як розв'язувати задачі з хімії підручник
Хімія - комплексна підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання. Сульфур(vі) оксид — кислотний оксид, а тому при розчиненні його у воді утворюється сульфатна кислота. За рівнянням реакції розрахуємо кількість речовини води n 1 (н 2 o), яка хімічно зв’язалась із so 3. У надлишок розчину сульфатної кислоти помістили 35, 2 г суміші міді та заліза. Виділилось 8, 96 л газу.
Обчисліть масову частку міді (%) у суміші. На розчинення 37, 8 г суміші алюмінію і срібла витратили 219 г хлоридної кислоти з масовою часткою хлороводню 0, 2. Обчисліть масу срібла в суміші. Срібло із хлоридною кислотою не взаємодіє, оскільки у витискувальному ряду металів розташоване справа від водню, з кислотою реагує лише алюміній. Укажіть об’єм води, який потрібно додати до 200 г розчину калій сульфату з масовою часткою солі 20 %, щоб одержати розчин, у якому масова частка солі становитиме 12, 5 % задача 6. У 300 г розчину сuсl 2 з масовою часткою солі 15 % розчинили 0, 08 моль купрум(іі) хлориду.
Обчисліть масову частку купрум(ii) хлориду в одержаному розчині. У 300 г води розчинили 0, 2 моль купрум(іі) сульфату пентагідрату.
Обчисліть масову частку купрум(іі) сульфату (%) в цьому розчині. А кількість речовини купрум(іі) сульфату, як видно з рівняння, залишається незмінною і збігається і кількістю речовини кристалогідрату.
Яку масу бромної води з масовою часткою брому 15% потрібно використати на реакцію із 13, 44 л суміші етану й етену, об’ємна частка етану в якій 66, 67 %. Визначте масу ферум(іі) сульфату гептагідрату, яку потрібно використати для отримання 304 г розчину з масовою часткою ферум(іі) сульфату 10 %. На повну нейтралізацію 49 г розчину сульфатної кислоти витратили 200 г розчину калій гідроксиду з масовою часткою лугу 5, 6 %. Обчисліть масову частку кислоти (%) у розчині. Запишемо рівняння реакції, складемо пропорцію і проведемо розрахунки на знаходження маси сульфатної кислоти, яка буде в розчині. Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь - який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.
Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху dmca прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм повідомлення - видалення для об єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам. Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами. Розв’язування задач на виведення хімічної формули речовини (іі) • за загальною формулою відповідного гомологічного ряду та молярною (відносною молекулярною) масою речовини або її густиною чи відносною густиною; хімічну формулу речовини можна вивести, якщо знати, до якого класу чи групи сполук вона належить і яка її відносна молекулярна або молярна маса. Молярну масу за відсутності відомостей про неї обчислюють за густиною речовини в газоподібному стані або її відносною густиною за певним газом. Так само можна знаходити хімічні формули ненасичених вуглеводнів, спиртів, кислот тощо, а також неорганічних сполук. Формулу сполуки, яка вступає в реакцію, можна також вивести за її кількістю речовини, масою або об’ємом і аналогічними відомостями про речовини, які утворюються. Такі дані отримують, здійснюючи хімічний експеримент. Наприклад, певну порцію речовини спалюють у спеціальному приладі в надлишку кисню і визначають маси або об’єми продуктів її згоряння — вуглекислого газу, води, азоту тощо. Знайти хімічну формулу газуватого вуглеводню, якщо при повному згорянні 50 мл цієї сполуки утворюються 150 мл вуглекислого газу і 200 мл водяної пари (об’єми відповідають однаковим умовам). Знайти хімічну формулу вуглеводню, якщо при повному згорянні деякої його маси утворюються 22 г вуглекислого газу і 11, 25 г води. Відносна густина вуглеводню за воднем становить 29. Вивести хімічну формулу органічної речовини можна за загальною формулою відповідного гомологічного ряду та молярною (відносною молекулярною) масою цієї сполуки або її густиною чи відносною густиною. Формулу сполуки також визначають за масами, об’ємами або кількостями речовини реагентів і продуктів відповідної реакції. Виведіть формулу насиченого вуглеводню, якщо масова частка гідрогену в ньому становить 15, 625 %, а відносна густина сполуки за вуглекислим газом — 2, 91. При повному згорянні 0, 1 моль вуглеводню утворилося 0, 4 моль вуглекислого газу і 0, 5 моль води. Виведіть формулу вуглеводню. Знайдіть хімічну формулу газуватого вуглеводню, якщо при повному згорянні 30 мл сполуки утворюється 60 мл вуглекислого газу і 90 мл водяної пари (об єми відповідають однаковим умовам). із суміші продуктів бромування насиченого вуглеводню було виділено сполуку, в якій масові частки карбону, гідрогену і брому становили 0, 13; 0, 02 і 0, 85 відповідно. Виведіть формули цієї сполуки і вуглеводню. Циклобутану, ацетилен, гептан, бутен - 1, бутин - 2, циклогексан, 2, 2, 3 - тріметілбутан, бутадієн. Ви беріть серед них а) три пари ізомерів, б) дві пари гомологів. Бутин - 1 і бутадієн - формула з 4 н 6. Ch ch 2 = ch - ch = ch 2 бутин - 1 бутадієн б) циклобутану і циклогексан належать до гомологічного ряду циклоалканов. Напишіть структурну формулу 2, 2, 5, 5 - тетраметілгексана. Напишіть формулу його ізомеру, що має в якості заступників при основному ланцюзі тільки етільний заради кали. В якості ізомеру з етільний радикалами можна взяти уг леводород, що має 6 атомів вуглецю в головному ланцюзі і два зтільних заступника в положеннях 3 і 4, тобто 3, 4 - діетілгексан. Напишіть загальну молекулярну формулу гомо логічного ряду нітрофенолу.
Наведіть структурну формулу одного з членів ряду, що містить 11 атомів водню в молі куле.
Молекулярна формула нітрофенолу c 6 h 5 no 3 (c 6 h 4 (oh) no 2). 11 атомів у дорода (n = 3) має, наприклад, 2 - пропіл - 4 - нітрофенол. Визначте загальну формулу гомологічного ря да вуглеводнів, що мають одну подвійну зв язок, дві потрійні зв язки і три циклу.
Скільки хімічних зв язків містить молеку ла цього ряду, до складу якої входять n атомів вуглецю. Кожна подвійний зв язок зменшує число атомів у дорода на 2 в порівнянні з граничним алифатическим углево дород, потрійна - на 4 і граничний цикл - на 2. Таким обра зом, загальна формула даного класу вуглеводнів має вигляд. Кожен атом вуглецю може обра зовать 4 зв язку (всього - 4n), а атом водню - одну (всього - 2n - 14). Запропонуйте можливу структурну формулу речовини, про який відомо, що воно. А) реагує з лужним розчином гідроксиду міді (ii), б) реагує з бромоводородной кислотою; в) не реагує з аміаком; г) містить 3 атома вугіллі роду; д) оптично активно. Напишіть схеми відповідних реакцій і вкажіть асиметричний атом вуглецю. З а) і б) випливає, що речовина може являти собою двоатомний спирт. З в) випливає, що воно не містить атомів галогенів і карбоксильної групи. Нарешті, один з трьох атомів вуглецю повинен мати 4 різних заступника (асиметричний атом вуглецю, що забезпечує оптичну активність, тобто існування оптичних ізомерів). Можлива формула речовини. Етиленовий вуглеводень масою 7, 0 г приєднуваль няет 2, 24 л (н. Визначте молярну масу і будова цього вуглеводню, якщо відомо, що він є цис - ізомером. V (c n h 2 n) = v (hbr) = 0, 1 моль. існує 5 структурних ізомерів етиленових вуглеводнів складу с 5 н 10. Скільки існує індивідуальних речовин зі става з 3 н 5 сl. Знебарвлюючих бромну воду.
Наведіть структурні формули молекул цих речовин. З 3 н 5 сl - це монохлорпроізводное від вуглеводню с 3 н 6. Ця речовина знебарвлює бромну воду, отже, має в своєму складі подвійну зв язок. Три атома вуглецю можуть утворити тільки нерозгалужений вуглецевий скелет з кінці виття подвійним зв язком. При взаємодії 11, 2 л (н. ) суміші ізомер них вуглеводнів, що представляють собою гази з щільністю за воднем 21, з бромної водою отримано 40, 4 г відповідного дібромпроізводного. Визначте будову цих вуглеводнів і зміст кожного з них в суміші (в% за об ємом). Молярна маса ізомерних вуглеводнів дорівнює. Таку молекулярну формулу мають два вещест ва - пропен і циклопропан. Пропен реагує з бромної водою. Молярна маса дибром похідного дорівнює. Сле довательно, у вихідній суміші було 0, 2 моль пропена. При пропущенні алкена через надлишок розчину перманганату калію маса випав осаду виявилася в 2, 07 рази більше маси алкена. Встановіть формулу алкена. Визначте будову ароматичного вуглеводню складу з 9 н 12, якщо відомо, що при його окисленні перманганатом калію утворюється бензолтрікарбоновая кислота, а при бромуванні у присутності febr 3 - тільки одне монобромпохідної. Так як вуглеводень з 9 н 12 при окисленні перманганатом калію утворює трикарбонових кислот, то він повинен мати три метильні групи. Отже, вуглеводень побудований симетрично, це 1, 3, 5 - триметилбензол. При дії бромної води на антранілову (2 - аминобензойную) кислоту отримана суміш моно - і дібромпроізводних. Напишіть структурні формули кожного з отриманих ізомерів. Аміногрупа nh 2 - орієнтанти 1 - го роду (орто - пара - орієнтанти), а карбоксильна група соон - орієнтанти 2 - го роду (мета - орієнтанти). У молекулі 2 - амінобензойної кислоти обидва ці заступника діють узгоджено і спрямовують подальше заміщення в одні і ті ж положення, які позначені стрілками. При бромуванні атоми брому заміщають атоми водню в положеннях, зазначених стрілками. При цьому утворюються два монобромпохідної і одне дібромпроізводное.
