der oder ein в німецькій мові
Німецька мова відмінювання прикметників nominativ. = це (якесь) потворне обличчя. = це його потворне обличчя. = червона машина не їде.
= вищий рівень води не є добре.
= а інший запхав ковдру собі в писок. = молоде дівча сьогодні не прийде (не приходить). = потворний, зухвалий вираз зник з її обличчя. = он йде найтерпеливіший чоловік. = ice є найшвидшим потягом. = працездатні чоловіки мають працювати. Er hund = (якийсь) великий пес er ist ein guter mann. = він добрий чоловік. = це дуже простий наказ. = це важливий момент. = це дуже пізній потяг. = це довга та широка річка. = вибухнула весна, рання і тепла весна. = там стоїть висока пані. (weib це більш неґативний синонім до слова frau, тобто, як у нас часом на жінку більше неґативно кажуть баба) sie ist eine sehr hei. = вона дуже гаряча пані. = сьогодні дуже низька температура. = то була красива тиха ніч. = не будьте впертою жінкою. = надто сувора освіта неґативно позначується на результатах школи. Nnes buch = (якась) тонка книжка ein sch. Dchen = (якесь) вродливе дівча im schlafzimmer steht ein gutes bett. = у спальній стоїть (одне) добре ліжко. = ця земля, як дикий рай. = на столі не лежать жодні цікаві книжки. = це його можливі опоненти. = немає справжніх динозаврів. = чому більше немає справжніх чоловіків. Kleiner tisch = малий стіл gro. Er hund = великий пес schlechter traktor ist kaputt. = поганий трактор поламаний. = він справжний поліціянт. = це несправжний піаніст. Nde uhr = круглий годинник nette frau = добра жінка da steht verr. = там стоїть божевільна жінка. Badische zeitung = баденський часопис s. Ddeutsche zeitung = південно - німецький часопис frankfurter allgemeine zeitung = франкфуртський загальний часопис. Nnes buch = тонка книжка sch. Dchen = вродливе дівча kaltes eis ist besser als warmes eis. = холодне морозиво краще ніж тепле морозиво. = довге волосся дивовижне.
Kleine tische = малі столи runde uhren = круглі годинники d. Cher = тонкі книжки grausame m. = жорстокі чоловіки не гарні. = самі дипломатичні ідеї римлян не робили слабкі уряди сильнішими. = різні люди люблять різні речі. = тепер буде перевірено, чи австрійські банки пропонують кращі умови. = темні думки кумедних людей. У граматиці grammatik німецької мови існує також кон’юнктив 1, який ще називають особливим кон’юнктивом, а кон’юнктив 2 — загальний кон’юнктив. Кон’юнктив 2 konjunktiv 2 також називається формою можливості m. Glichkeitsform, ця форма описує припущення чи гіпотези vermutungen і нереальні речі irreale dinge. Chlich він використовується, коли уявляєш або бажаєш те, що зараз неможливо. Він також використовується для ввічливих питань h. Flichen fragen або заяв aussagen, пропозицій vorschl. Gen та порад ratschl. Кон’юнктив konjunktiv 2 описує нереальний світ irreale welt. — я хотів би ще одне пиво. — я хотів би мати гарну подругу.
Бажання wunsch ich w. — мені б хотілося, щоб я був зараз на карибах. — ми могли б сьогодні ввечері піти в кіно. Пропозиція vorschlag для планування вечору.
— ти повинен повчитися до твого іспиту завтра. Порада ratschlag, підказка hinweis, натяк tipp. Flichen bitten, побажань w. Umen і порад ratschl. Gen, кон’юнктив 2 також використовується. — навіть якби я був багатий, я б не став купувати каблучку.
