ми бажаєм жити мирно людям на землі слушать

ми бажаєм жити мирно людям на землі слушать

Гарний сценарій на день вчителя. Цьогоріч день вчителя відзначатимуть 6 жовтня, проте у кожній школі святкування відбуватимуться у різний час. Ми підготували для вас кілька цікавих сценаріїв для проведення шкільного концерту до дня вчителя. Професія вчителя заслуговує на повагу і саме на день вчителя варто подякувати усім своїм педагогам, які вклали у ваше виховання та освіту частинку себе.

Хорошою традицією є концерт, який влаштовують учні для своїх вчителів. З віршами, танцями, піснями та сюрпризами. Якщо люди самі не вміють літати, нехай навчать літати своїх дітей. Літати високо, далеко, красиво. і настане час, коли діти розкриють крила і полетять. Нехай дорослі просто підуть за дітьми, щоб оберігати їх від падіння. і тоді вийде, що вони теж летять. Учити літати, учити мріяти, учити творити – це призначення педагога. Ми, цьогорічні випускники, хочемо привітати сьогодні вас, наші дорогі наставники, із професійним святом – днем учителя і найкращі слова привітання адресуємо вам. Прекрасної осені в кожну школу приходить учительське свято. Це час, коли шелестить падолист і снує у полі мереживо бабиного літа, перед вікнами будинків пломеніють чорнобривці, жоржини та айстри, немов дарують весь жар своєї любові нашим вчителям. Багряним листом зацвітає осінь. Це тобі вона відкриває двері рідної школи, барвистим серпанком бабиного літа стрічає на рідному порозі, промінчиком сонця сяє в очах дітей, твоїх дітей. Усміхаються сонячні зайчики на шибках вікон рідної школи. Це тобі вони дарують сонячну днину серед дощової осені. Листя з клена падає, тулиться до землі. Це тобі воно устеляє шлях до школи барвистим покривалом – пройдися по ньому, і ти відчуєш, що таке щастя. і як би там не було б, яка б загадка не ховалась за горизонтом сьогодні ти, учителю прийми найтепліші та найщиріші вітання від своїх учнів, у серцях яких вогником віри, надії та любові вічно палатиме твоя мудрість, турбота. Вранці і вдень, ввечері і вночі, взимку і влітку, вдома і на роботі, в місті і селі, з сім єю і з друзями, з нами, вашими учнями - шибениками, будьте такими ж класними і прикольними якими ви є зараз. Про директора в школі кажуть, що він завжди йде попереду часу і весь колектив школи веде за собою. Директор робить усе, щоб у школі панували взаєморозуміння дітей, батьків, учителів, досконалість і високий професіоналізм, гуманість і справедливість. із року в рік вчитель продовжує себе в своїх учнях. Його думки, почуття щиро віддані дітям. Він працює на майбутнє. Образ улюбленого вчителя, доброго і вимогливого ми будемо пам’ятати все життя. Як мати назавжди запам’ятовує перше слово дитини, перший її крок, так і ми навіки збережемо у пам’яті та серці своїх перших вчителів. Яке ж серце потрібно мати вчителеві, щоб рік у рік щоденно віддавати ййого учням, і якою має бути любов, до дітей у його добрій, терпеливій нестаріючій душі. Ми щиро вдячні вам за вашу натхненну працю, за ваше вміння долати життєві труднощі, за ваше невичерпне терпіння у спілкуванні із нами, юними максималістами. Повірте, що ми на сто відсотків розуміємо, наскільки важлива роль учителя у становленні молодої людини, яка важка і виснажлива ваша праця. Одна з найважливіших професій. Ви щодня стоїте перед прицілом сотень допитливих дитячих оченят, палите, як хмиз, нерви, і все ж ведете дітвору на вищі сходинки пізнання. До вчителя йдуть зі своїми болями і радощами, черпають сили для підкорення нових висот, бо він заглядає у минуле, живе у сьогоденні, прокладає місток у майбутнє. Яке ж серце потрібно мати вчителеві, щоб рік у рік щоденно віддавати його учням, і якою має бути любов, до дітей у його добрій, терпеливій нестаріючій душі. Любі наші наставники. У цей святковий день ми особливо болісно відчуваємо, як безжально плине час, усвідомлюємо, наскільки важко вам торкатися жорстокою правдою наших сердець, розуміємо, як нелегко часом знайти з нами спільну мову.

Любіть нас такими, якими ми є. Недовченими і заученими. Веселими і засмученими. Окриленими і замученими. Ледачкуватими і непередбачуваними. Непрощеними і пробаченими. Словом, любіть нас так, як ми вас любимо. Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе.

Згадуючи про людей, яким доводилося залишати батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною… усі ми на землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні. Запізнитися у них - найстрашніший гріх, та для нас це ледве не звичка. Між традиціями народів, їх звичками, розуміннями багато відмінностей, тож кожній людині, звичайно, буде комфортніше на рідній землі, хоча обирає кожен сам. Новые вопросы в литература. Составить небольшую характеристику николи из повести детство толстой, помогите) дам 35б. Что значит поступить по честь. В чём истинная честь. На примере а с пушкина выстрел 5 - 10 предложений. Подготовить сообщение (в тетради) на одну из тем. Образ петербурга в комедии или роль гротеска в комедии (по комедии &. Так важко покидати рідний край… колишня кримська школярка тетянка змушена була покинути свій рідний край через окупацію. Чи може рости дерево без свого коріння. Чи може птах постійно літати, не маючи власного гніздечка. Так само людині тяжко жити без батьківщини. У кожного це певний куточок, з яким пов’язано безліч приємних спогадів, у якому будь - яка дрібниця мила серцю. Рідний край покидати зовсім не варто. Це знає кожна людина, але, нажаль, деякі так роблять. Звісно, іноді є якісь важливі життєві обставини, але все ж таки потрібно пам ятати місце, де ти народився. Помоги с ответомтвір на тему мої пригоди з іваном силоюнет ответамоя улюблена народна пісня 7 - 8 реченьнет ответаскладіть діалог двох учнів про вивчений матеріал на тему чим приваблює мене образ кобзарянет ответаопис яви и павлуши з розповіді тореадори з васюківки допоможіть. Твір на тему чи варто покидати рідний край. Українська мовадопоможіть. Попроси больше объясненийследитьтвір на тему чи варто покидати рідний край. Диалог на тему чи варто бути дотепним (остроумным) 25 баллов. Укр моваякі приклади з укр літератури можна навести в творах на теми. 1чи варто поспішатиневеликий твір - роздум на тему чи варто зберігати віру в дива протягом всього життя уяви що тобі зателефонував друг із питанням чи варто йти в кіно на мультфільмчи варто, щоб усі бажання здійснювалися. По книзі суботик повертається в суботу срочночи варто допомагати людям чи можливо не потрібно втручатися в чуже життя. 1чи варто поспішатитвір на тему багатство варто набути за ради друга, а не друга ради багаства невеликий твір - роздум на тему чи варто зберігати віру в дива протягом всього життя уяви що тобі зателефонував друг із питанням чи варто йти в кіно на мультфільмчи варто, щоб усі бажання здійснювалися. Чи варто заздрити людині - інопланетянину із оповідання вольтера, який мав 72 органи чуття. Чи можна забути рідний край, позбутися коріння, що зв’язує людину з минулим. А от прощання займає в творі п’ять розділівскільки туги, сліз у творах письменників - емігрантівяк тяжко переживає розлуку з рідною землею тарас шевченко, позбавлений на довгих десять років можливості жити в україніпохожие вопросы. 30твір роздум на тему чи счи можна забути рідний край, позбутися коріння, що зв’язує людину з минулим. 30твір роздум на тему чи сбо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці. 2019твір за творчістю вишенськоготвір на тему мистецтво у долі людини (за повістю вкороленка сліпий музикант)українська література, опубликовано 13. 2019доведіть, що говорюща риба емми андієвської є казкою притчеви тут. Головначи варто рано покидати отче гніздо, чи навпаки залишатися з батьками до останього дня. Чи варто рано покидати отче гніздо, чи навпаки залишатися з батьками до останього дня. Вона покидає свою домівку - природу і зовсім забуває про свою лісову сім”ю, живучи з коханимале проходить деякий час, і мавка розчаровується у своєму виборі. Лукаш охолов до неї і одружився з калиноютвір - роздум на тему.