Карбоксильная група соон - мета - орієнтанти, тому при нитровании бензойної кислоти утворюється 3 - нітробензойною кислота. Нітрування проводиться концентрованою азотною кислотою в присутності концентрованої сірчаної кислоти. Вихід нитробензола при нитровании монодейтеробензола дорівнює а%. Як зміниться значення виходу продукту заміщення дейтерію на нітрогрупу, якщо в opтo - положення до дейтерію ввести нітрогрупу.
Напишіть рівняння згаданих реакцій. При нитровании монодейтеробензола c 6 h 5 d на нітрогрупу з майже однаковою ймовірністю може заміщатися будь - який з п яти атомів водню або атом дейтерію, тому.
Рівняння заміщення дейтерію має вигляд. Якщо в орто - положення до дейтерію ввести нітрогрупу, яка є мета - орієнтанти, то нітрація піде переважно в наступні положення (вказані стрілочками). При окисленні суміші бензолу і толуолу подкіс ленним розчином перманганату калію при нагріванні отримано 8, 54 г одноосновной органічної кислоти. При взаємодії цієї кислоти з надлишком водного розчину бікарбонату натрію виділився газ, об єм якого в 19 разів менше обсягу тако го ж газу, отриманого при повному згорянні вихідної суміші вуглеводнів. Визначте маси речовин у вихідній суміші. V (co 2) = v (c 6 h 5 - cooh) = 0, 07 моль. При згорянні суміші вуглеводнів утворюється 0, 07 19 = 1, 33 моль со 2. З цієї кількості при згорянні толуолу за рівнянням. З єднання складу з 4 н 8 сl 2 з нерозгалуженим вуглецевим скелетом нагріли з водним розчином гідроксиду натрію і отримали органічна сполука, яка при окис леніі гідроксидом міді (ii) перетворилося на з єднання складу з 4 н 8 о 2. Визначте будову вихідного з єднання. Якби два атоми хлору перебували у різних ато мов вуглецю, то при обробці лугом ми отримали б двоатомний спирт, який не окислюється сu (он) 2. Якби два атоми хлору перебували при одному атомі вуглецю в середині ланцюга, то при обробці лугом ми отримали б кетон, який не окислюється сu (он) 2. Отже, шукане речовина - 1, 1 - діхлорбутан, сн 3 сн 2 сн 2 снсl 2. При лужному гідролізі цієї речовини утворюється бутановий (масляний) альдегід. Для каталітичного гідрування 17, 8 г суміші мурашиного і оцтового альдегідів до відповідних спиртів потурбувалися 11, 2 л водню (н. Визначте масові частки альдегідів в суміші. Нехай у суміші знаходилося х моль нсно і y моль сн 3 снт. Тоді маса суміші дорівнює. Для повного гідрування суміші за рівняннями. Визначте структурну формулу сполуки, якщо відомо, що воно складається з 37, 7% с, 6, 3% н і 56, 0% cl (за масою). 6, 35 г парів цієї сполуки займають об єм 1, 12 л (н. При гідролізі цього з єднання утворюється речовина, зі варте з с, н, о, а при відновленні останнього утворюється вторинний спирт. В одному молі речовини міститься 127 - 0, 56 = 71 г cl (два моль), 127 - 0, 377 = 48 г с (чотири моль) і 127 - 0, 063 = 8 г н (вісім моль). Формула речовини - з 4 н 8 сl 2. Вторинні спирти утворюються при відновленні кетонів, отже при гідролізі з 4 н 8 сl 2 утворюється кетон. Це означає, що два атоми хлору знаходяться при одному атомі вуглецю да в середині ланцюга. Шукане речовина - 2, 2 - діхлорбутан, сн 3 - сн 2 - ссl 2 - сн 3. До 1, 17 г суміші прогтанола - 1 і невідомого альдегіду додали аміачний розчин 5, 80 г оксиду срібла і злегка нагріли. Випав при цьому осад відфільтрували, а непрореагіровавшій оксид срібла перевели в хлорид срібла, маса якого виявилася рівною 2, 87 г. Визначте будову взятого аль дегід, якщо молярне відношення альдегіду до спирту у вихідній суміші дорівнює 3. У цю реакцію вступило 0. V (rch = o) = v (ag 2 o) = 0, 015 моль. Пропанолу - 1 в суміші було в 3 рази менше, ніж альдегіду.
Маса пропанола - 1 дорівнює 0, 005 60 = 0, 3 г, а загальна маса суміші - 1, 17 г, слідчий але маса альдегіду дорівнює 1, 17 - 0, 3 = 0, 87 м. Молярна маса альде гіда. Мається 148 г суміші двох органічних сполук ний однакового складу з 3 н 6 о 2. Визначте будову цих сої діненій і їх масові частки в суміші, якщо відомо, що одне з них при взаємодії з надлишком гідрокарбонату натрію ви деляет 22, 4 л (н. ) оксиду вуглецю (iv), а інше не реагує з карбонатом натрію і аміачним розчином оксиду срібла, але при нагріванні з водяним розчином гідроксиду натрію утворює спирт і сіль кислоти. Відомо, що оксид вуглецю (iv) виділяється при взаємодії карбонату натрію з кислотою. Кислота складу з 3 н 6 о 2 може бути тільки одна - пропіонова, сн 3 сн 2 соон. За умовою, виділилося 22, 4 л со 2, що складає 1 моль, зна чит кислоти в суміші також було 1 моль. Молярна маса результат них органічних сполук дорівнює. Складу з 3 н 6 о 2 відповідають два складних ефіру.
Етілформіат нсоос 2 н 5 і метилацетат сн 3 співвісним 3. Ефіри мурашиної кислоти реагують з аміачним розчином оксиду срібла, з цього перший ефір не задовольняє умові завдання. Следова тельно, другий речовина в суміші - метилацетат. Відносна щільність парів складного ефіру за воднем дорівнює 44. При гідролізі цього ефіру утворюються два з єднання, при згорянні рівних кількостей яких утворюються однакові обсяги вуглекислого газу (при однакових умовах). Наведіть структурну формулу цього ефіру.
Загальна формула складних ефірів, утворених граничними спиртами і кислотами, - з n н 2 n о 2. Значення n можна визначити з щільності за воднем. Визначте будову ефіру, якщо відомо, що срібна сіль кислоти містить 59, 66% срібла за масою. Спирт б нічого не окисляє ся дихроматом натрію і легко реагує з хлороводородной киць лотой з утворенням алкілхлоріда. Складний ефір має загальну формулу rcoor. З вестно, що срібна сіль кислоти, rcooag, містить 59, 66% срібла, отже молярна маса солі дорівнює. Цей радикал - етил, с 2 н 5, а складний ефір був утворений пропіонової кислотою. Молярна маса другого радикала дорівнює. Цей радикал має молекулярну формулу с 4 н 9. За умовою, спирт з 4 н 9 він не окислюється na 2 сr 2 о 7 і легко реагує з hcl отже, цей спирт - третинний, (сн 3) 3 сон. Напишіть дві можливі формули жиру, що має в молекулі 57 атомів вуглецю і вступає в реак цію з йодом у співвідношенні 1. У складі жиру є залишки кислот з парним числом вуглецевих атомів. Де r, r, r - вуглеводневі радикали, що містять непарне число атомів вуглецю (ще один атом з кислотного залишку входить до складу групи - со - ). На частку трьох вуглеводневих радикалів припадає 57 - 6 = 51 атом вуглецю. Можна припустити жити, що кожен з радикалів містить по 17 атомів вуглецю. Оскільки одна молекула жиру може приєднати дві мо лекули йоду, то на три радикала припадає дві подвійні зв язку або одна потрійна. Якщо дві подвійні зв язки знаходяться в одному ра дікалій, то до складу жиру входять залишок лінолевої кислоти (r = с 17 н 31) і два залишку стеаринової кислоти (r = r = с 17 н 35). Якщо дві подвійні зв язки знаходяться в різних радикалах, то в готелі зі ставши жиру входять два залишку олеїнової кислоти (r = r = с 17 h 33) і залишок стеаринової кислоти (r = с 17 н 35). Возмож ві формули жиру.
