вас призначено класним керівником рибальченко і.

вас призначено класним керівником рибальченко і.

Згідно з пунктом 82 положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою кабінету міністрів україни від 27. 2010 № 778 (далі — положення), класних керівників призначає керівник навчального закладу.

2 положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затвердженого наказом міністерства освіти і науки україни від 06. 2000 № 434, визначено, що обов’язки класного керівника покладаються на педагогічного працівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, який має педагогічну освіту або відповідну професійну освіту та професійно - педагогічну підготовку, здійснює педагогічну діяльність, фізичний та психічний стан здоров’я якого дозволяє виконувати ці обов’язки. Обов’язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника за його згодою. Якщо педагогічні працівники відмовляються виконувати обов’язки класних керівників, слід розглянути це питання на засіданні ради навчального закладу, оскільки відповідно до пункту 3. 11 примірного положення про раду загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом міністерства освіти і науки україни від 27. 2001 № 159, рада навчального закладу ініціює розгляд кадрових питань та бере участь у їх вирішенні. Після обговорення такого питання на засіданні ради навчального закладу потрібно. Погодити відповідне рішення з профспілковим комітетом навчального закладу видати наказ про призначення класного керівника. Відповідно до інструкції про порядок оплати праці працівників освіти, додаткова оплата вчителям за класне керівництво визначена у таких розмірах до ставки (окладу). 1–4 - ті класи — 20%, а в 5–11(12) - ті класи — 25%. Якщо у класі (зокрема й класі - комплекті) до 12 - ти учнів, то оплата класного керівництва удвічі менша. Навіть якщо протягом навчального року змінюється кількість учнів у класі — до 12 - ти осіб чи понад — розміри доплат у відсотках не переглядають. Виняток можливий у разі проведення тарифікації у школі перед кожним навчальним півріччям. У класі станом на 1 вересня 2017 року — 13 учнів. Отже, розмір доплати до ставки за класне керівництво. У класі станом на 1 вересня 2017 року — 10 осіб. Отже, доплата до ставки за класне керівництво. Класний керівник у сучасній школі. Робота та професійні риси класного керівника в навчально - виховному процесі. Вивчення ефективності роботи вчителя у сучасній школі. Роль педагога в учнівському колективу.

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи в навчальному закладі. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Актуальною проблемою сьогодення є забезпечення всебічного гармонійного розвитку учнів. Розвиток сучасної педагогічної думки не можливий без осмислення й усвідомлення історичного досвіду.

Обізнаність з педагогічними ідеями й освітньою діяльністю видатних діячів минулого та їх творче використання належить до найдієвіших чинників, що зумовлюють прогрес педагогічної теорії і практики. Використання творчих пошуків та знахідок попередників дає змогу поєднати сучасне з минулим. Тому звернення до історичного досвіду допоможе зрозуміти розвиток вимог до вчителя. Так у багатьох своїх працях я. А коменський сформулював ряд вимог до вчителя. „учитель повинен бути чесним, наполегливим, працьовитим, релігійним, бути зразком доброчесностей. „він повинен любити учнів і ставитись до них по - батьківськи. А коменський ставить високі вимоги до освіти вчителя. Для учнів він повинен бути живою бібліотекою. Ушинський, який на перше місце ставив знання вчителем педагогіки та психології, зазначав, що вчитель є взірцем без якого учень не буде розвиватись. Український педагог а. Макаренко порівнював класного керівника з віссю навколо якої обертається колектив. Сухомлинський про професію вчителя говорив. „вчительська професія, - це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Проблемою справжнього вчителя - вихователя дітей цікавилось багато видатних вчених, мислителів, педагогів. Серед них можна назвати таких освітньо - культурних діячів як с. Сорока, та інші, які займалися розробкою питання планування роботи класного керівника. Проблеми класного керівництва також не оминули увагою такі педагоги як. Реформування системи освіти в україні, суть якого розкривають закон україни „про освіту“, національна доктрина розвитку освіти, спонукає до глибокого вивчення і творчого осмислення позитивного навчально - виховного досвіду минулого, що не тільки збагачує сучасну педагогіку новими фактами й теоретичними положеннями, а й дає змогу прогнозувати її майбутній розвиток. Розв язати сучасні освітні проблеми не можливо без знання того, як розвивалися теорія і практика вітчизняної освіти і школи в минулому, без осмислення й переосмислення вітчизняного педагогічного досвіду.

Загально визнано, що в школі потрібен не „керівник“, а „наставник“, товариш, умілий помічник, здатний зрозуміти окремого учня і цілий клас, забезпечити їхню партнерську взаємодію, добрати ефективні форми й методи індивідуальної та групової роботи. Розбудова української держави на демократичних і гуманістичних засадах вимагає удосконалення системи виховання молоді, зміни світоглядних орієнтацій, розширення національної самосвідомості, підвищення духовності вчителя - наставника. Сучасна вітчизняна педагогічна наука має значний доробок, що містить теоретичні узагальнення про роботу класного керівника. Усе це дало змогу визначити актуальність питання класного керівника, його значення у сучасному виховному процесі, що і зумовило вибір теми курсової роботи на тему „класний керівник у сучасній школі“. Аналіз, синтез, порівняння, класифікація, абстрагування, конкретизація, систематизація, узагальнення з метою теоретичного ознайомлення з плануванням роботи класного керівника, його методики та визначення рівня ефективності посади класного керівника. історія інституту класних керівників. До 1917 року в гімназіях та інших середніх навчальних закладах російської імперії існувала посада класного наставника (наглядача, класної дами, вихователів), на яку призначалися штатні викладачі, котрі відповідали за виховання учнів (вихованців) і здійснювали нагляд за їх поведінкою. Була запроваджена посада помічника класного наставника, чи класного наглядача, котрий слідкував за поведінкою учнів у класі й поза школою (на вулиці, у театрах, у приватних квартирах тощо). їх посади були скасовані (подекуди залишились на громадських засадах), а у 1935 р. Поновлені як додаткові до основної вчительської посади. У своєрідній формі інститут класних керівників існує також і в сучасних школах деяких закордонних держав. Так, наприклад, у бельгії вчителі не займаються вихованням і дисципліною учнів. їх обов язок - забезпечити повний обсяг знань учнів із того предмета, який вони викладають. Усе інше - турбота вихователів. Вони дивляться за порядком у класі та проводять позакласні заходи. У нашій же державі викладання навчальних предметів здійснюється вчителями - предметниками, з - поміж яких і призначають класних керівників, вони ж мають займатись позакласною та позашкільною роботою, оскільки на уроках мають змогу “вивчати„ дітей. У своїй діяльності ці педагоги тісно пов язані з іншими шкільними працівниками. із заступником директора з виховної роботи (планування діяльності, участь у підготовці та проведенні шкільних свят, урочистих подій, інших заходів); з учителем праці; викладачем організації виробництва (з ясування питань профорієнтаційної виховної роботи); з бібліотекарем (проблеми забезпечення класу підручниками, стан читання учнями художньої літератури); з учителем фізичного виховання (участь у підготовці та проведенні спартакіад); з вихователями гпд. Класний керівник має вміти „подати себе“, завоювати авторитет. Найкраще це зробити, показуючи свою повагу до кожного учня як особистості з власними думками, поглядами та сприйняттям світу.

Незайвим буде продемонструвати свою обізнаність і у власному предметі викладання. Учні зазвичай підсвідомо з повагою ставляться до людей, які є справжніми професіоналами. Педагог повинен пам ятати, що кожна дитина неповторна, а тому порівнювати чи міряти всіх за одним еталоном не слід. Особливо неприпустимим є прояви незадоволення результатами роботи учня перед іншими учнями, докір, звинувачення у невмінні. Тільки згуртувавши учнів у дружний і працездатний колектив, можна успішно здійснювати їх навчання та виховання. існує небагато професій, представники яких не мають права на помилку.

Серед них найвідомішими є професія лікаря та… вчителя. Якщо важливість правильного рішення лікаря для життя пацієнта пояснювати не потрібно, правильну поведінку вчителя на роботі часто недооцінюють. Але від помилковості чи правильності ставлення вчителя до своєї роботи, учнів, їхніх батьків і колег насправді залежить не одне життя. Мається на увазі у першу чергу майбутнє життя дітей, яких навчає той чи інший учитель, яких яке будуватиметься на ґрунті здобутих знань, навичок спілкування та стосунків з оточуючими, на певним чином сформованому світогляді молодої людини. Одяг - дзеркало душі. Що би там не казали, але більшість людей зустрічають усе таки по одягу.

