підручник карантин рослин

підручник карантин рослин

Умов та принципів його складання. Аналіз фітосанітарного моніторингу, системи спостережень і контролю поширення, інтенсивності розвитку шкідливих організмів, умов виділення буферної зони. Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже.

Умови та принципи його складання 2. Фітосанітарний моніторинг 3. Умови та принципи його складання. взагалі не зустрічаються в межах держави або зустрічаються обмежено на частини території країни, але подальше їх поширення має бути відвернене; - вимагають особливих заходів по боротьбі з ними. Догляду продукції, що завозиться, в пограничних пунктах, обстеження пограничних районів, заборони або обмеження ввезення або транзиту продукції, з якою можуть бути завезені. Надалі еозр в 1970 г уточнила ці критерії стосовно країн - членів еозр. У тексті міжнародної конвенції по захисту рослин, прийнятому в 1997 г на 29 сесій конференції фао, дано наступне визначення. Робоча група еозр за фітосанітарним законодавством розробила списки і вирішила. Завезення цих шкідливих організмів в регіон має бути повністю виключений і усі країни повинні погодитися включити ці види у свої національні переліки. Сучасний інтегрований захист рослин передбачає управління популяціями шкідливих організмів у межах конкретних агробіоценозів за допомогою застосування оптимальної для конкретних умов системи заходів з метою оптимізації фітосанітарного стану посівів. Головною передумовою інтегрованого захисту рослин є фітосанітарний моніторинг і прогноз шкідливих організмів, який повинен представляти собою систему збору, накопичення, аналізу і використання фітосанітарної інформації з метою цілеспрямованого і оптимального проведення заходів захисту рослин. Фітосанітарний моніторинг - це система спостережень і контролю поширення, щільності, інтенсивності розвитку та шкідливості шкідливих організмів. Головна мета фітосанітарного моніторингу, як і будь - якої програми спостережень, - отримати необхідну інформацію для складання прогнозів і сигналізації розвитку шкідливих організмів та прийняття рішення по проведенню захисних заходів. У міру збагачення знань і уявлень про шкідливі організми, цикли їх розвитку, шкідливі фази та характер пошкоджень відбувалось удосконалення методів їх виявлення та обліку, а також почали застосовувати для цього різні пристрої і прилади. Отже, існуючі методи виявлення та обліку шкідників і хвороб можна розділити на візуальні й приладні. Візуальні методи засновані на безпосередньому огляді та підрахунках шкідників і пошкоджених ними органів рослин, інтенсивності ураження їх хворобами. За технікою виконання вони можуть бути маршрутними або детальними, а залежно від того, які органи рослини пошкоджує шкідник чи уражує хвороба, діляться на обліки в ґрунті, на його поверхні, на рослинах чи всередині окремих їх органів (стеблах, листках, квітках, плодах). Маршрутні обстеження в основному застосовують для візуального виявлення заселеності поля тим чи іншим шкідником, ураженості рослин хворобами або встановлення їх територіального чи стаціального розміщення. ііри цьому на полі або іншому угідді не завжди підраховують кількість шкідників та уражених хворобою рослин, а відмічають тільки їх наявність. Маршрутні обстеження проводять не менше як на 10% площі, де окомірно встановлюють щільність шкідників і ураженість рослин хворобами. Під час детального обліку визначають щільність шкідника і ступінь пошкодженості ним рослин, кількість рослин, уражених хворобою, та інтенсивність її розвитку, доцільність і методи тих чи інших заходів захисту.