Через 10 г суміші бензолу, фенолу і аніліну про пустили струм сухого хлороводню, при цьому випало 2, 59 г осаду.
Його відфільтрували, а фільтрат обробили водним розчином гідроксиду натрію. Верхній органічний шар відокремили, його маса зменшилася на 4, 7 г. При пропущенні через суміш сухого хлороводню випадає осад хлориду феніламмонія, який не розчиняється в органічних розчинниках. Фенол перейшов у водний розчин у вигляді феноляту натрію. M (с 6 н 5 он) = 4, 7 м. Маса бензолу в суміші становить 10 - 4, 7 - 1, 86 = 3, 44 м. Кінцевою сполука містить в два рази менше атомів вуглецю, ніж вихідне, тому можна припустити, що схема реакцій включала гідроліз і що вихідна речовина - дипептид. Кінцеве з єднання містить азот і сірку, тому ймовірно, що це - сірчанокисла сіль амінокислоти. Якщо з формули c 3 h 9 o 6 s 2 n відняти h 2 so 4, то отримаємо c 3 h 7 o 2 sn. Це - формула амінокислоти цистеїну.
Якщо молекулярну формулу цистеїну помножити на 2 і відняти н 2 о, то отримаємо c 6 h 12 o 3 s 2 n 2 - формулу вихідної сполуки. Сульфат цистеїну можна отримати з дипептида цистеїну в одну стадію шляхом гідролізу дипептида при нагріванні з надлишком сірчаної кислоти. Процес можна провести у дві стадії, якщо спочатку гідролізувати дипептид в лужному середовищі, а потім додати надлишок сірчаної кислоти. Напишіть три рівняння реакцій, в які мо же вступати 4 - нітропірідін. Запропонуйте спосіб виявлення цієї сполуки в його водно - спиртовому розчині. 2) нітрогруп може бути відновлена. Залізом у кислому середовищі, при цьому утворюється аминогруппа і азот в пиридиновом кільці реагують з соляною кислотою. При спалюванні зразка азотовмісного гетеро циклічного з єднання, що не містить заступників в кільці, утворилося 1, 2 л вуглекислого газу, 0, 8 л парів води і 0, 4 л азоту (обсяги вимірювалися за однакових умов). Встановіть можливу структуру цього з єднання. Загальна формула азотовмісного гетероциклического з єднання, що не містить заступників в кільці - c x h y n z. Рівняння згоряння має вигляд. Мінімальні значення x, у, z, що задовольняють цьому співвідношенню, рівні. Молекулярна формула гетероциклу - c 3 h 4 n 2. Його можна розглядати як похідне пиррола (c 4 h 5 n), в якому група сн в кільці заміщена на атом азоту, наприклад імідазол або піразол. Напишіть структурні формули всіх алканів з п ятьма атомами вуглецю в головному ланцюзі, щільність парів яких за воднем дорівнює 50. Назвіть їх за систематичною але менклатуру.
Молярна маса алканів дорівнює. З 7 атомів вуглецю 5 складають головну ланцюг, а два входять до складу заступників. Двох груп - сн 3 або однієї групи - с 2 н 5. Дві групи - сн 3 можуть перебувати в таких положеннях при головній ланцюга. Одна група - с 2 н 5 може знаходитися тільки в положенні 3. інакше вона увійде до складу головного ланцюга, і довжина останньої перевищуватиме п ять атомів вуглецю. Вуглеводень має елементний склад. 82, 76% вуглецю і 17, 24% водню (по масі). При хлоруванні (радикальному) вуглеводень утворює два ізомерних монохлорида - первинний і третинний. Визначте будову вихідного вуглеводнів. Це означає, що найпростіша формула вуглеводнів роду з 2 н 6. їй відповідає істинна формула з 4 н 10. існує два вуглеводню складу з 4 н 10. Третинні атоми вуглецю є тільки в одному з цих двох ізомерів, в 2 - метілпропане, тому тільки 2 - метілпропан при хлоруванні може утворити третинний алкілхлорід. Газ, що утворюється при повному згорянні 0, 1 моль граничного вуглеводню, пропустили через надлишок вапнякових виття води, при цьому випало 60 г осаду.
Визначте молекуляр ную формулу і будова граничного вуглеводню, якщо відомо, що він містить один четвертинний атом вуглецю. Молекулярна формула вуглеводню - с 6 н 14. При прожаренні суміші масою 49г, що складається з ацетату калію і надлишку гідроксиду калію, виділився газ, прореагував при освітленні з парами брому.
В результаті останньої реакції утворилося 25, 3 г трібромметана. Вихід трібромметана склав 50% від теоретичного. Знайдіть масові частки речовин у вихідній суміші. Отже, в першу реакцію вступило 0, 2 моль сн 3 соок (кон - у надлишку) масою 0, 2 • 98 = 19, 6 м. Масова частка ацетату калію у вихідній суміші дорівнює. Тоді масова частка кон дорівнює 0, 6 або 60%. При пропущенні 11, 2 л суміші метану, оксиду уг лерода (iv) і оксиду вуглецю (ii) через розчин гідроксиду натрію, узятий в надлишку, обсяг вихідної суміші зменшився на 4, 48 л (н. Для повного згоряння суміші, що залишилася потурбувалися 6, 72 л (н. Визначте склад вихідної суміші (у% за об ємом). 0б ем поглиненого со 2 становить 4, 48 л. Після поглинання со 2 об єм суміші склав 11, 2 - 4, 48 = 6, 72 л, що відповідає 0, 3 моль. Решта гази згоряють за рівняннями. Звідси x = 0, 1, у = 0, 2. Значить, у вихідній суміші було 0, 1 моль сн 4 (2, 24 л, або 20%), 0, 2 моль со (4, 48 л. Або 40%) і 0, 2 моль сo 2 (4, 48 л або 40%). Напишіть структурні формули ізомерних ацетиленових вуглеводнів складу з 7 н 12, головна ланцюг яких складається з п яти вуглецевих атомів, і назвіть їх. При пропущенні суміші пропану і ацетилену через склянку з бромної водою маса склянки збільшилася на 1, 3 м. При повному згорянні такої ж кількості вихідної суміші вуглеводнів виділилося 14 л (н. ) оксиду вуглецю (iv). Визначте масову частку пропану у вихідній суміші. Еквімолярної суміш ацетилену і формальдегіду повністю прореагувала з 69, 6 г оксиду срібла (аміачний розчин). Визначте склад суміші (у% по масі). Нехай у суміші містилося по х моль з 2 н 2 і сн 2 о. У першу реакцію вступило х моль аg 2 о, в другу - 2х моль аg 2 о, всього - 0, 3 моль, звідки випливає, що х = 0, 1. Масові частки компонентів в суміші рівні. Діхлоралкан, в якому атоми хлору знаходяться у сусідніх атомів вуглецю, обробили надлишком спиртового рас твора лугу.
Маса виділився газу виявилася в 2, 825 рази менше маси вихідного діхлоралкана. Встановіть будову вихідного з єднання і продукту реакції. Етиленовий вуглеводень приєднує 6, 72 л (н. При гідролізі продукту реакції водним розчином гідроксиду натрію при нагріванні утворюється 22, 2 г граничного одноатомного спирту, що містить три метильні групи. Визначте будову вихідного вуглеводнів та отриманого спирту.
Молярна мас са спирту дорівнює. Отже, молекулярна формула спирту - з 4 н 9 він. З чотирьох спиртів складу з 4 н 9 він тільки третинний спирт (2 - метилпропанол - 2, або трет - бутиловий спирт) містить три метильні групи. До складу молекули цього спирту входить раз розгалужень вуглецевий скелет, отже, вихідний алкен складу з 4 н 8 теж мав розгалужений скелет. З єднання невідомого будови повільно реагує з натрієм, не окислюється розчином дихромата натрію, з концентрованою соляною кислотою реагує швидко з утворенням алкілхлоріда, що містить 33, 3% хлору за масою. Визначте будову цього з єднання. Характер реакцій з na, з na 2 cr 2 o 7 і з hcl свідчить про те, що невідома речовина - третинний спирт, при реакції з hclобразуется третинний алкілхлорід. Один моль rcl містить один моль cl масою 35, 5 г, що становить 33, 3% від загальної маси, отже молярна маса алкілхлоріда дорівнює. єдиний радикал з такою молярною масою - с 5 н 11. Один атом вуглецю з п яти з єднаний з гідроксильною групою, а чотири атома входять до складу трьох радикалів. Розбити чотири атома вуглецю на три радикала можна єдиним способом. Два радикала сн 3 і один радикал з 2 н 5. Шуканий спирт 2 - метілбутанол - 2. Розташуйте в порядку зростання кислотності наступні речовини. Фенол, сірчиста кислота, метанол. Наведіть рівняння хімічних реакцій, що підтверджують правильність обраної послідовності. У молекулі пропіонової кислоти міститься три атома вуглецю, а в молекулі брометан - два. Додатковий атом вуглецю можна ввести до складу молекули, використовуючи реакцію заміщення з ціанідом калію. У цій реакції утворюється нітрил пропіонової кислоти (етілціанід), який гідролізується при нагріванні з утворенням пропіонату амонію. інший спосіб вирішення цього завдання пов язаний з використанням магнійорганіческіх з єднань і може бути проілюстрований схемою. Напишіть схему перетворень, за допомогою кото рій з 3, 3, 3 - тріхлорпропена можна отримати 3 - гідроксіпропановую кислоту.
