радянсько-німецький пакт про ненапад причини укладання його характеристика і значення

радянсько-німецький пакт про ненапад причини укладання його характеристика і значення

Західноукраїнські землі та радянсько - німецькі договори 1939 р. Пакт ріббентропа - молотова та таємний протокол до нього. Початок другої світової війни. Приєднання частини західноукраїнських земель у 1939 - 1940 р. Напередодні другої світової війни українська територія була поділена між чотирма державами. Більша її частина під назвою урср була союзною республікою у складі радянського союзу.

Східна галичина, західна волинь, закерзоння (лемківщина, підляшшя, холмщина) - у складі польщі, закарпаття - у складі чехословаччини (з березня 1939 р. Окуповане угорщиною), північна буковина, хотинщина (північна бессарабія) та південна бессарабія (придунайські землі) входили до складу румунії. Керівництво цих європейських країн сумнівалося у боєздатності знекровленої сталінськими чистками червоної армії. Тому делегації союзників складалися з чиновників невисокого рангу, позбавлених належних повноважень, й переговори йшли мляво. Звичайно, фюрер не збирався поступатися інтересами німеччини - апетити радянської сторони планувалося задовольнити за рахунок інших країн, а згодом, вигравши час, здійснити напад на срср. До москви прибув з над звичайними повноваженнями міністр закордонних справ німеччини й. З німецької сторони його підписав ріббентроп, з радянської - в. До договору додавався секретний таємний протокол, за яким розмежовувалися сфери територіальних інтересів обох держав у східній європі. В радянській сфері інтересів перебували естонія, латвія, фінляндія, бессарабія, у німецькій - литва. Стосовно ж польщі зазначалося, що срср зацікавлений у її білоруських та українських землях, а також у території люблінського й частини варшавського воєводств. Справу вирішили без них, суто келійно, сталін і його права рука - молотов. Ні на підписання договору, ні на розробку додаткового таємного протоколу названі кремлівські верховоди не мали жодних повноважень від державних чи політичних інстанцій. В юридичному плані протокол відображав наміри осіб, які його підписали. Через 7 днів після підписання пакту 1 вересня 1939 р. Гітлер напав на польщу.

Розпочалася друга світова війна. З вересня 1939 p англія і франція пов язані із жертвою агресії, польщею, договірними зобов язаннями, оголосили війну німеччині. Підписання секретного протоколу було не тільки імперським виявом зневаги до моральних критеріїв у політиці. Воно було прямим порушенням загальноприйнятих засад міжнародної політики, за якими не визнавалися прямі угоди за спиною третіх країн, особливо у питаннях, що стосувалися їх інтересів. У даному випадку мова йшла про інтереси польщі. Гітлерівські війська напали на північно - західну частину польщу.

Англія та франція оголосили війну агресору - розпочалася друга світова війна. Союзники не змогли (або не захотіли) надати польській державі реальної військової допомоги. Внаслідок відвертої переваги вермахту опір польського війська було швидко подолано. На окупованій території польщі було утворене польське генерал - губернаторство, що стало частиною німеччини. До цієї адміністративної одиниці увійшли й українські землі - лемківщина, підляшшя, холмщина. Гітлер нетерпляче очікував, коли радянський союз почне реалізовувати таємний протокол пакту.

9 вересня москва повідомила його, що готується до вступу в польщу.

Але спливали дні, а сталін все зволікав, чекаючи, доки президент польщі і. Мосцицький і члени польського уряду залишать державу, аби не виглядати в очах світової громадськості таким самим агресором, як його німецький колега. Лише отримавши інформацію (як з ясувалося, дещо передчасну) про від їзд польського керівництва до румунії, радянський уряд вранці 17 вересня вручив польському послу ноту, в якій повідомлялося, що червоній армії наказано перетнути державний кордон і взяти під захист життя та майно братів по крові - населення західноукраїнських та західнобілоруських земель. Воно, мовляв, опинилося у небезпеці внаслідок розпаду польської держави. Частини червоної армії під командуванням маршала с. Тимошенка перетнули радянсько - польський кордон і увійшли на територію південно - східної польщі (західної україни). Офіційно проголошувалося, що радянські війська прийшли, щоб запобігти фашистській окупації, на допомогу братам українцям та білорусам. Радянські війська майже не зустрічали опору.

У польській кампанії 1939 р. Український фронт втратив убитими 491 бійця. На зайнятій території польщі було захоплено у полон й вивезено до срср 230 тис. Військовополонених, у тому числі 15 тис. За цим договором, радянський кордон було відсунуто на схід, до бугу, відмовившись від загарбання корінних польських територій, москва прагнула відвести від себе звинувачення в агресії. Радянське керівництво претендувало тепер лише на західноукраїнські та західнобілоруські землі. В обмін на це сталін домігся переведення до радянської сфери впливу литви. Участь срср у четвертому розподілі польщі обґрунтовувалася відновленням історичної справедливості. і, справді, проблема возз єднання західноукраїнських та західнобілоруських земель не була надуманою й виникла задовго до того, як два диктатори почали перекроювати карту східної європи. Загарбувавши польську державу, гітлер і сталін поділили її між собою. Німеччині припали польські землі площею у 188 тис. Км, на яких проживало 23 млн. Осіб, до срср відійшло близько 200 тис. Км з населенням 12 млн. Осіб, з яких - 7 млн. На території східної галичини, західної волині радянська адміністрація провела вибори до народних зборів західної україни, які відбулися 26 - 28 жовтня 1939 р. Верховна рада срср 1 листопада 1939 р. Прийняла закон про включення західної україни до складу срср і возз єднання її з урср. Верховна рада урср ухвалила закон про прийняття західної україни до складу урср. На приєднаних територіях було створено 6 областей - львівську, станіславську (нині івано - франківська), волинську, тернопільську, рівненську, дрогобицьку (1959 р. Приєднана до львівської). У червні 1940 р за домовленістю про розмежування сфер впливу срср і німеччини, срср в ультимативній формі зажадав від румунії передачі йому території бессарабії та північної буковини. Військові частини київського і одеського військових округів, під командуванням генерала г. Радянський союз анексував частину румунської території до урср було приєднано північну буковину і хотинщину.

На цій території утворено чернівецьку область. Молдавська арср, що була в складі україни, ліквідована, натомість у серпні 1940 р. Створена молдавська рср на території центральної частини бессарабії. На території південної бессарабії (придунайські землі) утворена анкерманська область (а 7 грудня 1940 р. Перейменована в ізмаїльську область, з 1954 р. у складі одеської області). Власне, сам пакт загадки ніколи не становив. Його було опубліковано негайно після укладення. Таємницею залишався додатковий протокол, підписаний разом із пактом. Збірка мала назву нацистсько - радянські відносини, 1939 – 1941 і підводила читачів до висновку.

Найголовнішим доказом слід було вважати, на думку укладачів, додатковий протокол, уміщений у збірці. В ньому йшлося про розмежування територіальних сфер впливу між срср і німеччиною від балтійського моря до чорного, в тому числі й по території польщі. У відповідь на це у радянському союзі у лютому 1948 р. Було опубліковано офіційну історичну довідку фальсифікатори історії, яка показала, що для срср укладення пакту було вимушеним кроком. Для радянської історичної науки на нього було накладено табу.

Становище докорінно змінилося з настанням гласності. Текст протоколу у перекладі з німецької було надруковано у республіках прибалтики, зачитано на першому з’їзді народних депутатів срср. Литературная газета опублікувала опис радянсько - німецьких документів 1939 р. Що збереглися у фрн, а також фото - карти східної європи з позначеною лінією розмежування сфер впливу та підписами сталіна й гітлерівського міністра ріббентропа. Далі пішла справжня повінь матеріалів. Спадає пелена дипломатичної таємниці, що десятки років оповивала пакт. Плани гітлера були широко відомі. Гітлерівська мета звучала так. Завоювання життєвого простору для німецького народу панів. Спочатку гітлер розселяв німецький народ по європі. На той час в європі нараховувалося 80 мільйонів німців, але гітлер планував збільшити цей показник до 250 мільйонів за 100 років. Тоді зовнішня політика могла б бути визнана правильною. Гітлер казав, що політичне керівництво німецького рейху повинно спрямувати усі свої зусилля на придбання нової землі у європі. і цієї мети можна досягнути тільки шляхом війни. Та до завоювання великого простору, тобто території радянського союзу, підкреслював гітлер, треба остаточно порахуватися з францією. Зразу після встановлення нацистської влади в німеччині, уже в 1933 р політику срср було спрямовано на створення системи колективної безпеки – союзу європейських держав проти потенційного агресора. Ці зусилля увінчалися успіхом. Було укладено договори про взаємодопомогу срср з францією та чехословаччиною. Укладення пакту молотова - ріббентропа відбувалося таким чином. Сам ріббентроп запросив астахова, щоб запевнити. Ми дуже прихильно ставимося до москви… 12 серпня молотов повідомив берлін, що радянський уряд готовий розпочати переговори з німеччиною. 15 серпня посол шуленбург з’явився до молотова з текстом довжелезного звернення ріббентропа до радянського уряду.

У тексті ріббентроп без зайвих слів визнав, що раніше відносини двох країн були ворожими, а далі він розказував про те, що не існує ніяких загроз загарбання радянського союзу німеччиною. Деякий час молотов висловлювався проти поспіху.