— якби ти більше займався спортом, ти б не був таким товстим. Минуле vergangenheit не може бути змінено. Нереальні (ірреальні) бажання irreale w. Ume демонструють протилежність gegenteil реальності. Часто використовуються вирази, такі як blo doch або nur. — о, якби я був не такий товстий. Я не стану струнким відразу; я не стану худим з сьогодні до завтра. — о, якби я не пив алкоголь. Бажання змінити щось у минулому vergangenheit. ірреальні порівняння irreale vergleiche — це порівняння, які не є реальними. Одна сторона порівняння не відповідає дійсності wahrheit. Використовуються кон’юнкції konjunktionen. — я відчуваю себе так, як немов я хворий. Насправді я не хворий. — вона робить вигляд, як би вона мене не знає. Нереально; вона мене знає, але напевно я їй не подобаюся. Дієслова з a, o, u змінюємо. В кон’юнктиві 2 konjunktiv 2 зберігають нормальний голосний o і не потрібно змінювати його на умлаут. У минулому часі vergangenheit кон’юнктив 2 може бути сформований тільки через досконалу (складну) минулого часу форму perfekt - form. Не існує форми притерітума, тобто простого минулого часу pr. Teritum - form кон’юнктива 2. У нормальній мові normalen sprache (тобто, не літературній literarisch) отримують тільки модальні дієслова modalverben, а також sein, haben і werden використовують їхню власну умовну ознаку – konjunktiv 2 – form. Найбільш широко використовується саме друга можливість m. Glichkeit формування кон’юнктива 2. Теоретично вона також може використовуватися для sein, haben, і werden та модальних дієслів modalverben. Але це абсолютно незвично і звучить кумедно komisch. Якщо головне речення hauptsatz передує додатковому nebensatz, все залишається як звичайно. Кон’юговане (сполучне відмінюване) дієслово konjugierte verb знаходиться в головному реченні на 2 - ї позиції, а в підрядному nebensatz — в кінці речення. Якщо ви використовуєте сполучення konjugation wenn, все залишається як звичайно. Дієслово verb в підпорядкованому реченні nebensatz в кінці і в головному реченні hauptsatz безпосередньо після коми, оскільки повне підпорядковане речення nebensatz вважається позицією 1. Особливо часто використовують другий варіант у розмовній мові gesprochenen sprache. Без wenn дієслово в konjunktiv 2 переходить на перше положення 1. Проте, тільки якщо підлегле речення nebensatz знаходиться попереду.
Якщо ви починаєте з основного речення hs, то wenn не можна “викинути” з речення. Мама марії тут дає рекомендацію, що марія повинна була зробити інакше в минулому.
— якби ти вивчила більше, ти б не “завалила” німецький екзамен. Es gibt wohl keinen reisendenб der nach dresden kommt und den zwinger nicht besucht. Дрезден — столица земли саксония. Городу уже более 750 лет. Он возник на пересечении важных торговых путей. Дрезден — большой промышленный центр. Здесь развиты электроника, машиностроение, электротехника, металлообрабатывающая, легкая и пищевая промышленность, точная механика и оптика. Дрезденская картинная галерея — это одна из самых известных галерей мира. Я знаю, что части коллекции свыше 400 лет. Пожалуй, не найдется путешественника, который бы, приехав в дрезден, не посетил цвингер. Здесь находится дрезденская картинная галерея. Цвингер — это великолепный памятник архитектуры восемнадцатого столетия. Он состоит из прекрасных павильонов, галерей, оранжерей. Между павильонами лежит широкий двор, который известен как ярмарочная площадь. Особенно впечатляющими можно назвать королевские ворота, которые выходят на ярмарочную площадь. “сикстинская мадонна”, написанная рафаэлем, производит на людей незабываемое впечатление.
Долгое время невозможно оторваться от картины. На ней изображена любящая мать. Она прекрасна, энергична и оживлена. На ее лице гордое выражение.
Художнику удалось показать чудо материнства во всем его величии и возвышенности. Дуже важливим є те, що всі іменники пишуться з великої літери і кожен має свій артикль, рід якого часто не співпадає з родом в українській мові. (умляут - це крапки над голосною) - вимовляються з більш вузьким ротом і довше.