Детальні обліки спеціалісти пунктів сигналізації та прогнозів проводять на пробних площах вибраних для цього полів систематично протягом вегетації рослин не менше, як через кожні 10 днів. Стежать за фенологією шкідників, сезонною динамікою їх щільності, ступенем ураження рослин хворобами та визначають строки появи шкідливих фаз і дають у господарства сигнали про доцільність проведення обстежень і захисних заходів на виробничих посівах. Залежно від місця поселення шкідника та пошкодження ним різних органів рослин, як і ураження їх хворобами, методи обліку вибирають різні. У ґрунті визначають щільність шкідників, що зимують або розвиваються в ньому і шкодять рослинам, живлячись корінням, стеблами та іншими органами (бурякові довгоносики, колорадський жук, личинки пластинчастовусих і хлібної жужелиць, дротяники, гусениці озимої, інших підгризаючих совок та ін. ), методом ґрунтових розкопок. Залежно від часу проведення розрізняють осінні, весняні (контрольні) й вегетаційні (періодичні) ґрунтові розкопки, а від глибини - мілкі (до 10 см), звичайні (до 45 - 50 см) та глибокі (на 65 см і глибше). На кожному полі по двох діагоналях або в шаховому порядку копають ями 50. 50 см і глибиною до 50 см при звичайних розкопках, а на полях, відведених під цукрові буряки, де переважає сірий буряковий довгоносик, - до 65 см. Кількість ям на кожному полі встановлюють залежно від його розміру.

При площі до 10 га копають 8, 11 - 50 га - 12, 51 - 100 га - 16 ям. Якщо площа перевищує 100 га, то на кожних наступних 50 га додатково копають 4 ями. Весняні контрольні розкопки проводять після відтавання ґрунту, коли він розсипається, з метою встановлення змін стану (смертності) шкідників за період зимівлі та їх щільності з методикою осінніх обстежень не менше, як на 10% площ, обстежених восени. Вегетаційні розкопки здійснюють у період вегетації сільськогосподарських культур для визначення щільності ґрунтових шкідників (дротяники, гусениці підгризаючих совок та ін. ) і пошкодженості ними рослин. Як правило, ці розкопки мілкі - до 20 см, облікові ями розміщують так, щоб рядок рослин знаходився в їх середині. Методом ґрунтових розкопок визначають також кількість шкідників, які зимують у ґрунті й пошкоджують кореневу систему багаторічних культур (хмільники, сади, виноградники) ураженість кореневої системи рослин хворобами (кореневі гнилі зернових, зернобобових культур і багаторічних трав, кила капусти та ін. ) визначають декілька разів протягом вегетації. Такий облік доцільніший у фазі сходів, колосіння злаків або бутонізації у зернобобових культур та в кінці молочної - на початку воскової стиглості зерна. Для цього на полі до 100 га в 10 місцях викопують рослини на 0, 5 м двох суміжних рядків, старанно відмивають корені від землі, оглядом виявляють і підраховують кількість рослин з різним ступенем ураження. На культурах широкорядної сівби викопують по 10 рослин залежно від площі поля у 10 - 50 місцях або відбирають по 20 рослин у 5 - 10 місцях. На поверхні ґрунту шкідників обліковують на полях, вільних від рослин, чи при незначній їх вегетативній масі (у фазі сходів), а також виявляють шкідників або збудників хвороб, які зимують у рослинних рештках. Восени цим методом встановлюють щільність клопів - черепашок на узліссях і в лісосмугах, личинок хлібних пильщиків та гусениць кукурудзяного стеблового метелика на полях після збирання врожаю, а навесні також кількість жуків бурякового, південного сірого і люцернового довгоносиків, мідляків і чорнишів та інших шкідників на сходах. Для цього на кожному обстежуваному полі вибирають облікові ділянки 50. Оглядом поверхні ґрунту та рослинних решток виявляють і підраховують шкідників. Щільність гризунів (миші й ховрахи) на посівах польових культур визначають оглядом ділянки розміром 0, 5 га на полях площею до 100 га і 1 га - на більших. Для цього уздовж або по діагоналі поля підраховують кількість колоній гризунів у смузі огляду 5 м на певну довжину.

Наявність у колоніях заселених нір встановлюють прикопуванням усіх отворів їх вдень і обліком відкритих наступного ранку.