Вкажіть умови проведення реакцій. Оцтову кислоту масою 5, 40 г помістили в готелі зі суд об ємом 4, 50 л і нагріли до температури 200 ° с. Тиск парів при цьому склало 43, 7 кпа. Визначте число молекул димеру оцтової кислоти в газовій фазі. Початкове кількість оцтової кислоти. Загальна кількість речовин в газовій фазі одно. Отримане з глюкози з єднання з 3 н 6 о 3 в ре акції з натрієм утворює з єднання складу c 3 h 4 na 2 o 3, з карбонатом кальцію - с 6 н 10 сао 6, з етанолом у присутності сірчаної кислоти - з 5 н 10 о 3. Назвіть це з єднання і напишіть урав нения реакцій. Речовина складу з 6 н 12 о 5 сl 2 при гідролізі у водному розчині утворює суміш піраноз а і б, причому фрагменти а входять до складу целюлози. Напишіть структурні форму ли речовин а і б, а також рівняння відповідних реакцій. Масова частка крохмалю в картоплі становить 20%. Розрахуйте масу глюкози, яка може бути отримана з картоплі масою 405 кг. Вихід продукту дорівнює 70%. 28, 2 г фенолу нагріли з надлишком формальдегіду в присутності кислоти. При цьому утворилося 5, 116 г води. Визначте середню молярну масу отриманого високомол кулярного продукту реакції, вважаючи, що поліконденсаіія протікає тільки лінійно, і фенол повністю вступає в реакцію. Закони газового стану з 2. Хімічний еквівалент речовини 12 3. Швидкість хімічної реакції 29 5. Хімічна рівновага 39 6. Концентрація розчинів 48 7. Фізико - хімічні властивості розчинів 61 8. Електролітична дисоціація 71 9. Гідроліз солей 81 10. По этой ссылке вы можете полностью найти задачник по химии с примерами решения задач. Який об’єм займає 0, 5 моль кисню. Металева посудина містить 213 кг рідкого хлору сl2. Який об єм займає хлор цієї маси за. Визначити молярну масу газу, який при температурі °с і тиску 96 кпа займає об’єм 2 дм3 і мас масу 10, 08 г. Чому дорівнює відносна густина пропану cjhg за повітрям. Відносна густина газу за повітрям дорівнює 0, 138. Яка відносна густина цього газу за воднем. Скільки атомів містять молекули ртуті в її парі, якщо густина пари ртуті за повітрям складає 6, 92. Визначити відносну густину газу за повітрям, якщо маса певного об єму газу (н. 32 г, а маса такого самого об єму повітря (н. Обчислити густину газу за воднем, якщо маса 800 мл цього газу при тиску 627 мм рт. Та температурі 39 °с дорівнює 0, 873 г. Обчислити густину за воднем газової суміші, яка за. Містить 14 л водню, 56 л аргону та 28 л азоту.
Хімічним еквівалентом речовини називають умовну частку цієї речовини, яка у хімічних реакціях сполучається з одним атомом чи іоном водню або замішує його у хімічній реакції. Хімічній еквівалент речовини скорочено називають еквівалентом речовини. Для кислоти фактор еквівалентності дорівнює величині, оберненій її основності. Для основи фактор еквівалентності дорівнює величині, оберненій її кислотності. „ (al (oh)3) = 1a добуток фактора еквівалентності на молярну масу цієї речовини називається молярної масою еквівалентів речовини (або еквіваїентною масою) та позначається e(x). Еквівалентна маса складної речовини дорівнює сумі еквівалентних мас елементів або функціональних груп, що входять до її складу.
Еквівалентна маса складної речовини в окисно - відновних реакціях дорівнює відношенню молярної маси речовини до кількості електронів, які віддає або приймає молекула цієї речовини при розв язуванні задач широко використовується закон еквівалентів. Маси речовин, що реагують між собою, пропорційні молярним масам їхніх еквівалентів. Де v(b) - об’єм газу; vm(b) - еквівалентний об єм газу.
Якщо обидві з реагуючих речовин - гази, тоді закон еквівалентів можна записати у такому вигляді. Еквівалентний об єм газу - це об єм, який займає молярна маса еквівалента газу.
При взаємодії 1, 3 г гідроксиду невідомого металу із сірчаною кислотою утворилось 2, 85 г соді. Колбу об ємом 8 дм3 наповнили хлором (н. Після окиснення в ній невідомого металу масою 12, 8 г тиск у посудині зменшився на 56%. Визначити молярну масу еквівалента металу.
При взаємодії 3, 6 г металу з розчином нітратної кислоти виділилось 693 см3 газу, виміряного при 27 0c та тиску 120 кпа одержаний газ окиснюгться з утворенням бурого газу.
Визначити метал і молярну масу еквівалента металу.
Перебіг багатьох хімічних реакцій супроводжується виділенням або поглинанням теплоти. У термохімії розрізняють два типи хімічних реакцій. Екзотермічні, які супроводжуються виділенням теплоти, та ендотермічні, які супроводжуються поглинанням теплоти. Сумарна величина енергетичних ефектів хімічної реакції називається тепловим ефектом хімічної реакції. Під час ізохорного процесу, коли система не виконує зовнішньої роботи, пов язаної із зміною об єму, вся теплота, що виділяється або поглинається, призводить до зміни внутрішньої енергії (u). Q=u2 - ih=a u де q - теплота, що виділяється або поглинається; u2 та u внутрішня енергія кінцевого і початкового стану; au - зміна внутрішньої енергії. Для ізобарного процесу, при якому викону ється певна робота, пов язана зі зміною об єму.
Додаткове значення ah відповідає поглинанню теплоти системою, від - ємне значення ah - виділенню теплоти. Значення ah відноситься до того числа молів речовин, яке зазначено рівняітям реакції. О; ля= - 483, 6 кдж ці рівняння показують, що при взаємодії двох молів водню з одним молем кисню утворюються два молі води та виділяється 483, 6 кдж теплоти основним законом термохімії є закон гесса сумарний тепловий ефект ряду послідовних хімічних реакції не заіежіть від кількості стадій процесу, а залежіть тільки від початкового і кінцевого станів системи. Тобто, тепловий ефект хімічного процесу дорівнює сумі теплових ефектів окремих стадій утворення co2 можна проілюструвати схемою. Тепловий ефект утворення одного моля будь - якої сполуки з простих речовин називають теплотою утворення. Теплоти утворення простих речовин вважають такими, що дорівнюють нулю, тому тепловий ефект реакції синтезу сполуки з простих речовин дорівнює теплоті утворення цієї сполуки. Якщо речовина існує у кількох алотропних видозмінах, то за нуль приймають теплотуутворення модифікації, яка є стійкою за стандартних умов. Для зіставлення різних реакції прийнято порівнювати всі термодинамічні величини віднесені до одного молю речовини та за стандартних умов. Стандартними умовами в термодинаміці вважають тиск 101, 3 кпа та температуру 298 к. Термодинамічні величини та їх зміни, що характеризують речовину в її стандартному стані, називають стандартними та позначають за допомогою наприклад теплоти утворення сполук, виміряні за стандартних умов, позначаються ah. Наслідок закону гесса поз воля є розрахувати тепловий ефект хімічної реакції виходячи з теплот утворення речовин. Тетовии ефект реакції (ah) дорівнює різниці сум теплоти утворення продуктів реакііії і вихідних речовин. Самочинний перебіг будь - якого процесу — це перехід від упорядкованості до невпорядкованості мірою невпорядкованості системи с ентропія (s). Зміна ентропії (as) характеризуватиме можливість перебігу процесу додатне значення as вказує на самовільний перебіг процесу в системі, а від ємне значення as— на тс, що процес може відбуватися лише при затраті певної кількості енергії. Енергія пббса та напрячок перебігу хімічних процесів на перебіг хімічного процесу можуть впливати два фактори. Ентальпійний та ентропійний оскільки кожна система намагається перейти в стан з найменшим запасом енергії, самовільний перебіг будь - якого процесу має супроводжуватись зменшенням ентальпії системи. Однак кожна система намагається перейти з більш упорядкованого в менш упорядкований стан, що супроводжується збільшенням ентропії. Тобто, ентальпійний і ентропійний фактори протилежні за характером. Тому можливість перебігу хімічного процесу визначається енергією гіббса (ag), яка враховує обидва фактори. Ентальпія або теплоємність системи при ізобарному процесі відповідає тепловому ефекту (a h) хімічної реакції. Визначить кількість тепла, яку можна отримати при горінні 1 кг метилового спирту, якщо реакція відбувається за рівнянням. H = - 722, 3 кдж задача 3. Обчисліть теплоту утворення діоксиду сірки, якщо при згоранні сірки утворюється 16 r so2 та виділяється 73, 48 кдж тепла. Чому дорівнює тепловий ефект хімічної реакції задача 5. Чи можлива реакція горіння оксиду азоту.