і перше враження від людини є основою формування ставлення до неї. А якщо пригадати, що діти є найбільш прискіпливою та жорстокою в оцінці аудиторією, тому презентабельна зовнішність учителя стає вдвічі важливішою. В ідеалі одяг учителя має бути в діловому стилі. По - перше, учитель у спортивних брюках (якщо це, звісно, не урок фізкультури) або светрі, що був модним у вісімдесятих, аж ніяк не додасть вам авторитетності в очах учнів, які дуже прискіпливо оцінюють усіх (адже ваш рівень як спеціаліста вони зможуть оцінити тільки після кількох уроків). По - друге, учитель має викликати в учнів бажання рівнятись на нього, а чи багато хто захоче наслідувати людину, подивившись на яку, можна заплакати від жалості. Шукаймо „золоту середину“. Правильне використання косметики стосується як молодих учительок, так і їх старших колег. Тут стосується не власне використання косметики, а зловживання нею чи нехтування нею. Молоді вчительки, які нещодавно прийшли на роботу до школи, іноді прагнуть виглядати старшими перед учнями, аби ті сприймали їх не як своїх однолітків(особливо старшокласники), а як досвідчених професіоналів. Результат же інколи буває неочікуваним - товстий шар тонального крему, рум яна, вії, що злипаються від надмірної кількості туші, та яскраво - червона помада створюють враження не поважної вчительки, а старшокласниці яка потайки від батьків зробила макіяж. Якщо вже так хочеться виглядати старше років на п ять, краще порадитися із професіональним візажистом, який підкаже як це краще зробити. Деякі вчительки, навпаки, нехтують косметикою, уважаючи, що в їхньому віці використовувати її вже немає необхідності. Правильно виконаний макіяж зробить вас молодше як мінімум років на десять. Якщо жінка почувається гарно, у неї поліпшується настрій, а з гарним настроєм і учні здаються не такими ледачими, і колеги наче завжди готові допомогти, і керівництву приємно, що підлеглі працюють із задоволенням. Отже, тримаймося „золотої середини“. Охайність для вчителя має бути одним з головних правил. Можна забути план уроку (якщо ви знаєте свій предмет, і нестандартний урок буде цікавим), але не можна забути щітку для волосся та помаду.

Навіть невеличка пляма спідниці чи шов, який розійшовся, можуть звести нанівець враження модного костюма. А немите волосся чи запах поту назавжди вб ють бажання бути поблизу вас як в учнів, так і в інших учителів. Краще зайвий раз подивитись у дзеркало перед виходом з дому ніж з ясувати, що на колготках пішла стрілка (а запасних немає), за дві хвилини до уроку.

„точність - увічливість королів“ - дуже добрий і короткий вислів. Більшість керівників уважають запізнення підлеглого на роботу недбалим ставленням до своїх обов язків, а більшість учнів запізнення вчителя на урок - зневажливим ставленням до них. Якщо вчитель прагне підкреслити своїми запізненнями свою перевагу над учнями, змусити їх поважати його як людину, яка наділена владою, він досягне прямо протилежного ефекту.

А ось учитель, який завжди проходить на уроки вчасно, підкреслює свою повагу до учнів та їхнього часу, і вони відповідатимуть йому взаємністю. До речі, це стосується затримування учнів після того як почалась перерва. Такий метод припустимий тільки в одному випадку - коли урок розпочався пізніше через запізнення всього класу чи більшості учнів. В інших випадках така практика свідчить тільки про те, що вчитель не вміє розраховувати час уроку й не поважає учнів. Адже перерва для них - святе.

За цей час вони мають встигнути поїсти, перебігти до наступної аудиторії, довиконати домашнє завдання та поспілкуватися з друзями. Обговорення вчителів. Обговорення своїх колег - учителів з учнями, навіть якщо ви - класний керівник, а вчитель дійсно вчинив погано, неприпустиме.

Це важливе правило етичної поведінки вчителя на роботі. інші вчителі - ваші колеги, і ви не маєте права руйнувати їхню репутацію серед учнів, особливо якщо це ваші особисті стосунки. Етично буде вирішити все між собою чи звернутись до керівництва. Обговорюючи з учнями поведінку того чи іншого вчителя, ви можете не знати, що серед дітей є ті, хто ставиться до нього прихильно. По - перше, у цьому випадку ви образите почуття цих дітей, а по - друге, вони елементарно можуть розповісти про цю бесіду безпосередньому „предмету обговорення“. З ясування таким чином стосунків вам потрібне.

Не сумнівайтесь, рано чи пізно така поведінка стає відомою не тільки колегам, а й керівництву.

Ставлення перших навряд чи стане теплішим - спробуйте довести кожному, що обговорювали не його, а когось іншого. А керівництво не обов язково буде переконане у вашій безцінності для колективу, який ви не поважаєте.

Це „табу“ нехтує багато хто з учителів. Умовно поділяючи клас на „відмінників“, „середнячків“ і „слабеньких“, учитель завчасно обмежує можливості та здібності дітей, яких навчає. із часом у неї розвивається комплекс неповноцінності, а також образа на вчителя, яка може переслідувати навіть протягом усього життя. Виділяючи улюбленців, учитель не тільки приділяє їм більше уваги, а й викликає ненависть інших учнів не лише до себе, а й до своїх улюбленців. і діти, самі того не бажаючи, стають у класі свого роду „вигнанцями“, яких інші дражнять. Беручи на себе роль судді, який визначає, хто кращий, хто гірший, учитель забуває про свою відповідальність за стосунки та життя дітей, яких він навчає. А деякі помилки виправити з часом просто не можливо. Для прикладу можна навести висловлювання. „особисто для мене класний керівник повинен уособлювати безмежні простори терплячості, океан добра і море позитиву.

Хоча найчастіше трапляється, що хочеш найкращого, а отримуєш як завжди. Класний керівник - це людина, яка протягом кількох років має підтримувати і настановлю вати дітей, а не витрачати купу нервів та підсолоджувати своє проблемне життя цукерками й кавою. Як це не звучить банально, а класний керівник повинен бути батьком або матусею для дітей. Навіть якщо діти не слухаються, можливо варто проявити терплячість, а якщо вони вже зовсім „не з цього світу“, то просто намагатися спілкуватися з ними однією мовою. Я погоджуюся, що вчитель не повинен підлаштовуватися під шалений ритм його класу.

Якщо діти збагнуть, що їх розуміють і поважають їхні погляди, вони стануть поважати ваші“. Вона включається до шкільного розкладу і проводиться щотижня у визначений день. Зазвичай класна година проходить у формі лекцій, бесіди або диспуту, але може включати в себе елементи гри, вікторини конкурсу.

Орієнтувальна функція полягає у формуванні в школярів певного ставлення до об єктів оточуючої дійсності, у виробленні в них ієрархії матеріальних і духовних цінностей. Якщо освітня функція передбачає знайомство зі світом, то орієнтувальна - його оцінювання. Спрямовуюча функція класної години передбачає переведення розмови про життя в сферу реальної практики учнів, спрямовує їх діяльність. Ця функція виступає як реальний вплив на практичний бік життя школярів, їхню поведінку, вибір ними життєвого шляху, постановку життєвих цілей та їх реалізацію. Тематика класних годин різноманітна. Вона заздалегідь визначається і відображається в планах класних керівників. Організація класної години починається із психологічної підготовки учнів до серйозної розмови. Важливу частину загальної організаційної роботи становить і підготовки приміщення до даного заходу.

Кімната, у якій буде проводитися класна година, повинна бути чисто прибрана, провітрена. Добре б поставити на стіл квіти. Тема класної години може бути написана на дошці або плакаті, де крім неї вказуються питання, що підлягають обговоренню. Тривалість класної години повинна бути обґрунтованою. Перша класна година в 5 класів може тривати 20 - 30 хвилин, в 9 - 11 класах - більше за 1 годину.

Однак у будь - якому разі треба враховувати вимоги до режиму дня учнів. Якщо на перших класних годинах організатором є класний керівник і інформація виходить в основному від нього, то на наступних класних годинах у їх проведення можуть включатися й школярі. Залучаючи учнів до ведення розмови про життя, класний керівник учить їх аналізуванню життєвих явищ. Створення учнівського колективу, як і виховання взагалі, треба розпочинати зі знайомства з учнями (їх віковими та індивідуальними особливостями). Класному керівнику треба переглянути особисті справи учнів, поспілкуватися з учителями, проаналізувати успішність школярів за минулий рік і скласти загальне уявлення, ураховуючи чинники, які впливають на формування підлітків, а саме.

Стихійні сили соціального середовища й цілеспрямовані з боку спеціально створених державних і суспільних інститутів. Залежно від віку дитини одні чинники стають більш вагомими, інші - другорядними, а треті мають постійний фоновий вплив. Наприклад, домашнє середовище має вирішальне значення в розвитку дитини в дошкільному віці. Будучи могутнім фактором виховання в молодшому шкільному віці, сім я у психологічному сприйнятті дитини з часом поступається місцем перед школою. Провідною, як стверджують психологи, стає навчальна діяльність, а найбільшого авторитету під час формування цінних орієнтацій набуває думка вчителя. Класний керівник має приділяти увагу роботі з тією шкільною документацією, яка стосується його класу.