За даними обліків числа прикопаних і відкритих отворів визначають відсоток жилих нір. На полях, де шкодить капустянка, восени в ями 50. 50 см закладають гній і зверху присипають землею. Через деякий час взимку гній виймають, перетрушують і підраховують виявлених в ньому личинок чи дорослих капустянок. Бурякових довгоносиків та інших великих жуків (люцерновий і чорний довгоносики, чорниші, жужелиці пластинчастовусі) іноді обліковують у ловильних канавках, їх викопують по краю поля після відтавання ґрунту глибиною 35 см із прямовисними або дещо похилими (дно ширше верхнього просвіту) стінками і розміщеними через 10 м на дні колодязями глибиною 20 см. Шкідників, що збираються в колодязях канавок, підраховують щоденно, до встановлення необхідних строків проведення хімічного захисту рослин. На просапних культурах (кукурудза, соняшник, буряки, картопля, овочеві та ін. ) на полі площею до 100 га оглядають 100 рослин - по 5 у 20 місцях або у двох суміжних рядках у 10 місцях. При більшій площі на кожних наступних 100 га додатково оглядають по 50 рослин, а при малій щільності шкідника чи слабкому ураженні рослин хворобою - до 200 рослин у 20 місцях. На культурах звичайної рядкової сівби (зернові колосові, кормові трави та ін. ) шкідників обліковують на рівновіддалених ділянках розміром 0, 25 кв. 50 см), розміщених по 2 - подібній лінії, діагоналях поля, у шаховому порядку чи на відрізках рядка 0, 5 м кожний. На полі площею до 100 га виділяють 16 облікових ділянок або відрізків рядка, на яких підраховують загальну та пошкоджену кількість рослин чи стебел, а також заселеність шкідниками. інтенсивність, або ступінь ураження рослин, - якісний показник хвороби, її визначають за площею ураженої поверхні органів, інтенсивністю інших ознак захворювання. Для оцінки ступеня проявлення хвороби використовують окомірні умовні шкали, специфічні для ряду захворювань, з відповідною кількістю балів або визначають процент поверхні ураженої тканини (органа) облікової рослини. Під час обліку шкідників і хвороб у вогнищах (коренева бурякова попелиця, снігова плісень, офіобольозна коренева гниль тощо) визначають їх площу.

Процент загибелі рослин на полі обчислюють як середнє арифметичне з процента загибелі по всіх пробних ділянках. Методи обліку прихованих шкідників і хвороб залежать від характеру і місця пошкодження рослин. Для встановлення щільності внутрішньо стеблових шкідників злакових культур (личинки стеблових блішок, гессенська, шведська, пшенична та інші мухи, хлібні пильщики тощо) на облікових ділянках чи відрізках рядка відбирають зразки рослин і відгинають у них піхви листків, де розвиваються личинки гессенської мухи, а потім розтинають стебло уздовж. Пошкоджені стебла та шкідників у них підраховують і встановлюють середню щільність по видах і пошкодженість рослин. Пошкодження зернобобових культур плодопошкоджуючими комахами - гороховим та іншими зерноїдами, плодожеркою гороховою, вогнівкою тощо - та їх щільність визначають перед збиранням врожаю по відібраних у різних місцях поля 400 бобах, розлущуючи їх. Розтинають 2000 зернин із цих же бобів і встановлюють пошкодженість зерноїдами. У багаторічних насадженнях (сади, виноградники, кущові ягідні культури) для обліку шкідників і хвороб на рослинах та в окремих їх органах не завжди оглядають все дерево або кущ, а лише певну кількість бруньок, суцвіть, пагонів, листків, плодів. Так у саду оглядом 100 бруньок в період їх розпускання на кожному модельному дереві встановлюють заселеність попелицями, кліщами і пошкодженість довгоносиками, бруньковою листокруткою та ін. Ступінь ураження пагонів борошнистою росою, опіком чи молочним блиском визначають оглядом 100 молодих пагонів, а плямистість листя - 200 листків на кожному модельному дереві. Пошкодженість плодів шкідниками й хворобами встановлюють аналізом падалиці та 200 плодів з облікового дерева під час збирання врожаю. Кількість стовбурних шкідників (червиці в їдливої та пахучої, склівок, короїдів) підраховують у садах оглядом штамбів та скелетних гілок на модельних деревах і отворів з викидами червоточини або зрізуванням і розтином певної кількості пагонів (червиця в їдлива, плодожерка східна, склівка смородинна). Одержані дані про щільність шкідника чи ступінь ураження хворобою умовно відносять у цілому на дерево і вираховують середні показники. Приладні методи виявлення та обліку шкідників і хвороб сільськогосподарських рослин засновані на використанні різних пристроїв від найпростіших (типу ентомологічного сачка і ґрунтових пасток) до складних електронних приладів з підключенням мікрокомп ютерів. Ними можна ефективніше і значно швидше визначити заселеність угідь тим чи іншим шкідником та виявити ураженість рослин хворобами. Комах, що знаходяться в ґрунті й переміщуються по поверхні (бурякові довгоносики, жужелиці, чорниші, жуки ковалики та інші), обліковують за допомогою ґрунтових пасток (банки, склянки, циліндри); їх закопують так, щоб верхній край перебував на рівні ґрунту або дещо нижче.