«чи потрібні дон кіхоти сьогодні. Якби вдалось впіймати дві зорі, веселки обв язати перевеслом, тоді б напевно подарунки ці сьогодні в подарунок вам принесли. Але по нашій немочі людській мені, на жаль, таке не вдасться, тому бажаю щиро, від душі кохання вічного, здоров я й щастя. Скільки років тобі не питаєм хай зозуля рахує в гаю, ми із тими літами вітаєм, що постукали в душу твою. Хай буде щастя завжди з вами по ліву і по праву руку.

Нехай любов незгасно світить, хай доля радісно співа, для вас усі найкращі квіти і найласкавіші слова. Нехай воно щасливим буде сьогодні, завтра і завжди. Кружляє листя у танку осіннім, дерева, наче в полум ї, горять. В цей день зібрались ваші друзі й рідні із вашим святом щиро привітать. Бажаю вам, щоб доля дарувала в осіннім сонці весняне тепло, щоб ваша молода душа співала, а для печалі місця не було. Хай серце ваше завжди щедрим буде і широко відкритим для людей, хай молодеча сила сповнить груди, додасть наснаги і нових ідей. Бажаю вам, щоб кожне починання було успішно втілене в життя, нехай людська повага і визнання крокують поруч з вами в майбуття. Любові вам і злагоди в родині, не знати горя, смутку і біди, хай прибуває щедро вам щоднини із сонця й вітру, із роси й води. На роботі, в родині, щоб радісний настрій у серці не згас, все світле і гарне, що треба людині, нехай неодмінно приходить до вас. Хай щастя приходить і ллється рікою, хай горе обходить завжди стороною, хай доля дарує вам довгі літа, а в серці завжди хай живе доброта. Хай з подихом холодної зими, приходить щастя, стукає в віконце, ти головне віконце відчини, нехай тебе зігріє, наче сонце, хай подарує усмішку й тепло, нехай іскриться вірною любов ю, і хай запевнить. Що б там не було я завжди поряд, я завжди з тобою. Хай дороги стеляться крилато, будуть чисті, рівні, як струна, хай добро не оминає хату, як не оминає цвіт весна хай здоров’я, радість і достаток стеляться, немов вишневий цвіт, хай малює доля з буднів свято, і господь дарує сотню літ. Нехай з тобою буде поряд веселий сміх і ніжний погляд. Хороший друг і пісня тиха, що розганяє тугу й лихо. Очей коханих два озерця, неспокій думки твого серця. Хай омине тебе нещастя, живи і мрій, бажаю щастя. Хай кожен день ясніє небом чистим, світанки сяють, скупані в росі, у серці радість розквіта іскриста, і мрії хай збуваються усі. Хай молодість твоя ще довго квітне, усмішка сяє на твоїх устах, і лиш хороше, радісне, привітне, тобі в житті перетинає шлях. Нехай майбутнє зовсім невідоме, заплутане оточенням і страхом, але ти шлях свій вибери свідомо, і впевнено іди вперед цим шляхом. Не знати бід, ані тяжких думок, і пам ятати завжди - ми з тобою. День сьогодні - особливий день. і коли щороку він приходить, серце наче сповнене пісень, світ, здається сповнений мелодій. Хай ніколи у твоїх очах чиста й світла радість не згасає, щоб не було горя навіть в снах. Хай господь здоров я посилає. Мати божа хай благословить, хай спаситель буде все з тобою. Хай в житті твоїм він кожну мить обдарує ласкою святою. Береже від болю і біди, посилає щастя й долю світлу, щоб життя прекрасне назавжди ніжною трояндою розквітло. ) нехай літа не стануть тягарем, нехай душі не вигасне зірниця, хай повниться до краю день за днем добра і щастя золота криниця. Нехай життя наснаги додає десятки літ ще мріяти, творити, щоб ви змогли усе життя своє в здоров ї й радості багато літ прожити. В житті хай лунають лиш теплі слова, а серце ніколи від болю не плаче.

і крутиться весело вам голова лише від любові, добра та удачі. Хай весною з яблуневим цвітом, полум ям з яскравих квітів - літом, восени з багряним листопадом, а зимою з тихим снігопадом в руки твої щастя прилетить. Нехай волошками цвітуть літа прекрасні, нехай здійсняться тисячі бажань, щоб доля дарувала тільки щастя, ні краплі бід, ні жалю, ні страждань. Життя хай квітне, мов вишневий сад, і кожен день усміхнено радіє, а доля подарує зорепад здоров я, миру, успіхів й надії. Незабутніх вражень, щасливих подій, здійснення задумів, втілення мрій. Хай прекрасним цвітом шлях життя рясніє, здійснюються завжди заповітні мрії. Хай палають в серці почуття високі, а доля дарує повні щастям роки. Творчого вогнику, віри й наснаги, щедрості серця, людської поваги. На довгих стежках вашої ниви будьте завжди ви здорові й щасливі. Хай прекрасним цвітом шлях життя рясніє, справджуються завжди заповітні мрії. Від друзів щирих привітань, від зірок - здійснення бажань. Від сонця - світла і тепла, щоб доля щедрою була. і не спинити часу лік, нехай щастить весь довгий вік. Щасливої бажаю долі нехай всього буде доволі. Усмішок глибоких, як дно океану.

Великого щастя, без зла та обману.