До цієї документації належать особові справи учнів, класний журнал, щоденники учнів, щоденник класного керівника. Основним документом класу є класний журнал. Класний керівник починає заповнювати його на самому початку навчального року і веде журнал упродовж року.

Всі необхідні записи він робить самостійно, не залучаючи до заповнення журналу учнів класу.

Класний керівник записує в класному журналі імена і прізвища учнів за абеткою, заповнює розділ “загальні відомості про учнів”, відзначає кількість уроків, пропущених учнем, і підбиває підсумки про кількість днів і уроків, пропущених кожним учнем за семестр і навчальний рік. Класний керівник відповідає за стан журналу свого класу, стежить за систематичністю ведення журналу вчителями - предметниками, що працюють у класі, аналізує успішність учнів, об єктивність виставлення підсумкових і семестрових оцінок. Відомості про батьків - необхідна в роботі кожного класного керівника інформація. Щорічно вона вимагає уточнень і корекції, тому її не можна переносити з журналу в журнал, не уточнюючи змін, що відбулися в родинах учнів. Перш ніж заповнювати розділ журналу “відомості про батьків”, доречно провести анкетування учнів і ще раз уточнити необхідну інформацію. Для того щоб отримати більш точні відомості, класний керівник може провести діагностику, що надасть неоціненну допомогу родинні й дитині в непередбачуваних ситуаціях. Якщо в житті дитини та в її родині відбулися які - небудь зміни, класний керівник зобов язаний негайно зафіксувати їх у своєму журналі (змінилася адреса, телефон, сімейна ситуація). Форми повідомлення можуть бути різними. Особливу увагу класний керівник приділяє аналізу пропусків занять учнями без поважних причин. При цьому він звертає увагу на такі моменти. Разом із соціальним педагогом або психологом аналізує причини пропусків уроків та розробляє способи впливу на такого учня. Вивчає участь учнів на цьому уроці, відвідує уроки, аналізує задіяність у ході уроку, які мають проблеми зі здоров ям. На превеликий жаль, у школі недостатня увага приділяється фізичному вихованню, хоча всім добре відомо, що здоров я учнів з року в рік погіршується. У класному журналі класний керівник розробляє план розміщення учнів класу за партами, яким мають керуватися вчителі - предметними на своїх уроках. Наприкінці тижня учні можуть підрахувати й зафіксувати кількість позитивних оцінок за минулий тиждень. Це приємно й батькам - зазирнувши у щоденник дитини, побачити її досягнення за тиждень. Щоденники треба використовувати для того, щоб підтримувати учня у складі для нього хвилини життя, аби своїм записом щиро відзначити його успіхи та досягнення. Записи у щоденниках учнів, які робить класний керівник, не повинні бути однотипними й стандартними. Адже учні, особливо на середньому етапі навчання, дуже ревно ставлять до того, що написав учитель у щоденнику, які слова дібрав, відзначаючи їхні досягнення, чи повторив ці слова в щоденнику іншого учня. Говорячи про шкільний щоденник, можна запропонувати кілька цікавих заходів, пов язаних їх ним. У багатьох сім ях шкільні щоденники є родинною реліквією. В архівах багатьох сімей знаходяться щоденники кількох поколінь. У зв язку з цим цікавою може видатись класна година, на яку будуть запрошені батьки учнів дідусі та бабусі і протягом якої прозвучать „щоденникові історії“ про значення щоденника у шкільному житті того часу коли вони були дітьми. Цікавим заходом у межах класної гуморини може стати „ода щоденникові“. Діти вигадують афоризми на слово „щоденник“, розповідають фантастичні історії про життя щоденника у різних власників, створюють вірші присвячені щоденнику, захищають проект щоденника ххі століття. Загальні правила організації роботи школи та педколективу випливають із кодексу законів про працю україни, які повинен виконувати будь - який працівник. Робочий час класного керівника, який він зобов язаний присвятити дітям протягом тижня, визначається ставкою класного керівника, при цьому вчитель, який працює на повну ставку, повинен бути присутній у школі не менше чотирьох разів на тиждень. У дні чергування класу по школі класний керівник чергового класу перебуває в школі з 8. Звіти про виконану роботу подаються адміністрації після закінчення першого півріччя та після закінчення року у формі плану та усної співбесіди (можливе анкетування учнів). У випадку, якщо класний керівник веде в класі постійно діючий гурток, психолого - педагогічний семінар, ця робота оплачується додатково. Координацію діяльності класних керівників і контроль за їхньою роботою здійснюється заступником директора школи з виховної роботи. Він створює умови захищеності, підтримки, нормальних взаємостосунків в колективі. Від нього залежить, цікавим або нецікавим буде життя класу.

Ми провели анкетування за темою “класний керівник очима вихованців” в шосткинській загальноосвітній школі і - ііі ступенів №12 в 10 - а класі, де навчається 20 учнів. З них 12 дівчат і 8 хлопців. Класний керівник шаповал алла михайлівна. Одним з результатів мого дослідження є таблиця 2. Додаток в) в якій вказані відповіді учнів на запитання анкети. За цією таблицею спостерігаємо вираховуємо відсоткові показники відповідей. У першу чергу ми проаналізували друге питання анкети. У якому запитувалося про проблеми в школі. і отримали наступні результати. Загалом у класі проблеми в школі бувають рідко, це спостерігаємо на таблиці 2. 2 але якщо клас розподілити за статтю то маємо наступні результати див. Бачимо, що хлопчики, на відміну дівчатам, виявились більш схильними до отримання проблем в школі. Тож стало цікаво, від кого йдуть негаразди. Тому на наступному кроці ми дослідили від кого йдуть негаразди про які зазначалося раніше.

Саме для цього одним з пунктів в анкеті було питання “якщо бувають, то від кого вони йдуть. За даними опитування отримали такі результати. У дівчат найбільше негараздів йде від вчителів - предметників, а у хлопців - від учнів свого чи іншого класу.

У процентному відношенні це виглядає так (табл. Ці показники свідчать про те що, класний керівник алла михайлівна достатньо справляється зі своїми обов язками у плані створення сприятливих умов для індивідуального розвитку учнів. Але є певні недоліки, які при їх усунені збільшать успішність класу у навчанні. Для зростання цього показника можна запропонувати більш тісну співпрацю класного керівника з учителями - предметниками. Певні заходи спрямовані на усунення не єдності вимог вчителів - предметників і класного керівника я наведу пізніше.

Для доказу цього доцільно буде навести наступні дані (табл. Як бачимо рівень частого конфлікту знаходиться на позначці нуль, що характеризує аллу михайлівну як вчителя з умінням співпрацювати зі своїм класом, тобто вона узгоджує та обговорює всі точки зору для прийняття взаємних рішень. Високий рівень не частого конфлікту може бути пов язаний з підлітковим віком учнів, але як бачимо більше половини класу (55%) взагалі не конфліктують. Ми вважаємо, що на даному етапі аналізу анкети доцільно дослідити роль класного керівника у класі. Для учнів я пропонувала на вибір декілька варіантів ролей класного керівника, але основною вимогою було вибір лише одного варіанту.

Як результат обробки отримала результати приведені у таблиці 2. і можу дійти висновку, що для більшості алла михайлівна є контролером за успішністю та дисципліною, але є учні для яких вона друга мама, організатор дозвілля та помічник у важких обставинах. Це дає змогу вважати, що алла михайлівна займається не тільки досягненням успішності у навчанні, а й створює умови при яких школярі добре себе почувають. Звідси цікаво, що саме робить класний керівник для досягнення такої про себе думки. Для вирішення цього питання ми в анкету додали питання. “що присутнє класному керівнику по відношенню до тебе.

і отримали досить цікаві результати приведені у таблиці 2. За такими результатами видно, робота яку проводить класний керівник є різноплановою, але певні зміни врешті решт потрібно провести. Так треба хоч інколи хвалити хлопчиків адже це, на нашу думку, буде поліпшувати настрій учня та сприятиме досягненню успіхів у навчанні. Останнім ознакою за якою ми аналізуємо особистість класного керівника шосткинської загальноосвітньої школи і - ііі ступенів №12 шаповал алла михайлівна є те, що учні хочуть перейняти від неї. На вибір школярів надавалися. Манера поведінки, вміння завжди добре виглядати, різнобічні знання, інше.

і отримали такі результати, що приведені у таблиці. Опираючись на результати аналізу анкети „класний керівник очима вихованця“, яку проводила у шосткинській загальноосвітній школі і - ііі ступенів №12 у 10 - а класі, можна зробити висновки, що для оптимізації співпраці класу, класного керівника і учителів - предметників треба внести певні зміни у сучасну їх структуру.