Ріббентроп наполягав на своєму приїзді до москви 20 - 21 серпня. Берлін наполягав на терміновому завершенні переговорів, тому що наближалася запланована дата нападу на польщу, і гітлеру потрібно було домогтися нейтралітету з срср. 20 серпня гітлер звернувся до сталіна з особистим посланням, у якому він висловлював бажання підписати мирний договір найближчим часом. 23 серпня у москві відбулися переговори ріббентропа з сталіним і молотовим. Пакт укладався на 10 років із автоматичним продовженням на п’ять років, якщо жодна із сторін завчасно його не денонсує. Сталінська дружба з гітлером завдала величезної шкоди радянському народові в умовах, коли початок війни в європі означав наближення фашистського нападу на срср. У результаті підготування і часткового здійснення німеччиною агресивних планів по завоювання світового панування при попуску з боку англії і франції, продемонстрованому в мюнхені. Я вирішила вибрати дану тему для мого реферату, тому що мені було цікаво дізнатися правду про радянську зовнішню політику, ким і чим вона визначалася, як впливала на положення радянського союзу в міжнародній ситуації. У наші дні можна по - новому глянути на різні сторони зовнішньої політики срср, її зв язок із внутрішньою політикою, дати на основі дослідження раніше закритих документів оцінки і висновки, що дозволяють відновити реальну картину того що діялось. У перші роки так називаного мирного існування срср боровся за встановлення більш - менш прийнятних дипломатичних відносин із капіталістичними країнами. Протягом 20 - их і 30 - их років зовнішній торгівлі придавалось не тільки економічне, але і політичне значення. У 30 - их роках радянський уряд активно розвивав відношення з фашистською німеччиною, що переростили в активну діяльність по організації колективного опору агресивним фашистським державам. ідея створення системи колективної безпеки і практичної роботи радянської дипломатії одержали високу оцінку і визнання прогресивної світової громадськості. Вступ у лігу націй у 1934 р висновок союзних договорів із францією і чехословаччиною в 1935 р призови і конкретні акції в підтримку однієї з держав, що піддалися агресії, - ефіопії, дипломатична й інша помічь законному республіканському уряду іспанії в період італо - німецької інтервенції. Готовність зробити військову поміч за договором чехословаччини проти фашистської німеччини в 1938 р нарешті, щире прагнення виробити спільні міри опори агресії напередодні другої світової війни - така стисла летопись послідовної боротьби радянського союзу за світ і безпеку.

Жодний народ, навіть німецький, не відчував нічого схожого на та наснагу, що у 1941 р. Охопила всі народи європи. Усього лише двадцять років пройшло з часу першої катастрофи в європі, і ще ніхто не забував перенесених страждань і жертв. Усі прийняли війну як удар долі. Навіть оголошення війни західними державами не змогло поколебати у німецькому народі віру в гітлера. Він був занадто сильно одурманений брехливою пропагандою, щоб могли тверезо оцінити що відбувається. Гітлер хотів війни, і це є документально підтвердженим фактом. Але він не домігся б так легко цієї цілі, якби не знайшов необхідних союзників і супротивників в особі радянського союзу, польщі й англії. Вирішальне значення мала позиція срср. У даній роботі я спробую освітити основні аспекти відношень срср із значними світовими державами і чинникі, що впливають на цю політику, внутрішнє положення срср, що визначає взаємовідносини з іншими країнами перед вступом нашої країни в другу світову війну.

У середині 30 - х років радянська держава демонструвала своє миролюбство і зацікавленість у мирному співіснуванні з капіталістичними країнами. Проте ці роки набирали, що сили в, терористичних методах керівництва у внутрішньополітичному житті радянського союзу, знаходили висвітлення й у його міжнародній політиці. У принциповому плані це виражалося, насамперед, у тому, що радянське керівництво давало односторонню оцінку розставлення і співвідношення політичних сил у світі. На міжнародне положення країни продовжувала робити катастрофічний вплив лавина масових репресій, завалених сталінським керівництвом на партійні і військові кадри, дипломатів, на діячів науки і мистецтва. У кризові для європейської політики дні сталінська машина терору продовжувала функціонувати в срср. Аналітичний апарат дипломатичних, військових і розвідувальних служб усіх країн пильно стежило за безпрецедентними подіями в срср і прикидав потенціал і тривкість країни. Серйозними хибами страждала політико - виховна робота в армії. Не було тверезої оцінки сил червоної армії. У передвоєнні роки в суспільно - політичному і духовному житті країни затвердилося повне панування ідеологічної і політико - виховної діяльності партії. Установився ідеологічний диктант, що засновується усе більш і більш на особистих поглядах сталіна. 30 - ті роки були відзначені гострою кризою в міждержавних відношеннях. Завязався заплутаний клубок глобальних протиріч, що, зрештою, штовхнули людство у вогнище нової світової війни. Перша на її шлях стала японія. Японія почала війну проти китаю, ліга націй виявилась недієздатної зупинити агресора й обмежилася напрямком у манчжурию комісії литтона. Зрозумівши, що ліга націй не має реальних важелів для припинення агресії, італійський диктатор. Муссолини 2 травня 1935 р. Почав війну проти абіссінії (ефіопії). Німеччина за допомогою срср приступила до переозброєння ще в 1922 р. Після підписання між двома країнами сепаратного договору в рапалло. через три роки після приходу до влади націонал - соціалістів - німці окупували демілітаризовану рейнську зону.

На далекому сході усе більш агресивною ставала політика японії. Хоча погроза війни, що насувається, для срср виходила з заходу, бойові дії передодня нової світової війни вперше розгорнулися на його східних межах. Японія спробувала захопити ряд важливих стратегічних пунктів срср на далекому сході. Радянські війська на початку серпня 1938 р. Розгромили японські частини, що вторлись, і викинули їх із радянської території, і 11 серпня 1938 р. Японія була змушена укласти угоду з радянським союзом про ліквідацію конфлікту.

Проте японія на цьому не заспокоїлася. Ця політика поряд з існуванням військової спілки між японією і німеччиною створювала для срср пряму погрозу війни на два фронти. Японські імперіалісти, сп янілі антирадянськими прагненнями, навіть брали на себе ініціативу в розв язанні війни проти срср. Але значний урок, преподанний їм червоною армією в хасану і на халхін - голе, декілька протверезив загарбників. Японія почала військові дії в районі ріки халхін - гол. З радянських і монгольських військ, зосереджених у халхін - гола, була створена перша армійська група під командуванням г. Радянські і монгольські війська 20 серпня 1939 р. Перейшли в наступ і через три дні оточили основні сили японської армії. Озлоблені бої продовжувалися 129 днів. 16 вересня на прохання японії бойові дії були припинені. Події в ріки халхін - гол мали важливе військово - політичне значення. Вони запобігли спроби створення осередку війни на далекосхідних межах срср. Проте небезпека війни в цьому районі зберігалася. Навколо цього питання розгорнулася гостра політична боротьба. Висновку договору перешкоджали найбільше авантюристичні елементи в японському уряді і військовому командуванні, тісно пов язані з гітлерівською німеччиною. Натискали на японії і значним представникам правлячих кіл сша, що ринулися до погіршення японо - радянських відношень. Німецький уряд також намагався утримати японію від заключення договору з радянським союзом. Під час перебування японського міністра закордонних справ мацуока в берліні риббентроп завіряв свого колегу, що війна проти срср закінчиться легкою і швидкою перемогою. « на сході, - казав він, - німеччина тримає війська, що у будь - який час готові виступити проти росії, і якщо росія займе позицію ворожу німеччини, то фюрер розіб є росію. У відповідь мацуока заявив риббентропу.

На оберненому шляху з берліна в токіо мацуока затримався в москві, давши від імені свого уряду згоду на висновок радянсько - японського договору про нейтралітет. Японський уряд розглядав цей договір як засіб, що дає можливість вибрати найбільше зручний момент для нападу на срср. Воно вважало, що радянський союз, покладаючись на договір, відведе свої війська з далекого сходу, що забезпечить японії успіх віроломного нападу.

Підступні задуми японських правителів не були секретом для срср. Але радянський уряд, на відміну від японського, щиро ринувся до світу на далекому сході. Договір давав можливість уникнути одночасного нападу німеччини і японії. Подальший розвиток подій залежав від реальної обстановки, та опору радянського союзу гітлерівській німеччині. Радянсько - японський договір про нейтралітет був підписаний 13 квітня 1941 р. Заключення цього договору явилося великою несподіванкою для німеччини. Риббентроп дав указівку німецькому послу в токіо зажадати пояснень від японського уряду.