Літеросполуки приголосних. Головна різниця полягає в тім, що цей звук виробляється середньою частиною язика, у той час, як х виробляється самою задньою частиною. Саме тому у південних німецькомовних територіях цей звук чути більше, як наш ш. Літеросполуки голосні. Слів з ненаголошеними префіксами (be - , ge - , er - , ver - , zer - , emp - , miss - ) слів іншомовного походження - computer, kino. Поняття синтаксису; типи синтаксичного зв’язку у словосполученні. Види німецьких речень та порядок слів у них (узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет). Характеристика зв язку слів в підрядних реченнях. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.
Мовознавство досліджує людську мову загалом і всі існуючі конкретні мови як її різноманітні вияви, індивідуальні втілення. Синтаксис - це невід ємна частина кожної мови, німецька не є виключенням. Над питанням синтаксису працювали такі вчені як березін к. У розділі 1 розглянуто значення синтаксичного рівня, пояснення ключових термінів. Синтаксис, речення, предикація, словосполучення, слово. Також розглянуто типи и види синтаксичного зв язку в словосполученнях. Синтаксис (також синтакса, складня, грец. галузь мовознавства, розділ граматики, що вивчає закономірності сполучення слів і предикативних одиниць у реченні, будову, ознаки й типи речень і висловлень. Він, як і будь - який інший рівень мови, володіє своїм власним складом одиниць, а саме словосполученням і реченням. Речення - це висловлення, що містить предикативну синтагму, передає відносно завершену інформацію і характеризується відповідною інтонацією. 1) позначення певних властивостей і дій предмета, віднесення даного мовного змісту до певного часу і способу, напр. Студент читає книжку (позначення дії, яку виконує студент, є предикацією); словосполучення - це синтаксична конструкція, що утворюється поєднанням двох чи більше повнозначних слів основі певного синтаксичного зв язку, які виконують номінативну функцію, напр. і слово, і словосполучення виконують одну і ту ж функцію. Вони називають предмет, явище, дію, процес. На відміну від слова і словосполучення, які виконують номінативну функцію, речення виражає судження, спонукання або запитання. Граматичну основу речення складає, на відміну від словосполучення, вираження за допомогою мовних засобів відношення змісту висловлення до дійсності. Речення може складатися як з одного, так і з декількох повнозначних слів, напр кажи. Вже третій день іде сніг і т. Як випливає зі сказаного вище визначення словосполучення одним із його основних ознак є синтаксичний зв язок, який з єднує компоненти словосполучення. Якщо компоненти словосполучення перебувають у рівних відносинах один щодо одного, що може бути перевірено їх простою перестановкою без зміни чи якої - небудь шкоди для його змісту, то мова йде про сурядний синтаксичний зв язок. Якщо ж компоненти словосполучення перебувають у рівних відносинах один щодо одного, тобто якщо один компонент підлеглий або залежний від іншого, то мова йде про підрядний синтаксичний зв язок. У таких словосполученнях перестановка складових частин може призвести до суттєвої зміни форми, а часом і змісту в цілому, напр цікава книга - книга цікава. У першому випадку ми маємо словосполучення, а в другому, фактично, речення. Особливим видом зв язку є предикативний, який взагалі характеризує собою відношення між підметом і присудком, а, отже, безпосередньо пов язаний з реченням. Він надає предмету певну ознаку, яка розглядається не як постійна, а лише як тимчасова, така, що виникає підчас здійснення дії, яку позначає присудок речення. Такий синтаксичний зв язок називають предикативним, напр er lief aufgeregt hin und her. Синтаксичний зв язок, який з єднує компоненти словосполучення lief aufgeregt, liest aufmerksam, singen freudig ілюструє предикативний зв язок у словосполученні. Коли ми говоримо про тип того чи іншого мовного явища, то ми в першу чергу маємо на увазі певну досить конкретну суму постійних і стійких ознак, які характеризують це явище і, певною мірою, обумовлюють одна одну.