Тому для досягнення цієї мети, я вважаю, є потреба звернутися до циклограми класного керівника у якій зазначаються обов язки на кожен день, тиждень, місяць тощо. Саме орієнтуючись на циклограму потрібно вирішувати такі завдання. Запрошення вчителів, що працюють у класі, на батьківські збори й на педради за підсумками чверті, а також на бесіди з батьками окремих учнів. Участь в організації й проведені навчальних екскурсій, предметних ігор, конкурсів, олімпіад, інтелектуальних марафонів, предметних тижнів тощо. Класному керівникові необхідно відвідувати щонайменше один - два уроки на тиждень у своєму класі. Відвідуючи уроки, класний керівник має на меті. Все це потрібно для різних цілей. Однією з них може бути створення кращих умов для збільшення успішності отримання знань класом чи складання псохолого - педагогічної характеристики класу.

Саме завдяки спостереженню за класом на уроках різних предметів класний керівник може розробити підходи до учнів свого класу, що забезпечить більш ефективний вплив на учнів. Наприклад, проведення роботи із важковиховуваними учнями. Збираючись на урок до колеги, потрібно попередити його заздалегідь, спитати дозволу, і обов язково дати зрозуміти, що йдете на урок не з інспекторською перевіркою, а з бажанням побачити роботу учнів на уроці, допомогти тим, кому це необхідно адже часто буває коли учні мовчать про певні проблеми, але класний керівник має знати про них. Під час відвідування уроку потрібно стежити не стільки за змістом, скільки за роботою учнів, рівнем їхнього інтересу, увагою, участю в уроці, рівнем організації класу.

Варто звернути увагу на форми спілкування вчителя з класом. Здійснення ним індивідуального підходу, дотримання єдності вимог до учнів, дозування домашнього завдання, доступність пояснення. Також не буде зайвим простежити, як поводяться діти (наскільки вони готові до уроку, наскільки зацікавлені, уважні, які особистісні якості виявляються). Під час відвідування уроку майте на увазі, що ваше становище неоднозначне.

З одного боку, ви - колега й повинні бути доброзичливими, з іншого боку, класний керівник - „директор“ у своєму класі й зацікавлені в тому, щоб ваших вихованців учили добре.

Якщо у класного керівника виникли серйозні претензії до колеги, обговоріть це питання з адміністрацією, при цьому зберігаючи абсолютну доброзичливість. Першим завданням нашого дослідження було з ясувати історичний розвиток посади класного керівника. На основі наукових статей присвячених класному керівнику ми дізнались, що посада класного керівника досить молода, у порівнянні з роботою вчителя, адже з явилась лише у 1917. Друге завдання полягало у ознайомленні з провідними видами роботи класного керівника. є всі підстави вважати, що його ми виконали. Бо у першому розділі описані такі види роботи як класна година, робота з документацією, розглянула функції класного керівника. Варто зазначити, що посаду класного керівника не можна відділяти від посади вчителя - предметника через низку причин. Однією з яких є спостерігання за учнями на уроках у якості вчителя, а не класного керівника. Третє завдання мало на своїй меті проведення анкетування серед школярів. Для виконання цього завдання ми звернулись до класного керівника шаповал алли михайлівни, яка працює у шосткинській загальноосвітній школі і - ііі ступенів в 10 - му а класі. Вона дозволила провести анкетування. Назва анкети „класний керівник очима вихованців“. Школярі досить швидко її заповнили. і проаналізувавши анкету я виявила певні недоліки у співпраці класного керівника з учителями - предметниками. Але ці недоліки незначні і їх можна позбутися за допомогою збільшення обговорення проблем класу з учителями - предметниками. Третє завдання я вважаю виконаним адже я отримала уявлення учнів про роль класного керівника у житті класу.

Четверте завдання включало в себе дослідження методики за якою класний керівник з учителями - предметниками досягнуть найкращих результатів в навчанні та вихованні доручених їм школярів. Дидактичні аспекти роботи класного керівника в навчально - виховному процесі сучасної школи. історія становлення і розвитку в україні інституту класних керівників. Вимоги до його особистості, функції і права педагогічної роботи. Погляди видатних педагогів минулого на діяльність класного керівника. Напрямки його навчальної і виховної діяльності. Процес оволодіння знаннями, i навичками становить пізнавальну дiяльнiсть учнiв, якою керує вчитель. Здійснюючи контроль за навчанням, він повинен бути готовий допомогти, коли в них виникають труднощі. Водночас учитель є вихователем, дбає про фізичний, розумовий, духовний розвиток учнів. Для успішного виконання функції викладання вчитель повинен добре знати особливості учнів. Це є запорукою управління їх пізнавальною діяльністю. Класний керівник - це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, навчальної групи професійно - технічного навчального закладу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно - масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально - виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту.

Класний керівник у визначенні змісту роботи керується конституцією україни, конвенцією оон про права дитини, законами україни “про освіту”, “про загальну середню освіту”, “про позашкільну освіту”, “про професійно - технічну освіту”, іншими законодавчими і нормативно - правовими актами україни, а також цим положенням. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої та професійно - технічної освіти, спрямованих. виконання вимог державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності; - виховання в учнів (вихованців) поваги до конституції україни, державних символів україни, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії; - виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій та звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів та націй; - виховання свідомого ставлення до свого здоров я та здоров я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров я учнів (вихованців). Актуальністю дослідження виступають вимоги до особистості класного керівника, функції та права педагогічної роботи, і його основні напрямки. Об єктом дослідження виступає класний керівник, його діяльність у навчальному процесі, а предметом. Функції, права та технології роботи класного керівника з учнями. Охарактеризувати погляди видатних педагогів минулого а. Коменського на діяльність класного керівника; робота класного керівника. Цілеспрямована, системна діяльність, яка будується на основі програми виховання всього освітнього закладу.

Проблемою справжнього вчителя цікавилось багато видатних вчених, мислителів, педагогів. Макаренко, класне керівництво формувалось протягом багатьох років, а тому історія його. Має неабияке значення для визначення завдань діяльності вихователя у сучасних умовах. Уже в другій половині 20 - х років під час загальносоюзної педагогічної дискусії з проблем теорії й практики виховання в радянській школі гостро ставилося питання роботи груповодів, фактично класних керівників. Після дискусії виховний інститут груповодів - класних керівників отримав певне право на життя. Шкільна практика минулих років допомогла виявити основні спрямування діяльності класних керівників, визначила в головних рисах зміст виховної роботи в класі, її форми та методи з урахуванням мети та завдань школи. Незважаючи на те, що у перші післяреволюційні роки офіційно класне керівництво сприймалось як атрибут старої, дореволюційної школи, фактично воно запроваджувалось місцевими органами повсюдно, зокрема в україні. Але офіційно введення посади класного керівника в школах української рср відбулося у вересні 1935 року, що сприяло згуртуванню учнівських колективів. Класне керівництво, або, як його колись називали, опікунство, є давньою традицією українського шкільництва. Як свідчать дослідження вчених, в областях західної україни на одного з педагогів покладалися функції класного опікуна. Зміст його діяльності залежав від того, з якою віковою групою він працював. Класний опікун дбав про розвиток учнівського самоврядування, визначав, які заходи, потрібно проводити, розподіляв обов язки між учнями, консультував підлітків з питань організації їх життя поза навчанням. У кожному класі обирали голову, писаря, господиню чи господаря, які вели організаторську роботу і здійснювали її через відповідні секції, кількість яких була різною, але обов язковою, створювались секції самоосвіти та взаємодопомоги. Опинившись у середині 30 - х років у становищі виховного інституту класного керівництва (груповодства, наставництва) шкільна практика шукала шляхи його варіативності. Так з явився у багатьох школах груповий керівник - організатор навчально - виховної роботи, особливо із значним контингентом учнів, склалися комісії, які діяли у 5. Досвід школи у ці роки переконував в тому, що виховна робота краще здійснюється в умовах, коли найважливіші питання життя школи не лише вирішуються, а й встановлюється персональна відповідальність за основні її ділянки. Сама структура школи свідчила, що група (клас) потребує особливої уваги педагогічного колективу, адже в цьому первинному дитячому колективі зосереджені найважливіші педагогічні проблеми. Звідси випливало, що керівництво всім навчально - виховним процесом у групі має здійснювати шкільний працівник, якому надано необхідні повноваження для цього. Поступово відбувалася інтеграція обов язків, розподілених раніше між груповодами - керівниками та груповодом - методистом. Новий виховний інститут повільно, але неухильно завойовував загальне визнання. На практиці класні керівники в ті роки всіляко сприяли створенню органів учнівського самоврядування, залученню підлітків до суспільно корисних справ. Учнівські організації почали випускати газети й журнали, розгорталась гурткова робота. Урядові постанови орієнтували шкільні колективи на боротьбу за якість навчання, за свідому дисципліну, за політехнізм у школі, розвиток дитячої фізкультури, правильну організацію дозвілля. Акцентувалася також увага шкільних працівників на необхідності домогтися в кожній школі систематичної роботи над книгою - запроваджувати колективне та індивідуальне читання художньої літератури, практикувати обговорення прочитаного, сприяти художньо - естетичному розвитку підлітків. Наука і практика послідовно збирала й узагальнювала передовий досвід класного керівництва. Серед відомих дослідників цієї проблеми можна назвати. Мар єнко, а пізніше.

