україни. Збірник історико - фі - лологічного відділу, № 52). Доба великих можливостей. Драгомановим у 1866 - 1867, музика м. Сатирична опера спрямована проти тодішнього директора і київ, гімназії андріяшева. Публікація 7 листів м. Скребицькому (1827 - 1918), лікаря - окуліста, мав також юридичну освіту, писав про селянські справи. історія політичних думок у старині й середніх віках (як люди доходили до думок про свободу, рівність і право народу). Обробив для самоосвіти к. О путях развития росии. Неопубликованное письмо м. Суворину (конец 70 - х гг. Збірка політичних творів з примітками під заг. Накладом українських поступових товариств в америці, 1937. хvі, 415 с портр іл факс. Соціологічний ін - т в празі).