Обчислити зміну ентропії реакції окислення аміаку задача 7. Чи можливо за нормальних умов встановлення заліза з його оксиду за допомогою водню, якщо al. Розрахувати енергію хімічного зв язку h - cl, якщо відомо, що тепловий ефект утворення хлороводню дорівнює мінус 92 кдж. Швидкість хімічної реакції визначається кількістю елементарних актів, що відбуваються за одиницю часу в одиниці об єму (для гомогенної реакції) або на одиниці поверхні поділу фаз (для гетерогенної реакції). Де vtom, vrerep - швидкості гомогенної та гетерогенної реакцій; ac - зміна концентрації; at - проміжок часу; v - об єм; s - поверхня поділу фаз. Для гомогенних процесів, що відбуваються без зміни об єму, швидкість хімічної реакції визначають як зміну концентрацій реагуючих речовин (або продуктів реакції) за одиницю часу.
Оскільки перебіг хімічної реакції характеризується безперервною зміною концентрації реагуючих речовин, можна говорити про швидкість хімічної реакції тільки у даний момент часу або про середню швидкість за певний час. Зміни концентрацій реагуючих речовин знаходяться у стехіометричній залежності одна від одної, завдяки чому для визначення швидкості хімічної реакції можна скористуватися зміною концентрації однієї речовини. Швидкість реакції залежить від природи реагуючих речовин, їх концентрації, температури, а інколи й від наявності каталізатора. Залежність швидкості реакції від концентрації реагуючих речовин описується законом діючих мас. Швидкість хімічної реакції пропорційна добутку концентрацій реагуючих речовин у степенях, які дорівнюють стехіометричним коефіцієнтам, що стоять перед формулами речовин у відповідному рівнянні реакції. Наприклад, для реакції у випадку гетерогенних реакцій у рівняння закону діючих мас входять концентрації лише тих речовин, які перебувають у газовій фазі або розчині. Наприклад, для реакції горіння вугілля. Збільшення або зменшення тиску газу у декілька разів відповідно збільшує або зменшує його концентрацію у таке само число разів. Зміна об єму знаходиться в обернено пропорційній залежності із зміною концентрації газів. Збільшення об єму в деяке число разів відповідно зменшує концентрації газів у таке само число разів. Яюцо перебіг хімічної реакції відбувається за рядом проміжних елементарних стадій, то швидкість цієї реакції визначається швидкістю найповільнішої з них. Залежність швидкості реакції від температури експериментально встановлено, що залежність швидкості хімічної реакції від температури можна виразити у вигляді емпіричного провию вант - гоффа. Підвищення температури на ожні 10 градусів збільшує швидкість реакції у 2 - 4 рази. Температурний коефіцієнт швидкості реакції розраховується за рівнянням де v, і а, — швидкість і константа швидкості при температурі г; vhio і а, іо - швидкість і константа швидкості при температурі визначення концентрацій реагуючих речовин у хімічній кінетиці концентрація речовин вюначається кількістю молів у 1 дм3. C - молярна концентрація; т - маса речовини; m - молярна маса речовини; v - об єм речовини. Як зміниться швидкість реакції при збільшенні концеїгтрації no у два рази, o2 — у три рази та одночасному збільшенні тиску у три рази. Температурний коефіцієнт швидкості дорівнює 3. Обчислити швидкість реакції при зо °с. Чому дорівнює температурний коефіцієнт реакції. У скільки разів зміниться швидкість цієї реакції у той момент, коли прореагує 25% оксиду азоту (ii). Реакція при температурі 50°с відбувається за 2 хві 5с. За який час закінчиться ця реакція при температурі 70 °с, якщо у цьому температурному інтервалі температурний коефіцієнт швидкості реакції дорівнює 3. Як зміниться швидкість реакції при збільшенні концентрації no у чотири рази, а концентрації кисню — у два рази. Як зміниться концентрація реагуючих речовин, початкові концентрації яких однакові, якщо швидкість хімічної реакції зменшити у ioo разів. Як зміниться швидкість зворотної реакції при збільшенні концентрації кисню у 12 разів за умови постійного тиску.
Як зміниться швидкість реакції якщо концентрацію кожної з реагуючих речовин збільшити у пять разів. Як зміниться швидкість хімічної реакції при збільшенні концентрації фтору у два рази, водяних парів у 1, 5 раза та одномасному зростанні тиску у два рази. Як зміниться швидкість хімічної реакції при збільшенні концентрації фтору у два рази, зменшенні концентрації водяних парів у два рази, та одночасному зростанні тиску у три рази. Як зміняться концентрації реагуючих речовин у той час, коли швидкість реакції зменшиться у 64 рази, якщо вихідні концентрації речовин а і в однакові. Початкова концентрація речовини. У скилькі разів зменшиться концентрація речовини а через 0. Температурний коефіцієнт реакції становить 3. Обчисліть швидкість реакції при температурі 40 с. При нагріванні реакційної суміші з 40 с до 70 с швидкість хімічної реакції збільшилась у 27 разів. При 404 тривалість реакції становить 4 хвилини. Температурний коефіцієнт становить 3. Чому дорівнює тривалість цієї реакції при температурі 10 с. Актуальним завданням подальшого удосконалення роботи початкової школи є підвищення якості навчання молодших школярів, зокрема підготовка їх до подальшого життя і навчання, формування уміння вчитися. Учень уміє вчитися, якщо він «сам визначає або приймає мету, поставлену вчителем, відповідно до неї планує і виконує необхідні дії, контролює та оцінює свої результати. Щоб успішно просуватися вперед, учні початкових класів у співробітництві з учителем повинні оволодіти повним діапазоном загальнонавчальних умінь і навичок, серед яких розв’язування задач займає провідне місце.
Формування такої особистості значною мірою здійснюється у навчальному процесі. Розкриттю розумових особливостей кожного у початковій школі значною мірою сприяє розв’язування задач. Давно відомо, що вивчення математики є одним з найкращих способів розвитку й тренування розумових здібностей людини. Математика дисциплінує розум, спрямовує думки, розвиває пам ять, фантазію, образне мислення, відчуття краси. Підручник з арифметики, написаний відомим математиком л. Магницьким у 1703 p починався такими словами. Для занять математикою дітям не потрібно ніяких особливих обдарувань, таких, як музичний слух для музиканта чи вміння чітко розрізняти кольори для художника. Навпаки, математика сама формує вміння і покращує здібності дитини. Тому, можливо, було б краще з перших шкільних років допомагати школярам розвивати вольові якості, які знадобляться їм у подальшому житті. Підтримати у дитини впевненість у тому, що вона зможе розв язати будь - яку задачу – треба тільки подумати, правильно поставити запитання, уявити собі ситуацію і проаналізувати її; намагатися викликати інтерес до роботи. У процесі розв язування задач реалізуються цілі навчання за такими напрямками. Останні постають тоді, коли людина (суб єкт) в своїй діяльності, спрямованій на якийсь об єкт, натрапляє на певні труднощі. Якщо людина усвідомлює ці труднощі і хоче подолати їх, то в ній активізується розумова діяльність. Задача – це вже об єкт, який можна передавати іншій людині. Основне завдання педагога – вчити учнів знаходити зв язки і добирати їх послідовність для визначення невідомого числа. У процесі навчання молодші школярі розв язують значну кількість задач під керівництвом учителя і самостійно. У навчанні математики задачам відведено особливу роль. Проте є ще й нерозв язані питання з проблеми використання математичних задач у початковій школі. Актуальність проблеми дослідження пов’язана з тим, що у школярів середніх та старших класів виникають чималі труднощі під час розв язування задач на рух. Однією з причин цього ми вважаємо недостатню сформованість у початкових класах понять про величини. Час, відстань, швидкість та пропорційну залежність. Формувати у молодших школярів необхідні поняття можна як на матеріалі чинних підручників початкових класів, так і доповнюючи його задачами, складеними на підґрунті типових задач, призначених для учнів середніх класів. Тому слід допомогти вчителям початкових класів і студентам факультетів підготовки вчителів початкових класів усвідомити особливості розв язування задач на рух з молодшими школярами у процесі самостійної роботи над задачами на рух, що й вплинуло на вибір нами теми дослідження. Новизна роботи полягає у тому, що запропоновано комплексний підхід до методики роботи над задачами на рух у початкових класах. Практична значимість дипломної роботи обумовлюється актуальними завданнями удосконалення навчально - виховного процесу у початковій школі та необхідністю формування пізнавальних процесів у молодших школярів. Матеріали дослідження можуть бути використані вчителями початкових класів для активізації навчальної діяльності учнів на уроках математики. Значне місце у початковому курсі математики займає розв’язування текстових задач. У найширшому плані можна сказати, що задача передбачає необхідність свідомого пошуку відповідних засобів для досягнення мети, яку добре видно, але яка безпосередньо недосяжна. Це означає, що формування кожного нового поняття пов язується з розв язуванням таких задач, які допомагають усвідомити його значення чи потребують його застосування. Початкове розкриття змісту арифметичних дій здійснюється за допомогою відповідних операцій над предметними множинами. Розв язуючи задачу, учні спираються на уявлення про предмети, які згадуються в умові, але оперують уже числами. Функції задач спрямовані на формування системи математичних знань, умінь і навичок на різних етапах її засвоєння. Робота над задачами також дає можливість реалізувати ряд функцій у вивченні математики. Проаналізуємо ці функції детальніше.