Для того щоб дати правильне визначення поняття тип словосполучення як одиниця зіставлення, потрібно ґрунтуватися, передусім, на ознаках і властивостях, притаманних словосполученню як особливій синтаксичній одиниці, яка існує в різних мовах. Тільки тоді дефініція потрібного нам поняття, його обсяг і межі будуть адекватними і достатньо універсальними. В першому розділі ми розкрили широке поняття синтаксису, повністю його проаналізували, розглянули синтаксис слів в словосполученнях та реченнях німецької мови. Також детально розібралися з типами та видами синтаксичного зв язку в словосполученні. На прикладах ми проаналізували синтаксичний зв язок у словосполученнях, детально розібрали його роль та функції. На окремих прикладах детально розібрано типи и види синтаксичних зв язків. Як було вже зазначено, словосполучення ґрунтується на синтаксичних зв язках між словами, що входять до нього. У мовах світу існують, крім сурядного, такі основні типи синтаксичних зв язків. Узгодження, керування, координація, прилягання, тяжіння, інкорпорація, замикання та ізафет. Якщо в обох словах є рід, число і відмінок, то вони повинні бути однаковими. Керування - тип синтаксичного зв язку в словосполученні, коли одні граматичні значення стрижневого слова викликають у залежному слові інші, але конкретно визначені (певні) граматичні значення, тобто форма залежного слова повністю зумовлюється стрижневим словом. Schreiben an (seinen) bruder (писати (його) брату), in bewegung geraten (приводити в рух). Координація - це взаємна супідрядність підмета і присудка (особливий тип зв язку, який не є ні сурядним, ні підрядним), їх взаємна узгодженість. Підмет і присудок формально уподібнюються один одному.
Вони можуть координуватися у відмінку, роді та числі, в роді та числі er sang (він співав), у числі die mдdchen tanzen (дівчата танцюють), у числі та особі er arbeitet (він працює). Наприклад, в реченні ich lese (я читаю) присудок керує названим відмінком підмета, а підмет узгоджується с присудком в першій особі однини. Прилягання - зв язок між словами в словосполученні, який виражається позиційно (порядком слів) або інтонаційно. Прилягають до стрижневого слова незмінні слова(прислівники, дієприслівники, неозначена форма дієслова). Arbeiten hier (працювати тут), sehr eifrig (дуже старанно). Зі смислового боку цей зв язок означає, яким є предмет, виражений підметом, у момент здійснення позначуваної присудком дії. інкорпорація - поєднання слів - коренів, сукупність яких оформляється службовими елементами. Так німецьке слово die dreizimmerwohnung (трьохкімнатна квартира) складається з коренів (слів) drei три, zimmer кімната, wohnung квартира. Ще одне слово der theaterkartenvorverkauf (попередній продаж квитків в театр) складається з таких коренів (слів) theater (театр), karten (квитки), vor (перед), verkauf (продаж). Маємо єдину синтаксичну побудову в одному злитому вигляді, яка зовнішньо подібна до слова з одним закінченим змістом. Цей зв язок нагадує словоскладання (творення складного слова). Замикання - синтаксична побудова, яка вимагає дистантного розташування найтісніше пов язаних слів. (ви купили цю книжку в берліні. ), де haben gekauft (купили) - перфектна форма дієслова, kaufen (купувати). Da war unsere mutter aus der stadt gekommen (це наша мама прийшла з міста), де war gekommen (прийшла) - перфектна форма дієслова, kommen (приходити). Як бачимо на цих прикладах, тут залежні слова знаходяться між частинами аналітич - ної форми слова. Крайні члени словосполучення ніби роз - суваються, утворюючи для означення рамку.
ізафет - атрибутивне словосполучення, яке скла - дається з двох іменників, перший з яких є означенням, де показник зв язку знаходиться в другому (головному, трижневому) слові. ізафет характерний для тюркських мов. Німецькі речення бувають простими та складними. Складні речення складаються з двох або кількох простих речень. Відповідно, вони бувають складносурядними (безсполучникові та сполучникові), які складаються з двох незалежних речень, і складнопідрядними, які складаються з головного і одного або декількох підрядних). Порядок слів у німецькому реченні безпосередньо залежить від його характеру.