Зверху над ними для захисту від дощу і перегрівання сонцем встановлюють на кілочках кришки так, щоб між ними і банками був просвіт 3 - 4 см. Кількість ґрунтових пасток на обліковому полі в середньому становить 10. Відновлених комах підраховують щоденно. Для виявлення й обліку комах на рослинах використовують ентомологічні сачки, які бувають роз ємні, складні, із змінними комахозбірниками та інші. Вони в основному складаються із закріпленого на палиці довжиною 1 м металевого обруча діаметром 30 см, на який пришивають мішок, зшитий з легкої тканини, глибиною близько 60 см, що закінчується сферичним дном, або конусоподібним краєм із змінним мішечком комахозбірника на кінці. Сачком виявляють значну кількість дрібних або рухливих комах на рослинах (бульбочкові та листкові довгоносики, земляні блішки, буряковий, люцерновий та інші клопи - сліпняки, цикадки, трипси, імаго злакових мух і пильщиків, попелиці та ін. Обстежувач, рухаючись по полю, змахує попереду себе сачком, ніби косою, з кутом захвату 90°, проводячи краєм обруча по рослинах. Після 10 змахів він аналізує видовий склад шкідників на місці або висипає їх у морилку і аналізує у лабораторії. Для обліку дрібних стрибаючих комах (цикадки, блішки) на низькорослих рослинах використовують ящик петлюка. За формою він нагадує зрізану піраміду без дна і верху, виготовлену із фанери або іншого матеріалу, на внутрішній поверхні стінок якої закріплено шар вати. Розмір ящика вибирають такий, щоб облікова площа становила 0, 1 - 0, 25 кв. Наприклад, розмір бічної стінки знизу 316 мм, зверху 800, висота - 350 мм (основа 0, 1 кв. Під час обліку обстежувач рухається проти сонця і в потрібних місцях швидко встановлює ящик меншим отвором на рядок рослин, з яких сполохують блішок. Вони потрапляють на стінки ящика і заплутуються на ваті, де їх легко вибрати пінцетом або ексгаустером і підрахувати. Ексгаустером можна знімати і підраховувати дрібних комах (попелиць, трипсів) безпосередньо з рослин або з проб, взятих іншими методами. Значна кількість приладів і пристроїв для виявлення і обліку шкідників зроблена із врахуванням реакції останніх на різні подразнення (колір або світло, температуру, запах та ін. Так, попелиці добре реагують на жовтий колір, тому для їх обліку використовують жовті водяні пастки. Для цього в полі на підставках виставляють чашки меріке, петрі, блюдця чи інші плоскі посудини, пофарбовані у жовтий колір і наповнені водою. Обліковують зловлених у пастки комах щоденно. Враховуючи, що для нічних комах принадна дія світла, для їх обліку використовують світлопастки різних конструкцій. Основні їх частини - джерело випромінювання світла, каркас та пристрої для збирання і фіксації або вбивання комах. З урахуванням фото - або термотаксисів для автоматизації вибирання й обліку шкідників із рослинних чи ґрунтових проб використовують еклектори різних конструкцій. Вони складаються із затемненої ємності, в яку вкладають досліджувану пробу рослин, і отвору, в який вмонтовано скляний комахозбірник. Наявні в пробі комахи чи інші шкідники в темному еклекторі залишають його, рухаються у напрямі отвору, через який проникає світло, і потрапляють у комахозбірник, де їх вибирають і підраховують. Здатність комах принаджуватись на запах природних чи хімічних речовин використовують для їх відловлювання в різні пастки й обліку.