1) виховні функції задач спрямовані на формування в учнів наукового світогляду.
Це виховує у дітей свідоме ставлення до навчання, любов до батьківщини, бажання зробити власний внесок у загальну справу.
Внутрішня краса самої математики, оригінальність прийомів розв язування задач збуджують у дітей естетичні почуття. 2) під розвивальними розуміють функції задач, спрямовані на формування в учнів науково - теоретичного, зокрема функціонального, стилю мислення, на оволодіння ними прийомами розумової діяльності. У процесі розв язування задач учні виконують різні розумові операції (аналіз, синтез, конкретизація і абстрагування, порівняння, узагальнення), висловлюють судження і міркування. Для активізації розумових дій учнів під час розв язування задач запитання треба ставити так, щоб вони спонукали до порівнювання, зіставлення, перевірки тощо. Навчальні функції задач виявляються також у здійсненні принципу політехнізації та в процесі контролю знань і математичного розвитку учнів. Самостійне розв язування учнями текстових задач як засіб оберненого зв язку (учень – учитель) дає змогу виявляти вміння правильно обирати і виконувати арифметичні дії, судити про розвиток мислення молодших школярів. У реалізації принципу політехнізації в навчанні математики передбачається, зокрема, розкриття особливостей дій законів та збільшення питомої ваги практичних робіт. Розв язування задач допомагає в оволодінні кресленням і вимірюванням відрізків, обчислюванні площі фігур, в ознайомленні з такими важливими поняттями, як шлях і швидкість, продуктивність праці, врожайність, у здійсненні між - предметних зв язків, що посилює політехнічний аспект навчання. На розв язування математичних задач у кожному класі відводиться значна кількість уроків. З усієї множини виокремлюють такі типи задач. На рух, на роботу, на пропорційне ділення, на знаходження четвертого пропорційного, на знаходження числа за двома різницями, геометричного змісту тощо. Таким чином, потрібно спеціально готувати учнів до усвідомлення того, що не завжди, розв язуючи задачу, можна одразу відповісти на її запитання. Робити це можна за допомогою різних методів. Для типових задач найефективнішим є метод поступового ускладнення, для нетипових – метод евристичних наставлянь. Якщо майже на кожному уроці усно розв язувати 5–6 таких задач, можна досягти гарних результатів. Поступово складність пропонованих задач має підвищуватися, але таким чином, щоб труднощі, які виникають у процесі їх розв язання, могли долати й слабкі учні. Нічого поганого не станеться, якщо, наприклад, третьокласникам запропонувати для усного розв язання кілька задач, які є навіть у підручнику для першого класу.
Адже йдеться лише про 5–7 хвилин деяких уроків. А роль простих задач у навчанні математики надзвичайно велика. Вони є основним засобом у формуванні поняття про арифметичні дії та величини. У процесі розв язання простих задач учні опановують основні прийоми роботи над задачею. Навіть для найсильніших учнів усне розв язання задач корисне.
Всі числа і числові значення величин пов язані між собою математичними залежностями. Задача – це завдання, яке здебільшого формулюється словесно (письмово чи усно), на відміну від прикладів. Приклади складають із чисел і знаків арифметичних дій. Для запису деяких прикладів використовуються дужки, які визначають порядок виконання дій. Це число знаходять шляхом виконання арифметичних дій (операцій). У прикладах дії вказано, а послідовність їх виконання визначається правилами. Наприклад, при обчисленні ціни, вартості товару, витрати матеріалів, числових характеристик багатьох явищ. Текстова задача складається з умови і запитання. В умові вказуються зв язки між числами, а також між даними числами і шуканим числом, за допомогою яких відбувається добір арифметичних дій для розв язання. Числові дані подаються в умові, або в умові і запитанні. Але кожну задачу можна сформулювати так, щоб усі числа були представлені тільки в умові. Попарні зв язки між величинами можна виразити за допомогою арифметичної дії. Умова не повинна містити неправильні твердження, числові дані мають бути правдоподібними, реальними (крім задач казкового, фантастичного змісту), умова і запитання мають бути пов язані між собою. Задачу, для розв язання якої треба виконати лише одну арифметичну дію, називають простою. Вміння проводити первинний аналіз тексту (уявляти задачну ситуацію), виділяти умову й вимогу, відомі й невідомі, шукану величини, конструювати простіші моделі задачної ситуації, активізувати необхідні для розв язання теоретичні знання, перекладати залежність між даними, даними і шуканими величинами з мови словесної на математичну та ін. Формувати вміння необхідно поступово і систематично. А тому «важливе значення для розв язування текстових задач у навчальному процесі має ретельний добір навчальних завдань, які мають відповідати певним загально - методичним вимогам. Ці завдання поділені на групи відповідно до мети їх застосування у навчальному процесі, форми і способу виконання. Повні завдання спрямовані як на засвоєння і закріплення способів розв язанні задач певних видів, так і на формування й удосконалення загальних умінь їх розв язувати. Але якщо вчитель ставить перед собою мету виправити прогалину в уміннях школярів, виконуючи елементарні дії при розв язуванні задач, то, в такому випадку, повні завдання займатимуть багато навчального часу.
Тоді краще виділити в окрему групу потрібні фрагментарні завдання. Фрагментарні завдання спрямовані на спеціальне формування в учнів часткових умінь. Мета підготовчих завдань – активізувати опорні знання й уміння, необхідні для розв язування задач. За формою подачі підготовчі завдання, в основному, усні, в окремих випадках – письмові. Зазначимо, підготовчі завдання не повинні містити труднощів, які неможливо подолати за допомогою актуалізації знань і вмінь, в основі їх – посилання на відповідний теоретичний матеріал підручника. Завдання - питання спрямовані на відтворення засвоєних теоретичних знань (правил, формул, математичних понять), які мають допомогти дітям при розв язуванні задач. Основна мета навчальних завдань – ознайомлення і засвоєння учнями способів розв язування задач певних видів; закріплення, поглиблення і вдосконалення вмінь застосовувати набуті знання на практиці. Завдання мають відрізнятися різним рівнем складності. Серед навчальних завдань виділяють в окрему групу пробні. Це завдання на первинне застосування набутих знань. А тому процес виконання задач проходить повільно, із збереженням усіх етапів розв язування, на всіх рівнях уявлення (предметного, образного, схематичного, графічного та ін. Вченірекомендують для складання пробних завдань не застосовувати великі числові дані. Навчальні завдання відрізняються від пробних часом їх пропонування учням. Для виконання пробних завдань необхідно використати знання, актуалізовані на даному уроці, для навчальних – необхідно ці знання пригадати самостійно, вичленити із вже засвоєних раніше.
Крім того, навчальні завдання відрізняються більшим ступенем самостійності, різноманітністю форм і сюжетів, рівнем складності; їх розв язування потребує від учнів продуктивних і творчих дій. За формою побудови завдання можуть бути стандартними і нестандартними. Стандартні завдання містять достатню кількість даних для отримання однозначного розв язку і при цьому зайві дані відсутні; у їх змісті немає суперечності; завдання відповідають реальності це означає, що питання тісно пов язані із даними, умова достатньо точно висловлена і завдання піддається математизації. Нестандартні завдання спрямовані на практичне застосування набутих раніше учнями знань і вмінь у змінених, незвичайних умовах, на розширення, поглиблення й удосконалення вмінь завдяки різноманітним варіантам постановки завдань. У завданнях даного типу присутні нешаблонні ситуації, що потребують застосування пошукового досвіду, здогадки, кмітливості, проведення складних порівняно зі стандартними задачами міркувань, певних напружень розумової діяльності і творчого підходу.