Богданову, в україні. Надзвичайно складні - повоєнні роки, коли більшість шкіл опинилися у скрутному становищі, педагоги - практики в тому числі класні керівники показали високу результативність своєї праці. Це було пов язано з турботливою увагою, спрямованою на учнів, адже майже в кожному класі навчались діти - сироти, батьки яких загинули на фронтах війни. Чимало класних керівників, виконуючи виховні функції, брали на себе у цей період батьківські обов язки, піклуючись не тільки про навчання підлітків, а й про стан їхнього здоров я, побутові умови тощо. Навпаки, розвивались авторитарні підходи в педагогіці та караючі методи на практиці. В україні в листопаді 1946 р. Була прийнята ще одна постанова, у якій зазначалося, зокрема, що виховна робота в багатьох школах проводиться відірвано від навчання, без зв язку з життям і справжніми потребами дитячого колективу.

Такі негативні оцінки стану справ в цілому в шкільній практиці та виховному процесі зокрема призводили до необхідності прийняття в республіці довгострокових законодавчих документів. Магістральне завдання, що випливало із положень закону, полягало в запровадженні в республіці замість загальнообов язкової семирічної освіти восьмирічної. В усіх навчальних закладах областей розгорнулась справжня боротьба за збереження контингенту учнів, припинення відсіву їх зі школи, поліпшення якості знань, що нерідко породжувало формалізм у навчальному процесі, завищення оцінок учнів з навчальних дисциплін. З іншого боку, прийнятий закон сприяв поглибленню виховного процесу, урізноманітненню форм і методів роботи з дітьми, залученню до шкільних справ ширших кіл громадськості. Саме в ці роки класні керівники спільно з органами учнівського самоврядування, регіональними позашкільними установами спрямовують свою діяльність на розвиток мережі шкільних музеїв, створення для підлітків різних самодіяльних клубів, об єднань, секцій за інтересами. У практику роботи з дітьми дедалі ширше запроваджуються лекції й бесіди з питань мистецтва, зустрічі з творчими працівниками, організація університетів культури, наукових товариств, а також колективне, під керівництвом класних наставників, відвідування музеїв, виставок, кінотеатрів і театрів. У наступні роки, в період посилення зв язків школи з життям, учителям та учням надається більша можливість для виявлення творчої ініціативи в розвитку самодіяльності, у навчанні, праці, в організації клубів за інтересами. Значно зростають виховні функції шкільних і класних колективів, різновікових об єднань. У деяких школах це сприяло підвищенню ролі класних керівників у згуртуванні учнівських колективів, а в інших - у спробах уникнути класного керівництва в старших класах під виглядом відмови від надмірної опіки над підлітками. Характерно, що в багатьох школах педагогічні колективи вирішували це питання на свій розсуд. і все ж у 80 - ті роки, в умовах переходу до загальної середньої освіти, зростає відповідальність класних керівників за вихованість учнів, ускладнюються умови їхньої роботи, збільшується кількість дітей із значними відхиленнями в поведінці й розвитку.

Незважаючи на прийняті в україні в той час численні постанови щодо поліпшення трудової підготовки молоді, якість професійної орієнтації залишалась на низькому рівні, і тому за подальше навчання і працевлаштування також несли відповідальність класні керівники. Таким чином, можна сказати, що інститут класних керівників в його сучасному варіанті вичерпав себе, і подальший розвиток його доцільно здійснювати з урахуванням загальних тенденцій розвитку сучасної загальноосвітньої школи. Нині й досі спостерігається невміння класних керівників, вихователів вивчати рівень вихованості учнів свого класу, їхні індивідуальні психологічні особливості. Класні керівники не позбавилися авторитарності, надмірної опіки в роботі з дітьми, яким все ще відводиться роль звичайних виконавців волі дорослих, недооцінюється діяльність, спрямована на формування між учнями та вихователями гуманістичних взаємин. Отже, класне керівництво має певну історію і воно формувалось протягом багатьох років. історія встановлення інституту класних керівників в україні має неабияке значення для визначення завдань діяльності вихователя у сучасних умовах. На даний час розвиток інституту класних керівників потрібно здійснювати з урахуванням розвитку сучасних загальноосвітніх шкіл в україні. Проблеми класного керівництва не оминули увагою такі педагоги як. Чеський мислитель, педагог, письменник я. 1670) сформулював ряд вимог до вчителя. «учитель повинен бути чесним, наполегливим, працьовитим, релігійним, бути зразком доброчесностей. Видатний німецький педагог адольф дістерверг (1790 - 1866) указував, що вчитель, який не підходить до праці як дослідник, неминуче попадає під владу механічності, банальності, він дерев яніє, кам яніє, опускається. Виховання дітей - це насамперед організація їхнього життя і діяльності. Український педагог і письменник антон макаренко (1888 - 1939) в одній із своїх лекцій говорив, що виховна робота - це передусім робота організатора. Діяльність класного керівника обов язково включає організацію правильних взаємин в учнівському колективі, організацію навчальної та суспільно корисної праці учнів, організацію позанавчального часу дітей. Тому одна з найважливіших вимог до класного керівника - наявність організаторських навичок та вмінь; уміння організувати учнів не лише на уроці, а й у позаурочний час. Усе це набувається в процесі повсякденної виховної роботи і набагато полегшує виховання школярів, згуртування учнівського колективу.

Класний керівник - педагог - творець живого педагогічного процесу, в якому все перебуває в постійному русі і перетворенні. Він майстер своєї справи - постійно відчуває пульс життя, всебічно враховує конкретні умови, що складаються в кожний момент праці, перевіряє і аналізує попередній досвід, виявляє творчу ініціативу і винахідливість, шукає і знаходить нові, кращі засоби для досягнення мети. Він неодмінно вносить в роботу щось своє, самобутнє, особливе.

Педагогічна діяльність потребує мистецьких здібностей. Справжній педагог завжди як дослідник. Спираючись на відкриті вже наукою закономірності виховання, освіти, і навчання, керуючись положеннями педагогічної теорії, він постійно досліджує навчально - виховний процес, спостерігає учнів, узагальнює дані спостережень, організовує досвід, осмислює факти, робить висновки і відповідно до цього будує свою роботу.

Український педагог, публіцист, письменник в. Сухомлинський (1918 - 1970) про професію вчителя говорив. «вчительська професія, - це людинознавство, постійне, те, що ніколи не припиняється, проникнення у складний духовний світ людини. Таким чином, видатні педагоги, вважали, що праця педагога вимагає постійного напруження, великої наполегливості, стійкості, терпіння. Саме це робить педагогічну працю надзвичайно привабливою і сприяє її успіху.

Адже педагог продовжує себе в учнях, і це сповнює все його життя глибоким змістом. Класний керівник повинен бути для учнів прикладом високої ідейності і моральності, відданості своїй праці, високим авторитетом, втіленням правдивості. Він повинен організовувати себе, зацікавлювати учнів тією чи іншою справою, володіти культурою і технікою мовлення, керувати своєю поведінкою у будь - яких виховних ситуаціях. Володіння навичками суспільно - гуманістичної роботи, вмінням творчо працювати, використовувати й цінувати колективний досвід, критично оцінювати досягнуте.

Розуміння соціальної ролі педагогічної професії, інтерес до дитини як суб єкта діяльності, вміння розуміти її потреби й особливості, складність і неоднозначність внутрішнього світу.

Знання вікових, анатомо - фізіологічних та психічних особливостей розвитку учнів, соціального формування особистості; розуміння суті, мети, завдань, форм і методів виховання. Володіння вміннями й навичками організації виховної діяльності школярів, визначення рівня вихованості учнів, вміннями проектування розвитку особистості в колективі, планування, відбору, узагальнення навчально - виховного матеріалу.