У простому розповідному реченні розрізняють прямий і зворотний порядок слів. В першому випадку мається на увазі, що всі члени речення займають лише свої чітко встановлені позиції. Спершу підмет, потім присудок і другорядні члени речення. Наприклад, der lehrer kommt bald. При зворотному порядку слів відбувається інверсія. При складеному або складному присудку змінна частина стає на своє місце, а незмінна переходить в кінець речення. У питальних речень з питальним словом (wer was wann wo wohin woher wie warum wozu. Та ін) на першому місці стоїть саме питальне слово, а присудок йде за ним. У заперечних реченнях найчастіше зустрічається заперечна частка nicht, яка зазвичай використовується перед заперечуваним словом. Однак якщо заперечується присудок, то частка опиняється в кінці речення перед незмінною частиною. Якщо заперечується іменник, то перед ним ставиться заперечний займенник kein, який заміщає невизначений артикль і узгоджується з іменником в роді, числі і відмінку.
Підрядне речення в складі складнопідрядного вводиться за допомогою підрядних сполучників (dass, wenn, als, weil), відносних займенників (der, die, das, die), питальних займенників (wer, was, welcher), прислівників (wo, wann), питальних займенникових прислівників (woran, wovon, worьber) тощо. їхній вибір залежить від виду підрядного речення. Додатковими, означальними, обставинними (місця, часу, способу дії, порівняння, ступеня, наслідку, причини, цілі, умови та поступки) і приєднувальними. Відповідають на питання непрямих відмінків. Вводяться спілками dass, ob, займенниками wer, der, die, das (в будь - якому відмінку) і was (в nominativ і akkusativ). Відповідають на питання welcher was fr ein. Відносні означальні підрядні вводяться відносними займенниками der, die, das, welcher; запитально - відносними займенниками wer (в усіх відмінках), was (в nominativ і akkusativ) і запитально - відносними говірками, займенниковими прислівниками. Союзні означальні підрядні вводяться спілками dass і ob. Відповідають на питання wann wie oft wie lange bis wann seit wann. Часто вводяться спілками wenn, als. Рідше використовуються спілки whrend, solange, sooft; seitdem, nachdem, sobald, sowie; bis, ehe, bevor. Відповідають на питання in welchem falle. Союзні придаткові умови вводяться спілками wenn і falls. Безсполучникові мають порядок слів питального речення без питального слова. Відносні вводяться запитально - відносними займенниками і прислівниками у поєднанні з auch або immer або запитально - відносними займенниковими прислівниками з цими ж словами. У безсполучникових допустових присудок стоїть на першому місці. Відносяться до всього речення, виражаючи будь - яку додаткову думку.
Вводяться запитально - відносним займенником was і запитально - відносними займенниковими прислівниками. Проаналізували всі типи синтаксичного зв язку в словах на окремих прикладах. Детально розглянули види підрядних речень та синтаксичний зв язок в них. В наведеній таблиці ми проаналізували саме ці види при наявності чітких прикладів. Ми розглянули поняття синтаксис в цілому.
З нього випливає таке поняття як синтаксис як рівень мови. До цього твердження входять такі поняття, як речення, слова, словосполучення, предикація. Цим поняттям ми дали чітке визначення и сутність. Далі ми проаналізували типи синтаксичного зв язку в словосполученнях та місце їх в загальних реченнях. На приведених прикладах ми можемо побачити які саме типи синтаксичного зв язку існують в словосполученнях. Після аналізу синтаксичного зв язку в словосполученнях ми перейшли до опрацювання синтаксису в словах та реченнях, зокрема в підрядних реченнях. В словах ми розглянули такі типи зв язку як. Всі ці типи ми докладно вивчили і проаналізували їх значення, безумовно на конкретних прикладах. Далі ми розглянули підрядні речення. Видавництво літератури на іноземних мовах, 1948. Словосполучення як синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку.
Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова. Способи зв язку слів у словосполученні. Поняття про складне речення та його ознаки. Типи синтаксичного зв’язку між його компонентами. Комунікативно - мовленнєва функція сполучників. Характеристика складносурядних та складнопідрядних речень. Практичне дослідження особливостей їх перекладу.