і незалежно від погоди нехай панує в домі згода. Ще від душі бажаю щиро любові, спокою і миру.

Будь такою, як ми тебе знаєм, ніжна, мила і всім дорога. Хай і щастя, і сонця вітрила, мчать твій човен до тої землі, де панує лиш радості сила, де збуваються мрії твої. Хай ваше щастя квітне веселково, і хай лунає скрізь привітне слово, хай бог благословляє вашу долю, і вбереже вас від розлуки й болю. Достатку, щастя, радості й любові, родині вашій в доброму здоров’ї. Букет найкращих побажань для вас несемо, мамо люба. До 100 живіть без хорувань і правнуків ведіть до шлюбу.

Щоб холод в душу не закрався, щоб в серце смуток не прийшов, і щоб ніхто не здогадався, яким вам рік уже пішов. Літа відлітають лелеками в вирій, у далі безкраї - за обрій летять, а вам, люба мамо, на життєвій ниві сьогодні від роду уже 60 (70, 80. Низький вам уклін від дітей і онуків, здоров я міцного з роси і води, нехай ваші лагідні струджені руки тепло і любов нам дарують завжди. Спасибі матусю за ночі безсонні, спасибі, рідненька, за те, що ви є, нехай же господь вам дарує здоров я наснаги і сили щодень додає. Низенько до ніг ваших, мамо, схилюся, ми в вічнім боргу перед вами, матусю. Ми дякуєм щиро за руки робочі, за рідні, ласкаві, турботливі очі, за душу привітну і щире серденько, за те, що найкраща у світі ви, ненько. Живіть же, матусю ще років до ста, бо світ цей, рідненька, без вас - сирота. В день вашого, матусю, ювілею, ми дружно вас вітаємо сім’єю. Здоров’я й щастя зичимо вам щиро, щоб серце ваше, мамо, не боліло, щоб радісним і довгим був ваш вік з добром, любов’ю, спокоєм і миром. Боже, отче наш єдиний, нашу маму збережи, її кожну мить й годину у своїх руках держи. Обдаруй її здоров ям, в смутку завжди потішай, в тяжкій праці й відпочинку все життя благословляй. Рідний погляд, ніжні руки - у матусі свято. День народження сьогодні. Хоч я зовсім ще маленька, і ходжу до школи, те, що свято нині в неньки, не забуть ніколи. Подарую тобі квіти, обійму гарненько. Моя мила, люба мамо, з святом, дорогенька. Тобі сьогодні, рідний, п’ятдесят. із вдячністю ми хочемо вітати тебе за мудрість батьківських порад, за вміння всім завжди допомагати, за приклад чоловіка й сім’янина і за могутні руки золоті. Нехай господь пошле благословіння, й здоров’я хай дарують всі святі. Наш люблячий батьку, найкращий у світі, з тобою нам затишно завжди і світло, ти гарний господар і тато чудовий, даруєш турботу і море любові. Спасибі за ласку, за руки умілі, що вмієш підтримати словом і ділом, з тобою у домі надійно та щиро. Живи ж нам на радість у щасті та мирі, хай бог милосердний з високого неба дарує усе, що тобі, тату, треба, а матінка божа - цариця свята - дарує щасливі і довгі літа. День народження у тата - це завжди для мене свято, стіл накрила скатертина, позбиралася родина, щоби тата привітати, розділити радість свята. А найпершим я вітаю, щастя, радості бажаю, щоб здоров я і достаток, прибували в нашу хату.

Щоб нам весело жилося все задумане збулося. Жартівливі привітання. Бажаю без джинів і риб золотих здійснити усе, що у мріях твоїх. Без доброї феї чи злого троля знайти свого принца або короля. Життя ж не легенда, і навіть не міф. Це - казка, яку світ для тебе створив. В цей день лише для тебе сміється сонце з неба, і ніжно пахнуть квіти його теплом зігріті, і дятел привітання відстукав на світанні, і мишка - шкряботушка посмикала за вушко, а котик походжає тобі добра бажає. Тебе вітаю з днем варення. Щастя, радості, везіння. Я тобі бажаю сильно, щоб усе було стабільно. Хай життя стане казковим. Ну а ти будь просто кльовим. Щоб в житті могла здолати височенні гори і щоб раз у рік літала на червоне море.

Будьте дужі і проворні, по - козацькому моторні, з хлібом щедрим на столі, з добрим словом у душі. Зимовий день, мороз тріскучий і сніг летить неначе в казці - було це 20 років тому сміявся ти малий в колясці. Тепер вже зовсім ти змінився і не у каші тут причина. Роки злетіли як не було і став солідний ти мужчина. Привітання дівчині, коханій, дружині. Нехай ніколи не проникне сум й печаль, в твої, мов перли, волошкові очі, і хай не падає сльози кришталь на твоє личко і уста дівочі. Будь завжди весела й добра, при потребі будь хоробра працьовита, неледаща, серед всіх жінок - найкраща. З дітьми строга і ласкава, гарна будь, як тая пава, hе однакова, а різна, а для мене - тільки ніжна. Щоб сонце і зорі плекали тепло, щоб завжди здоров’я у тебе було. Щоб смутку не знала, ми просимо долі, добра тобі й радості, рідна, доволі. Бо людям для щастя багато не треба – сімейного затишку й мирного неба. Летять роки, мов чайки над водою, і разом з ними доля непроста. А ти завжди лишайся молодою, живи у щасті й радості до ста. Бажаю тобі радісних світанків. Щасливих, романтичних вечорів. Казкових ніжних снів, бадьорих ранків і щирих, теплих і відвертих слів. Як хочеться подарувати тобі долю і прихилить до тебе білий світ, щоб в щасті ти жила без болю багато довгих і яскравих літ. Благополуччя тобі зичимо й удачі, здорова будь й красива, мов весна, і щоб в любові не було нестачі, бо богом раз дарується вона. Бажаю всього найкращого в твоєму квітучому житті. Нехай кришталева ваза твоєї молодості буде наповнена чистою водою, в якій ніколи не в’януть білі лілії вірності, червоні троянди кохання і скромні ромашки надії. Нехай твоє життя буде схоже на пісню, яка приносить людям тільки щастя, радість і кохання. Нехай твоє життя буде квітучим садом, а серце твоє буде бутоном прекрасних троянд, який розкривається перед добром і закривається перед злом. Привітання з ювілеєм. Та ти не сумуй за роками. Вони, мов птахи пролетять, всю мудрість лишаючи з нами. Всміхайся, живи і кохай, сьогодні - найкраще для тебе.

Як щастя - нехай через край. Як радості - хай аж до неба. Тож хочу тобі побажати міцного здоров я на роки, любити, в усьому встигати, й життя розуміти уроки. Як не дивись, з якого боку, а ви ще чоловік нівроку; хоч за плечима п’ятдесятка (шістдесятка), та вам позаздрять молодятка. є порох ще в порохівницях. і не одна ще молодиця, поглянувши в обличчя гоже, розділить радо з вами ложе.