Японський уряд відповів берліну, що він залишиться вірним своїм зобов язанням по союзних договорах із німеччиною. Радянсько - японський договір зустріли в правлячих колах сша вкрай недоброзичливо. Надії цих кіл на те, що їм удасться здійснити свої плани у відношенні срср і японії шляхом провокування війни між ними, валилися. Завдяки зусиллям радянського союзу починали поступово укладатися договори для утворення майбутньої антифашистської коаліції у випадку нападу німеччини на срср. У їхньому виникненні і розвитку величезну роль зіграла радянська зовнішня політика. Завдяки договорові радянський союз виграв час для підготування до оборони. Значення договору позначилося й у тому, що він ускладнив об єднання, що намічалося, двох ворогуючих імперіалістичних коаліцій для спільного походу проти срср. За наказом із берліна німецька агентура фабрикувала в західних країнах вигадані зведення про великі військові готування радянського союзу і підсувала їх багатьом інформаційним агентствам і реакційним газетам. У такому неймовірно роздутому виді ця патентована неправда потрапляла на сторінки американських газет. Німецька ж преса в цей час ханжески ремствувала на те, що тривожні повідомлення, що надходять із усіх кінців світу, затьмарюють радянсько - німецькі відношення. Заходом було прийняте рішення не починати що до гітлера силових методів, що дало б йому привід почати війну, а піти йому на поступки, тим більше, що гітлер щораз заявляв, що після задоволення чергової його вимоги він більше ні на що не буде претендувати. Такою жертвою гітлера стала чехословаччина. Англія і франція змусили чехословацького президента э. Бенеша погодитися на передачу німеччини судетской області чср і 30 вересня 1938 р. Підписали в мюнхені з гітлером і муссолини пакт про поділ чехословаччини. Гітлер окупував залишки чехословаччини. У той же день проголосила свою повну державну незалежність закарпатська україна, але з дозволу гітлера вона була окупована угорщиною. Ні захід, ні срср не відреагували на відторгнення на користь гітлера від литви мемеля (клайпеди) 22 березня 1939 р. Сталін на той час уже схилився до угоди з гітлером на принципах розподілу сфер впливу в європі і, зірвавши переговори з англією і францією (травень - серпень 1939 р. ), уклав із ним 23 серпня 1939 р. Радянський союз був сповнений рішучості внести істотний внесок у справу запобігання німецької агресії проти чехословаччини. Але британське і французьке уряди натискали на чехословаччину, щоб змусити її капітулювати перед німеччиною. 22 вересня чемберлен прибув у бад - годесберг для нової зустрічі з гітлером. Британський прем єр повідомив нацистському фюреру, що йому вдалося домогтися згоди на передачу німеччині судетской області не тільки від власного, але також від французького і чехословатского уряду.

Бачучи готовність англії і франції йти на поступки, гітлер посилив свої вимоги, із тим, щоб зробити ще один крок вперед у справі ліквідації чехословатської держави. Він в ультимативній формі зажадав, щоб передача німеччини судетской області була почата негайно, як от 26 вересня. Водночас тепер він рішуче наполягав і на передачі польщі й угорщині деяких районів чехословаччини, де більшість населення складали поляки й угорці. Нарешті, він заявив, що більше немає умов для існування чехословацької держави. У випадку відхилення його вимог гітлер загрожував війною. Чемберлен, за його словами, виявився від цих нових вимог у стані шоку.

Але він усе ж завірив фашистського канцлера, що зробить усе можливе для забезпечення їхнього виконання. 29 - 30 вересня в мюнхені відбулася конференція великобританії, франції, німеччини й італії, що завершилася угодою чотирьох держав про відторгнення від чехословаччини і приєднання до рейха широкої смуги території уздовж усієї германо - чехословацької межі. У результаті мюнхенської угоди чехословаччина загубила значну частину своєї території і населення, у тому числі винятково важливі в економічному відношенні райони. При висновку мюнхенської угоди правляче коло великобританії і франції надавали особливе значення його антирадянській заготренності. Про це свідчать багато ставші с тих пір надбанням гласності секретні дипломатичні документи. Французький посол у москві р. Лорд лотиан, призначений незабаром британським послом у сша, відзначав, що після мюнхена політичне коло лондона, як і інших європейських столиць, «думали, що після захоплення чехословаччини гітлер. Тому вона була незаконною і радянській уряд ніколи не визнавав її. Воно також докорінно змінювала все положення в центральної європі. Захопивши австрію, а потім частину чехословаччини, німеччина серйозно зміцнила свої позиції. Незважаючи на провал мюнхенської угоди і змушений вступ у війну з німеччиною, політика англо - французького блока і його сполучених штатів, що підтримували, америка носила різко антирадянський характер. Німеччина приступила до війни проти польщі, що і дала початок другій світовій війні. У міжнародних відношеннях утворився складний вузол протиріч. Країни демократії (англія, франція, сша) - срср - країни фашистського блока(німеччина, італія, японія). Чимала частка відповідальності передвоєнної політичної кризи лягає на правлячі кола англії і франції. Та обережність, а те і просто недовіра до зовнішньополітичного курсу срср, що демонстрували уряди великобританії, франції, сша й інших країн, визивалися багатьма причинами. Але одна з них, безсумовно, була викликана внутрішньополітичним положенням срср. У правлячих колах заходу відчувався страх перед непередбаченими рішеннями радянського керівництва в зовнішній політику і перед терористичним режимом, установленим сталіним у середині країни. Важко піти від висновка, що саме в цей складний момент радянських керівників покинуло також почуття реалізму і витримки. Певне, до даної позиції сталіна і його оточення цілком застосовні слова а. Радянське керівництво не могло не знати, що мюнхенський договір - не останній зовнішньополітичний крок західних держав. Воно було інформавоно про глобальні плани гітлера. Роблячи в реалізації своїх агресивних задумів основну ставку на військову силу, гітлер надавав велике значення і дипломатичним засобам. На зовнішньополітичний апарат фашистського рейха була покладена задача запобігання можливості об єднання проти німецької агресії срср, франції і великобританії. У значної частини британських правлячих кіл ці запевняння нацистського керівництва викликали довіру і знаходили підтримку.

Вони були схильні розглядати німеччину як союзника. Проте німеччина лише приховувала їхні справжні наміри. Настільки ж короткозорою, як і британська, виявилася політика франції. Правляче коло в сша розраховувало на те, що сша лише виграють від сутички інших країн, а агресивний курс німеччини і її союзників допоможе стримуванню комунізму в європі й азії. У умовах зростаючої військової погрози радянський союз 17 квітня 1939 р. Під тиском суспільної думки англія і франція змушені були піти на переговори. Проте переговори зайшли в безвихідь. Срср запропонував англії і франції військову конвенцію, що передбачає спільні дії збройних сил трьох держав у випадку агресії. Правляче коло англії і франції не окликнулися на цю пропозицію. Над срср нависнула погроза зовнішньополітичної ізоляції. З приходом до влади в англії кабінету черчеля й особливо після розгрому франції німеччиною положення стало помалу поліпшуватися. Поступово зміцнилося переконання, що антирадянський курс рівносильний розколу потенційних антигитлеровских сил і лише допомагає гітлерові ізолювати своїх супротивників один від другого. Декілька змінився і характер американо - радянських відношень. Уряд сша йшов на це повільно і непоступово. Проте, відношення між радянським союзом і сполученими штатами америки поступово поліпшувалися. Тим самим уряд рузвельта відмовився від антирадянського заходу, уведеного під час радянсько - фінляндського конфлікту.

Американський уряд і в квітні англійській повідомили радянському уряду, що німеччина готується напасти на срср. Сталін не порахувався з цими попередженнями, розцінивши їх як провокацію, маючі ціллю викликати радянсько - німецьку війну.

Уряди сша й англії не залишалися, глухі до повідомлень, що розповсюджувались німецько - фашистською агентурою. Антирадянська обмова знаходила тут благодатний грунт. Правляче коло сша й англії були вкрай зацікавлені в тому, щоб утягнути срср у конфлікт із німеччиною, тому що вони бачили в цьому порятунок для себе.

Виходячи зі своїх власних інтересів, уряди сша й англії вирішили попередити радянський союз про можливий напад на нього німеччини. Попередження урядів сша й англії зовсім не означали, що вони піклувалися про безпеку срср. Навіть напередодні нападу німеччини на срср ці уряди намагалися вести подвійну гру.

Вони хотіли переконати радянський союз у своєму дружньому до нього розташуванні й у той же час не лишали думки про розтрощення радянської соціалістичної держави. Радянський уряд робив у літку 1939 р. Усе можливе, щоб домовитися з англією і францією з метою запобігання німецької агресії, зберігання світу.

На жаль, ці зусилля не увінчалися успіхом. У серпні 1939 року німеччина завершила підготування до війни в європі. Договір обіцяв радянському союзу не тільки світ, але і розширення західних меж. Срср фактично продовжувала залишатися в положенні міжнародної ізоляції, у якому він виявився в результаті мюнхенського договору.

Радянсько - німецькі переговори почалися 15 серпня 1939 р. У москві зустріччю з молотовим посла шуленбурга. Першим результатом їх явилося підписання торгової угоди між німеччиною і срср. Разом із договором був підписаний і секретний додатковий протокол. Він не обговорювався ні в політбюро, ні у верховній раді срср, ні в уряді. Найважливіше значення в цьому проекті мав постскриптум, у якому говорився таке.