До нестандартних відносять завдання із зайвими даними; недостатніми даними; суперечливими даними; неправильним або незвично сформульованим текстом. Крім того, до нестандартних належать завдання на складання або переформулювання задач. Вони передбачають поступове ускладнення і достатню кількість завдань для кожної групи учнів і, залежно від рівня навчальної діяльності, виконуються під керівництвом учителя, напівсамостійно чи самостійно. Методика розв язування типових задач принципово не відрізняється від розгляду будь - яких інших задач нового виду, тобто включає підготовку, ознайомлення і розвиток умінь. Проте деякі особливості роботи над типовими задачами необхідно враховувати. Розв язування типових задач, пов язаних з пропорційними величинами, ґрунтується на знанні відповідних зв язків між величинами. Ознайомлення з величинами проводиться одночасно з розкриттям зв язків між ними. Зв язки формулюють у вигляді висновків. Слід також мати на увазі взаємозв язки між окремими типовими задачами. Розв язуванню задач на зустрічний рух передує тривала робота з розв язування простих та складених задач на знаходження швидкості, часу та відстані. Поняття швидкості вводять на основі життєвого досвіду дітей та безпосередніх практичних дій. Підготовча робота до розв язування задач, пов язаних з рухом, передбачає узагальнення уявлень дітей про рух; ознайомлення з новою величиною – швидкістю, розкриття зв язків між величинами. Під час ознайомлення із швидкістю доцільно так організувати роботу, щоб учні визначили швидкість свого руху пішки. Учитель пропонує дітям іти доріжкою, наприклад, протягом 4 хв. Учні самостійно легко знайдуть, користуючись десятиметровими позначками, пройдену відстань. На уроці кожен учень може обчислити, яку відстань він проходить за 1 хв. Учитель повідомляє, що відстань, яку пройшов учень за хвилину, називають його швидкістю. Учні називають свої швидкості. Потім учитель називає швидкості деяких видів транспорту.
Ці дані учні можуть записати в своїх довідниках і потім використати під час складання задач. Для узагальнення уявлень дітей про рух корисно провести спеціальну екскурсію для спостереження за рухом транспорту, після чого організувати спостереження в умовах класу, де рух демонструватимуть самі діти. На екскурсії під час роботи в класі простежити за рухом одного тіла і двох тіл одне відносно одного. Так, одне тіло (трамвай, машина, людина тощо) може рухатися швидше і повільніше, може зупинитися, може рухатися по прямій або кривій. Два тіла можуть рухатися назустріч одне одному, і при цьому вони зближуються, можуть рухатися в протилежних напрямах, віддаляючись одне від другого, а можуть рухатися в одному напрямі. Спостерігаючи такі ситуації в умовах класу, треба показати дітям, як будують креслення. Відстань позначають відрізком; місце (пункт) відправлення, зустрічі, прибуття тощо позначають або точкою на відрізку і відповідною буквою, або рискою, або прапорцем; напрям руху позначають стрілкою. Зв язки між величинами. Швидкість, час, відстань – розкривають за такою самою методикою, як і зв язки між іншими пропорційними величинами. Внаслідок цієї роботи діти повинні засвоїти такі зв язки. Якщо відомі відстань і час руху, то можна знайти швидкість дією ділення; якщо відомі швидкість і час руху, то можна знайти відстань дією множення. Швидкість, час, відстань. Як і в процесі розв язування задач інших видів, треба пропонувати вправи творчого характеру на перетворення і складання задач. Під час роботи над задачами на рух можна виділити такі основні поняття, без усвідомлення яких неможливе їх правильне розв язування. – час руху до зустрічі (час зближення), якщо два тіла одночасно (неодночасно) почали рухатися назустріч одне одному з однаковими (неоднаковими) швидкостями. – час віддалення, якщо два тіла почали одночасно (неодночасно) рухатися з одного пункту у протилежних напрямках з однаковими (різними) швидкостями. Після виконання вправ з підручника учні зможуть порівняти швидкості живих істот та різних видів транспорту, зробити чіткі висновки про залежність між величинами. Швидкість, час і відстань. Щоб краще школярі розуміли і запам ятовували, як знайти одну з величин, коли відомі дві інші, сприятиме така схема. Однак необхідно періодично вимагати від школярів пояснення. Чому, щоб знайти час, треба відстань поділити на швидкість; чому, щоб знайти… саме при розв язуванні простих задач, пов язаних з цими величинами, прийоми складання обернених задач та зміни числових даних певним чином допомагають ознайомити учнів з пропорційною залежністю між величинами. Потім вчителю слід продемонструвати учням, що станеться, якщо одну з величин зафіксувати (не змінювати), а другу збільшити чи зменшити в кілька разів. Умови задач, що порівнюються, записуються одній таблиці. Бердичівський професійний аграрний ліцей на протязі 10 років викладач - методист проводить науково - дослідну діяльність з учнями, веде активну просвітницьку роботу.
Так як грошей на роботу з дітьми немає (ні оплачуваних гуртків, ні факультативів, ні наукових учнівських товариств), вона переробила програму і тематичні плани так, щоб мати можливість за рахунок резервного часу і в позаурочний час проводити з дітьми екологічні дослідження. Обдаровані учні в свій вільний час під її керівництвом беруть участь в реалізації інноваційних екологічних проектів. Викладач співпрацює з лабораторією хімії житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (у 2008р. Знайомила педагогів області з досвідом впровадження в навчальний процес методу проектів та використання мультимедійних засобів навчання). Дипломант всеукраїнського конкурсу методичної літератури 2006р дипломант всеукраїнської естафети інноваційних проектів 2007р, в грудні 2008 р. робочий зошит - конспект для учнів птнз (окремі теми) з. Взяла участь у обласному проекті intel - навчання для майбутнього – зробила електронний зошит для лабораторних та практичних робіт з біології, навчальні проекти. Представляла учнів та їх дослідницькі роботи на іі етапі - національного етапу міжнародного конкурсу науково - технічної творчості школярів intel isef 2010 (international science and engineering fair), в грудні 2010 р. Взяла участь у обласному проекті на кращій дидактичний матеріал, в лютому 2011 р. (з досвіду роботи) хімія – це одна з найважливіших наук, відомих людству.
Вона належить до тих природничих дисциплін, які розглядають питання, що мають безпосереднє відношення до повсякденних турбот людини. існує багато речей навколо, виробництво яких неможливо без знання хімічної науки. Хімічні знання необхідні всім людям незалежно від їх фаху.
Це потрібно для усвідомлення ролі хімії у вирішенні сировинних, енергетичних, харчових та медичних проблем людства, для безпеки в повсякденному житті та діяльності в усіх галузях виробництва. Хімія є досить складною наукою, тому потрібна наполегливість і систематичність при її вивченні. З огляду на це викладачем бпал, членом методичної комісії природничо - математичних дисциплін розроблені дані рекомендації. Вони створені задля досягнення наступних цілей. Полегшення розуміння учнями навчального матеріалу; відтворення в їх пам’яті певних ключових вмінь та навичок; закріплення алгоритму розв’язування стереотипних задач (алгоритмізація процесу мислення); підтримання інтересу до навчання; розвитку творчих здібностей; стимуляції активності; поступового залучення до самостійної пізнавальної діяльності; забезпечення співпраці між учнями і викладачами; виховання любові до предмету.
Любов до предмету виникає лише тоді, коли є його розуміння. А останнє може прийти в результаті наполегливої праці. Розв’язування задач у процесі вивчення хімії – найраціональнішій метод засвоєння та закріплення теоретичного матеріалу.