Бо вікові ви не підвладні, такі ж бадьорі і принадні, дух молодечий б’є фонтаном, вам на спочинок ще зарано. Ну а завершити усе це такою б фразою хотілось, аби гаряче ваше серце ще довго без ремонту билось. За роком рік життя невпинно лине, дарує весен веселкоий час. У цю прекрасну ювілейну днину вітання щирі ти прийми від нас. Хай доля тобі шле добро і щастя, міцне здоров’я, море благ земних, а щедрі дні, мов рушники квітчасті, нехай ще довго стеляться до ніг. 50 не привід для печалі, 50 це зрілість золота. Хай до ста, а може ще і далі йдуть не озираючись літа. Виднокіл хай не встеляють хмари, хай клюють на вудку карасі. Ми за тебе, рідний ювіляре, дякуємо богові усі. ) років дарував і липнів зоряних і січнів срібних, до весен первоцвітних додавав осінні дні, до золота подібні. Хай світить сонце і шумлять жита, і доля ще не раз вам усміхнеться, нехай на многі благії літа освячене любов’ю серце б’ється. Літа цвіли не просто цвітом, а проростали у труді, дорослими вже стали діти а ви душею молоді, пливуть літа мов тихі води, і вже минає 45 (мина 55, 65, 75. ) хоч як прожитих років шкода, та не вернути їх назад. Але попереду ще стільки років, веселощів, пригод ви не зациклюйтеся тільки на крихтах жалю і турбот. Ваш прекрасний ювілей позбирав усіх гостей, друзів теж прийшло багато вам здоров’я побажати. і в роботі і в труді ви, неначе молоді, нехай квітне ваша нива, доля хай буде щаслива, чарку вип’ємо за вас, і цілуєм мільйон раз. Спинити час ніхто не взмозі і грає ліс, і квітне сад на вашім сонячнім порозі з’явилось мудрих п ятдесят (60, 70. ) ваш ювілей – поважна дата про це нагадувать не слід, а краще щиро побажати здоров’я, щастя й довгих літ. Щоб завжди ви жили у мирі у колі друзів і рідні завжди лишайтесь такі ж щирі такі ж веселі й молоді. На килимі життя, немов чарівна м’ята, розквітла ваша ювілейна дата, хай квіт життя повік не одцвітає, нехай добро щоднини прибуває, хай матір божа вас охороняє, ісус христос з небес благословляє нехай в душі панує доброта на щедрі щастям, многії літа. Хай за плечима 60 - поважна і значима дата, а ви все молода для нас, невтомна, лагідна, завзята. Повиростали діти, як квіти у дворі і 60 - ліття вже стало на порі не збавилось любові, не збавилось тепла мудріше стало слово, щирішою душа. Дозвольте ж привітати вас з ювілеєм щиро і щастя побажати, і спокою, і миру.

Прийде лелека по росі до вашої криниці, постелить лагідно до ніг і сонця, і травиці. і того неба, що в воді, і того - над водою, аби були ясними дні, а доля - молодою. Як вода джерельна будь завжди здоровий, хай сміються очі, не хмуряться брови, зігрівають серце почуття високі, а господь дарує 100 щасливих років. Журавлиним ключем відлітають літа, сивина засріблила вже скроні, але в вашій душі та ж струна золота, те ж тепло незгасиме в долонях. Тож нехай це тепло зігріває усіх і ніколи вас не покидає. і нехай все життя, хай весь ваш довгий вік ангел божий вас охороняє. Хай обминають вас тривоги, хай бог дасть щастя на путі, хай світла, радісна дорога щасливо стелиться в житті. Тож не старійте і не знайте в житті ні смутку, ані бід, у серці молодість плекайте, й живіть до ста щасливих літ. Не зогледілись - виросли вже діти, вже охрестили первістків - внучат. Ми просимо за вас у бога в небі, щоб він вам доброго здоров’я дав й щоб ангел - хоронитель при потребі іще сто років вас оберігав. Спасибі вам за рученьки робочі, за довгі, нелегкі, безсонні ночі, тож зичимо вам стільки ще прожити, щоб на сторіччя всіх нас запросити. Люба матусю, бабусенько мила, спасибі велике, що ви нас зростили, що ви нас любили, усім помагали, молились за нас і добра нам бажали. За руки робочі, за хліб на столі. Уклін до землі за ваше добро і турботу про нас. Сьогодні ми щиро вітаємо вас. Hе знають і нині спокою ваші, бабусю, руки, за вами, як за стіною, в безпеці і діти, і внуки. Ми всі вас вітаєм щиро, цілуєм в обидві щоки, щоб вас не покинула сила, ще довгі і довгі роки. Прийміть найкращі побажання. Хай це хороше привітання і цей гарячий наш привіт, звучить ще добру сотню літ. Хай внуки ростуть, а лице молодіє, хай роки ідуть, а чоло не сивіє, хай серце не знає плачів і розлуки, хай радість приносять вам діти й онуки. Hаче дуб могутній в нашій ви родині мужній, нездоланний, справжній ви козак. і в часи веселі, і у мить розлуки лиш до вас, дідусю, горнеться усяк. Будьте нам і далі прикладом у слові, підкажіть нам напрям, наш життєвий шлях і на радість людям, будьте все здорові, знайте - ви навічно у наших серцях. Хай росте здоровим твоє немовлятко, хай його охороняють з неба ангелятка, хай господь готує неважку стежину для твого дитятка й вашої родини. З днем народження, донечко люба. Найріднішенька зірка ясна. Хай в житті тебе сонце голубить, і цілує у щічки весна. Хай гладенькими будуть стежинки, і збуваються мрії щораз, не затьмарюють погляд сльозинки, та ніколи не буде образ. А сьогодні, в вечірньому небі, лиш тобі буде сяять зоря. Попроси в неї долі для себе, моя квітко, надіє моя. Наш любий синочку, вітаємо щиро із святом, що всіх твоїх близьких єднає. Безхмарного неба, хорошого настрою, здоров я міцного на довгії роки. Нехай промінь сонця ніжною ласкою завжди зігріває твої перші кроки. Щоб серце тремтіло лише від любові, щоб дні були тільки безхмарними. Хай мрії й бажання збуваються вчасно, хай погляд твій нас зігріває. Я дякую щиро тобі, мій синочку, цілую тебе й обіймаю. В останній другій світовій війні загинуло близько 70 млн. Війна між людьми не припиняється у світі, воювати не можна сучасною зброєю масового знищення, багато народів втягуються у війну.