Розрізняють принади (атрактанти) харчові, коли комахи прилітають для додаткового живлення, й статеві, або феромони, коли особини протилежної статі відшукують за запахом свою пару.

Найбільше застосовують харчові принади для виявлення і спостереження за динамікою та інтенсивністю льоту метеликів совок, лучного метелика, горохової плодожерки та інших у ловильних коритцях 40. Феромонні пастки, почали застосовувати в багатьох країнах протягом останніх десятиріч, відтоді як було встановлено хімічну структуру атрактантів самок багатьох шкідників. Оглядають пастки й підраховують відловлених комах щоденно або один раз на 3 - 5 днів, знімаючи ланцетом комах з клеєвої поверхні. Строк використання однієї капсули з феромоном залежно від умов погоди та виду шкідника - 20 - 30 днів. Для визначення напрямів міграції комах, їх щільності в повітрі розроблене і може використовуватись модифіковане радарне обладнання. Як показали дослідження, проведені в англії, за допомогою радарів окремі великі види комах можна визначити на відстані 1, 5 км, а їх скупчення - до 72 км, а такі дрібні, як попелиці, - на відстані 207 м. При вдосконаленні цього методу в майбутньому використання радарів дасть можливість виявляти шкідників на великих площах, ідентифікувати і визначати їх чисельність без відловлювання. Для швидкого виявлення заселення і пошкодження посівів шкідниками чи ураження їх хворобами на великих площах в останні роки розроблені методи аеровізуальних обстежень, аеро - фотозйомки, а також розробляються методи використання для цього космічної зйомки із штучних супутників землі. Методами аеровізуального обстеження можна виявляти стан ураження рослин різними хворобами (іржа, борошниста роса, кореневі гнилі злаків, фітофтороз картоплі та інші) або заселення та пошкодження їх шкідниками (мишоподібні гризуни, хлібна жужелиця, дротяники та інші), а прямим підрахунком ознак життєдіяльності (викиди землі в колоніях гризунів, випадання рослин чи ступінь їх пригнічення від пошкодження) - їх щільність. Для аеровізуальних обстежень посівів у нашій країні рекомендовано використовувати вертольоти ми - 2 або ка - 26 при висоті польоту від 40 до 100 м і швидкості 50 - 80 кілометрів на годину.

Застосування аерофотозйомки для виявлення стану ураженості рослин хворобами та заселення різними шкідниками на значній площі можливе при багаторазовому обстеженні за період вегетації, іноді через сім - дванадцять днів. Зйомку ведуть з літаків ан - 2, іл - 14. Висота польоту - 800 - 2000 м у масштабі від 1. Наукові дослідження виявлення та ідентифікації шкідників і хвороб рослин за допомогою аерофотозйомки і розробка методів комп ютерної (з використанням еом) дешифровки знімків тривають, і незабаром їх почнуть впроваджувати у виробництво. Буферна зона - включає території, виділені з метою запобігання негативного впливу на заповідну зону господарської діяльності на прилеглих територіях; її режим визначається відповідно до вимог, встановлених для охоронних зон природних заповідників. Буферна зона - область, що знаходиться під офіційним контролем, у якій певний шкідник не поширений або розповсюджений на низькому рівні. У цій області вживаються фітосанітарні заходи, які запобігають поширенню шкідників. Виділення буферної зони є допоміжним засобом боротьби із зараженням рослин або запобігання зараженню. Умовою для виділення буферної зони може бути підвищена безпека зараження шкідником (наприклад, якщо на місцевості поширене технічне вирощування рослини, яка має високий ризик зараження тим чи іншим шкідником). Також умовою для виділення буферної зони може бути не допущення розповсюдження шкідника, якщо по сусідству є заражені території. Фитосанитарная оптимизация агроэкосистем плодовых и ягодных культур. Фітосанітарний стан та моніторинг шкідливих організмів в агроекосистемах. Видовий склад та характеристика шкідливих організмів рослин при вирощуванні томатів. Критерії застосування пестицидів, екологічна оцінка ризику їх використання та заходи безпеки. Надходження поживних речовин в рослини і їх винос з врожаєм сільськогосподарських культур. Ставлення рослин до умов живлення в різні періоди росту.