«дійсний пакт дійсний лише при одночасному підписанні особливого протоколу по пунктах зацікавленості договірних сторін в області зовнішньої політики. Відразу ж, після того як договір був підписаний, припинилася антифашистська кампанія в радянській пресі. Проводячи політику нейтралітету, радянський союз точно виконував укладені їм із німеччиною угоди. Радянський уряд всемерно намагався уникати терть із німеччиною і старанно стежило за тим, щоб не дати їй якогось привода до порушення радянсько - німецьких угод. Такими принципами керувалися не тільки дипломатичні, військові, господарські й інші радянські відомства, що відповідали за стан відношень із німеччиною, але також преса і радіо. Всім давно було відомо про неприязні стосунки між берліном і москвою. Ніхто не чекав якогось зближення між радянським союзом і фашистською німеччиною. Адже гітлср завжди називав більшовизм своїм ворогом номер один. Навіть у правлячих колах західних держав, які одержували не тільки відкриту, а й таємну інформацію, не могли повірити в реаль­ність укладення договору між срср і німеччиною. Французький прем єр - міністр е.

Даладьє, якого в ніч з 23 на 24 серпня розбудив теле­фонним дзвінком міністр закордонних справ ж. Однак наступ­ного ранку вже надійшли підтверджувальні комюніке з берліна й москви. Пакт справді було підписано. Реакція громадськості різних країн на пакт у перші дні після його укладення була неоднаковою. В англії він викликав гірке розчаруван­ня, у франції - розгубленість, в німеччині - незвичайне полегшення. Серед німців одні сподівалися, що небезпека війни для них минула, оскільки не буде укладено спрямованого проти німеччини англо - франко - радянського союзу, інші, навпаки, вважали, що пакт врятував ні­меччину від можливості ведення війни на два фронти й вона тепер зможе швидко розв язати свої суперечності з польщею. Ставлення радянських людей до підписання договору було неод­нозначним. Безумовно, вони довіряли уряду і тому схвалювали його дії. Разом з тим радянські люди, особливо ті, хто допомагав республіканській іспанії у боротьбі з фашизмом, не могли збагнути потребу укладення такого договору і, зрозуміло, відчували зніяковіння перед нашими однодумцями в інших країнах, які бачили в радянському союзі головну надію в боротьбі з світовою реакцією. Якщо укладення договору виправдовувалося необхідністю уникну­ти війни, а її ніхто не хотів, то підписання 28 вересня 1939 р. Ніяких дружніх почуттів до німецьких фашистів радянські люди не відчували. Договір і наступні дії засобів масової інформації духовно обеззброювали населення срср, яке ненавиділо фашизм, розуміло, ще це - найбільше зло не лише для нашої країни, а й для всього людства, а офіційна пропаганда певною мірою закликала змиритися з цим злом. Слід також мати на увазі, що з середини 30 - х років у срср про­живала значна кількість антифашистів, які прибули з німеччини і ане­ксованих нею територій. Деякі з них за завданням комінтерну ви­ступали на зборах у різних містах і роз яснювали, що підписання цього документа дасть можливість радянському союзу уникнути війни. Зокрема, восени 1939 р. У москві було закри­то дитячий будинок № 6, створений спеціально для дітей австрійських і німецьких політичних емігрантів. Німецьким вла­стям було передано кілька груп німецьких і австрійських антифашис­тів, які були репресовані в 30 - ті роки і перебували під слідством або у в’язницях. Різною була реакція на пакт і в наступні роки, інколи він став набутком історії. інтерес до нього завжди був винятково великим, але висвітлювався по - різному.

Така позиція радянських істориків породжувала сумніви в правдивості усього того, що писалося й гово­рилося ними в ті часи про пакт, призводила до підриву авторитету радянської історичної науки не тільки в чужих очах, а й в очах ра­дянських людей. Пакт уже не вважався бездоганним. Зявилися навіть статті, автори яких оціни­ли його як негативний акт, що завдав радянському союзу і всьому світові непоправної шкоди. Нерідко емоції при цьому виступали на передній план і все, що було пов язане з пактом, фарбувалося чор­ною фарбою подібно до того, як раніше все змальовувалося рожевим кольором. Дійсно, з цієї точки зору схожість між ними є. Обидва укладені у винятково складній для нас міжнародній обстановці і були спрямовані на зміцнення позицій соціалістичної держави в умовах капіталістичного оточення. Однак між цими дипломатичними актами була й істотна різниця. Договір про нена­пад укладався в період, коли в партії і країні панували адміністративно - командна система керівництва і культ особи. Всі найважливіші питання фактично вирішувалися сталіним. Ніяких інших думок не ви­словлювалося. Навіть деякі члени політбюро цк вкп(б) дізналися про договір вже після його підписання. Од­нак, як свідчать факти, цей час радянський союз використав менш ефективно, ніж фашистська німеччина. За 22 місяці, що минули з дня підписання договору до початку великої вітчизняної війни, вона знач­но більше підвищила свій воєнний потенціал, ніж срср. Якщо на по­чатку 1939 р. Військово - політичне керівництво рейху оцінювало черво­ну армію як противника дуже сильного, збройний конфлікт з яким був небажаним, то вже через 2 роки воно відзначало відносну слабкість збройних сил срср, особливо їх командного складу.

Оцінюючи тогочасні події з позицій сьогодення, слід зазначити, що підписання договору було вимушеним кроком, наслідком мюнхенської змови і війни за переділ світу, що вже почалася. В той же час ця акція супроводжувалася діями, породженими сталінською деформацією соці­алізму, яка знаходила вияв і у зовнішній політиці радянського союзу.

Горбачов на зустрічі з представниками польської інтелігенції, - якщо твер­до стояти на реалістичних позиціях, був неминучим. відсунувши свої кордони на кілька сотень кілометрів на захід, ра­дянський союз поліпшив своє військово - стратегічне становище, що по­зитивно позначилося на його обороноздатності; - радянському союзу було повернуто ряд територій, що належали російській державі і були відторгнуті від радянської республіки після першої світової війни в результаті підступів імперіалістичних кіл. Укладаючи договір, радянський уряд певною мірою підпорядкував інтереси всього людства недалекоглядно зрозумілим національним інтересам срср. Німецький уряд поводився стосовно срср нелояльно. Почавши з літа 1940 р. Таємне підготування антирадянської війни, він став усе частіше порушувати радянсько - німецькі угоди, а після заключення у вересні 1940 р. Германо - італо - японського потрійного пакту перейшов до відкритого порушення істотних зовнішньополітичних інтересів радянського союзу.

Радянський уряд багато разів намагався схилити німеччину до припинення недружелюбних дій стосовно срср і запобігти розширенню зони війни. Він намагався також шляхом безпосереднього контакту з німецьким керівництвом з ясувати їхні дійсні наміри. Ще в листопаді 1940 р. Молотов їздив для цього в берлін. Але його переговори з гітлером не призвели до зм якшення напруженості. ігноруючи миролюбні кроки радянського союзу, німеччина навесні і на початку літа 1941 р. Стала чинити ворожі дії вже безпосередньо проти срср. Літаки німецької військової авіації вторгалися в повітряний простір срср, поступово ці порушення з одиничних перейшли в систематичні. Через радянську межу перекидалася ворожа агентура з розвідувальними і диверсійними цілями. Радянська розвідка задовго до попереджень, отриманих від сполучених штатов і англії, інформувала своє керівництво про напад, що готується, на срср. У дипломатичних колах посилено циркулювали чутки про майбутню германо - радянську війну і навіть називали точні дати. Вся світова преса була повна повідомлень про концентрацію німецьких військ поблизу радянських меж. Радянським військам було заборонено завчасно зайняти передбачені планом прикриття оборонні рубежі, щоб не дати німеччини привода обвинуватити срср у підготуванні до нападу на її. Відповіді не пішло, а на світанку такого дня, в один із самих довгих днів у році, фашистська німеччина вероломно напасла на срср. «не було в історії 20 сторіччя обстановки більш складної, заплутаної, більш обтяженої численними страхами, передчуттями драми, що насувається, чим та, що склалася між восени 1938 і кінцем літа 1939. Хоча якщо мати на увазі наших безпосередніх сусід, то ніхто з них наприкінці 30 - х років не був готовий і не мав наміру воювати проти радянського союзу.

Був і таємний протокол. Договір відвернув напад японії на срср і війну радянського союзу на два фронти. Не тільки японія, а й інші союзники німеччини були незадоволені її договором з срср. Але в будь - якому разі розглядати ці документи слід з урахуванням конкретних реалій того часу.

До яких держав входили східна галичина, північна буковина та закарпаття. Діючи в межах таемного протоколу та домовленістю з німечиною, срср передав уряду румунії заяву де вимагав повернення бесарабії та північної буковини. Румунське керівництво погодилося на переговори з цього питання. Натомість радянський уряд 27 червня висунув ультиматум де вимагав на протязі 4 - х діб вивести румунські війська з цих тереторій. В свою чергу на румунський уряд натиснула німечина. Чи можна погодитись з урядовими трактуванням вересневого походу частин червоної армії як “визвольної місії від іноземного поневолення”. заборона діяльності всіх партій, окрім кпзу, яка стала складовою кпу; - закриття громадських, культурних, наукових, торгівельних товариств і установ, періодичних видань; - ліквідація приватної власності, націоналізація промисловості та землі, колективізація; - наступ на права церкви. Заборона діяльності православної церкви на волині, обмеження прав греко - католицької церкви; - репресії щодо інтелегенції, масові депортації українців у північні райони срср; - pозпочалася українізація, розширення мережі освітніх закладів. На вашу думку, що заважало виникненню у 1939р. Організованого, дієвого та масового опору ствердження тоталітарного режиму на західноукраїнських землях. Чи можна припустити, що репресії стосовно західноукраїнської, в першу чергу, культурно - релігійної еліти були політичною розправою радянського режиму за участь і підтримку визвольних змагань 1917 - 1920рр. Iv політика німецької влади на лемківщині, холмківщині та підлящщі була направлена на те, щоб залучитися прихильністю українського населення. Було об єднання майже всіх українських етнічних земель, як втілення ідеї соборності. З ясувати характер другої світової війни для окремих країн у різні періоди історії, мотивацію “дивної війни”, особливості стосунків між німеччиною та срср у 1939 - першій половині 1941 р наслідки радянсько - фінської війни. Виховати відразу до насильства в міждержавних та міжетнічних стосунках, патріотичні риси на основі показу героїзму польських, фінських, норвезьких та інших вояків антитоталітарного табору.