Жити без війни – це глобальна проблема. Війну треба припинити у світі. Від чого залежить війна між народами, яка причина війн, чому виникають війни. Війна залежить від свідомості людей, від відношення людей до ворога. Люди не знають свого істинного ворога, вони створюють собі ворога неправильно, з ним воюють до смерті. Але невіруючі, матеріалісти, атеїсти виправдовують війну, вони посилаються на бога. Бо старий завіт наставляє віруючих євреїв ненавидіти ворогів, іновірних убивати. Бог єгова наставляє євреїв мало - помалу завоювати весь світ, так узаконюються війни. Маси християн і атеїстів у всьому світі вірять богу євреїв, вони мають намір виконувати ці настанови свідомо чи несвідомо. Старий завіт – це є історія для всіх людей, вона учить усіх жити між народами дружно і мирно, без війни. Тепер старий завіт не є керівництво для дії для всіх народів. Народи не євреї повинні пробачити євреям за помилки і провини, просити євреїв погодитися жити з усіма народами мирно і дружно, не воювати. Люди повинні зробити любимого друга з ворога євреїв. Христос учить людей любити ворогів своїх, прощати провини, не судити судом, не карати, не вбивати, не саджати у в’язницю. «любіть ворогів ваших, благословляє тих, хто проклинає вас, добро творіть тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто кривдить і гонить вас, щоб ви були синами отця вашого небесного, бо він сонцем своїм осяває злих і добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. Бо коли ви любите тих, хто любить вас, яка вам нагорода. «якщо ви прощатимете людям провини їхні, то і отець ваш небесний простить вам. Нажаль, вчення христа не відіграє важливої, корисної ролі в житті людства, бо більшість віруючих не виконує його. Християни ненавидять ворогів своїх, як і нехристияни, намагаються вбити ворога. Люди вірять в христа, але заповіді його не виконують. Віра є мертва без діла. Тому війна і смерть була і є. Досі старий завіт був і є авторитетніший, йому вірять більше, ніж вченню христа, тому люди ненавидять ворога, стараються його вбити, війни між народами існували, існують через це.

Люди вважають війни законним засобом відстоювання своїх економічних інтересів, бо так бог євреїв велів і робив. іслам бере приклад з християнства, воює з іновірними, невірними, їх убиває. Отже, релігія не допомагала і не допоможе припинити війну між народами, не дає можливості жити без війни. іванов говорив послідовникам. «не треба читати біблію, вона вже виконана. іванов впроваджує своє нове, а іншим людям не заважає. іванов говорить, що віра в бога, якого не бачили, є неправильна, неістинна, шкідлива для людства, вона веде до війни, смерті. Бог є живий заслужений чоловік, як христос. Бога як чоловіка треба бачити, йому вірити, виконувати його заповіді. Ош (іванов) є бог за ділом. Він є далекий від релігії і протилежний їй. Люди вірують в христа, але не виконують його заповіді, через це люди вмирали і будуть умирати. Щоб між народами не було війни і люди не вмирали, всім людям пропонується визнати ош (порфирія іванова) як бога землі, йому одному вірити і виконувати його заповіді. Люди повинні любити ворога, прощати ворогові провини, зробити любимого друга з ворога. Між людьми в суспільстві повинна бути любов. Хто простить ворогові за злочин, той переможе ворога, він стане любимим другом назавжди. У всіх людей має бути однакова зарплата, дорослих і дітей, діти повинні бути на утриманні держави. Це є справжня любов між людьми. Люди будуть дуже любити один одного за такий учинок у такому суспільстві. Не судити людей за провину, а прощати, не саджати у в’язницю. Всіх ув’язнених звільнити негайно. Земля і природні багатства повинні вважатися спільними, суспільним надбанням людства. Війни не буде між спільним надбанням людства. Війна між людьми виникає через присвоєну землю, а мир вводиться через любов між людьми. іванов переміг ворога свідомо, він є переможець ворога. Він вважається переможцем природи, котру люди вважають ворогом своїм за хвороби і смерть. Він переміг ворога природу, вона стала йому любимим другом. Всім людям, які хочуть припинити війну, варто повчитися в іванова, як ставитися до ворога. іванов як бог допомагає бідному, хворому, ображеному.

Він вважав євреїв ображеними, бо в народу не було свого місця на землі для держави, вони вимушені були воювати за землю, розсіятися по всій землі. Учитель іванов (ош) прощав їм провини, не згадував минуле, він приймав бажаючих євреїв в учні. іванов зробив євреїв, росіян, українців і людей всіх національностей любимими друзями своїми. Це є живий приклад для всіх. Ми не зможемо знищити ворога в природі в залежності. Він був, він і залишився. Нам треба було робити з ворогом так, щоб він не був більше між нами і не піднімав більше хвоста. Ми не зможемо знищити ворога ніде зброєю. А ми розвивали і розвинемо нею більше в будь - якому місці. Нам треба було просити ворога, щоб він погодився з просьбою. А прохання було таке.

Ми з вами спробували воювати один з одним за природне добро. Ми озброїли живого чоловіка проти чоловіка. Ми з вами повинні братися не за розорення, а за своє збереження. Нам треба було цьому вчитися і навчитися, як треба зробити, щоб ворога не було. Природа не народжує нас, щоб ми робили що - небудь. Вона народила людину для самозбереження. Я робив для того, щоб люди знали, що я був сильний дати відсіч наступаючому ворогу в природі. Я вчився в природі пізнавати ворога, яким він є між нами в природі. Я пізнав це все, що ворог сам не приходить до людини. Він живе на людині довго, і мучить молоді сили будь - які для того, щоб ми знали про них. Одяг, їжа, житловий дім – це є умови життєві. Ми з вами попадаємо самі в холодне і погане через тепле і хороше.

Це є наша смерть, зроблена нами, яка має у себе залежність. Чоловік будь - який сам захищений залежний у природі не рятувався і не врятується від цього ворога, який починається з природи. Ми з вами є не гарантовані досі, можемо захворіти в будь - який час. Ворог є сильний поки. Ми з вами не маємо зброї і не можемо знати. Навіщо він нас турбує. А іванов виявив ворога на собі. Це ми самі не вміємо користуватися, дружно жити з природою. А ми воюємо, фронт великий є між нами і нею. Зайве виявилося в нас з вами, воно не потрібне.

Треба знайти хворого, і цим усім допомогти свідомо. і віддати без жодної задньої думки. Якщо ти, людина, будеш робити це в житті по природі між людьми, ти не будеш ображений, ні природою, ні людьми ніким ніколи. Ти заслужиш довіру зробитися в природі переможцем, учителем людей. Ти будеш оточувати себе без всякого нестатку, ворога не буде через це все, зроблене людиною в природі. Він не буде нами, людьми, робитися між собою своїми тілами. А треба свідомо це холодне і погане шукати, і огородитися ним. От тоді сили твої будуть. Ти будеш переможець природи і учитель народу.