На жаль, цей вид діяльності залишається для багатьох учнів складним і не дуже цікавим заняттям. Аналізуючи контрольні роботи за курс основної школи, які пишуть учні птнз на початку навчального року (т. “нульовий зріз”, приходимо до висновку, що в учнів недостатньо сформовані загальні вміння і навички розв’язування хімічних задач. Це притаманно для усіх видів задач. У тлумачному словнику ожегова с. “ задача ” трактується як вправа, яка виконується, розв’язується за допомогою умовиводу, розрахунку і т. Хімічну задачу можна розглядати як систему, стан якої характеризується певними параметрами. Розв’язування їх є одним з найважливіших засобів поєднання теорії з практикою, активізації розумової діяльності учнів у процесі вивчення основ хімії. Завдання хімічної освіти – це не лише формування в учнів знань про речовини та їх перетворення, а й розвиток експериментальних умінь, вироблення навичок безпечного поводження з речовинами в побуті та на виробництві. Досягти цієї мети можливо лише за умови використання хімічного експерименту на уроці, зокрема експериментальних задач. Діяльність учня під час виконання задач легко піддається управлінню й добре алгоритмується. Упровадження алгоритмів сприяє чіткої послідовності розв’язку задач, підвищує рівень сформованості цих умінь. Використання комп’ютерних технологій у навчальному процесі дає змогу змінити підходи до добору методів та форм його організації. Ми пропонуємо використовувати його під час роботи з навчальною інформацією, застосовуючи комп’ютерні технології. Бінарний урок - нестандартна форма навчання з реалізації міжпредметних зв язків. Це творчість двох педагогів. Вивчення якоїсь проблеми на грані двох наук - це завжди цікаво, такий вид діяльності викликає високу мотивацію. На жаль, бінарні уроки в навчальній системі - це, скоріше, виняток з правила. їх важко спіставити з навчальною програмою двох, трьох предметів, виникають складнощі з розкладом. Та і часу для підготовки такого уроку потрібно більше, ніж для звичайного. Але в результаті можна побачите, що учні отримали не просто теоретичні знання, а відразу ж знайшли їм практичне застосування. Розв’язання розрахункових задач за допомогою алгоритмів ……………………………………………………………. Розв’язування задач на обчислення маси (об’єму) продукту реакції за масою (об’ємом) реагентів, один з яких узято в надлишку …………. Розв’язування задач на вихід продукту реакції. Знаходження масової чи об’ємної частки виходу продукту ……………………………. Знаходження маси чи об’єму продукту реакції ……………………………………. Розв’язування задач на знаходження молекулярної формули сполуки з масовими частками елементів у цій речовині ………………………………………. Розв’язування задач на знаходження молекулярної формули газуватої речовини за її відносною густиною за іншім газом і масовими частками елементів у цій речовині. Розв’язування задач на знаходження молекулярної формули газу за продуктами згоряння ……………………………………………. Розв’язування задач на визначення формул органічних речовин за загальними формулами класів органічних сполук ………………. Розв’язування задач на знаходження молекулярної формули сполуки за рівнянням хімічної реакції …………………………. Розв’язання експериментальних задач за допомогою алгоритмів …. Фрагмент робочого зошиту для лабораторних та практичних робіт з хімії. Практична робота № 3 ………. інструктивна картка диференційованих експериментальних задач (за рівнем навчальних досягнень). Практична робота №3 ……………………………………………………………………. Використання методу проектів на уроках хімії при розв’язуванні розрахункових задач ……………. Навчально - дослідницький проект. Розробка інтегрованого (бінарного) уроку хімії та інформатики з мультимедійним супроводом “розв’язання задач на виведення молекулярної формули газу за масою (об’ємом) продуктів згоряння” …………………………………………………………. 39 термінологічний словничок …………………………………. Б езпека праці під час роботи на комп’ютері ………. Якісні реакції на катіони ……………………………. Якісні реакції на аніони ……………………………. 65 використана література. Розв’язування задач на знаходження молекулярної формули сполуки з масовими частками елементів у цій речовині за допомогою алгоритмів хімічні формули – позначення кількісного і якісного складу речовини за допомогою символів хімічних елементів та індексів. Наприклад про те, що молекула сульфатної кислоти складається з двох атомів гідрогену, одного атому сульфуру і чотирьох атомів оксигену, свідчить формула н 2 s о 4. Алгоритм розв’язування задач. Позначте число атомів кожного елементу, який входить до складу речовини через х, у, z … m, n … і т. Знайдіть відношення числа атомів елементів за формулою. (поділивши масові частки кожного елемента –. % на його відносну атомну масу – аr). Приведіть отримані дані до цілочислених значень, поділивши їх на найменше число. 4 якщо знову з’являються дробові числа, перемножте їх усі на 2, 3… і т. Знайдіть найпростішу формулу речовини. Знайти найпростішу формулу речовини, якщомасова частка натрію становить 42, 1%, фосфору – 18, 9%, оксигену – 39%. Дайте назву речовині за систематичною номенклатурою. Молекулярна формула речовини – na 3 ро 4, це натрій ортофосфат. інструктивна картка диференційованих експериментальних задач (за рівнем навчальних досягнень) алгоритм виконання роботи. Запишіть номер, тему, мету практичної роботи. Ознайомтесь з правилами безпеки праці при роботі з їдкими речовинами та поставте підпис. Виконайте практично досліди, опишіть хід роботи, запишіть рівняння реакцій, зазначте ознаки реакцій. Практична робота № 3. Закріпити та перевірити практичні вміння та навички з розпізнавання і добування в лабораторних умовах сполук металів, а також планування та проведення дослідів згідно з запропонованими схемами. До розчину купрум (іі) сульфату додайте розчин калій гідроксиду.
Запишіть рівняння реакції, визначте ознаки реакції. У двох пронумерованих пробірках містяться розчини калій карбонату і калій сульфату.
Використовуючи хлоридну кислоту, задача 2. В трьох пронумерованих пробірках містяться розчини речовин. Натрій хлорид, натрій сульфат, натрій карбонат. Визначте вміст кожної пробірки. Калій хлорид, калій карбонат, калій сульфат. Ферум (іі) гідроксид. Ферум (ііі) гідроксид. Розробка інтегрованого уроку хімії та інформатики з мультимедійним супроводом урок в групі 7б – професія “оператор комп ютерного набору, конторський службовець (бухгалтер)” тема. “розв язання задач на виведення молекулярної формули газуватого вуглеводню за масою (об ємом) продуктів згоряння ” епіграф до уроку.
Продовжити формування вміння розв язання задач на визначення формули газу; закріпити знання учнів про логічні функції та їх використання; розвивальна. Розвивати навички дослідницької діяльності учнів шляхом пошуку багатоваріантного підходу до розв‘язання задач, шляхом інтеграції знань з різних предметів, шляхом використання електронних таблиць; розвивати синтетичне і аналітичне мислення учнів; виховна. Підвищувати зацікавленість учнів у вивченні хімії, математики і інформатики; виховувати акуратність, вміння і навички раціонального використання свого часу.
Урок засвоєння нових знань; урок застосування знань, умінь і навичок. інтегрований урок хімії та інформатики, урок розв’язання задач з мультимедійним супроводом. Форма організації навчальної діяльності. Методи та прийоми навчання. Дидактичне та технічне забезпечення. Роздатковий матеріал (алгоритм розв’язання задач на виведення молекулярної формули газуватого вуглеводню за масою (об ємом) продуктів згоряння, листи із завданнями, звітний аркуш, аркуш з рефлексією), мультимедійний проектор, екран, біла дошка з плакатним папером, маркер, комп’ютери для учнів, годинник, презентація в програмі microsoft power point, табл. “періодична система д. Базові поняття та терміни. Вуглеводні, продукти повного згоряння вуглеводнів, маса, молярна маса, об’єм, молярний об’єм, кількість речовини, алгоритм, проект, логічні функції, програма microsoft exсle. Очікувані навчальні результати. Випереджувальне завдання для дослідницької бригади. Провести дослідження і визначити найважливіші формули для розрахунків у програмі exсеl. Перша група проводила визначення маси карбону у карбон (iv) оксиді – со 2 (за масою) та визначення числа атомів карбону у молекулі речовини, що згоріла (за масою). Друга група проводила визначення маси карбону в карбон (iv) оксиді – со 2 (за об ємом) і визначення числа атомів карбону у молекулі речовини, що згоріла (за об ємом). Третя група проводила визначення маси гідрогену в речовині, що згоріла та визначення числа атомів гідрогену у речовині, що згоріла. Розв’язання задач за алгоритмом. Розв’язання задач за рівнянням реакції. Навчальний проект викладача. Мініпрезентації учнів. Повторення правил безпеки праці при роботі з комп’ютером – інструктаж на робочому місці. Усвідомлення одержаних знань (39 хв. ) самостійна робота в парах за комп’ютером в програмі exсle; фізхвилинка (1, 5 - 2 хв. ); продовження роботи в парах по розв’язанню задач; самооцінка. Підсумок уроку – рефлексія (2 хв. Домашнє завдання (2 хв. ) алгоритм розв’язування задач. Складіть рівняння реакції згоряння речовини. Підпишіть відомі дані над речовинами. Підпишіть під речовинами дані, виходячи з рівняння реакції (кількість речовини – молярну масу – м або молярний об’єм – vm та масу – m). Знайдіть кількість атомів карбону (розрахунки за молекулою со 2). Знайдіть кількість атомів гідрогену(розрахунки за молекулою н 2 о). Знайдіть відношення кількостей карбону та гідрогену.
Розрахуйте молярну масу найпростішої речовини. Знайдіть молярну масу речовини, що згоріла за формулою. Знайдіть число n, яке показує у скільки разів потрібно збільшити індекси найпростішої формули. Напишіть справжню формулу речовини. Використана література. Програма з хімії для знз, – к 2010, –16. Упровадження інноваційних проектів. Дослідна та проектна діяльність під час вивчення хімії (збірник). Збірник задач і вправ з хімії –к. Комп ютери в процесі навчання. 84 мастер - класс учителя химии (сборник) – м. Использование учебного оборудования на практических занятиях по химии. Карты - инструкции для практических занятий по химии. Решение задач повышенной сложности по общей и неорганической химии. Радянська школа, 1990. Тетрадь для практических работ к учебнику новошинского и. – краснодар советская кубань, 2008. Словарь русского языка – м. Мікрокалькулятори на уроках хімії. Пометун о пироженко л. інтерактивні технології навчання. Хімія - 10 (зошит для практичних робіт), – к. Хімія - посібник для вступників до вузів. Органічна хімія - 10 –к. Радянська школа, 1988. Методика розв’язування задач з хімії – к. Я готуюсь до уроку хімії. Редакція загально педагогічних газет, 2004. Компакт - підручник неорганічна хімія – к. Компакт - підручник органічна хімія – к. Завдання і вправи х хімії –к.
Коментарі
Дописати коментар