Охарактеризуйте через дану призму країни, які брали участь у другій світовій війні (учитель коротко описує умови вступу до війни тієї чи іншої країни, а учні визначають характер війни для неї). У своєму розвитку війна пройшла кілька етапів, які характеризуються перевагою в ініціативі та успіхах тієї чи іншої воюючої сторони. історики традиційно виділяють п ять етапів другої світової війни (учитель називає етапи та дає їм коротку характеристику). Протягом вивчення теми “друга світова війна” заповніть таблицю “військові дії на театрах другої світової війни” (5. ), заносячи до неї найбільш важливі, на вашу думку, події (шапку таблиці учитель записує на дошці). На підсумкова - узагальнюючому уроці ми визначимо найбільш важливий театр другої світової війни. Розподіл польщі, доля польських офіцерів у радянському полоні (4. Подивіться на фотографії. Чи можна назвати людей зображених на них союзниками. Редактор “правди” звернувся до тов. Сталін дав таку відповідь. “це повідомлення агентства гавас, як і багато інших його повідомлень, є брехнею. Я, звичайно, не можу знати в якому саме кофешантані сфабрикована дана брехня. Але як би не брехали панове з агентства гавас, вони не можуть заперечити, що. Лише частину технічного персоналу і найменш відповідальних працівників можна буде знайти на місці. Всі відповідальні працівники і навіть частина технічного персоналу повинні бути приведені з собою… кількість цих працівників, потрібних для проведення радянізації відвойованих областей, буде величезною. Для якої сторони співвідношення сил у жовтні 1940 року були більш сприятливими. Як ця сторона скористалася з переваг. Пригадайте, яка подія до 1940 р. Прославила комп єнський ліс. Чому німці обрали для підписання капітуляції франції вагончик маршала фоша. Чи могла велика британія з такою ж швидкістю поновлювати свій торговий флот. До яких наслідків могла привести втрата британією свого торгового флоту.

Прочитайте уривки зі статті “срср і країни прибалтики” (ст. 445 - 446), визначте, яка була реакція різних кіл суспільства балтійських країн на активність срср. Перехід на 8 - годинний робочий день і 7 - денний робочий тиждень (протягом другої пол. На 10 - 12 - годинний робочий день), заборона самостійно звільнятися з підприємств. Показати трагедію українського народу в ході війни, проаналізувати розгортання руху опору в україні. Виховувати почуття патріотизму, поваги та шани до ветеранів та учасників великої вітчизняної війни, почуття неприязні до поневолення, рабства, ідей фашизму та нацизму.

Розвивати вміння аналізувати події, робити висновки на основі фактологічного матеріалу, об’єктивно оцінювати історичні події, використовувати наукову термінологію, розвивати навички ведення дискусії. Карта «друга світова війна 1939 – 1945 рр. Учні попередньо отримують план уроку, рекомендовану літературу.

Створюються творчі групи для підготовки уроку, які мають теж свої завдання. Група експертів, журналалістів, художників. Актуалізація пізнавальної діяльності. За свою історію наша батьківщина переживала багато тяжких днів і років. Але такого суворого випробування, як велика вітчизняна війна, на долю народу не випадало, мабуть, ніколи. Смерть косила мільйони людей, вогонь пожирав міста й села, з лиця землі стиралися цілі поселення. Наш урок проходить напередодні славної 60 - ї річниці визволення україни від фашистської чуми. Визволення україни, перемога у війні були справою всенародною, бо наближав їх ввесь народ. Весь народ допомагав радянській армії вистояти й перемогти. і сьогодні на нашому вроці піде розмова саме про цих людей, які чекали, любили, боролися, сподівалися й теж на собі витримували нелюдські тортури нацистського окупаційного режиму.

Сьогодні обставини склалися так, що ревізується і переглядається вся наша історія. Але погодьтеся, є такі віхи нашого життя, які скоріше можна назвати святими, яких ніхто не має права торкатися, як і не має права забути. Це потрібно й нам, і нашій державі. Були німі кургани, і йшла війна не на життя – на смерть, гриміли залпи і ятрились рани і світ ішов, здавалось, шкереберть. Це все було… о, не забудьте, люди. Своїх братів, що нині не живі, що руйнувався світ захланно й блудно і нищили святе все на землі. Ми не ставимо за мету сьогодні переглянути історію. Я пропоную вам пошук правди. З цією метою на сьогоднішньому вроці у нас будуть працювати творчі групи, зокрема – експертів, як знавців документів, хронік; журналістів – знавців людської правди. До речі група журналістів має ще оде завдання. На нашому вроці присутній також свідок окупаційного режиму 1941 - 42 років у ковчині, якого запросили для інтерв’ю наші журналісти. Реалізація плану уроку.

Окупація починається з війни. Я вам нагадаю основні правила. Чіткість висловлювань, точність, локанізм. На світі нема нічого вічного. Все тече, все змінюється. Ці істини давно відомі. Для того щоб продовжити вічність треба знищити те, що було раніше.

Адже в процесі розвитку допускається чимало помилок, злочинів, несправедливості. Підтвердженням цього є книга книг – біблія. Сам господь допустив не один всесвітній потоп, для того, щоб знищити всі гріхи й продовжити вічне життя за законами божими. Після знищення старого на зміну приходить нове, краще.

Отже, війна - це рушійна сила прогресу.

Хто бажає висловити свою точку зору з приводу сказаного. Що ж, ми почули кілька думок. Давайте підведемо підсумки. Хто підтримує думку її опонентів. Давайте зараз ми й проаналізуєм основні риси фашистського окупаційного режиму на україні. Тут позначені основні риси нацистської влади. Вам треба розшифрувати їх і доповнити схему.

Кожна група отримує своє завдання, доповнює схему, захищає її. У результаті роботи на дошці повинна з’явитись така схема (червоним кольором зображено заготовку, синім – те, що повинні доповнити учні). Зараз дуже часто можна почути думку.

Ми б давно жили в європі і були б членами єс, якби війну виграв гітлер. Тобто, доля б україни була кращою. (бажаючі учні висловлюють свої думки). А тепер з приводу цього питання мене цікавить думка нашого експерта. Опрацювавши чимало документів під час підготовки до уроку, я можу впевнено заявити, що ця думка хибна. Я хочу процитувати найцікавіші, на мою думку, висловлювання фюрера та його оточення щодо майбутнього україни. «…було б помилкою дати освіту місцевим людям. із розпорядження рейхскомісара україни еріха коха 24 жовтня 1942 року.

«закрити всі школи, інститути, в яких навчаються учні старше 15 років, а всіх учнів і викладачів цих закладів відправити на роботи до німеччини. із секретної німецької інструкції щодо україни (листопад 1942 р. Комуністи, прихильники бандери, партизани. Відібрати культурно - освітні установи, театри, кіно. Церкви не допустити до згоди. Не поборювати сухот, тифу.

Закрити лікарні для населення. Кожен німець – суддя. Хуліганство карати лише тоді, коли шкодить німцям. Виселити протягом 30 років близько 50 млн. Поляків, українців, білорусів, литовців до західного сибіру, на північний кавказ, до південної америки, африки. Отож, ми з вами познайомились щойно з історичною правдою, основаною на документах. Але ще є інша правда – правда людська. Це спогади свідків тих подій. її запросили на наш урок група журналістів. Отож, шановні я вас запрошую до слова. Учениця - журналіст бере інтерв’ю у гості. Приблизний перелік питань. Я вас щиро дякую за розмову, за те, що ви завітали до нас на урок. Від імені всіх однокласників я бажаю вам міцного здоров’я, щастя й миру.

А я в свою чергу дякую журналіста за проведену роботу.

Залита кров’ю, окупована україна не скорилася ворогу.

По всій її території ріс і міцнів могутній рух опору.

Пригадайте із всесвітньої історії суть цього поняття. Рух опору – це боротьба поневолених народів проти фашистських окупантів. Чи мав український рух опору якісь особливості, котрі відрізняли його від руху опору в срср вцілому.

Рух опору в україні набув національної забарвленості. Крім партизанської боротьби та діяльності комуністичного підпілля в україні відбувалась збройна боротьба оун та упа. Хто з цих 3 - х складових українського руху опору, на вашу думку, зробив найбільший внесок у перемогу.