Вчити не до багатства, а бідності, свідомості до поганого і холодного. Здоров я є в природі, у повітрі, воді й землі. З ним треба буде вчитися, щоб так навчитися, як буде треба знати це діло, щоб хороше, цінне сіяти на інших таких людях, як ми самі є в природі. Фронт є між людиною і природою. Людина – по ній, а вона – по ній. Традиція народилася в людини не жаліти природу, брати все від неї. А природа ввела свої сили природні, не стала жаліти за це людину.

Вона стала розвивати на ній хворобу, тобто ввела свого природного ворога, який жив на людині. і він прогресує між природою і людиною зараз. і він буде прогресувати на людині через незнання людського розуму вічно. Людина озброювалася природою в природі неправильно для того, щоб жити за рахунок цього. Я просив введенського, як психіатра академіка, щоб він узяв на себе і звернувся до сталіна для того, щоб дати йому пропозицію таку.

Нам треба зробити не перемогу над ворогом, а дружбу з ворогом. Подружити, і укласти міцно дружбу між двома сторонами, і пробачити за все це тій людині, хто почав цю бійню. З ворога зробити друга. Погане виходить з хорошого. Це є наша хвороба в хорошому житті, котру не знаємо. Ворог нашого хорошого життя заважав, заважає, і буде заважати доти, поки ми не візьмемо погане і холодне, і почнемо його вивчати так, як це буде нам треба. Нам не треба хвалитися, що ми хороші люди, проти ворога озброїлися, і дамо відсіч йому.

Хороше і тепле як вмирало, так вмирає, і буде вмирати доти, поки не візьмуться люди за ворога, і не дадуть йому нищівну відсіч. Це зробить все холодне і погане.

А хороше і тепле – це залежне вмираюче життя, зовсім погане.

А хорошим життям виявилося холодне, чим я, іванов, і козиряю перед усіма. Хто живе добре, він вмирає. Я живу погано, але живу краще від усіх. Ця залежна сторона не виправдала себе.

А от незалежна сторона, знайдена в природі на чоловікові іванову, практично всьому світу доводить, що можна добитися великого через діло, зробитися в природі богом усьому.

Не знищувати, а зберігати себе, як око своє. Не треба примушувати природу, щоб давала і давала без кінця. Незалежна сторона має мету бути здоровою людиною, не застуджуватися і не хворіти, що найголовніше.

Люди дали відсіч ворогові не по - моєму.

За моїм висновком, треба було в той час не вбивати, як ворога, а другом представити. Треба пробачити за все зроблене.

Ми з вами не мали б більше ніякого ворога, зробили друга, за моїм висновком. Ось що треба знати, і треба робити. Бог говорить нам, просіть, буде все, і хороше, але не примушуйте, і не посилайте людину проти людини в бій. За природним явищем, чоловік є чоловікові в житті своєму брат і помічник, друг, любитель і хранитель. Природа нас народила, і примусила нас воювати з нею штучно. Ми живемо так, як природа хоче.

Вона воює з нами всіма, природно стріляє. Ми падаємо жертвою в ній через її багатства. Ми примусили самі себе вмирати, це найгірше.

Якщо чоловік не буде залежний у природі, він буде сильний на кожному місці в будь - який час. Ворог був над нами внутрішній і зовнішній, він залишився так між нами. Ми знищували ворога один час. Ми не знищили зовсім ворога. Він як був, так він і залишився. Я йду по дорозі разом з генералом, кажу йому, як вояку.

Я є не за те, щоб війна відбувалася між людьми. Але ми створили її самі. Ми залишаємо образу на собі вічно. Чоловік іншої національності мстить, все думає про своє втрачене, хоче повернути назад все втрачене.

Він хоче знову рости, бачити силу свою на собі. і хоче відновити, щоб розсіяти це зло між собою, і знову бити один одного. Ви пробували бачити, як сусід живе із сусідом через стіну, і що він думає. Особливо тоді, коли вони в сварці. Один іде проти одного, зло розвивається в них, не хочуть поступитися. Один доводить силою, інший теж не мовчить. Люди зі своєю технікою воюють і вбивають один одного. Одному з усіх зробитися чоловіком душі. і протягнути свою руку сусідові, проявити любов, як до людини. і почати говорити про хороше, про мир між собою. Одному ватажкові треба схилитися, і почати про це розмову.

А люди погодяться завжди, підтримають завжди хороше.

Хіба це добре введене між нами. Вбити, ми це зробимо завжди. Треба премудро вирішити в такому ділі. Ми вб ємо сьогодні, а вони вб ють нас завтра. Ми не вбили ворога, а зародили сильніше.

Ми зробили в житті гірше.

Ворог не знищився, а більше розвився, і зробився ще зліше і міцніше.

А ми зробили самі це в природі, почали робити це діло, а закінчувати будемо пізніше.

Якщо чоловік буде залежний, він буде безсилий у природі. Наша зроблена зброя не допомагає, а примушує. Ми думаємо вбити ворога, а виходить навпаки. Ми не вбиваємо ворога цим, а розвиваємо його в цьому всьому.

Ми перемогли ворога віроломного у вітчизняну війну.

А фактично, він підняв крила більше у нас. Ми з вами не вчилися по цій частині і не вміємо жити. Рак виліковується в природі самим чоловіком. Він отримав це у природі і прогнав це в природі умінням своїм. А всі технічні люди є безсилі в цій справі. А за моїм висновком і викладом, ворог є переможений. Треба побудувати своє, щоб не перешкодити іншому, бо так каже закон у природі. Треба самому навчитися, як буде треба працювати над собою. Загартовуватися в тренуванні, щоб не хворіти, не застуджуватись. Це сили мої будуть для цього, і воля моя. Я повинен допомогти хворому, ображеному, забутому всіма, щоб йому в житті стало легко. і це своє знайдене передати молоді майбутній, як вихованцям. Це є моя мета і обов язок, завдання моє. За цим усім висновком моїм, хто ходить взимку і влітку роззутий, той завоює все в житті, ворога не стане, і не буде в природі залежний від неї. Коли не буде між природою і людиною війни, тобто боротьби, тоді не буде в житті смерті. Я не одягався, не одягаюся, і не буду одягатися тільки через цього ворога, через це діло, щоб люди зробилися в житті рівні. Не будеш багатіти, не будеш мати. Буде все добре, якщо тільки ми, всі люди, відмовимося від того, що у нас є. Вийдемо в природу чистими пахучими тілами до природи, то вона не буде калічити нас так у себе.

Ми всі до одного чоловіка зробимося в природі переможцями та вчителями народу.

Борошно – це є золото зі сріблом. Торгівля з людьми – це є війна з ними. іванов розпинається, кричить на всю нашу природу.

Люди в природі народжуються, а потім умирають. Нам треба такий чоловік, щоб він не продавав борошно, і він його не мав. Воно нам не допомагає в житті, воно нам заважає. Воно народило людину, воно її й умертвило. Воїн є той, хто не боїться кулі. Він веде себе до того, щоб не воювати, любити природу друга свого. Ти не будеш помирати через це.