Фізіологічні основи визначення потреби в добривах. Складання системи добрив під культури в сівозміні. Аналіз комплексу захисних заходів з застосуванням біологічного методу боротьби з шкідниками. Загальна біологічна класифікація трихограми. Вивчення найпоширеніших шкідливих організмів, проти яких використовують трихограму.

Технологія розведення трихограми. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту картоплі від шкідливих організмів. План проведення заходів захисту картоплі від шкідливих організмів. Охорона навколишнього природного середовища при застосуванні пестицидів. Роль патогена, рослини - хазяїна та довкілля в розвитку епіфітотій. Особливо небезпечні та поширені хвороби рослин. Стадії розвитку епіфітотій та заходи боротьби по захисту рослин від інфекційних захворювань. Роль митного та фітосанітарного контролю. Характеристика сортів вівса, особливості його вирощування. Системи заходів захисту злаку від шкідливих організмів. Обґрунтування вибору пестицидів, розрахунок потреби у техніці. Забруднення пестицидами біосфери та їх негативний вплив на природу і людину.

Характеристика культури баклажан. Особливості біології шкідливих організмів. Сутність агротехнічного та селекційно - насінницького методів захисту рослин від шкідників. Технологія застосування хімічних та біологічних препаратів в посівах баклажанів. Як правило, такі організми заносяться в україну із - за кордону і виявляються шляхом проведення фітосанітарного контролю на митному кордоні. (у редакції закону від 19 січня 2006 р. До шкідливих організмів належать будь - який вид, штам або біотип рослин, тварин, патогенний агент, шкідливий для рослин чи продуктів рослинного походження, у тому числі комахи, кліщі, грибки, бактерії, віруси, нематоди та бур яни. № 310, зареєстрованого в міністерстві юстиції україни 24 травня 2007 р. При цьому фітосанітарними є будь - які заходи, включаючи усі нормативно - правові вимоги, фітосанітарні правила та процедури, що є обов язковими для виконання органами державної влади та особами. Огляд об єктів регулювання передбачає проведення інспектування, під час якого здійснюється відбір зразків для проведення фітосанітарної експертизи. Обстеженням є збір та реєстрація даних огляду, моніторингу та інших процедур, пов язаних з визначенням наявності або відсутності інспектування - візуальна перевірка об єктів регулювання для визначення наявності регульованих шкідливих організмів та відповідності фітосанітарним правилам. Нарешті, інспектування - це візуальна перевірка об єктів регулювання для визначення наявності регульованих шкідливих організмів та відповідності фітосанітарним правилам. Результати обстеження оформлюються актом. Висновок фітосанітарної експертизи надається за результатами аналізу щодо наявності шкідливих організмів протягом трьох днів із дня подання зразка об єкта регулювання на аналіз, а щодо саджанців, живців, квіткових цибулин, бульб - наступного дня. У разі проведення складного аналізу (мікологічного, бактеріологічного, вірусологічного, гельмінтологічного) висновок про результати фітосанітарної експертизи надається протягом 30 днів із дня подання зразка об єкта регулювання на аналіз. 1 переліку органів ліцензування, затвердженого постановою кабінету міністрів україни від 14 листопада 2000 р. № 1698, органом ліцензування визначено мінагрополітики україни. Пропозиції щодо надання ліцензій конкретним суб єктам виносить спеціальна ліцензійна комісія, що діє на підставі положення, затвердженого наказом мінагрополітики україни від 30 грудня 2004 р. Загальні засади процедури проведення фумігації (знезараження) встановлює відповідний порядок, затверджений постановою кабінету міністрів україни від 12 травня 2007 р. № 40, зареєстрована в міністерстві юстиції україни 2 квітня 2003 р. Правовою основою такого контролю є правила перевезення вантажів, які підлягають фітосанітарному контролю, затверджені наказом міністерства транспорту україни від 21 листопада 2000 р. № 644, зареєстровані в міністерстві юстиції україни 24 листопада 2000 р. № 414, зареєстровані у міністерстві юстиції україни 29 вересня 2005 р. Система державних фітосанітарних заходів