Давайте подискутуємо з приводу цього питання. Учитель ділить учнів на 3 групи для дискусії. 1 - ша група – відстоює роль партизан, 2 - га – підпільців, 3 - тя – націоналістів. Учитель поміщає на дошці “правила ведення дискусії”. В центр класу виходить по одному представнику від кожної групи. Розпочинається дискусія. Я щиро дякую учасників дискусії. Ось подібна до нашої ведеться дискусія серед українців уже протягом 60 - ти років. і краю примирення не видно. Давайте ми спробуємо зробити декілька кроків на шляху до примирення, адже нам це зробити набагато легше.

Які б ви підібрали аргументи для примирення ветеранів радянської армії та воїнів упа. Учні висловлюють свої аргументи. Я дякую всіх учасників дискусії та примирення і запрошую вас перегорнути ще одну сторінку нашого вроку.

У нас на вроці ще є класний художник, яка мала завдання відобразити художню правду про нацистський окупаційний режим, рух опору.

Як їй це вдалося ми зараз подивимось. Учениця презентує свої роботи, розказує, що хотіла передати на папері, які почуття в неї викликала тема. Ну ось, і вичерпались всі теми сьогоднішнього уроку.

Нам залишилось тільки підвести підсумки. Я пропоную висловити свої думки нашим журналістам, котрі будуть випускати стінгазету “наш урок”. Що вас найбільше вразило з сьогоднішнього уроку.

Що доцільно з почутого вмістити до газети. Учні - журналісти підводять підсумки. Мир – це те, що нам подарували наші діди й прадіди. Подарували ціною власного життя, собою затуливши його від фашистської чуми. Ми зобов’язані пам’ятати про це все життя, пам’ятати не заради минулого, пам’ятати заради майбутнього. Бо недарма мудреці кажуть. ” трагедіїї історії не повторюються до тих пір, поки пам’ять людська є живою”. Тож давайте її будемо продовжувати з покоління в покоління. Військово - політичні цілі і наслідки. Багато історичні події викликають розбіжності у трактуванні, як у істориків, так і у населення. Я вибрала саме цю тему для свого реферату, так як сьогодні йде переоцінка ролі радянського періоду в історії росії, і підписання пакту є одним з ключових подій, навколо якого розпалюються особливо гарячі суперечки істориків. P align= justify > мене зацікавила саме ця тема, так як радянський період дуже близький до нашого часу, і велика частина жителів нашої країни вийшли саме з цього періоду.

У дні, коли вирішується питання, чому ж був для країни і для світу радянський союз, актуальна тема ролі радянського союзу у світовій політиці перед початком другої світової війни, а значить, необхідна відповідь на запитання, яку роль у цій війні зіграв пакт молотова - ріббентропа, підписаний в 1939 році. Одні історики вважають, що підписавши договір з німеччиною, радянський союз став одним з призвідників другої світової війни і, таким чином, винен в її початку не менш німеччини; інші історики відстоюють версію, що непідготовлений до війни срср таким чином відстрочив початок неминучої для нього великої вітчизняної війни і дав собі час на підготовку до неї. Тема пакту молотова - ріббентропа вже піднімалася в роки перебудови, коли був розсекречений і відданий розголосу секретний протокол. Зараз обговорення пакту спалахнуло знову.

У цьому рефераті я спробую розібратися в подіях тих днів, представити і розібрати деякі точки зору, а також вказати ту точку зору, яка ближче мені. Перед роботою над рефератом мною була переглянута передача суд часу, де в трьох частинах обговорювалася роль пакту молотова - ріббентропа в історичному шляху росії. Протягом 30 - х років радянський союз намагався сформувати систему колективної безпеки, яка можливо запобігла б агресивні дії німеччини на території східної європи. Навіть після мюнхенської змови 1938 радянський союз був готовий йти на переговори з англією і францією. У відповідь на окупацію чехії і включення її до складу німеччини радянський уряд у своїй ноті від 18 березня заявило. Однак того ж числа нарком закордонних справ срср м. Литвинов запропонував скликати конференцію шести країн. Срср, англії, франції, румунії, польщі та туреччини з метою запобігання німецької агресії. Надавати військову підтримку один одному або солідарну підтримку країнам центральної та східної європи у випадку німецької агресії проти будь - кого з фігурантів. У срср ця пропозиція підтримки не знайшла. Англійський уряд 8 травня запропонувало срср менш зобов язуючу декларацію, в якій срср б висловив намір допомогти англії та франції, якщо вони виявляться втягнутими у війну з німеччиною, виконуючи свої гарантії східноєвропейським країнам. Ця пропозиція була відкинута срср, оскільки воно не відповідало принципом взаємності. P align= justify > судячи з характеру переговорів між європейськими країнами, можна сказати, що до початку 1939 року розуміння неминучості великого військового зіткнення на території європи було присутнє у більшості політиків і керівників держав, як у європі, так і в усьому світі. Все, в тому числі і радянський союз, намагалися мінімізувати прийдешні втрати і зайняти найбільш вигідне положення. P align= justify > політика кремля часом була суперечлива, однак можна виділити основні міркування, що лежать в її основі. і в 20 - ті, і в 30 - ті роки хх століття радянське керівництво дуже сильно хвилювали дві проблеми. Прибалтійська і українська. P align= justify > балтійська проблема зводилася до наступного. У разі війни облаштувався в прибалтиці противник мав можливість, по - перше, блокувати червонопрапорний балтійський флот і, по - друге, з вигідних позиц. ій почати наступ на ленінград. А ленінград був украй важливим промисловим і транспортним центром, втрата якого могла обернутися для радянського союзу справжньою катастрофою. Саме тому радянське керівництво наполегливо домагалася нейтралітету прибалтики, причому нейтралітету, надійно гарантованого сусідніми країнами. Нейтралітет прибалтики означав безпеку ленінграда. В«для німецького фашизму прибалтика представляє великий інтерес як антирадянський плацдарм, - йшлося в статті. це питання жваво обговорюється в балтійській пресі й особливо в латвійській. В основу активної антирадянської політики німецький імперіалізм кладе можливість удару, в разі нападу японії на далекий схід, по радянському союзу з боку заходу і. Першу чергу з боку прибалтики. Радянський союз спробував забезпечити нейтралітет прибалтики за допомогою угоди з англією і францією. Слідом за цим естонію відвідали керівник генштабу сухопутних військ німеччини генерал - лейтенант франц гальдер і керівник абверу адмірал вільгельм канаріс. Зміцнення позицій німеччини в прибалтиці відбувалося прямо на очах. Воювати проти німеччини на самоті радянський союз не бажав; укласти союз з англією і францією не вдалося. Залишалося тільки домовлятися з німеччиною. Тепер слід сказати про позицію і наміри німеччини у світовій політиці в 1939 році. Позиція радянського союзу в майбутньому конфлікті німеччини з польщею представлялася нацистському керівництву набагато менш важливою, ніж позиція франції і великобританії. Польща не збиралася приймати радянську допомогу (про що дипломатичними каналами інформувала берлін). Серйозною загрозою для нацистських планів було лише створення англо - франко - радянського союзу.

Англо - франко - радянські переговори виявилися, як відомо, безрезультатними, сам факт ведення таких переговорів був формою тиску на берлін. У цій ситуації німеччина робила зусилля для запобігання можливості створення ново. Саме цій меті слугували зондажні бесіди німецьких дипломатів з радянським представниками у травні - червні 1939 року.

У червні берлін пропонував москві взяти для ведення економічних переговорів прийняти спеціального уполнмоченного німецького уряду шнурре.

P align= justify > проте кремль, ще не втратив надії на укладення угоди з великобританією і францією, прийняти шнурре відмовився. Після цього гітлер 29 червня наклав мораторій на будь - які ініціативи з радянсько - німецькому напрямку.

Для берліна цей пакт став неприємною дипломатичною поразкою. Використовувати японію для відволікання великобританії від європейських подій ставало неможливим. А це, у свою чергу, зменшувало шанси німеччини домогтися міжнародної ізоляції польщі. Чи прийме лондон участь в німецько - польському конфлікті. Для берліна це питання ставав принципово важливим. Для його вирішення німеччина протягом місяця наполегливо зондувала лондон. Одночасно були активізовані контакти з москвою. 2, 3, 10, 15 і 21 серпня. Або отримати гарантії невтручання в конфлікт від великобританії, або компенсувати загрозу можливого британського втручання угодою з москвою. Згодою відповіли і лондон, і москва. Гітлер вибрав москву, скасувавши політ візит герінга до лондона. Радянсько - німецька угода знищувало можливість створення нової антанти. 1 для берліна це був серйозний удар. Виходило, що лондон все - таки збирається заступатися за варшаву.

Наказ про напад на польщу був скасований. 2 і 28 серпня гітлер віддав наказ про напад на польщу 1 вересня. Обидві договірні сторони зобов язуються утримуватися від усякого насильства, від усякої агресивної дії й усякого нападу у відношенні один одного як окремо, так і спільно з іншими державами. У разі, якщо одна з договірних сторін виявиться об єктом військових дій з боку третьої держави, інша договірна сторона не буде підтримувати ні в якій формі цю державу.