і коли всі люди зробляться через це, не буде ніякого злочинця, ніякої хвороби. Чоловік таку думку створив, яка йому в цьому допоможе.

Якщо ми всі хочемо жити добре і тепло, природа примушує нас отримати погане і холодне, смерть. Треба шукати в самому собі, у тілі тепло, хороше, але не в якій - небудь сировині в надрах. Ми повинні видалити ворога в себе, а потім в іншій людині видалити також ворога всередині. А потім і зовнішній ворог піде сам від такого суспільства. Ми пізнаємо його всіма силами, проженемо від себе, і від іншого проженемо теж. Не треба примушувати, не треба вбивати, не треба продавати, не треба купувати. Не треба наймати, не треба найматися. Якщо у тебе є бажання допомогти іншому в чому - небудь, допоможи без усякого. Бог живе у цьому всьому.

Купувати, продавати є злодійство між собою. Ось що бог несе для всіх людей. Щоб люди наші жили в природі легко, справлялися з ворогом. Його потрібно знати, який він є в природі. Треба проявити йому вмілу ввічливість. А коли ти його пізнаєш, сам себе піднесеш в його життєвій любові, він поставиться на твою близьку любов не гордим, а поблажливо до нашого тіла. Нашій усієї молоді треба вчитися в іванова практичного вчення, щоб нашого ворога внутрішнього і зовнішнього скасувати через наш учинок. Ми повинні пробачити своєму самому злому ворогу, як близькому і любимому другу, і більше в цьому не поминати. За вченням практичним, чоловік буде прощати самому злому ворогові, він отримає благо від природи за це.

За незалежністю від природи, немає, за що мстити. Ми не зможемо знищити політику як таку.

Вона жила між людьми, вона буде між людьми. Ворог – це є наше з вами незнання. Він був між нами злий, так він і залишився. Він народжується в нас самих. Ми не живемо без його волі. Це все нам наробила політика з економікою. Ми сидимо у в язниці і в лікарні через це все.

Це природна кара першого людського життя на землі. За висновком усього цього, таємниця є в чоловіка, хто в природі знайшов для людини хворої засоби. Раз він є переможець природи, значить, він є переможець ворога. Він прогресує в природі всередині і ззовні. Людина отримує хворобу через це.

Вона захворіє або сідає у в язницю. Я хочу ввести людям хороше, щоб люди наші не гинули ні на якому фронті. Ворога треба просити, і з нього треба зробити друга. Ми бігли від його зброї один час, він був над нами сильний. А тепер наше вміння змусило нас показати йому свою сміливість. Природа допомогла нам за нашу стійкість і сміливість оточити його армію. Йому дали нищівну відсіч. Ми його погнали на захід, він уперто з великими боями відступає. Нам треба не битися, як ми тоді билися. Але ми, росія, америка, англія, франція, домовилися на потсдамській нараді вбити гітлера. Добре, що він з боями відступає. Ми гнали його, це було добре нам. Він теж думав сам себе в цьому врятувати. Він втрачав армію через розгубленість. Це все йшло в наш бік. Подякуйте богу, що він не дав їм свій розум для того, щоб у той час не зробити гітлерівській армії атому.

Він попалив би нас усіх. На розсуд бога, він бачив, що згодом будуть жити знову мирно. Економіка і політика змушує це робити. Ось що нам треба отримати. Ми повинні не кожух важкого характеру надягати на себе, а чистим енергійним повітрям оточувати себе.

Ось це є істина одна з усіх, жива невмируща. Я є людина, на мене простягнувся цей ворог рак теж. Природа сама знайшла йому засіб, це не вживати їжу і воду, щоб ворог пішов від цього. Дві сторони є в природі. Одну з усіх люди недолюблюють, вони ідуть від холоду і не хочуть бачити сторону погану.

А вони йшли і йдуть самі по цій дорозі прямо до поганого і холодного. Ми, люди, як воювали з природою, так і будемо воювати. Ворог є природа, вона народжує нам за наше все через чоловіка одного воїна. Ми з вами не такі люди, щоб ворога вбивати. Ми повинні виховувати його в житті своєю силою, щоб історія розпочата більше не повторювалася. Я кричав на весь світ своїм поняттям, нам треба був мир тоді. Але бог був проти цього. Він просив миколу івановича введенського в цьому, щоб він домовився зі сталіним, щоб сталін пішов на дорогу бога. Ворог був, він є, і буде перед нами такими. Ми не вб ємо його, а будемо мати його більше цим самим. Ми повинні були замиритися і зробитися улюбленим другом після цього. А бог був сильний зі своїми висновками, з любов ю. Моя ідея це є великий труд, новий небувалий, для нашого життя. Ми з вами повинні загартовуватися в тренуванні, і своїх дітей вчити за вченням іванова, щоб ми з вами не потрапляли до в язниці і лікарні. Учитель ставить нас на ноги сам, не боїться природи, розціловує нас усіх. Любов природного характеру є в цьому всьому.

Учитель говорить, я затримаю цим будь - якого ворога. Я люблю його, і забираю з собою. Він іде від вас, більше не прогресує. Ось що бог придумав, життя, але не смерть. Якщо ми пробачимо злочинцеві, то ми переможемо ворога в природі, він буде для нас милий друг. Я як бог є світило цьому.

Бог є протилежний цьому.

Він любить ворога природу, з нею близько живе, говорить про неї дуже багато. Вона допомагає богу в усьому.

Зробити з ворога любимого друга. Це є божі сили, а бог є паршек. Він є проти тюрми, проти лікарні. Він хоче зробити людей мирними, щоб вони не воювали, дружно між собою жили, без усякої потреби, як живе паршек. Одне є в голові, це чувілкін бугор. Він хоче добитися від природи одного, щоб не їсти нічого, бути без усякої потреби. Ось що нашим людям треба. Треба буде навчитись, як самого себе в цьому всьому загартувати, щоб чоловік сам не простуджувався й не хворів. Щоб він сил у природі таких природних набрався для того, щоб передав їх через себе, через свої руки іншому чоловікові, як наш учитель зробив усе.

Треба простити їм, таким людям, в їхньому ділі. У них народиться свідома думка, вона оточить їх вченням учителя. Він не буде попадати більше ні в тюрму, ні в лікарню. Буде жити за божою справою, красти не буде ні в кого. Усі будуть жити однаково, рівно, однією сім’єю. Не буде наживатись, багатіти, як це робилось до цього. Я прийшов на нашу землю, щоб у нас, у всіх людей, не було тюрми і не було лікарні. А ми самі це робимо, живемо нерівно, в одного є, а в іншого нема. Це історія моя дана мені природою для того, щоб виховати всякого чоловіка природним порядком, щоб він не боявся так природи і не відходив від неї. Я навчився для цього діла, як треба перемагати в природі в житті всякого ворога. Це є найголовніше в людях. Природа оточує його, а він біжить від неї так, відходить, не хоче жити з нею, вважає. Це все є ворог для нього. А ми повинні зробити з ворога любимого друга. Ти відходив від нього, а тепер близько став. Ти капризував, а тепер проявив у цьому любов. Природа зробилась любимим другом через це.