з охорони країни від проникнення небезпечних шкідників, збудників хвороб, бур’янів та інших шкідливих організмів, відсутніх на її території, що становлять потенційну економічну загрозу рослинним ресурсам, а також заходів, спрямованих на своєчасне виявлення, локалізацію та ліквідацію вогнищ зараження. – це суверенне право країни запобігати завезенню, самост. Організмів на території, де вони відсутні. є важливою ланкою загальної системи захисту рослин. Через розширення торгових зв’язків між окремими країнами, скорочення часу на перевезення вантажів зростає небезпека завезення з посівним чи посадковим матеріалом або з сільгосп сировиною нових видів шкідників, збудників хвороб і бур’янів. Таким чином проникли в європу філоксера, кров’яна попелиця, колорадський жук, західний кукурудзяний жук (діабротика), фітофтороз картоплі й томатів, низка іржастих захворювань, повитиця, амброзія, пероноспороз тютюну та ін. З європи до америки завезені хлібний комарик, золотогузка, середземноморська плодова і гессенська мухи тощо. Заражену партію вантажу знезаражують, знищують або повертають назад. Під час обстеження виявляють вогнища зараження, визначають їхні межі та здійснюють заходи з локалізації чи ліквідації. Методи моніторингу і застосування захисних заходів від шкідливих організмів з урахуванням фітосанітарного стану, екологічної ситуації та економічної доцільності в агроценозах, міських ландшафтах і землях несільськогосподарського призначення. Мінімум 50 % обсягу освітньої програми має бути спрямовано на забезпечення загальних та спеціальних (фахових) компетентностей за спеціальністю, визначених стандартом вищої освіти. Здатність реалізувати свої права і обов’язки як члена суспільства, усвідомлювати цінності громадянського (вільного демократичного) суспільства та необхідність його сталого розвитку, верховенства права, прав і свобод людини і громадянина в україні. Здатність зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння історії та закономірностей розвитку предметної області, її місця у загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, техніки і технологій, використовувати різні види та форми рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя. Здатність проводити фітосанітарну діагностику хвороб рослин, комах, кліщів, нематод, гризунів та бур янів за сучасними принципами і методами. Здатність інспектувати об єкти регулювання з метою забезпечення дотримання ними фітосанітарних заходів у процесі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації, експорту, імпорту, транзиту продукції рослинного походження. Здатність виявляти, локалізувати і ліквідовувати регульовані шкідливі організми за результатами інспектування та фітосанітарної експертизи. Здатність оцінювати фітосанітарні ризики (біологічні, екологічні, економічні) внаслідок занесення чи поширення регульованих шкідливих організмів. Здатність здійснювати фітосанітарний моніторинг щодо виявлення, ідентифікації та визначення особливостей біології та екології шкідливих організмів в україні та відповідно до угод сот, сфз, європейських вимог. Здатність застосовувати агротехнічні, біологічні, організаційно - господарські методи для довгострокового регулювання розвитку та поширення шкідливих організмів до господарсько невідчутного рівня на основі прогнозу, економічних порогів шкідливості, ефективності дії корисних організмів, енергоощадних та природоохоронних технологій, які забезпечують надійний захист рослин і екологічну безпеку довкілля. Здатність організовувати роботи зі зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, спрямовані на адаптацію європейських вимог. Володіти знаннями, що сприяють розвитку загальної політичної культури та активності, формуванню національної гідності і патріотизму, соціалізації особистості, схильності до етичних цінностей. Коректно використовувати доцільні методи спостереження, опису, ідентифікації, класифікації, культивування об’єктів агробіоценозів та підтримання їх стабільності для збереження природного різноманіття. Уміти координувати, інтегрувати та удосконалювати організацію виробничих процесів під час проведення заходів із захисту рослин.