Уряди обох договірних сторін залишаться в майбутньому в контакті один з одним для консультації, щоб інформувати один одного про питання, які зачіпають їх загальні інтереси. Жодна з договірних сторін не братиме участі в якій - небудь угрупованню держав, яка прямо або побічно спрямована проти іншої сторони. У разі виникнення спорів чи конфліктів між договірними сторонами з питань того чи іншого роду, обидві сторони будуть вирішувати ці суперечки чи конфлікти виключно мирним шляхом в порядку дружнього обміну думками чи в потрібних випадках шляхом створення комісій з врегулювання конфлікту.

Цей договір укладається терміном на десять років з тим, що, оскільки одна з договірних сторін не денонсує його за рік до закінчення терміну, термін дії договору вважатиметься автоматично продовженим на наступні п ять років. Цей договір підлягає ратифікації в можливо короткий термін. Обмін ратифікаційними грамотами повинен відбутися в берліні. Але предметом критики є не стільки сам договір, скільки протокол, складений в якості додатку до нього. У ньому йшлося про розмежування сфер впливу в східній європі. Це обговорення привело до нижчих наступного результату.

У випадку територіально - політичної перебудови областей, які входять до складу прибалтійських держав (фінляндія, естонія, латвія, литва), північний кордон литви одночасно є кордоном сфер інтересів німеччини і срср. При цьому інтереси литви щодо віленської області визнаються обома сторонами. У випадку територіально - політичної перебудови областей, які входять до складу польської держави, кордон сфер інтересів німеччини і срср буде приблизно проходити по лінії рік нарев, вісли і сяну.

Стосовно південного сходу європи з радянської сторони підкреслюється інтерес срср до бессарабії. З німецької сторони з. Аявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях. Цей протокол буде т зберігатися обома сторонами в строгому секреті. P align= justify > факт існування секретних домовленостей послужив ряду дослідників підставою для порівняння політики срср з політикою нацистського iii рейху і звинувачення радянського союзу в співучасті в розв язуванні. ) придбав важливе політичне значення. існування секретного протоколу довгий час заперечувалося радянською стороною, і тільки в кінці 1980 - х рр. Цей факт був визнаний, а протокол був опублікований і став надбанням громадськості. Деякі історики і дослідники досі наполягають на тому, що секретний протокол є фальсифікацією. А вхід радянських військ на територію польщі слідом за німецькими військами 17 вересня 1939 вони пояснюють тим, що радянський союз, фактично, повертав собі території, які в ході першої світової і що послідувала за нею громадянської війни були відторгнуті від російської імперії (за винятком, хіба що, черновіц, які завжди входили до складу австро - угорської імперії) - і з цієї точки зору дії сталіна мали під собою всі підстави. Більше того існує ряд інтерв ю з молотовим, одне з них датується 1972 роком, а інше 1983, і у всіх інтерв ю молотов заперечує існування секретного протоколу.

Звичайно, тут немає ніяких секретів. По - моєму, навмисне розпускають чутки, щоб як - небудь, так би мовити, підмочити. Ні, ні, по - моєму, тут все - таки дуже чисто і нічого схожого на таку угоду не могло бути. На думку інших, вторгнення радянських військ на територію польщі, що почалося 17 вересня, було зумовлено домовленостями з німеччиною про розділ територій країн східної європи. P align= justify > треті вважають, що успішні дії вермахту в польщі і вельми неефективні дії союзників польщі - франції та англії, а також швидкий розгром польщі були несподіванкою для керівництва срср, що й змусило його приймати відповідні заходи. В«ми знали, що війна не за горами, що ми слабшай німеччини, що нам доведеться відступати. Весь питання було в тому, докуда нам доведеться відступати - до смоленська або до москви, це перед війною ми обговорювали. P align= justify > ми знали, що доведеться відступати, і нам потрібно мати якомога більше території. Ми робили все, щоб відтягнути війну.

і нам це вдалося - на рік і десять місяців. Сталін ще перед війною вважав, що тільки до 1943 року ми зможемо зустріти німця на рівних. P align= justify > з промови посла великобританії в срср річарда кріппса в«немає жодного сумніву в тому, що безпосередньою причиною підписання цього пакту було, як це неодноразово заявляли радянські лідери, їх бажання залишитися поза війною. P align= justify > характеризуючи факт підписання договору, черчілль зауважує. В«неможливо сказати, кому він вселяв більшу огиду - гітлеру або сталіну.

Обидва усвідомлювали, що це могло бути тільки тимчасовим заходом, що продиктована обставинами. В«на користь рад потрібно сказати, що радянському союзу було життєво необхідно відсунути якомога далі на захід вихідні позиції німецьких армій з тим, щоб російські отримали час і могли зібрати сили з усіх кінців своєї колосальної імперії. В умах російських розпеченим залізом закарбувалися катастрофи, які зазнали їх армії в 1914 році, коли вони кинулися в наступ на німців, ще не закінчивши мобілізацію. А тепер їхні кордони були значно східніше, ніж під час першої війни. їм потрібно було силою або обманом окупувати прибалтійські держави і велику частину польщі, перш ніж на них нападуть. Н розвідувальною інформацією. Але, може бути, протиправним ці документи робило їх зміст, що передбачала розділ сфер впливу.

Розмежування сфер впливу та інтересів знову - таки не було чимось винятковим в міжнародній практиці того часу.

Кілька місяців по тому, під час розчленування чехословаччини, з ясувалося, що і німеччина, польща претендують на одну і ту ж чеську територію - місто богумин. Німеччина погодилася поступитися це місто полякам. Однак у німеччині задовго до зближення з срср, ще на початку 39 року був розроблений план нападу на польщу і вже тоді були відомі приблизні терміни цього нападу.

Політичне рішення здійснити захоплення польщі було прийнято гітлером на початку 1939 року.

22 червня гітлеру представили орієнтовний календарний план. Москва домовлялася з берліном. Ось лінія радянської сфери інтересів, за яку переходити не можна. і багато істориків вважають, що те, що берлін погодився визнати радянською сферою інтересів ті регіони, які могли використовуватися ним в якості плацдармів для дій в радянському союзі розгортається форсоване військове будівництво - за два роки рсча збільшила свою чисельність майже втричі. 1 вересня 1939 верховна рада срср прийняла закон про загальний військовий обов язок. На втрату пильності і самозаспокоєння це ніяк не походить. Твердження про те, що. Однак переконливих свідчень копіткої і послідовної роботи радянських стратегів і фахівців у 1935 - 1939 роках за територіально - політичної перебудови прибалтійського регіону не існує. Ця подія передувала початку другої світової війни. Сьогодні йде суперечка, прискорило чи воно її початок, або ж відстрочило війну для радянського союзу.

Багато істориків дають моральну оцінку договором з його секретним протоколом, згадуючи взаємовиключні ідеології двох держав. Але, на мій погляд, моральний аспект у політику та розвиток історії слід розглядати в останню чергу.

Кожна держава протягом свого розвитку переслідував свої інтереси і досягало цілей не самими моральними способами. і радянський союз у суперечливому і складному xx столітті не міг бути винятком. Неясно, яка мета була першорядної для срср. Відстрочити початок війни з німеччиною або ж розширити сфери впливу за кордоном. На сьогоднішній момент не існує стовідсотково доведеною версії на цей рахунок. Але обидві мети так чи інакше відповідають інтересам держави, в першому випадку держави, як захисника свого народу, у другому - держави як політичної одиниці в світі. Вивчивши деяку кількість матеріалу при підготовці реферату, я так і не змогла для себе точно відповісти, відповідальний чи радянським союзом за розв язування другої світової війни, але я все - таки схиляюся до версії, що якщо і відповідальний, то не більшою мірою, ніж інші європейські держави, включаючи англію, францію і ту ж польщу, що брала участь у поділі чехословаччини в 1938 році. Але один факт я для себе винесла. Підписання договору з німеччиною було меншим злом для срср. Завдяки пакту молотова - ріббентропа совєтський союз отримав час на підготовку до майбутньої війни, і за цей час було в багато разів поліпшено стан радянської армії. Ці дві проблеми, у світі нинішніх відносин із польщею й прибалтійськими державами, не втратили своєї політичної значення й нині. Була визначена безпрецедентна роль, - писав у статті про германо - радянських відносинах с. Случ, - історія міжнародних відносин був іншого випадку, щоб через півстоліття після підписання угоду як і залишалося предметом невщухаючої як наукової, а й політичної актуальною дискусії. Це засвідчують рішення першого з їзду народних депутатів срср з приводу створення спеціальна комісія з вивчення документальних матеріалів, що з обставинами укладення 1939 р. Головним аргументом прибічників радянсько - німецького пакту, який було оформлено ще сталінським керівництвом, вважається те що, що радянський союз період другої світової війни стане учасником воєнного конфлікту двох імперіалістичних блоків і тим самим забезпечив майже 22 місяці мирної перепочинку на підготовку до неминучого військовому протиборству з фашистською німеччиною. Безумовно, це був великий виграш радянської політики. Насамперед сталін і його найближче оточення розуміли невідворотність військового конфлікту європі і неминучість поразки польщі. Вихід німецьких військ до кордонів срср значно збільшив б небезпеку обману радянської держави. Але сталін віддавав усвідомлювали, що радянський союз перед я не готовий до війни німеччиною, яка мала потужним військовий потенціал. Военно - политический альянс срср із францією і англією не спостерігався результаті всього комплексу несприятливих причин. Зближення з німеччиною давало певний виграш, відкривало змога срср зайняти нейтральній позиції хоча в початковий періоднадвигавшейся війни. Побоювання за долю країни вплинули влади на рішення кремля і підштовхнули радянське керівництво рішучим чином змінити зовнішньополітичний курс країни. У депешу накед орсе повірений на ділі франції у срср 24 вересня 1939 р. Писав, що знає про внутрішніх слабкостях радянської держави та постанову по пакті з німеччиною було винесено під впливом страху.