і життя пішло через любов, воно таке змінило всі свої такі напрямки. Це горе оточило його, біда зробилась, природа наробила це все.

Вона любить того, хто любить її. А раз любов проявилась між цим, то і життя створилось. Каприз усякого роду не приводить до хорошого, а погана сторона приходить скоріше всього, вона вмирає в цьому ділі. іншому такому, як я, треба побажати те, що самому не треба. Людям не треба місце облюбоване для самого себе, ніхто не має такого права накинутися на нього, це чуже.

А своє не дається нікому.

А перш ніж вірити богу, треба побажати іншому те, чого сам не хочеш. Ворог – це є люди, а люди – це є природа. Вона терпить від людей один час, так як ми ведемо це діло самі. Ми повинні не присвоювати, а поступатись. Такого місця свого нема в житті, місце є природне.

Ти бачиш його неприємність, він іде, хоче перешкодити тобі своїм злом. Ти є розуміюча особа, твоя ввічливість є, ти повинен зупинитись і дати йому дорогу з любов ю. Ніякий звір чи ворог не піде на тебе, ти будеш урятований у житті своєму.

Ніякої війни не буде між спільним надбанням усього людства. А паршек знайшов ці засоби для всього світу всіх людей. Це чувілкін бугор, наше райське місце, чоловікові слава безсмертна. Ви не вмієте жити по - природному, відмовтесь. Ти не вважай сусіда чужим, ти живи, як із своїм. Ти не жалій нічого, люби його діло душею й серцем, ось тоді не буде війни. Не визнавати своє місце.

Учитель вносить людям свою еволюційну спільну свідому пропозицію, щоб жити в природі однаково. Не треба ніякої в житті політики, не треба такий ріст економіки. Нам треба рівна, одна для всіх зарплата. Ми всі до одного чоловіка повинні погодитися із цим утриманням, і взяти свою належну спільного блага зарплату від малого і старого 33 карбованці в місяць. Ми повинні всі наявні засоби в житті ліквідувати. Люди повинні простити людям борги наявні. Не мати злоби в ненависті на кожного чоловіка. Випустити всіх ув’язнених і божевільних з моєю ідеєю, за що ніхто і нічим не буде винуватий. Будуть жити в природі за вченням учителя. Якщо нам усім буде мало, прибавимо всім. «хто б ти не був у цьому ділі – злочинець, хворий чоловік, старий, малий, професіонал, учений чоловік, здорового характеру чоловік – будь добрий, візьми 33 карбованця зарплату.

і що хочеш, те й роби. Не створюй в житті зла і ненависті. От тоді в цьому суспільстві війни з природою не буде.

Адміністративна особа відмовиться від свого я. 10 лучших коротких щедривок. Порадуй своих близких, выучив одну из лучших коротких украинских щедривок. Украинцы издавна чтили свои традиции, поэтому щедривки до сих пор пользуются популярностью. На старый новый год дети и молодые люди ходят по домам с хвалебными щедровальными песнями. В старые времена, щедровали и дети, и взрослые, чаще незамужние девушки и неженатые парни. В украинский щедривках они желали хозяевам дома крепкого здоровья, благополучия и хорошего урожая в новом году.

Украинский фольклор богатый на календарно - обрядовую поэзию, а щедривки в ней занимают одно из главных мест. Мы выбрали для вас 10 лучших коротких украинских щедривок, которые помогут вам вернуться в детство и возродить традицию щедрования на старый новый год. Короткие украинские щедривки. Щедрик - ведрик, дайте вареник, грудочку кашки, кільце ковбаски. А як каші не дасте, візьму вола за ріжок, поведу на торжок, куплю собі пиріжок. Дайте коляду, бо вам хату завалю. Дайте книш, бо напущу вам в хату миш. Дайте пиріг, бо потягну хату за ріг. А я знаю, що пан дома, щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір. Сидить собі кінець стола. А на ньому шуба люба. А в тій шубі калиточка, а в тій шубі калиточка, в тій калитці сім червінців, в тій калитці сім червінців, усім дітям — по червінцю. Ой, в полі, в полі там господь ходить. Там господь ходить, та жито сіє, посіяв жито, сіє пшеницю, діва марія їсти носила. Ой роди, боже, жито, пшеницю, жито, пшеницю, всяку пашницю, а в полі зерно, а в хаті добро. На щастя, на здоров я, на нове літо. Роди, боже, жито й пшеницю й всяку пашницю. Та будьте здорові і з новим роком і з василем. Добрий вечір, господарю. Винесь же нам ковбас пару.

Ой походи коло пічки, пошукай нам перепічки. Ой походи коло кваски, пошукай же нам ковбаски. Винесь сала, не скупися, щоб твій ячмінь уродився. Щоб нажали сто кіп жита, щоб сім’я була вся сита, щоб скотина водилася, щоб пшениця родилася, щоб горілку випивали, щедрувальників частували. Щебетушка щебетала, під віконцем припадала. — ой устань, устань пан господар. Засвіти свічу восковую, побуди челядь молодую. Нехай походить по дворочку, як бджілочка по медочку.

Ой слухай, козо, де труби гудуть, там млинці печуть, то і нам дадуть. Хазяїн іде, пожиток несе, перший пожиток - мірочка гречки, другий пожиток - мірочка жита, третій пожиток - решето вівса, та й щедрівка вся. За ці щедрівки - кружальце ковбаски, а з цієї мови будьте здорові. Щедрик - ведрик, дайте вареник, грудочку кашки, кільце ковбаски, а ще й вареничку, а ще й паляничку, а ще й на дохід паляницю і хліб, решето вівса, а зверху ковбаса. Післала нас мати в село щедрувати, а батько сварився, щоб я не барилась. А мати казала, щоб ви дали сала. Виносьте книш, бо пущу в хату миш. Виносьте ковбасу, бо хату рознесу.

Дайте ще й кишку - з’їм у затишку.

Дайте, дядьку, п’ятака, а ви, тітко, гроші, та й будьте хороші. Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на весь вечір. Прилетіла щедрівочка, сіла собі край оконця. вийди, вийди, господарю, подивися на кошару.

Там корови отелились, два бичечки народились. Вони гарні й прехороші, як виростуть, будуть гроші. Щедрий вечір всім нам, щаслива година, породила діва предвічного сина. Щедрий вечір на землі. Не в пишний палатах бога породила, а в біднім вертепі господа повила.