Структурно - семантичний аналіз складних слів синтаксичного типу в англійській мові. Синтаксичне зміщення словосполучення чи речення. Складання основ повних і усічених, однакових і різних. Двокомпонентні, багатокомпонентні та асинтаксичні складні слова. Загальна характеристика складнопідрядних речень, їх структура і функції в мові. Класифікація підрядних речень, характеристика їх видів. Різнотипні, нерівноправні частини, залежні одна від другої, у складі складнопідрядних речень. Основі засоби зв язку.
Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису.
Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові. Різновиди складних безсполучникових речень. Види безсполучникових складних речень з різнотипними частинами. Складні синтаксичні конструкції, їх функції у мові. Формування української пунктуації, її основні принципи. Схеми граматичного аналізу речень. Координація форм підмета і присудка та їх причини. Складні випадки керування в українській мові та їх запам ятовування. Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника. Синтаксичні норми побудови складних речень. = я тішу ся (тішу себе). = я зачісую(ся) (себе). = ви балакаєте про себе.
= зробіть собі зручно. (розташуйтеся зручно. = вони знаходяться між двома жінками. = вони дивлять(ся) (собі) на інтернет сайти. = вони балакають між собою. = твій банк порожній. = це твій малюнок (картина). = його початок добрий. = її погляд був дуже різким. = її доньці було 17 років. = її слух просто дивовижний. = її помилки незначні. = його дна нема (воно без дна). = його боковина помаранчева. = його світло слабке.
= наша сестра одружена. = наші друзі у відпустці. = це ваше майно (багатство). = хтось з нас це має. = ні, хтось інший прийшов. (тут (або там) ніхто (нікого нема). = ніхто мною не цікавиться. = цей письмовий стіл (стільниця) червоний. = цей чоловік високий. = ця жінка одягнена в білу сукню. = ця квартира (помешкання) надто мала. = що ці люди роблять. = ці творіння (потвори) жахливі. = ці автомобілі виробляють надто багато диму.
= а ці надто голосні. = та історія не добре мені виглядає. = ця жінка тут, а та там. = ті хлопці сміються. = я хочу таких яблук, як ті. = кожний занє це слово. = кожний щось розуміє. = майже кожна людина знає це.
= кожний стіл має ноги. = кожна жінка красива. = кожна друга особа у цій країні курить. = тільки кожна десята співачка тут. = кожні два тижні ми відвідуємо своїх батьків. = принаймні (щонайменше) кожні три місяці ми забавляємося. = кожні кілька років я навідуюся до свого лікаря. У множині тут частіше вживається займенник alle, а jeder, jede, jedes вживають у множині головним чином, коли йдеться про інтервали, як у вище поданих прикладах. = така людина мені не знайома. = такий резерв є у цьому місті. = такий чоловік здатний на що завгодно. = як такий, ви понесете відповідальність. = така пані мусить бути заможна. = така жінка, як я не для тебе.
= вона мала тикий хах (страх), що я не міг собі уявити. = такі жінки носять спідниці. = такі чоловіки не залишаються (не живуть) самі. Наприклад, у фразі solch h. Bsche dame (так вродлива пані) слово solch стосується слова h. Bsche (так вродлива), а не слова dame і тому воно не має закінчення - е, але якщо сказати solche h. Bsche dame (така вродлива пані), тоді тут слово solche вже стосується і слова dame. = котрий хлопець ваш син. = котрий з вас петерсон. = котрий сьогодні день. = котра вчителька гірша. = котра власниця прийшла. = котрі банани у коробці. = котрі штани занадто широкі. = котрі лижки (ложки) з пластику.
Займенники котрий, котра, котре, котрі дуже часто плутають зі словом який. Мають різні значення. Вказує на будь - яку річ, від як котрий. Вказує на вибір з певного обмеженого числа речей. Наприклад, фраза який олівець означає будь - який олівець, а фраза котрий олівець вказує на якийсь олівець з певної групи олівців. Це правило стосується будь - якої мови. = жодний цього не хотів. = жодного з них тут нема. = вдома жодної дитини. = жодне дівча (жодна дівчина) не прийшло. = жодна газета цього не має. = жодна вчителька не в школі. = жодна люб язність не присутня. = жодні лікарі тут не присутні. = жодні люди не прийшли.
Коментарі
Дописати коментар