Слід зазначити, що розраховував забезпечити миру з німеччиною до 1942 р завершивши до цього велику програму переозброєння червоною армією. Сталін, звісно, розумів тимчасовість угоди з німеччиною, війна з якою була неминучою у майбутньому.

Але радянське керівництво, на думку кремлівського лідера, зуміло відсунути початок війни. Безумовно, у серпні 1939 р. Срср отримав певний військово - стратегічний виграш, хоча надалі не зумів використати їх у повною мірою задля забезпечення безпеки країни. >советско - германский пакт 1939 р. Зіграв позитивну роль врегулюванні радянсько - японських відносин. Тимчасовий повірений на ділі срср японії. Генералів 24 серпня 1939 р. Далі радянський дипломат повідомив, деякі визначні політичних діячів висловлюються про неминучість корінного перегляду зовнішньої політики україни японії з відношення доссср. Японський кабінет на чолі з до. Хиранума, який був прибічником спільноїяпоно - германской війни проти срср, подав у відставку.

На позицію правлячих кіл японії, безумовно, вплинув розгром японських військ річці халхін - гол наприкінці серпня 1939 р. Вже 9 вересня японський посол у москві запропонував совєцькому правітельству укласти перемир я, створити комісію з встановленню демаркаційній лінії комісію з врегулюванню можливих, у майбутньому конфліктів. Советско - японские переговори прийняли тривалий характері і закінчилися підписанням 13 квітня 1941 р. Договору між срср і японією про нейтралітет. Незадовго до його нападу фашистської німеччини на срср врегулювання відносин із японією мало велике значення. Советско - японский договору про нейтралітет, звісно, не знімав загрозу безпеці срср далекому сході, але у певною мірою обмежував її й давав радянської дипломатії можливість впливати на політику токіо. Після закінчення великої великої вітчизняної війни відповідно до офіційними установками на роботах радянських істориків панувала думка, щосоветско - германский пакт 1939 р. Цей був виправданий і забезпечив радянській державі великі політичні та військово - стратегічні переваги, а й був результатом мудрого і далекоглядного рішення геніального сталіна, одним ударом котрий зруйнував підступні задуми як чемберлена ідаладье, і гітлера. Останніми роками думки російських істориків менш однозначні. У публікаціях було помічено відмови від принципу презумпції непогрішності радянського керівництва, з явилися критичні оцінки окремих аспектів зовнішньої політики україни уряду срср довоєнні роки, осуд зовнішньополітичних рішень сталіна. Проте багато хто російські історики вважає й, що наприкінці літа 1939 р. Альтернативи був - названий свою статтю на літературної газеті с. З цим думкою солідарні такі історики як у.

Другу групу вчених - істориків вважає, що об єктивної неминучості й необхідності на угоди з гітлером у радянського керівництва був. Сталін мав можливість вибору, і вона мав реальну альтернатива. З цього приводу зі сторінок російських видань розгорнулася гостра полеміка. У статті сталіна початку 39 - го. Дашичев стверджує, що, попри антирадянські аспекти у політиці німеччині й англії, переговорів у москві була можливість прийти до угоди. Але це цього не сталося, оскільки сталін переоцінив ймовірність змови цих держав з німеччиною й недооцінив прагнення парижа і лондона до альянсу.

На думку автора, статті радянсько - німецькі угоди з явилися результатом повороту у політиці кремля, який намітився іще навесні 1939г. Семиряга у своїй книжці таємниці сталінської дипломатії 1939 - 1941 висловив думку, що немає підстав розглядатисоветско - германский пакт як змушений і неминучий для срср, що у московських переговорах були вичерпані усі шанси задля досягнення угоди і франції і англією. Бєлоусова також уважає, що договору від 23 серпня була альтернатива, але кремль зробила свій вибір. Сталін зробив пакт із гітлером, т. К саме його надавав йому (відповідно до пунктами секретного протоколу) то, що він було домогтися від німеччині й англії. У угоду з нацистської німеччиною реалізувалися імперські нахили сталінізму.

Настільки значні поступки відкривали сталіну змога здійснення далеко що йде політики. >поверенний на ділі франції у срср ж. Пайяр у телеграмі до парижа зазначав, що берлін ще зробив великі поступки радянському союзі і тим самим вплинув на позицію кремля. >нацистские керівники, заявляли раніше, що вони вести війну у тому, щоб завоювати необхідний життєвий простір сході, тепер поступилися східній європі срср. Угоду з німеччиною за умов європейської війни між двома блоками імперіалістичних держав дозволяло москві зробити рішучі акції з включенню у складі срср територій, належали перед революцією до російської імперії і відсунути захід кордону срср, створюючи цим новий плацдарм відбиття імовірною агресії або заради наступальних дій. Договір готувався таємно і взаємний поворот від непримиренної боротьби з фашизмом до співпраці з гітлерівської німеччиною дезорієнтував маси, надав деморалізуюче вплив на населення радянського союзу, посіяв ілюзії про можливість зберегти нейтралітет у війні, кому надалі посилив шок і розгубленість, коли фашистська німеччина натрапила на срср. >советско - германское співробітництво позбавило орієнтирів міжнародний комуністичний і робочий рух. Багаторічна діяльність комуністів за об єднання всіх наснаги в реалізації боротьби з фашизмом втратила підтримки соціалістичного держави й вкп (б). >советско - германский договір від 23 серпня означав кінець зовнішньополітичного курсу москви, спрямованих створення колективної безпеки все у європі для протидії імовірною агресії гітлерівській німеччині. Радянський союз перед перестав бути потенційним союзником німеччині й англії боротьби з німеччиною. Понад те, угоди з гітлерівським райхом, що передбачає розділ сфер впливу, перетворювало радянський союз перед коли у прямого, то непрямого співучасника агресивних дій німеччини. Змову сталіна із гітлером відбувся з допомогою польщі, позаду народів прибалтики і більш південно - східної європи. На думку член - кореспондента ран а. Чубарьяна, відомий пакт молотова - ріббентропа цей був протиправним, а й аморальним документом, оскільки ігнорував інтереси і право інших, оскільки передбачав розділ світу на сфери впливу.

Усе це завдало великої шкоди міжнародному престижу срср, призвело до втрати довіри до радянської політиці на міжнародній арені. Практично радянський союз перед знову з явився в ізоляції. Так само вигідні військово - політичні умови склалися дляверхмата під час підготовки і здійснення воєнної кампанії на західної європи, оскільки було ліквідовано загроза війни на два фронту, що завжди кошмаром тяжіла над німецьким генеральним штабом. Берлін заручився підтримкою срср політичній сфері. Нині відомо, такі консультації проходили регулярно. Радянський уряд офіційно підтримувало зовнішньополітичний курс берліна. Торгово - економічні зв язку німеччини з срср було дуже вигідні берліну і сприяли зміцненню військово - економічного потенціалу рейху у війні і франції і англією. З радянського союзу фашистська німеччина отримувала сировину, що мало стратегічне значення (пальне, мастила, марганцеву руду, бавовну, льон, фосфати, ліс тощо), і продовольство. З іншого боку, німеччина отримала право транзиту військових матеріалів з японії до японії, що зміцнювало військово - політичний союз цихдержав. У листі до муссоліні гітлер писав. Можу впевнено сказати вам, дуче, що цим угодам (з срср) гарантується доброзичливе ставлення росії у разі будь - якого конфлікту.

Завдяки переговорів із радянської росією міжнародних відносинах виникло цілком нову становище, які мають принести осі найвеличніший із можливих виграшів. До такого ж висновка дійшов і з їзд народних депутатів срср 24 грудня 1989 р. Аналогічної думки дотримується дотримується доктор історичних наук о. На думку, така думка породжує певний сумнів. Як відомо, в пам ятної записці від 17 серпня, врученій в. Молотовим німецькому послу ф. Ч) представляв органічну частина пакту (підкреслено нами - і. Виступаючи на засіданні круглий стіл, організованого редакцією журналу питання історії 31 березня 1989 р доктор історичних наук в. Фалин, який у той час посаду завідувача міжнародним відділом цк кпрс, підкреслив, які можна зрозуміти й пояснити тільки деякі аспекти радянсько - німецьких взаємин у 1939 - 1941 рр але не можна виправдати багато, що сталося упродовж років. Ми повинні провести межа між політикою, коли срср офіційно залишався нейтральним, і політикою, коли сталін зробив нас іншому нацистської німеччині, й впав у аморальний, за всіма мірками, гидкий соціалізму флірт зі спільними парадами та інші негідними акціями. Фалина, усе - таки слід підкреслити, що все комплекс документів, визначали радянсько - німецькі відносини, представляє єдине ціле.