Володіння прийомами й засобами педагогічної техніки, вмінням встановлювати педагогічні доцільні взаємовідносини з окремими учнями, малими групами, учнівським колективом, батьками, вчителями, аналізувати свою діяльність і діяльність колективу, результати роботи. Розглянемо функції педагогічної роботи класного керівника. Класний керівник виконує діагностичну, організаторську, виховну, координаційну, стимулюючу функції. Знання особливостей дітей, їхніх інтересів, нахилів, потреб, рівня вихованості, мотивів поведінки та їхніх якостей дає змогу скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи, організувати результативний щоденний виховний вплив на учнівський колектив загалом і на кожного учня зокрема. Для виявлення індивідуальних особливостей учнів використовують розглянуті раніше методи науково - педагогічного дослідження. Організаторська функція полягає в умінні залучати колектив класу до різних видів виховної діяльності. Пізнавальної, що збагачує уявлення учнів про навколишню діяльність; суспільно корисної, спрямованої на загальну користь і благо; цілісно - орієнтаційної, яка розкриває учням духовні та матеріальні соціально значущі цінності й орієнтує на них їх поведінку; художньо - творчої, що дає учням можливість реалізувати індивідуальні творчі задатки та здібності; вільного спілкування, організації дозвілля учнів, що взаємозбагачує їх. Виховна функція є найскладнішою в діяльності класного керівника. План виховної роботи в класі визначає зміст, форми і методи виховної діяльності. Класний керівник складає його з урахуванням загального змісту й методики виховання учнів у національній школі. Передусім виховна діяльність класного керівника передбачає підготовку і проведення запланованих виховних заходів, які є дієвим засобом формування в учнів соціально цінних мотивів поведінки, здорових інтересів, духовних потреб, почуттів, позитивних моральних, правових, трудових, естетичних та інших якостей. Класний керівник повинен продумати, як залучити якомога більше членів дитячого колективу до підготовки і проведення виховного заходу, знайти кожному конкретну справу, бо лише за таких умов це стане справою самих учнів, за яку вони вболіватимуть, до якої ставитимуться з почуттям відповідальності. Уміла підготовча робота з чітким розподілом обов язків вже сама по собі виховує учнів, оскільки потребує відповідної дисципліни як найпершої умови цікавого життя, успіху спільної справи, визнання людини за її ставлення до праці, відповідальності при виконанні дорученої справи, допомоги товаришам та ін. За таких умов самопроведення виховного заходу є завершальним актом певного періоду виховної роботи. Щоб виховний захід був ефективний і його ідеї усвідомили учні, важливо вловити, відчути, визначити ступінь їх підготовленості до сприйняття пропонованих їм моральних, правових, естетичних та інших норм, положень, понять. Якщо вони вже відомі учням, враховують їхнє розуміння, погляди на них, щоб внести потрібні корективи. Зміст виховного заходу має бути доступним для відповідної вікової категорії учнів, сприяти досягненню конкретної мети, нести у собі нову для вихованців інформацію, особливо це стосується традиційних виховних заходів, які проводять щороку (відзначення дня матері, дня учителя, 8 березня та ін. Класний керівник передусім домагається, щоб колектив учителів, який працює з учнями класу, керувався єдиними вимогами до них, здійснював індивідуальний підхід. Він вивчає особливості навчально - виховної роботи вчителів, ознайомлюється з їхніми вимогами та стосунками з учнями, обмінюється думками щодо поведінки окремих учнів, методів впливу на них. Об єднання та спрямування виховної діяльності. Найважливіше його завдання. Успіх виховної діяльності класного керівника залежить також від того, наскільки тісно він співпрацює з батьками, може забезпечити єдність шкільного та сімейного виховання, допомоги в організації виховання учнів за місцем їх проживання, у подоланні бездоглядності школярів тощо. Стимулююча функція полягає у своєчасному виявленні зрушень на краще в розвитку кожного учня класу і відповідному заохоченні його до наступних корисних дій і вчинків. Різноманітна діяльність класного керівника потребує високого рівня культури й незалежної психолого - педагогічної підготовки. Передусім він повинен мати тверді переконання, які засвічують його відданість педагогічній справі, відчувати плин часу, знати про події, що відбуваються в україні та за її межами. Цю інформацію класний керівник має своєчасно передавати учням, формуючи у них певне ставлення до неї. Класний керівник мусить бути високоморальною особистістю, справедливим, порядним у всіх своїх помислах і вчинках. Він має добре знати своїх вихованців, розуміти їх духовний світ і душевний стан, жити їхніми радощами і смутком, бути делікатним і тактовним у стосунках з ними, любити їх і водночас бути вимогливим до них і до себе.

Одна з сумісних його рис - незалежний рівень знань з педагогіки і психології, що дає йому змогу швидко знаходити контакт з учителями й учнями, вміло організовувати виховний процес, залучати учнів до різних видів діяльності, виявляти рівень їх вихованості, вносити до програм виховання відповідні корективи, спонукати їх до самоосвіти та самовиховання. Відвідування уроків, занять із теоретичного та виробничого навчання, виробничої практики та позакласних занять у своєму класі (групі), присутність на заходах, що проводять для учнів (вихованців) навчальні, культурно - просвітні заклади. Внесення пропозицій на розгляд батьківських зборів класу (групи) щодо матеріального забезпечення організації та проведення позаурочних заходів у порядку, визначеному законодавством. Відвідування учнів (вихованців) за місцем їх проживання (за згодою батьків, опікунів, піклувальників), вивчення умов їх побуту та виховання; отже, діяльність класного керівника є плідна і ефективна. Права і функції педагогічної роботи класного керівника діють в сучасних школах. Діяльність роботи педагога є відповідальною і складною, тому більшість педагогам вона доставляє дуже багато радості і приносить відчуття задоволення. Класний керівник - це найближчий і безпосередній вихователь, і наставник учнів. Напрями навчальної і виховної діяльності класного керівника повинні містити в собі таку діяльність, яка має бути спрямована на забезпечення процесу розвитку особистості кожної дитини. Напрями навчальної діяльності класного керівника передбачають контроль за відвідуванням, перевірку щоденників, роботу з учнями та роботу з вчителями - предметниками. Контроль за відвідуванням учнями навчальних занять організований у шкільних підрозділах, що перевіряються, шляхом щоденного обліку учнів, які відсутні на заняттях, у спеціальних журналах, а також на відповідних сторінках класних журналів. Успіх навчальної діяльності класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення його у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань і мотивів поведінки. Вивчення учнів служить підвищенню якості їх виховання і навчання. На основі систематичного вивчення можна творчо підійти до вибору найбільш ефективних форм і методів виховного впливу на первинний колектив і на окремих його членів. Важливо організувати виховну роботу з учнями з урахуванням їх особливостей. Вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них. Класний керівник проектує розвиток позитивних якостей і подолання негативних рис у характері та поведінці школярів. При вивченні класний керівник користується різноманітними методами і прийомами. Важливо на основі вивчення помітити шляхи подолання негативних якостей і закріплення позитивних рис у характері і поведінці школяра. Вивчення передбачає ознайомлення з умовами життя і побуту.

Класний керівник здійснює вибір форм роботи з дітьми. Можна розділити форми за видами діяльності - навчальна, трудова, спортивна, художня; за способом впливу - безпосередня і опосередкована. За час проведення форми можна розділити. індивідуальні форми пронизують всю позаурочну діяльність, спілкування педагогів і дітей. Вони діють у групових та колективних формах. Бесіда, консультація, обмін думками, виконання спільного доручення, надання індивідуальної допомоги у конкретній роботі, спільний пошук вирішення проблеми, завдання. Перед педагогами в індивідуальних формах роботи стоїть одне з найважливіших завдань. Розгадати учня, відкрити його таланти. До групових форм роботи можна віднести творчі групи, органи самоврядування. У цих формах педагог проявляє себе як рядовий учасник або як організатор. Класний керівник і вчителі - предметники забезпечують цілісність, цілеспрямованість педагогічного процесу в класі. У роботі з учнівським колективом та окремими учнями всі педагоги вирішують спільні освітні та виховні завдання. Розвиток пізнавальної активності, творчих здібностей, самостійності, відповідальності. Ефективність цієї роботи багато в чому залежить від узгодженості дій педагогів, які працюють з учнями конкретного класу.

Кожен педагог зацікавлений у професійному та виховному результаті, який можна підвищити, якщо об єднати свої зусилля з діями колег. Центром цієї координації та організації навчально - виховного процесу є класний керівник, який у взаємодії з учителями - предметниками вирішує наступні завдання. Класний керівник організовує роботу всіх вчителів з обґрунтування загальних цілей і завдань в роботі з окремими учнями, визначення шляхів, основних педагогічних засобів, що забезпечують досягнення побаченого, приваблює вчителів класу до позанавчальної виховної роботи, координує дії педагогів у проведенні навчальних занять, у роботі з колективом і окремими учнями. Класний керівник організовує вивчення учнів їх освітніх можливостей, вихованості. Разом з вчителями він може складати і оформляти різні діагностичні карти. Оцінка ряду навчальних здібностей у дітей здійснюється батьками та вчителями. Класний керівник знайомить вчителів з результатами вивчення дітей і класного колективу, залучаючи і класний колектив, і вчителів, які працюють у класі, до обговорення програми педагогічної допомоги дитині і його сім ї. Він організовує спільно з вчителями - предметниками пошук засобів, способів, що забезпечують успішність дитини в навчальній діяльності, її самореалізацію на уроці і в позаурочний час. Класний керівник систематично інформує вчителів про динаміку розвитку дитини, її труднощі й досягнення, про зміну ситуації в сім ї. Класний керівник регулює ставлення вчителів і батьків дитини. Він інформує педагогів про стан вихованця, особливості сім ї, організовує зустрічі батьків з вчителями - предметниками з метою обміну інформацією, надання допомоги батькам в організації домашньої роботи з учнями. Однією з форм взаємодії класного керівника та вчителів - предметників, які забезпечують єдність дій і сприяють виробленню єдиних підходів до виховання дитини, є педагогічний консиліум. Тут формується всебічний погляд на дитину.

Всі, хто працює з учнем, отримує інформацію про його психічний, фізичний, розумовий розвиток, його індивідуальні здібності. Педагоги аналізують результати спостережень за учнем, обмінюються інформацією, розподіляють функції в роботі з дитиною. Основною формою роботи з вчителями - предметниками є індивідуальні бесіди. Важливо проводити такі бесіди як спільні роздуми, спільний пошук вирішення тієї чи іншої проблеми. Виховна діяльність як класного керівника складна й багатогранна. Класне керівництво починається, з вивчення класу й окремо кожного учня. У результаті створюються необхідні умови для правильної організації виховної роботи, для здійснення індивідуального підходу.

Вивчення учнів триває упродовж усього їхнього навчання. Це допомагає краще організувати виховну роботу.

Згуртовуючи учнів у дружний і цілеспрямований колектив, створюються передумови для успішного розв язання навчально - виховних завдань. Виховні години спрямовані на пізнання себе, своїх сильних та слабких рис, моральних якостей та розвиток позитивного самовідношення. Класний керівник покликаний координувати й спрямовувати виховну роботу вчителів свого класу.

У класі повинен діяти колектив педагогів з єдиними вимогами до учнів, з індивідуальним підходом до них. Класний керівник постійно зустрічається з учителями свого класу, обговорює виконання єдиних вимог, якість знань і стан дисципліни. Великого поширення в досвіді роботи набули класні учнівські збори та вечори з участю вчителів. Вони виступають з доповідями та повідомленнями, обговорюють питання, пов язані з життям класу.

Це допомагає вчителям встановити тісний контакт із школярами. Робота з батьками учнів. Батьки - найбільш зацікавлені в навчанні й вихованні дітей. Спілкування з батьками на зборах, засіданнях батьківського комітету відбувається регулярно. Таким чином, визначення напрямів навчальної і виховної діяльності зосереджує увагу класного керівника на тих ділянках роботи, які в тісному поєднанні створюють можливості для самореалізації учнів. Робота класного керівника з організації навчальної діяльності класного колективу становить істотну частину його виховної діяльності в цілому.

Проведення підсумкових класних годин один раз на чверть, на яких дітей учать підбивати підсумки, аналізувати причини успіхів і невдач; планування роботи класного керівника - відповідальний і творчий процес, що триває впродовж усіх років роботи з ними. Якісне планування є показником його професійного вміння, його бажання і уміння створити систему виховної роботи з класом. Тижневі плани повинні бути індивідуальні для кожного класного керівника. Колективні справи (свята, вечори тощо) вимагають плану, який називається сценарієм, який потрібно написати. Отже, ефективність роботи класного керівника визначається вмінням бачити за всім колективом учнів окрему особистість, знати її характер, особливості і здійснювати ефективний вплив. Умовою успішної виховної діяльності з учнями є співробітництво класного керівника з батьками, адже родина впливала і продовжує значно впливати на процес розвитку особистості дитини. Робота з батьками насамперед починається зі збору відомостей про сім ю від учнів і їхніх батьків. Класного керівника має цікавити склад сім ї, де живе учень; кількість дітей у родині; спеціальність і місце роботи батьків, осіб, що їх заміняють; матеріальні і побутові умови родини. Щоб бути активним спостерігачем, класний керівник збирає відомості про сім ю учня шляхом паралельного анкетування батьків і дітей. Сьогодні існує багато анкет, розроблених на допомогу класному керівникові. Визнання важливості батьків у співпраці. Класний керівник повинен завжди наголошувати на важливій ролі батьків у вихованні і розвитку дитини. Вияв любові, захопленості їх дитиною. Психологічний контакт із батьками виникає одразу, як тільки вчитель виявляє розуміння дитини, симпатизує їй, бачить позитивні і негативні риси. Батьки, відчувши доброзичливість учителя, більш охоче спілкуються з ним, налаштовуються на співпрацю. Пошук нових форм співпраці. Учитель може запропонувати одному з батьків організувати батьківські збори, разом визначивши їх тематику, структуру тощо. Особливо корисний обмін думками з батьками щодо налагодження взаєморозуміння з дітьми. Процес налагодження взаємодії з батьками ефективний за дотримання педагогом психолого - педагогічних правил і вимог. Використання заходів, спрямованих на підвищення авторитету батьків. У спілкуванні з батьками слід уникати категоричного тону, який може спровокувати образи. Нормою мають стати стосунки, засновані на взаємоповазі. Цінність їх полягає у розвитку почуття власної відповідальності, вимогливості. Педагогічний такт, неприпустимість необережного втручання в життя родини. Таким чином, робота з родинами учнів - один з найважливіших напрямів діяльності класного керівника і одна з найважчих ланок у його практичній діяльності. У зв язку з цим значно зростає актуальність підготовки класних керівників до проведення роботи з батьками. органічна деменція різного походження, яка відповідає легкій та помірній розумовій відсталості, що є наслідком інфекційних, інтоксикаційних, травматичних та інших постнатальних уражень головного мозку; зміст роботи класного керівника визначає широкий, різноманітний і складний спектр його виховної діяльності. Професійні здібності класного керівника можна прокласифікувати за кількома групами - це рефлективно - аналітичні, організаторські, комунікативні здібності. До рефлективно аналітичних здібностей належить аналіз власної діяльності, помилок і невдач, розуміння своїх сильних і слабких сторін для самовдосконалення й раціонального планування роботи; уміння передбачити наслідки діяльності. З іншого боку, класний керівник повинен володіти методами діагностики становища особистості в колективі. Шляхом спостереження, аналізу, оцінювати рівень індивідуального розвитку школяра, сімейного виховання, вплив позашкільного товариського середовища на учня; вчити учнів зокрема і клас в цілому аналізувати своє життя. Важливим для класного керівника є вміння проводити педагогічні зібрання, індивідуальні бесіди з учителями та батьками з проблем виховання й розвитку особистості школяра; класні збори з метою педагогізації батьківської громадськості; взаємодіяти з методичним кабінетом відділу освіти з проблем виховання, заступниками директора з навчальної і виховної роботи, директором школи. Комунікативна доброзичливість класних керівників. Найважливіша умова здорового психологічного клімату в школі та передумова співробітництва з класом та з іншими суб єктами виховання. Підхід до дитини з погляду захисту вимагає забезпечення її здоров я. Програма здоров я передбачає знання психологічних і фізіологічних особливостей розвитку дитини на різних вікових етапах, виявлення основних ознак (фізіологічних розладів організму дітей), уміння розбиратися в причинах відхилень у здоров ї, прагнення займатися самоосвітою в цій галузі. Класний керівник повинен протягом усього періоду роботи з класом вивчати особливості розвитку кожної дитини, з ясовувати спадкові та хронічні захворювання дитини. Класний керівник здійснює тестування на виявлення психічного стану дитини, особливостей її характеру, темпераменту, що допоможе розробити індивідуальну програму здоров я кожного учня. Він допомагає лікарям і бере безпосередню участь у диспансеризації учнів класу; проводить серйозну роботу щодо профілактики захворювань і з цією метою організовує бесіди з класом про режим. Програма спілкування передусім передбачає вивчення взаємин дітей. З цією метою під час бесід з батьками класний керівник намагається зрозуміти, в якому середовищі дитина виховується, наскільки міцні сімейні зв язки, який стиль стосунків дітей з батьками, становище дитини в сім ї. Класний керівник здійснює тестування й соціометрію з метою виявлення стосунків дітей у класі, взаємин дівчат і хлопців, індивідуальних рис характеру дитини, її проблем у спілкуванні тощо, а також проводить бесіди з учнями, спостерігає за ними в різноманітних сферах життя. Довіра в бесіді допоможе учневі здобути впевненість у своїх силах, а у випадку незадовільної поведінки дати шанс для виправлення негативних рис. Подаючи допомогу дитині із порушенням психофізичного розвитку, ставлячи її у відповідні їй потребам і інтересам, здібностям і психологічним якостям проблемні ситуації, педагог стимулює прояв таких привабливих соціально - психологічних рис, як адекватна самооцінка, відповідальність, гуманність, активність. Класний керівник створює умови для нагромадження морально - етичного досвіду в процесі міжособистісних взаємодій з однолітками, дорослими, навчає орієнтуватись в складних ситуаціях, допомагає дотримуватись соціально бажаної поведінки. Повсякденне керівництво навчально - виховною роботою в класі здійснює класний керівник, призначений адміністрацією школи з числа вчителів, що викладають у ньому.

Це нитка, яка зв язує в одне ціле дитину, вчителя - предметника, батьків, громадськість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний педагог, і педагог - організатор. Діяльність класного керівника повинна бути плановою, цілеспрямованою і скерованою на перспективу розвитку кожної особистості. Він повинен забезпечити. Виховання в учнів культури поведінки, формування в них високих моральних якостей; забезпечення єдності педагогічних вимог з боку сім ї і школи; організацію в разі потреби допомоги учням (навчальної, матеріальної, моральної); проведення заходів, які передбачають зміцнення здоров я учнів; організацію суспільно корисної праці учнів, ведення документації класу; будування взаємин з учнями та їхніми батьками на демократичних засадах, сприяння розвитку самоврядування учнів. інструкції для навчальних закладів україни. Загальні вимоги безпеки. інструкція з охорони праці для класного керівника розроблена у відповідності до закону україни про охорону праці (постанова вр україни від 14. 1992 № 2694 - xii) в редакції від 20. 2005 № 15 в редакції від 30 січня 2017 року № 140. інструкція з охорони праці встановлює вимоги безпеки життєдіяльності для класного керівника загальноосвітнього навчального закладу.

Не молодше 18 років, що пройшли обов язковий періодичний медичний огляд і не мають медичних протипоказань для роботи в загальноосвітньому закладі; які пройшли навчання безпечним прийомам і методам праці за встановленою програмою і перевірку знань; пройшли вступний інструктаж і інструктаж на робочому місці. Фізичні (динамічні перевантаження; скло; гострі кромки, задирки на поверхнях інструменту, меблів, пристосувань та інвентарю); хімічні (пил; шкідливі хімічні речовини миючих засобів, що застосовуються при збиранні). Про всі несправності, порушення цілісності шибок, поламаних парт, стільців, шкільної дошки і т. Д класний керівник зобов язаний негайно проінформувати директора та заступника директора з адміністративно - господарської роботи, а в разі їх відсутності - чергового адміністратора школи і зробити відповідний запис в журналі заявок. Класний керівник зобов язаний неухильно дотримуватися правил пожежної безпеки та охорони праці, знати місця розташування первинних засобів пожежогасіння. Класний керівник зобов язаний знати розташування аптечки для надання долікарської допомоги потерпілим. За винне порушення даної інструкції з охорони праці для класного керівника вчитель несе персональну відповідальність відповідно до чинного законодавства україни. Вимоги безпеки перед початком роботи класного керівника. Приходить на роботу за 15 - 20 хвилин до початку свого першого уроку, проводить облік відвідуваності учнів як вчитель; переглядає оголошення на поточний день, зміни в розкладі, графік замін, графік чергування класу, іншу інформацію і знайомить з нею учнів свого класу; відкриває кабінет, вмикає світло, перевіряє температурний режим, санітарний стан кабінету, справність і збереження меблів та навчального обладнання; в разі виявлення відхилень від правил і норм охорони праці, виробничої санітарії, пожежної та електробезпеки, класний керівник робить запис в журналі оперативного контролю, який знаходиться у заступника директора з агр школи. Вимоги безпеки під час роботи класного керівника. Несе особисту відповідальність за життя і здоров я дітей при організації та проведенні позакласних заходів, загальношкільних заходів, поїздок, екскурсій, інших заходів з учнями. При проведенні позакласних заходів несе відповідальність за дотримання пожежної безпеки, охорони праці, відповідних інструкцій з охорони праці та заходи безпеки учнів. Забезпечує дотримання учнями дисципліни і правил поведінки під час позакласних заходів, загальношкільних заходів, поїздок, екскурсій, інших заходів з учнями. Проводить інструктаж учнів з правил безпеки праці, техніки безпеки і правил поведінки на виховних заходів з обов язковою реєстрацією в журналі реєстрації інструктажів. Забезпечує на позакласних виховних заходах дотримання санітарно - гігієнічних вимог і норм, покликаних унеможливлювати травми і нещасні випадки дітей. Організовує вивчення учнями правил і вимог охорони праці, правил дорожнього руху, пожежної безпеки, електробезпеки, поведінки в побуті, на воді, на льоду і т. Здійснює контроль за дотриманням правил (інструкцій) учнями з охорони праці. Оперативно сповіщає адміністрацію школи про кожний нещасний випадок. При зміні кількості уроків класний керівник забезпечує особистий догляд за дітьми до кінця навчального дня. При проведенні позакласних заходів користується справним тсо, наочним і демонстраційним обладнанням. Під час позакласного заходу знаходиться в кабінеті або місці проведення заходу з учнями. При виявленні несправності у електроприладах і демонстраційного обладнання, відключає електроенергію, повідомляє чергового адміністратора і робить запис в журналі оперативного контролю у заступника директора з агр. Стежить за дотриманням всіх вимог безпеки і норм з охорони праці на всіх масових заходах, в яких бере участь його клас. У разі відсутності класного керівника через хворобу чи інших причин, його функціональні обов язки з охорони праці здійснює вчитель, на якого покладено заміщення посади класного керівника. Не пізніше, ніж за 3 дні класний керівник подає заяву на проведення заходу; чергування під час заходів здійснюють вчителі (з розрахунку на 10 - 12 дітей - 1 дорослий); захід закінчується в призначений час; при проведенні заходів суворо дотримуються норми охорони праці та правила безпеки; під час проведення заходів класний керівник не повинен залишати учнів одних; під час проведення заходу не дозволяється відкривати вікна, провітрювання здійснюється через кватирки; не дозволяється ставити столи в кабінетах, де проводиться захід, один на інший. При необхідності столи і стільці можуть бути винесені в коридор. Класний керівник повідомляє про нещасний випадок або травмі адміністрації школи; по завершенні заходу проводиться прибирання приміщення, де проводився захід. Класний керівник (батьки) здійснюють обхід, перевіряючи чистоту і порядок на території проведення заходу.

В приміщенні, де проводиться виховний захід, повинні бути вільні проходи і виходи з будівлі, призначені для евакуації людей; двері в приміщенні під час проведення масових заходів забороняється замикати на замки або важко відкриваються запори; у двері повинен постійно перебувати черговий вчитель або батько; при проведенні заходів забороняється влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших легкозаймистих речовин; заборняється застосовувати вогненебезпечні рідини для чистки одягу, перук та інших реквізитів; світло в приміщенні повністю не вимикається; в разі загоряння класному керівнику повідомити про пожежу за телефоном 101, директору або чергового адміністратору школи і організовує евакуацію учнів. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. У разі виникнення аварійних ситуацій (замикання електропроводки, прорив водопровідних труб, задимлення тощо), які можуть спричинити за собою травмування та (або) отруєння учнів класний керівник зупиняє виховні заходи, негайно повідомляє про це директору або чергового адміністратора школи і починає евакуацію дітей. Порядок дії класного керівника при виникненні аварійної ситуації. Першими виходять учні 1 - го ряду під стіною, потім середнього ряду і ряду біля вікна; будівлю школи школярі залишають згідно з планом евакуації; класний керівник зобов язаний після евакуації перерахувати учнів, переконатися, що всі учні покинули кабінет або місце проведення заходу.

У разі наявності постраждалих серед учнів класний керівник зобов язаний звернутися в шкільний медичний пункт, а при необхідності надати долікарську допомогу.

При ураженні учня електричним струмом вжити заходів щодо його звільнення від дії струму шляхом відключення електроживлення і до приходу медичної сестри надати, при необхідності, потерпілому долікарську допомогу.

У разі загоряння обладнання відключити харчування, повідомити в пожежну охорону і керівнику, після чого приступити до гасіння пожежі наявними засобами. Вимоги безпеки після закінчення роботи класного керівника. Перевірити кількість учнів в класі на кінець навчального процесу; ознайомитися з листком заміни і змінами розкладу класу на наступний день і повідомити про зміни учням свого класу; після закінчення класної години, виховних заходів закрити вікна, вимкнути освітлення, електроприлади; повідомити про несправності і зауваження, виявлені в процесі роботи заступнику директора з агр школи і зробити відповідний запис у журналі заявок; здати ключі від кабінету або місця проведення заходу черговому вахтеру.

Завершальні положення інструкції з охорони праці класного керівника. При перегляді міжгалузевих і галузевих правил і типових інструкцій з охорони праці; при зміні умов праці на конкретному робочому місці; при впровадженні нової навчальної техніки, обладнання та (або) технологій; за результатами аналізу матеріалів розслідування аварій, нещасних випадків і професійних захворювань; на вимогу державної служби україни з питань праці. Якщо протягом 5 років з дня затвердження (введення в дію) цієї інструкції з охорони праці класного керівника умови праці не змінюються, то дія інструкції продовжується на наступні 5 років. Відповідальність за своєчасне внесення змін і доповнень, а також перегляд цієї інструкції для класного керівника покладається на відповідального за охорону праці загальноосвітнього закладу.